Ухвала суду № 65614531, 29.03.2017, Апеляційний суд Донецької області (м. Маріуполь)

22-ц/775/253/2017(м)

263/3117/17

Категорія 55 Головуючий у 1 інстанції Шатілова Л.Г.

Доповідач Кочегарова Л.М.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 березня 2017 року м. Маріуполь

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Донецької області в складі:

головуючого Кочегарової Л.М.,

суддів: Зайцевої С.А., Мальцевої Є.Є.,

з участю секретаря Гаркуша О.С.

розглянувши у судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Азовзагальмаш» про стягнення заборгованості по заробітній платі та компенсації за затримку виплати заробітної плати за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 07 березня 2017 року,

в с т а н о в и л а :

У березні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до публічного акціонерного товариства «Азовзагальмаш» (далі ПАТ «Азовзагальмаш») про стягнення заборгованості по заробітній платі та компенсації за затримку виплати заробітної плати.

Ухвалою Жовтневого суду м. Маріуполя Донецької області від 07 березня 2017 року відмовлено у відкритті провадження у справі на підставі п. 1 ч. 2 ст.122 ЦПК України, оскільки заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Розяснено позивачу право на звернення до Господарського суду м.Києва, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство ПАТ «Азовзагальмаш».

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просила ухвалу скасувати, справу направити до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, невірне трактування ст.12 ГПК України, не дослідження судом доказів та матеріалів, що призвело до неправильного висновку суду про те, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення ОСОБА_1, яка підтримала скаргу, заперечення представника відповідача ОСОБА_2, перевіривши матеріали справи, в межах апеляційного оскарження, та дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 312 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

Відмовляючи у відкритті провадження, суд першої інстанції, виходив з того, що даний спір не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки ухвалою Господарського суду м. Києва від 20 квітня 2016 року порушено провадження у справі про банкрутство ПАТ «Азовзагальмаш», а тому спір підлягає вирішенню господарським судом.

З такими висновками суду першої інстанції не можна не погодитися, оскільки вони відповідають обставинам справи, вимогам матеріального і процесуального права.

Зі справи вбачається, що 06 березня 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ПАТ «Азовзагальмаш» про стягнення заборгованості по заробітній платі та компенсації за несвоєчасно виплачену заробітну плату. В обґрунтування вимог посилалася на те, що з 05 червня 2015 року вона перебуває у трудових відносинах з відповідачем, працює начальником технологічного відділу в бюро маршрутної технології. За період з вересня 2015 року по січень 2017 року включно у підприємства перед нею виникла заборгованість по заробітній платі, яку просила стягнути на свою користь (а.с.1-2).

Встановлено, що ухвалою Господарського суду м. Києва від 20 квітня 2016 року (інформація щодо якої оприлюднена на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет за № 30700 від 21.04.2016 р.) порушено провадження у справі №910/3262/16 про банкрутство ПАТ «Азовзагальмаш». Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, процедуру розпорядження майном товариства та призначено розпорядником майна арбітражного керуючого.

Статтею 28 Закону України «Про оплату праці» передбачено, що у разі банкрутства підприємства чи ліквідації його у судовому порядку зобов*язання перед працівниками такого підприємства щодо заробітної плати, яку вони повинні одержати за працю (роботу, послуги), виконану у період, що передував банкрутству чи ліквідації підприємства, виконуються відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Відповідно до ч. 4 ст. 10 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, вирішує усі майнові спори з вимогами до боржника, у тому числі спори про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов'язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України.

Згідно ч. 7 статті 12 ГПК України справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого порушено справу про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов'язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України підвідомчі господарським судам.

Частиною 10 ст. 16 ГПК України встановлено виключну підсудність справ господарським судам і зазначено, що справи у майнових спорах, передбачених пунктом 7 частини першої статті 12 цього Кодексу, розглядаються господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.122 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Враховуючи, що позивачем пред*явлено вимоги до відповідача ПАТ «Азовзагальмаш», стосовно якого порушено справу про банкрутство до звернення ОСОБА_1 до суду, спір щодо майнових вимог позивача підлягає розгляду господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, що виключає можливість розгляду справи в порядку цивільного судочинства Жовтневим районним судом м.Маріуполя.

З огляду на наведене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відмову у відкритті провадження у справі, оскільки спір не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства через порушення стосовно відповідача справи про банкрутство.

Наведені в апеляційній скарзі доводи не спростовують правильність висновків суду першої інстанції та не свідчать про порушення судом норм матеріального та процесуального права.

При цьому, системний аналіз положень Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» дає підстави для висновку, що з моменту порушення стосовно боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника і спеціальні норми Закону мають пріоритет у застосуванні при розгляді справ про банкрутство щодо інших законодавчих актів України .

Частина 4 ст. 10 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", яким віднесено до підвідомчості господарського суду всі справи щодо вимог боржника, стосовно якого порушено справу про банкрутство, в тому числі і про стягнення заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та відшкодування моральної шкоди. Наведена норма права не встановлює обмежень стосовно дати заявлених вимог до такого боржника відносно дати порушення справи про банкрутство .

Відповідно до роз*яснень пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, наведених в п.3 постанови від 01 березня 2013 року № 13 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ», у порядку цивільного судочинства суди розглядають справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ за Кодексом адміністративного судочинства України (стаття 17) (далі - КАС), Господарським процесуальним кодексом України (статті 1, 12; далі - ГПК), Кримінальним процесуальним кодексом України (далі - КПК) або Кодексом України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) віднесено до компетенції адміністративних, господарських судів, до кримінального провадження чи до провадження в справах про адміністративні правопорушення. Законом може бути передбачено розгляд інших справ за правилами цивільного судочинства.

З урахуванням наведеного, апеляційний суд не вбачає передбачених статтею 311 ЦПК України підстав для скасування ухвали суду першої інстанції про відмову у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «Азовзагальмаш» про стягнення заборгованості по заробітній платі та компенсації за затримку виплати заробітної плати, на підставі п.1 ч.2 ст.122 ЦПК України, оскільки дана ухвала відповідає обставинам справи та вимогам матеріального і процесуального права.

Керуючись п.1 ч.2 ст. 307, ст.312 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Ухвалу Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 07 березня 2017 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий Л.М. Кочегарова

Судді: С.А. Зайцева

ОСОБА_3