Постанова № 65613095, 29.03.2017, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Єдиний унікальний номер 243/358/17 Номер провадження 33/775/55/2017

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 березня 2017 року місто Бахмут

Апеляційний суд Донецької області у складі судді Шигірта Ф.С.,

при секретарі Самойленко Г.В.,

за участю:

правопорушника ОСОБА_1,

захисника ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Апеляційного суду Донецької області апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Словянського міськрайонного суду Донецької області від 15 лютого 2017 року, якою

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН: НОМЕР_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, не працюючого, який мешкає за адресою: Донецька область, м. Словянськ, вул. Леваневського, 61,

визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 10 200 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

В С Т А Н О В И В:

Постановою судді Словянського міськрайонного суду Донецької області від 15 лютого 2017 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу на користь держави в сумі 10200,00 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

На вказану постанову ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій він просить поновити йому строк на апеляційне оскарження та скасувати оскаржувану постанову. Доводами апеляційної скарги є те, що суд першої інстанції допустив порушення вимог ч.1 ст. 268 КУпАП, а саме проігнорував заяву ОСОБА_1 про відкладення розгляду справи у звязку з хворобою, та розглянув справу за його відсутності.

В судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_1 підтримав апеляційну скаргу та наполягав на її задоволенні.

По суті правопорушення пояснив, що 18 січня 2017 року керував автомобілем. Був зупинений працівниками поліції. Допускає, що в його організмі містився надлишковий вміст алкоголю оскільки він його приймав на свій день народження. Після зупинки намагався помінятися з сином місцями, бо боявся відповідальності за керування у стані алкогольного спяніння.

В судовому засіданні апеляційного суду захисник підтримав апеляційну скаргу, просив скасувати постанову та направити справу на повторний розгляд до суду першої інстанції.

Заслухавши правопорушника, його захисника, дослідивши докази та перевіривши доводи апеляції, апеляційний суд приходить до висновків, що строк на апеляційне оскарження постанови підлягає поновленню, апеляційна скарга - задоволенню, а постанова суду першої інстанції - скасуванню з прийняттям нової постанови апеляційним судом.

Так згідно зі ст. 289 КУпАП, скаргу на постанову судді по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. У разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено.

Як вбачається з матеріалів справи, постанова судді щодо ОСОБА_1 винесена 15 лютого 2017 року, без участі правопорушника. 22 лютого 2017 року ОСОБА_1 був ознайомлений з матеріалами справи, під час якого йому стало відомо, що справа розглянута по суті без його участі. За таких обставин, апеляційний суд прийшов до висновку про необхідність поновлення ОСОБА_1 строку на апеляційне оскарження постанови суду від 15 лютого 2017 року.

Відповідно до ст. 268 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Проте, суд першої інстанції не врахував вимог вищевказаної норми права та розглянув справу по суті за наявності клопотання ОСОБА_1 про відкладення розгляду справи (акр. спр. 31-32).

Враховуючи, що наведені порушення вимог діючого законодавства перешкодили ОСОБА_1 реалізувати його право на справедливий суд, гарантоване Конституцією України та ст. 6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод», оскаржувана постанова суду підлягає скасуванню з прийняттям нової.

Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення по суті, апеляційний суд встановив.

ОСОБА_1 скоїв адміністративне правопорушення за таких обставин. 18.01.2017 року о 04-20 год. ОСОБА_1 на вул. Генерала Батюка м. Словянська біля буд. № 45 керував автомобілем ВАЗ-21150 н.з. АН 3104 КА у стані алкогольного спяніння. Огляд проводився на місці зупинки ТЗ за допомогою газоаналізатора «Alkotest» № 6820 у присутності двох свідків. Результат тесту № 123 від 18.01.2017 року 1,13 проміле. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.9а ПДР України та скоїв правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Вина ОСОБА_1 повністю підтверджується доказами, які містяться в матеріалах справи, а саме:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії БР № 251526 від 18.01.2017 року, відповідно до якого 18.01.2017 року о 04-20 год. ОСОБА_1 по вул. Генерала Батюка м. Словянська біля буд. № 45 керував автомобілем ВАЗ-21150 н.з. АН 3104 КА у стані алкогольного спяніння, чим порушив п. 2.9а ПДР України та скоїв правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. Факт алкогольного спяніння встановлений за допомогою газоаналізатора «Alkotest» № 6820 у присутності двох свідків. Результат тесту № 123 від 18.01.2017 року 1,13 проміле (а. с. 3);

- тестування проводилось з дотриманням вимог діючого законодавства, у присутності двох свідків, за допомогою газоаналізатора «Alkotest» № 6820, що пройшов державну повірку. Результат тесту 1,13 проміле, що відповідає перебуванню ОСОБА_1 у стані алкогольного спяніння, у якому заборонено керувати транспортними засобами (а. с. 4, 5, 6);

- поясненнями свідка ОСОБА_3 від 18.01.2017 року, відповідно до яких він 18.01.2017 року приблизно о 04:30 їхав в автомобілі НОМЕР_2, яким керував його батько ОСОБА_1 та на вул. Г.Батюка м. Словянська їх зупинили працівники поліції. Під час зупинки вони з батьком намагались помінятись місцями задля уникнення відповідальності, оскільки батько був «трохи випивший», а він тверезий (а. с. 7);

- розпискою ОСОБА_3 від 18.01.2017 року, відповідно до якої він зобовязався не допустити до керування автомобілем ВАЗ-21150 н.з. АН3104КА ОСОБА_1 до повного «витверезення» з власноручною розпискою ОСОБА_1, який не заперечує проти цього (а. с.8);

- поясненнями свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5, відповідно до яких 18.01.2017 року біля 04:45 вони були запрошені працівниками поліції в якості свідків під час перевірки стану алкогольного спяніння водія ОСОБА_1, який дав згоду на проходження медогляду за допомогою газоаналізатора на місці зупинки ТЗ. У ОСОБА_1 були ознаки алкогольного спяніння: запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук, почервоніння обличчя, незвязана мова. Йому були розяснені його права та обовязки, результат тесту склав 1,13 проміле (а. с. 9,10);

- відеозаписом з камери поліцейського від 18.01.2017 р., з якого вбачається, що під час зупинки працівниками поліції автомобіля ВАЗ 2115 н.з. АН3104КА водій та пасажир помінялись місцями. Водій ОСОБА_1 на запитання працівників поліції не заперечував що перебуває у стані алкогольного спяніння (арк. спр. 24 Диск DVD+R123 CO5078).

За таких обставин, апеляційний суд приходить до висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 у скоєнні правопорушення передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП та про необхідність накладення адміністративного стягнення в межах санкції статті.

На підставі викладеного та керуючись ст.294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд апеляційної інстанції, -

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 поновити строк на апеляційне оскарження постанови Словянського міськрайонного суду Донецької області від 15 лютого 2017 року.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову судді Словянського міськрайонного суду Донецької області від 15 лютого 2017 року у справі про адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, відносно ОСОБА_1 - скасувати та прийняти нову постанову.

Визнати ОСОБА_1 винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 10 200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Штраф перерахувати на р/р 31110106700015, банк отримувача ГУДКСУ у Донецькій області, МФО 834016, код ЄДРПОУ 37868870, отримувач Бахмутське УК/м. Бахмут /21081100, код платежу 21081300.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 320,00 грн. (триста двадцять грн. 00 коп.) (отримувач коштів Бахмутське УК/м. Бахмут /22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37868870, банк отримувача Головне управління Державної казначейської служби України у Донецькій області, МФО 834016, р/р 31212206780015, код класифікації доходів бюджету 22030101 «Судовий збір Апеляційний суд Донецької області м. Бахмут».

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя: Шигірт Ф.С.