Ухвала суду № 65606306, 29.03.2017, Апеляційний суд Кіровоградської області

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 22-ц/781/374/17 Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1

Доповідач Потапенко В. І.

УХВАЛА

Іменем України

29.03.2017 Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Кіровоградської області в складі :

Головуючого-судді Потапенка В.І.

суддів Черненко В.В., Франко В.А.

секретар Гончар В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницький цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 02 грудня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_2, законним представником якого є ОСОБА_3, до ОСОБА_4, третя особа ОСОБА_5 про визнання нерухомого майна спадковою масою, -

ВСТАНОВИЛА:

21.07.2016 року ОСОБА_3, як законний представник неповнолітнього ОСОБА_2, 03.10.1998року народження звернулась до суду з позовом до ОСОБА_6, третя особа ОСОБА_5 та просила визнати 29/50 частин будинку № 25, розташованого по провулку Івана Франка, у м. Кіровограді спадковою масою. Рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 02 грудня 2016 рокуу задоволенні позову відмовлено. У апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 02 грудня 2016 року та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позові вимоги у повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідача, учасників судового розгляду, обговоривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно п.1 ч.1 ст.307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін, з підстав передбачених ст. 308 ЦПК України. Відповідно до ч.1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Судом першої інстанції встановлено, щовстановлено, що з 07.05.1988 р. по 21.10.1994 р. ОСОБА_7 та ОСОБА_6 перебували у зареєстрованому шлюбі, під час якого було придбано 29/50 частин жилого будинку № 25, розташованого по провулку Івана Франка, у м. Кіровограді. Рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 21.06.1999 р. по цивільній справі за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_4 про поділ майна подружжя за ОСОБА_4 визнано право власності на 29/50 частин жилого будинку по пров. І.Франка, 25 в м. Кіровограді. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_7 7041 грн. компенсації (а.с. 87-88). Рішення набрало законної сили. Рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 08.10.1999 р. задоволено скаргу ОСОБА_7 на бездіяльність державного виконавця Науменко І.І. та зобовязано державного виконавця накласти арешт на 25/50 частин жилого будинку по вул. І. Франка, 25 м. Кіровоград та передати його на реалізацію (а.с. 9). 17.04.2000 року постановою державного виконавця про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, накладено арешт на 29/50 частину житлового будинку по пров. І. Франка, 25 в м. Кіровограда, який належить ОСОБА_4 (а.с. 12). Актом державного виконавця від 21.08.2001 р., складеного на підставі ст. 61 ЗУ «Про виконавче провадження», 29/50 частин домоволодіння № 25 по пров. І.Франка, м. Кіровоград передано в особисту власність ОСОБА_7 в рахунок боргу згідно в/л № 20963 від 21.06.1999 р. (а.с. 14). З матеріалів інвентарної справи вбачається, що постановою про зняття арешту від 23.04.2004року державним виконавцем знято арешт з 29/50 частин домоволодіння № 25 по пров. І.Франка, м. Кіровограда. 03.06.2004року ОКП КООБТІ повідомило ОСОБА_7 листом про неможливість державної реєстрації Акта (державного виконавця від 21.08.2001р.). Відповідно до договору дарування частини житлового будинку від 29.06.2004 р., посвідченого приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу ОСОБА_8, ОСОБА_6 подарувала ОСОБА_5 29/50 частин житлового будинку з відповідною частиною надвірних будівель, що знаходиться в м. Кіровограді по пров. Франка Івана, № 25 (а.с. 45). В 2005 році ОСОБА_7 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_6, ОСОБА_5, ВДВС Кіровського РУЮ м. Кіровограда, третя особа КООБТІ про зняття з державної реєстрації, визнання права власності, визнання недійсним договору дарування, стягнення моральної шкоди. Під час розгляду даної справи сторони уклали мирову угоду, за умовами якої ОСОБА_5 передав у власність ОСОБА_7 належну йому 39/100 частин житлового будинку з відповідною частиною надвірних будівель, що знаходиться по вул. Водогінній, 13 в м. Кіровограді, а ОСОБА_7 відмовився від заявлених позовних вимог до ОСОБА_5 про визнання права власності, визнання недійсним договору дарування, стягнення моральної шкоди, визнавши за ОСОБА_5 право власності на 29/50 частин домоволодіння № 25 по пров. І.Франка, в м. Кіровограді. Мирова угода затверджена ухвалою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 12.07.2005 р., яка набрала законної сили (а.с. 86). 03.10.1998 року народився ОСОБА_2, батьком якого є ОСОБА_7, а матірю позивач (а.с. 8). 21.03.2008 року помер ОСОБА_7 (а.с. 7). 20.12.2013 року рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда в задоволенні позову ОСОБА_3, до ОСОБА_6, ОСОБА_5, Реєстраційної служби Кіровоградського міського управління юстиції, Кіровського відділу державної виконавчої служби Кіровоградського міського управління юстиції, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача: Обласне комунальне підприємство Кіровоградське обласне обєднане бюро технічної інвентаризації, Орган опіки та піклування Кіровоградської міської ради, про визнання недійсним договору дарування, скасування державної реєстрації, визнання права власності - відмовлено (а.с. 78-80). У позові ОСОБА_3 просила : поновити строк на оскарження рішення суду від 12.07.2005 року та залучити до справи ОСОБА_3, як законного представника інтресів сина ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1; встановити факт незаконного зняття арешту та факту перекручування істини та скасувати державну реєстрацію 29/5 частки домоволодіння № 25 по пров. І.Франко м. Кіровограда на імя ОСОБА_6 і укладений нею договір дарування на імя ОСОБА_5; визнати право власності на 29/50 частку домоволодіння № 25 по пров. Івана Франка в м. Кіровограді за спадкоємцем по закону ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1; скасувати ухвалу Кіровського районного суду м. Кіровограда від 12.07.2005 року про затвердження мирової угоди. В подальшому нею подано до суду заяву відповідно до якої позивач заявила вимоги про визнання незаконним факта державної реєстрації 29/50 частин домоволодіння № 25 по провул. І.Франка в м. Кіровограді на імя ОСОБА_6 та скасування її; визнання недійсним договору дарування на імя ОСОБА_5; визнання права власності на 29/50 частини домоволодіння № 25 по провул. І.Франка в м. Кіровограді за спадкоємцем за законом ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1. 05.02.2014 року ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 20.12.2013 року залишено без змін. Суд апеляційної інстанції погодився з доводами суду першої інстанції зазначивши, що на час смерті у 2008 році ОСОБА_7 не був власником 29/50 частин домоволодіння № 25 по пров. І.Франка в м. Кіровограді, відтак його спадкоємець ОСОБА_2 не має права його спадкувати (а.с. 76-77). Доводи позивача не знайшли підтвердження, як в суді першої так і апеляційної інстанцій. 20.05.2014 року рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда в задоволенні позову ОСОБА_3 до Реєстраційної служби Кіровоградського міського управління юстиції, ОКП «Кіровоградське обласне обєднане бюро технічної інвентаризації», ОСОБА_6, ОСОБА_5, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_9 про скасування рішень суду, встановлення факту незаконного зняття арешту, скасування державної реєстрації та договору дарування, вилучення майна із чужого незаконного володіння, визнання власності за спадкоємцем по закону - відмовлено (а.с. 72-74). Рішення суду набрало законної сили. У позові ОСОБА_3 просила : скасувати рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 21.06.1999 р., встановити факт незаконного зняття арешту з 29/50 частини будинку по пров. І.Франка, 25 державним виконавцем Харіною О.М. 23.04.2004 р., скасувати ухвалу Кіровського районного суду м. Кіровограда від 12.07.2005 р., скасувати рішення державного реєстратора про реєстрацію права власності за ОСОБА_6, скасувати договір дарування укладеного між ОСОБА_6 та ОСОБА_5, скасувати рішення державного реєстратора про реєстрацію права власності за ОСОБА_5, вилучити майно з чужого володіння за правилами віндикації, визнати право власності за правонаступником за законом ОСОБА_2 З врахуванням встановлених обставин справи, суд першої інстанції з посиланням на ст..ст. 15,16, 1216, 1218 ЦК України дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову. При цьому суд зазначив, що за життя ОСОБА_7 не набув права власності на 29/50 частини домоволодіння № 25 по провулку І.Франка в м. Кіровограді, відтак це майно не може бути у складі спадщини після смерті ОСОБА_7 в розумінні статей 1216, 1218 ЦК України. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, а апеляційну скаргу вважає необгрунтованою виходячи з наступного.

Згідно ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Відповідно до ст.ст. 10, 11, 60 ЦПК України суд розглядає справу не інакше як за заявою осіб, в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів, тобто кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відмовляючи у задоволенні позову , суд першої інстанції дійшов законного та обґрунтованого висновку про те, що за життя ОСОБА_7 не набув права власності на 29/50 частини домоволодіння № 25 по провулку І.Франка в м. Кіровограді, відтак це майно не може бути у складі спадщини після смерті ОСОБА_7 в розумінні статей 1216, 1218 ЦК України. Доводи апеляційної скарги стосуються обставин укладення мирової угоди між померлим ОСОБА_7 та ОСОБА_5, дій державних виконавців під час виконання мирової угоди, законності реєстрації права власності ОСОБА_5, тобто виходять за межі позовних вимог а тому не можуть бути предметом перегляду апеляційним судом. Порушені у апеляційній скарзі питання розглядалися у інших провадженнях , по яких постановлені окремі судові рішення , які були предметом як апеляційного , так і касаційного перегляду.

Крім вище зазначеного , колегія суддів вважає за необхідне зазначити , що при зверненні у суд позивачем обрано спосіб захисту не передбачений діючим законодавством. Відповідно до ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Звертаючись до суду з позовом за захистом, позивач просила визнати 29/50 частин будинку № 25, розташованого по провулку Івана Франка, у м. Кіровограді спадковою массою.

Способи захисту цивільного права та інтересів зазначені в ст. 16 ЦК України.

У вказаній нормі визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1)визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5)примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7)припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9)відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Зі змісту ч. 3 ст. 16 ЦК України вбачається, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Разом із тим діюче законодавство не передбачає такого визначення як «спадкова маса», а ст.. 1218 ЦК України розкриває поняття «склад спадщини» - до складу спадщини входять усі права та обов»язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Висновок суду першої інстанції щодо відсутності на момент смерті зареєстрованого на праві власності майна за померлим ОСОБА_7 , а саме 29/50 частин будинку № 25, розташованого по провулку Івана Франка, у м. Кіровограді доводи апеляційної скарги не спростовують.

Виходячи з вищенаведеного , колегія суддів дійшла висновку , що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права , його висновки відповідають фактичним обставинам справи , а тому підстави для його скасування в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції відсутні. Керуючись ст.ст. 303, п.1 ч.1 ст. 307,ст.ст. 308 , 313- 315, 319 ЦПК України , колегія суддів ,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.

Рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 02 грудня 2016 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днівз дня набрання нею законної сили.

Головуючий суддя:

Судді :