Ухвала суду № 65604213, 22.03.2017, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Кривий Ріг)

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 211/4559/16-ц Головуючий в 1-й інстанції

Провадження № 22-ц/774/567/К/17 суддя Ткаченко С.В.

Категорія № 59 (2) Доповідач Барильська А.П.

УХВАЛА

Іменем України

22 березня 2017 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді: Барильської А.П.,

суддів: Бондар Я.М., Митрофанової Л.В.

секретар: Гладиш К.І.,

за участю: позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2 загальноосвітньої шкоди І-ІІІ ступенів № 89 ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кривому Розі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 05 грудня 2016 року про визнання неподаною та повернення позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 загальноосвітньої шкоди І-ІІІ ступенів № 89, треті особи: виконавчий комітет Довгинцівської районної в місті ради, Управління освіти і науки виконкому ОСОБА_2 міської ради про заборону певних дій, а саме збору грошей з батьків учнів, -

ВСТАНОВИЛА:

У жовтні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області з позовом до ОСОБА_2 загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 89, треті особи Виконавчий комітет Довгинцівської районної в місті ради , орган опіки та піклування підрозділ Відділ освіти та Управління освіти і науки виконкому ОСОБА_2 міської ради про заборону певних дій, а саме збору грошей з батьків учнів.

Ухвалою суду від 04 листопада 2016 року подана позовна заява залишена без руху з підстав не відповідності її вимогам ст.ст. 119, 120 ЦПК України.

Ухвалою суду від 05 грудня 2016 року вказана позовна заява визнана неподаною та повернута позивачу з підстав не усунення виявлених судом недоліків в установлений строк.

В апеляційні скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, ставить питання про скасування ухвали суду.

Зазначає, що висновки суду про те, що позивач усупереч нормам ЦПК України без всяких на те повноважень та причин звертається до суду від імені інших осіб (не визначеного кола батьків учнів школи) та просить в інтересах інших осіб винести рішення, не відповідають матеріалам справи, оскільки зі змісту позовної заяви вбачається, що поведінка педагогічних та інших працівників відповідача спричинюють шкоду доньці позивача - ОСОБА_4 та самому позивачу, як її батьку.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається із матеріалів справи, ухвалою суду від 04.112016 року позовна заява ОСОБА_1 залишена без руху з підстав не відповідності її вимогам ст.ст. 119, 120 ЦПК України, а саме: у звязку з тим, позивач в супереч нормам ЦПК України без всяких на те повноважень та причин звернувся до суду від імені інших осіб (не визначеного кола батьків учнів школи) та просив в інтересах інших осіб винести рішення. При цьому судом наголошено, що якщо позивач вважає, що його право порушено то він має право звернутися до суду за захистом свого особистого порушеного права та ставити вимоги щодо себе, а не щодо будь-кого іншого.

Постановляючи ухвалу від 05.12.2016 року про визнання неподаною та повернення позовної заяви, суд першої інстанції виходив з того, що позивач в установлений строк не усунув недоліки позовної заяви згідно вимог ухвали суду від 04.11.2016 року.

Проте, колегія суддів не може погодитись з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до положень ст.ст. 55, 124 Конституції України, ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, визначеному ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 11 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до вимог ст. 31 ЦПК України позивач має право протягом усього часу розгляду справи збільшити або зменшити розмір позовних вимог, та до початку розгляду судом справи по суті позивач має право шляхом подання письмової заяви змінити предмет або підставу позову.

Згідно ст. 242 ЦК України батьки є законними представниками своїх малолітніх та неповнолітніх дітей.

Відповідно до наявної в матеріалах справи копії свідоцтва про народження, позивач є батьком малолітньої ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 10).

Зі змісту позовної заяви вбачається, що донька позивача навчається в третьому класі школи, яка є відповідачем по справі.

Подана позивачем позовна заява містить відповідний виклад обставин, яким обґрунтовуються її вимоги, що підтверджується її змістом, та прохальну частину.

Проте, суд першої інстанції на вказану обставину уваги не звернув, та не визначившись з колом заінтересованих осіб, дійшов помилкового висновку, що позивач не має правових підстав для звернення до суду, та не взяв до уваги, що згідно змісту позовних вимог, позивач звертається за захистом свого порушеного права, як батька доньки ОСОБА_4, що навчається у третьому класі у відповідача.

Відповідно до ст. 10 ЦПК України суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи. Таке сприяння полягає у роз'ясненні особам, які беруть участь у справі, їх прав та обов'язків, попереджує про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій.

За таких обставин, на думку колегії суддів, визнання неподаною та повернення судом першої інстанції позивачу позовної заяви, порушує право позивача на звернення в судовому порядку за захистом порушених прав, свобод та інтересів, як складової частини права на справедливий суд, передбаченого ст. 6 Європейської Конвенції прав людини.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду від 05 грудня 2016 року - скасуванню з підстави, передбаченої п. 3 ч. 1 ст.312 ЦПК України, з направленням матеріалів справи до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі відповідно до вимог ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 311, п.3 ч.1 ст. 312, ст.ст.313-315 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Ухвалу Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 05 грудня 2016 року скасувати .

Матеріали цивільної справи повернути до того ж суду для вирішення питання про відкриття провадження у справі відповідно до вимог ЦПК України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий: А.П. Барильська

Судді: Я.М. Бондар

ОСОБА_5