Ухвала суду № 65596320, 27.03.2017, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 543/15/17 Номер провадження 22-ц/786/956/17Головуючий у 1-й інстанції Грузман Т. В. Доповідач ап. інст. ОСОБА_1

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2017 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:

Головуючого : Обідіної О.І.

Суддів : Панченка О.О., Пікуля В.П.

При секретарі : Кальник А.М.

розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" на рішення Оржицького районного суду Полтавської області від 21 лютого 2017 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" до ОСОБА_2, від імені якої діє її законний представник ОСОБА_3, про стягнення боргу кредитором спадкодавця,

В С Т А Н О В И Л А :

Рішенням Оржицького районного суду Полтавської області від 21 лютого 2017 року в задоволенні позову Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" до ОСОБА_2, від імені якої діє її законний представник ОСОБА_3, про стягнення боргу кредитором спадкодавця відмовлено.

В апеляційній скарзі ПАТ «Приватбанк», посилаючись на неповне зясування обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати та ухвалити нове про задоволення позовних вимог. Вважає, що неповнолітня донька померлого боржника, яка прийняла спадщину має відповідати за боргами батька у відповідності до ст. 1282 ЦК України.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, що зявились в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що остання задоволенню не підлягає за таких обставин.

Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Згідно п.1 ч.1 ст. 307 ЦПК України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом, 19.09.2012 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_4 укладено кредитний договір № б/н, відповідно до умов якого банк надав кредит у розмірі 5000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку, зі сплатою відсотків за користування кредитом відповідно до умов, встановлених договором.

Згідно анкети-заяви про приєднання до Умов та Привал надання банківських послуг ОСОБА_4 підтвердив своїм підписом згоду на умови кредитування.

Згідно свідоцтва про смерть від 15.01.2016 року серія 1-КЕ № 314061, виданого виконавчим комітетом Чорнухинської селищної ради ОСОБА_4 помер 14.01.2016 року.

03.05.2016 року банк звернувся до Чорнухинської державної нотаріальної контори з претензією кредитора з проханням включити кредиторські вимоги банку в спадкову масу.

Відповідно до листа № 163 від 17.05.2016 року Чорнухинська нотаріальна контора повідомила, що спадкоємцем на майно померлого ОСОБА_5 є його дочка ОСОБА_2, яка 22.02.2016 року звернулась до нотаріуса з відповідною заявою про прийняття спадщини після смерті батька. В інтересах доньки заяву подала ОСОБА_3, яка матірю останньої.

Як вбачається з наданих банком розрахунків, на момент смерті ОСОБА_5 існувала заборгованість в сумі 9196,80 грн., яка складається з заборгованості за кредитом - 4236,07 грн., заборгованості за відсотками 4676,89 грн. та заборгованості з пені - 283,84 грн.

01.07.2016 року банк направив на адресу спадкоємця лист-претензію з вимогою про погашення боргу, яка була залишена без задоволення.

Вищевказані обставини стали підставою для звернення до суду з позовом про стягнення заборгованості в сумі 9196,80 грн.

Відмовляючи в задоволенні позову, місцевий суд дійшов висновку щодо відсутності доказів отримання спадкоємцем майна достатньою вартістю для задоволення вимог банку. Крім того, надана у травні 2016 року відповідь нотаріальної контори про подачу заяви про прийняття спадщини відповідачем не свідчить, що ОСОБА_2 є єдиним спадкоємцем, оскільки надана не по закінченні шестимісячного терміну. Одночасно, судом звернуто увагу на положення ч.2 ст.1282 ЦК України, за змістом якої суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передане спадкодавцеві у натурі, натомість банком заявлена вимога про стягнення з спадкодавця заборгованості за кредитом, що не ґрунтується на законі.

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 1281 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

В разі смерті боржника за його зобов'язаннями, які передбачають правонаступництво, відповідають спадкоємці, відповідно до правил ст. 1282 ЦК України в межах вартості майна, одержаного у спадщину.

Відповідно до ч. 2 ст. 1282 ЦК України, вимоги кредитора спадкоємці зобов'язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі.

Як вбачається з листа-претензії ПАТ КБ «Приватбанку» направленого 01.07.2016 року спадкоємцю ОСОБА_2 в особі представника ОСОБА_3, банк повідомив про існування заборгованості у померлого ОСОБА_5 та запропонував сплатити виниклу заборгованість в сумі 9196,80 грн. Також банком було повідомлено, що у разі відмови вказана сума буде стягнута в судовому порядку згідно норм чинного законодавства.

В звязку з тим, що спадкоємець жодним чином не відреагувала на лист-претензію, банк звернувся до суду та просив стягнути всю суму боргу.

Відповідно до ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

В даному випадку банк наділений правом звернутись до суду з позовом в порядку ст. 1282 ЦК України та задовольнити свої претензії як кредитор спадкодавця у спосіб, визначений ч.2 ст. 1282 ЦК України.

Між тим, зазначена норма не містить такого способу захисту інтересів як стягнення з спадкоємців кредитної заборгованості спадкодавця, позаяк суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі.

Разом з цим, вірним є висновок суду щодо недоведеності позивачем самого факту отримання спадкоємцем майна спадкодавця, його розміру та вартості.

Також колегією суддів звернуто увагу на те, що спадкоємцем в даному випадку є донька спадкодавця, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка не набула цивільної та процесуальної дієздатності, а відтак прокладати на неї відповідальність по стягненню на користь кредитора спадкодавця заборгованості за договором кредиту правових підстав не має.

Таким чином, вірно встановивши обставини по справі та визначившись з характером спірних правовідносин, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Апеляційна скарга не містить нових фактів чи засобів доказування, які б спростували висновки суду першої інстанції.

Так, апелянт цитує в апеляційній скарзі положення ЦПК України щодо проведення попереднього та судового розгляду та зазначає, що судом не встановлені істотні обставини по справі, що спростовується матеріалами справи та змістом самого судового рішення, в якому відображені фактичні обставини по справі та забезпечено виконання вимог ст. 179 ЦПК України.

Не заслуговує на увагу твердження апелянта про те, що суд самостійно повинен був встановити інформацію щодо обсягу майнових прав, які увійшли до складу спадщини та визначити їх грошовий еквівалент, що повністю суперечить положенням ст.ст. 10, 60 ЦПК України, оскільки згідно п.4 ст.10 ЦПК України суд лише сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

За вказаних обставин, колегія суддів не вбачає підстав для скасування судового рішення як постановленого з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 303, 304, п.1 ч.1 307, 308, 314, 317, 319 ЦПК України колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» відхилити.

Рішення Оржицького районного суду Полтавської області від 21 лютого 2017 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів в касаційному порядку.

Судді: (підписи)

З оригіналом згідно.

Суддя Апеляційного суду

Полтавської області ОСОБА_1