Рішення № 65596068, 22.03.2017, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 243/7830/16-ц Номер провадження 22-ц/786/771/17Головуючий у 1-й інстанції Нестеренко С.Г. Доповідач ап. інст. ОСОБА_1

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 березня 2017 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:

головуючого Пікуля В.П.,

суддів : Панченка О.О., Прядкіної О.І.,

при секретарі Зеленській О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Кременчуцькому районі Полтавської області

на рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 30 січня 2017 року

по справі за позовом ОСОБА_2 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Кременчуцькому районі Полтавської області про визнання дій неправомірними, зобовязання вчинити дії, стягнення компенсації, відшкодування моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И Л А :

У вересні 2016 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Кременчуцькому районі Полтавської області про визнання дій неправомірними, зобовязання вчинити дії, стягнення компенсації, відшкодування моральної шкоди.

У позові зазначав, що після травми отриманої на виробництві він є інвалідом І-ої групи та потребує авто протезування у звязку з чим був забезпечений автомобілем НОМЕР_1. Проте відповідач здійснив йому виплати компенсації на бензин (пальне), ремонт і технічне обслуговування автомобілів з порушенням чинного законодавства, зокрема п.2 постанови КМУ № 228 від 14 лютого 2015 року, а саме не у розмірі відповідному 22 % прожиткового мінімуму на одну особу, яка втратила працездатність у розрахунку на місяць.

Просив визнати незаконними дії виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Кременчуцькому районі Полтавської області стосовно розрахунку компенсації на бензин (пальне), ремонт і технічне обслуговування автомобілів у розмірі відповідно 22 відсотки прожиткового мінімуму на одну особу, яка втратила працездатність, у розрахунку на місяць;

Зобов'язати Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Кременчуцькому районі Полтавської області зробити перерахунок суми компенсації на бензин (пальне), ремонт і технічне обслуговування автомобілів у розмірі відповідно 22 відсотки у розрахунку на місяць, за перше півріччя;

Стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Кременчуцькому районі Полтавської області на користь ОСОБА_2 недоплачену суму компенсації на бензин (пальне), ремонт і технічне обслуговування автомобілів, за перше півріччя 2016 року в розмірі 1352,58 грн.

Рішенням Автозаводського районного суду Полтавської області від 30 січня 2017 року позов ОСОБА_2 задоволено частково.

Визнано незаконними дії Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Кременчуцькому районі Полтавської області по нарахуванню та здійсненню виплати ОСОБА_2 компенсації на бензин, ремонт і технічне обслуговування автомобілів за перше півріччя 2016 року у розмірі 122,96 грн., а не у розмірі відповідно 22 % прожиткового мінімуму на одну особу, яка втратила працездатність у розрахунку на місяць.

Зобовязано Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Кременчуцькому районі Полтавської області здійснити перерахунок ОСОБА_2 компенсації на бензин, ремонт і технічне обслуговування автомобілів за перше півріччя 2016 року у розмірі відповідно 22 % прожиткового мінімуму на одну особу, яка втратила працездатність у розрахунку на місяць та стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Кременчуцькому районі Полтавської області на користь ОСОБА_2 компенсацію на бензин, ремонт і технічне обслуговування автомобілів за перше півріччя 2016 року у розмірі недосплаченої частини 1352,58 грн., і на користь держави судовий збір на суму 640 грн.

Відмовити ОСОБА_2 у задоволенні позову в частині вимоги про стягнення моральної шкоди у розмірі 1000 грн.

З рішенням суду не погодилося Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Кременчуцькому районі Полтавської області (далі Фонд), яке його оскаржило, просило рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким в задоволенні позову ОСОБА_2 відмовити. Вважає, що рішення є незаконним, необґрунтованим та таким, що прийняте з порушенням матеріального та процесуального права.

В судове засідання відповідач не зявився, будучи належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, надавши суду заяву у якій просить розглядати справу без його участі.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи у межах доводів апеляційної скарги, приходить до наступного висновку.

Згідно з ч.1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до п. 4 ст. 309 ЦПК України, підставою для скасування рішення в апеляційному порядку і ухвалення нового або зміни рішення є порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Судом першої інстанції вірно встановлено та підтверджується матеріалами справи, що згідно довідки МСЕК серія ААА № 091739 від 15 серпня 2012 року ОСОБА_2 є інвалідом 1 групи в силу трудового каліцтва безстроково.

З 13 листопада 2013 року по 20 червня 2016 року як переміщена особа з районів проведення АТО він перебував на обліку у Кременчуцькому відділенні Фонду. У звязку із ушкодженням хребта 30 травня 2007 року МСЕК визначила медичні показання для забезпечення ОСОБА_2 автомобілем «ЗАЗ 11038740»

Постановою відділення Фонду від 14 квітня 2016 року потерпілому ОСОБА_2 призначено фінансування витрат на медичну та соціальну допомогу компенсація витрат на бензин, ремонт і технічне обслуговування автомобіля за перше півріччя 2016 року в сумі 122,96 грн.

Відповідно до пункту 5 статті 42 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування» за наявності медичних показань для одержання автомобіля і наявності або відсутності протипоказань до керування ним Фонд забезпечує потерпілого автомобілем безоплатно чи на пільгових умовах, організовує та оплачує навчання водінню автомобіля, а також виплачує компенсацію на бензин (пальне), ремонт і технічне обслуговування автомобілів або на транспортне обслуговування в порядку та на умовах, що визначаються Кабінетом Міністрів України.

Постановою КМУ № 228 від 14 лютого 2007 року «Про порядок виплати та розміри грошових компенсацій на бензин, ремонт і технічне обслуговування автомобілів та на транспортне обслуговування» встановлено, що грошові компенсації на бензин, ремонт і технічнеобслуговування автомобілів виплачуються інвалідам, законним представникам дітей-інвалідів, що мають автомобілі та мотоколяски, - у розмірі відповідно 22 відсотки та 16 відсотків прожиткового мінімуму на одну особу, яка втратила працездатність, у розрахунку на місяць, на транспортне обслуговування - у розмірі 29 відсотків прожиткового мінімуму на одну особу, яка втратила працездатність, у розрахунку на місяць.

Згідно п. 5 даної постанови компенсації виплачуються рівними частинами двічі на рік - у березні за перше та у вересні за друге півріччя поточного року з дня їх призначення.

Відтак, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку, що відповідач повинен був виходити із вимог Постанови КМУ № 228 від 14 лютого 2007 року «Про порядок виплати та розміри грошових компенсацій на бензин, ремонт і технічне обслуговування автомобілів та на транспортне обслуговування» та затвердженого нею Порядку у розмірі 22 відсотків прожиткового мінімуму на одну особу на місяць.

При цьому суд першої інстанції при застосуванні до спірних правовідносин норм матеріального права прийшов до правильного висновку, що посилання відповідача на лист Міністерства соціальної політики України №2249/19/93-13 від 28 жовтня 2013 року є безпідставним, оскільки роз'яснення, наведені у листі, фактично змінюють зміст правової норми, закріпленої у Постанові Кабінету Міністрів України, і звужують (обмежують) соціальні гарантії непрацездатних осіб, що є недопустимим.

Такими чином, доводи наведені в апеляційній скарзі, щодо невірного застосування норм матеріального права є необґрунтованими.

Посилання відповідача на те, що запропонований Фондом розрахунок підтверджений судовою практикою, а саме справою Вищого адміністративного суду України від 10 лютого 2015 року не ставить під сумніви правильність висновків суду першої інстанції.

Так, відповідно до ч. 3 ст. 61 ЦПК України, обставини встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Ухвала Вищого адміністративного суду України від 10 лютого 2015 року, на яку посилається відповідач не має для даного спору приюдиційного значення, оскільки у ній беруть участь інші особи.

Разом з тим, як зазначено у позові та встановлено колегією суддів, у сторін мав місце аналогічний спір у якому суд визнав незаконними дії відповідача по розрахунку виплат на бензин, ремонт і технічне обслуговування автомобіля за перше та друге півріччя 2015 року.

Зокрема, із матеріалів цивільної справи № 524/9285/15-ц вбачається, що рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 11 січня 2016 року аналогічні вимоги ОСОБА_2 за перше та друге півріччя 2015 року були задоволені.

Вказане рішення суду було залишено без змін ухвалою Апеляційного суду Полтавської області від 08 лютого 2016 року.

Із позицією суду першої та апеляційної інстанції погодився Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ зазначивши в ухвалі від 28 березня 2016 року, що задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, обґрунтовано виходив з наведеного позивачем порядку розрахунку належних йому до виплати сум, який цілком узгоджується із приписами Порядку виплати та розмірів грошових компенсацій на бензин, ремонт і технічне обслуговування автомобілів та на транспортне обслуговування, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 14 лютого 2007 року № 228 в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 07 серпня 2013 року № 536.

Відтак, на переконання колегії суду, при розгляді даної справи підлягає врахуванню судова практика Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, яка висловлена в аналогічному спорі між тими ж сторонами за перше та друге півріччя 2015 року в ухвалі від 28 березня 2016 року.

Слід також звернути увагу, що застосування іншої позиції по даному спору може свідчити про суперечливе тлумачення норм законодавства та не застосування при тлумаченні законодавства підходу, який був би сприятливий для заявника, коли у його справі законодавство припустило неоднакове тлумачення (остаточне рішення Європейського суду з прав людини від07 липня 2011 року справа "Серков проти України").

Таким чином, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку задовольнивши вимоги позивача щодо визнання незаконними дій Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Кременчуцькому районі Полтавської області по нарахуванню та здійсненню виплати ОСОБА_2 компенсації на бензин, ремонт і технічне обслуговування автомобілів за перше півріччя 2016 року у розмірі 122,96 грн., а не у розмірі відповідно 22 % прожиткового мінімуму на одну особу, яка втратила працездатність у розрахунку на місяць та зобовязання Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Кременчуцькому районі Полтавської області здійснити перерахунок ОСОБА_2 компенсації на бензин, ремонт і технічне обслуговування автомобілів за перше півріччя 2016 року у розмірі відповідно 22 % прожиткового мінімуму на одну особу, яка втратила працездатність у розрахунку на місяць та стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Кременчуцькому районі Полтавської області на користь ОСОБА_2 компенсацію на бензин, ремонт і технічне обслуговування автомобілів за перше півріччя 2016 року у розмірі недосплаченої частини 1352,58 грн.

Проте, колегія суддів не може погодитися із рішенням суду першої інстанції в частині стягнення з відповідача судових витрат по сплаті судового збору у сумі 640 грн. на користь держави з наступних підстав.

Відповідно до п. 18 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», органи Фонду соціального страхування України звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях.

Як передбачено п. 6 Розділу VII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування» до завершення заходів, повязаних з утворенням Фонду соціального страхування України та робочих органів його виконавчої дирекції виконання функцій та завдань, передбачених цим Законом, забезпечують у межах компетенції відповідні виконавчі дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України та Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та їх робочі органи.

За правилами ч. 2 ст. 88 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від оплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Оскільки по даній справі сторони звільнені від сплати судового збору, суд першої інстанції безпідставно стягнув судовий збір на користь держави з відповідача.

Щодо відмови у задоволенні вимоги про стягнення із відповідача матеріальної шкоди то, як вбачається із матеріалів справи позивач рішення суду в цій частині не оскаржує, тобто погодився із ним.

Як зазначив представник відповідача у судовому засіданні при розгляді апеляційної скарги, він також погоджується із рішенням суду у частині відмови у задоволенні позову щодо стягнення моральної шкоди , просить рішення скасувати у частині саме задоволених позовних вимог.

Отже, у суду апеляційної інстанції відсутні підстави для зміни чи скасування рішення суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позову ОСОБА_2 про стягнення матеріальної шкоди.

На підставі викладеного, колегія суддів приходить до переконання, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а саме із рішення суду слід виключити висновок про стягнення з відповідача на користь держави судового збору у сумі 640 грн.

У іншій частині рішення суду ухвалене із дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для його зміни чи скасування відсутні.

Керуючись ст. ст.303, 307, 309, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Кременчуцькому районі Полтавської області задовольнити частково.

Рішення Автозаводського районного суду Полтавської області від 30 січня 2017 року змінити виключивши з рішення суду висновок суду про стягнення судового збору у сумі 640 грн.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржено протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий В.П. Пікуль

Судді: О.О. Панченко

ОСОБА_3