Вирок № 65607859, 20.03.2017, Старобільський районний суд Луганської області

20.03.2017

ЄУН 431/7752/16-к

Провадження № 1-кп/431/52/17

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2017 року. Старобільський районний суд

Луганської області

у складі: головуючого - судді Озерова В.О.,

при секретарі Дубініної О.О.,

прокурора Ніколаєва І.О.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Старобільського районного суду кримінальне провадження за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, раніше не судимого, офіційно не працюючого, інваліда 2-ї групи з дитинства, зареєстрованого та проживаючого на ІНФОРМАЦІЯ_4, у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України,

встановив:

02 листопада 2016 року, приблизно о 18 годині, ОСОБА_1, будучи в стані алкогольного спяніння, маючи умисел на вчинення хуліганства, тобто грубого порушення громадського порядку, прибув до перехрестя вулиць Центральна та Чкалова смт. Біловодськ Луганської області, де знаходився автомобіль марки «Шевроле» моделі «Авео», червоного кольору, державний номер НОМЕР_1, який належить ОСОБА_2 і, порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, справив свої особисті потреби на вищевказаний автомобіль. Після цього ОСОБА_1, діючи з особливою зухвалістю, відірвав два дзеркала заднього виду та дверну ручку з передньої пасажирської двері. На вимоги ОСОБА_2 припинити хуліганських дії, ОСОБА_1 не реагував. На вимогу потерпілої приїхали працівники поліції і лише після цього ОСОБА_1 припинив свої хуліганські дії.

Своїми діями ОСОБА_1 спричинив потерпілій ОСОБА_2 матеріальну шкоду на суму 3492 грн. 90 коп.

Обвинувачений ОСОБА_1 у судовому засіданні свою вину визнав повністю, не заперечував вчинення хуліганства, тобто грубого порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю за обставин, викладених віще. Щиросердечно кається у вчиненому злочині.

Потерпіла ОСОБА_3 у судове засідання не зявилася, надавши заяву, в якій вказано, що вона просить суд розглянути кримінальне провадження без її участі.

У судовому засіданні, відповідно до ст. 349 КПК України, було визнано недоцільним дослідження інших доказів по справі, а саме показань потерпілої, свідків, а також письмових доказів, оскільки фактичні обставини ніким не оспорюються і у суду відсутні сумніви щодо добровільності та істинності позиції обвинуваченого. Крім того, показання обвинуваченого відповідають фактичним обставинам справи та ним не оспорюються. У звязку з цим, суд приходить до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_1 доведена матеріалами справи.

Дії обвинуваченого ОСОБА_1 правильно кваліфіковані органами досудового слідства по ч. 1 ст. 296 КК України, так як в судовому засіданні було встановлено, що він вчинив хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю.

Цивільний позов по справі заявлений не був.

При призначенні виду покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд, у відповідності до ст. ст. 65-67 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особистість винного та обставини, що помякшують і обтяжують покарання.

ОСОБА_1 раніше не судимий. За місцем проживання характеризується позитивно. Є інвалідом 2-ї групи з дитинства. На обліку у лікаря-нарколога або у лікаря-психіатра не перебуває.

До обставин, що помякшують покарання ОСОБА_1, суд відносить щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину а також добровільне відшкодування завданого збитку.

До обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_1, суд відносить вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного спяніння.

Виходячи з викладеного, враховуючи, що вчинене обвинуваченим ОСОБА_1 діяння є злочином невеликої тяжкості, суд приходить до висновку про необхідність призначення йому покарання у виді штрафу в межах санкції ч. 1 ст. 296 КК України.

Підстав для застосування до обвинуваченого ОСОБА_1 ст. 69 КК України, суд не вбачає.

Процесуальні витрати по справі не значаться.

Питання про речові докази по справі вирішити у відповідності до ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 368, 370, 374 КПК України, суд

засудив:

ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2)визнати винним у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що дорівнює 8500 (вісім тисяч пятсот) грн. (одержувач: державний бюджет Старобільського району, р/р 31114106700331, код 21081100 в ГУДКСУ Луганської області, МФО 804013, ідентифікаційний код 37858396).

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_1у виді особистого зобовязання залишити без зміни до набрання вироку чинності.

Речові докази: частини зовнішніх дзеркал заднього виду, які знаходяться під охоронною розпискою у потерпілої ОСОБА_2, повернути останній.

Вирок може бути оскаржений в апеляційний суд Луганської області через Старобільський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Озеров В.О.