Ухвала суду № 65617946, 23.03.2017, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний № 331/8144/16 Головуючий у 1 інстанції: Смолка І.О.

Провадження № 22-ц/778/1113/17 Суддя-доповідач: ОСОБА_1

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 березня 2017 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі

Головуючого: Маловічко С.В., суддів Кочеткової І.В., Гончар М.С.

при секретарі: Остащенко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 11 січня 2017 року про закриття провадження у справі за заявою ОСОБА_3, боржник - ОСОБА_2, стягувач - Відкрите акціонерне товариство «ОСОБА_4 Аваль», заінтересована особа: Олександрівський відділ державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції про заміну сторони виконавчого провадження,

В С Т А Н О В И Л А:

У грудні 2016 року ОСОБА_3 звернулася до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження, посилаючись на те, що в провадженні Олександрівського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції перебуває виконавче провадження ВП № 50261605 з примусового виконання виконавчого напису № 601, вчиненого 23.05.2010р. приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_5 про звернення стягнення на нерухоме майно - нежиле приміщення за адресою: м. Запоріжжя, пр. Леніна, 84, приміщення 1 загальною площею 44,9 кв. м, яке належить на праві власності в рівних частках кожному по 1\2 частина ОСОБА_2 та ОСОБА_6 Вказане нерухоме майно на підставі договору іпотеки передано в іпотеку ВАТ «ОСОБА_4 Аваль» як забезпечення виконання умов кредитного договору № 010/02-2/588/2 від 14.11.2007р. За рахунок коштів, отриманих від реалізації зазначеного вище нерухомого майна, задоволенню підлягають вимоги ВАТ «ОСОБА_4 Аваль» у розмірі 844 726, 87 грн.

30.11.2016р. між нею та ОСОБА_2 укладено договір про переведення боргу за кредитним договором № 010/02-2/588 від 13.11.2007р. Тому, посилаючись на положення ст.ст. 55, 129 Конституції України, ст. 378 ЦПК України, ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження», просила суд замінити боржника у виконавчому провадженні ВП № 50261605 з примусового виконання виконавчого напису № 601, вчиненого 23.05.2010р. приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_5, про звернення стягнення на нерухоме майно - нежиле приміщення за адресою: м. Запоріжжя, пр. Леніна, 84, приміщення І, загальною площею 44,9 кв. м, за рахунок якого погасити борг у розмірі 844 726, 87 грн. перед ВАТ «ОСОБА_4 Аваль», з ОСОБА_2 на ОСОБА_3.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 11 січня 2017 року провадження

у вищезазначеній справі закрито.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на її необґрунтованість, порушення судом норм матеріального і процесуального права, просив скасувати оскаржувану ухвалу суду першої інстанції та повернути справу до Жовтневого районного суду м. Запоріжжя для продовження розгляду по суті.

До судового засідання апеляційного суду 23 березня 2017р. ОСОБА_3 не з»явилась, хоча судова повістка направлялась їй за указаною в апеляційній скарзі адресою.

ОСОБА_2, який отримав судову повістку в судове засідання апеляційного суду на 23 березня 2017р., спрямував заяву про відкладення розгляду справи у зв»язку із своїм відрядженням строком на 26 днів.

Проте колегія вважала за можливе розглянути справу у їх відсутності у відповідності до вимог ст. 305 ЦПК України, зважаючи на стислі процесуальні строку розгляду скарг на ухвали суду з процесуальних питань, а також зважаючи на те, що аналогічна заява у цьому виконавчому провадженні спрямовується до суду втретє, що перешкоджає здійсненню виконавчих дій.

Вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що в грудні 2016р. ОСОБА_3 звернулася до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження з ОСОБА_2 на неї, посилаючись на те, що в провадженні Олександрівського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції перебуває виконавче провадження ВП № 50261605 з примусового виконання виконавчого напису № 601, вчиненого 23.05.2010р. приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_5 про звернення стягнення на нерухоме майно: нежиле приміщення за адресою: м. Запоріжжя, пр. Леніна, 84, приміщення 1, загальною площею 44,9 кв.м., яке належить на праві власності в рівних частках кожному по 1\2 частини ОСОБА_2 та ОСОБА_6 За рахунок коштів, отриманих від реалізації зазначеного вище нерухомого майна, підлягають задоволенню вимоги ВАТ «ОСОБА_4 Аваль» у розмірі 844 726, 87 грн.

Зазначене вище нерухоме майно на підставі Договору іпотеки передано в іпотеку ВАТ «ОСОБА_4 Аваль» як забезпечення виконання умов кредитного договору № 010/02-2/588/2 від 14.11.2007 року.

30.11.2016р. між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 укладено договір про переведення боргу за кредитним договором № 010/02-2/588 від 13.11.2007р. Тому ОСОБА_3 просила замінити боржника ОСОБА_2 у виконавчому провадженні ВП № 50261605 з примусового виконання виконавчого напису № 601 на неї.

Закриваючи провадження за цією заявою ОСОБА_3, суд першої інстанції виходив із того, що у виконавчому провадженні, відкритому на підставі виконавчого напису нотаріуса, питання заміни сторони вирішується в порядку адміністративного судочинства.

З такими висновками суду першої інстанції погоджується колегія з огляду на таке.

Відповідно до частини п»ятої статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обовязковими тією мірою, якою вони були б обовязковими для сторони, яку правонаступник замінив.

У відповідності до частини першої статті 378 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою сторони суд замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.

Отже, заміна сторони виконавчого провадження за процесуальним законом може

відбуватись за заявою сторони виконавчого провадження, якою заявник ОСОБА_3 не являється.

Частиною першою статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Згідно частини першої статті 264 КАС України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд може замінити сторону виконавчого провадження її правонаступником.

Здійснивши відповідний аналіз вищенаведених норм права, суд правильно визначив, що питання про заміну сторони виконавчого провадження може вирішуватись в порядку різних видів судочинства, а тому слід розмежувати повноваження судів з цього питання.

Згідно положень ЦПК України та Закону України «Про виконавче провадження», суди загальної юрисдикції можуть вирішувати питання щодо заміни сторони виконавчого провадження при примусовому виконанні за виконавчим документом, виданим судом при розгляді цивільної справи у порядку цивільного судочинства.

Разом з тим, ОСОБА_3 просила здійснити заміну сторони у виконавчому провадженні ВП № 50261605 з примусового виконання виконавчого напису № 601, вчиненого 23.05.2010р. приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_5 про звернення стягнення на нерухоме майно.

Але, виходячи з положень Закону України «Про виконавче провадження» та КАС України, суд може замінювати сторону виконавчого провадження при примусовому виконанні за виконавчим написом нотаріуса у порядку адміністративного судочинства.

При цьому, судом обґрунтовано враховано правову позицію, сформульовану Верховним Судом України в постанові від 18 листопада 2015 року по справі № 6-2391цс15.

Зважаючи на вищезазначене, суд правильно визначив, що, оскільки ОСОБА_3 просить замінити сторону виконавчого провадження при примусовому виконанні за виконавчим написом нотаріуса, дана заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, та згідно з п.1 ч.1 ст. 205 ЦПК України закривав провадження у справі за її заявою.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 вказаних висновків суду не спростовують, тому скаргу у відповідності до вимог п.1 ч. 1 ст. 312 ЦПК України слід відхилити із залишенням без змін оскаржуваної ухвали суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 307, 312, 313, 314 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Ухвалу Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 11 січня 2017 року у цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий: Судді: