Рішення № 65593515, 29.03.2017, Кагарлицький районний суд Київської області

Справа № 368/354/17

провадження № 2/368/260/17

Рішення

Іменем України

"29" березня 2017 р. Кагарлицький районний суд Київської області

в складі: головуючого - судді Шевченко І.І

при секретарі Гребеневич А.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кагарлик справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, -

в с т а н о в и в :

позивач просить суд постановити рішення, згідно якого щомісячно стягувати з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Обухів Київської області, аліменти на її користь, на утримання неповнолітньої дитини, сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в твердій грошовій сумі розміром 650 гривень, починаючи з дня подання заяви і до повноліття дитини та від сплати судового збору її звільнити на підставі п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», поклавши судові витрати на відповідача, посилаючись на те, що 26 березня 2011 року вона уклала шлюб з відповідачем, який був зареєстрований відділом ДРАЦСу Кагарлицького районного управління юстиції Київської області, актовий запис № 31.

Від спільного шлюбу мають малолітню дитину, сина - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає спільно з нею.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789-ХІІ від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Вона з відповідачем, згідно рішення Кагарлицького районного суду від 12 травня 2016 року шлюб розірвали та на даний час, подружніх стосунків не підтримують, спільного господарства та сімейного бюджету з ним не веде, проживають окремо.

За змістом ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Про те, відповідач на даний час участі в утриманні дитини не приймає, матеріальної допомоги їй не надає і їй приходиться її утримувати самій.

Відповідно до ст. ст. 150, 157 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, той з батьків, хто проживає окремо від дитини зобов'язаний брати участь у її вихованні та утриманні.

Дитина хронічних захворювань не має, практично здорова, в зв'язку з чим додаткових витрат на її утримання не потребує.

Згідно частини 2 ст. 181 СК України, за домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі.

Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує; стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я га матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі (ч. 3 ст. 181 СК України).

У відповідності до частини 1 ст. 184 СК України, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину заробітку одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Відповідач працездатний, але офіційно не працевлаштований та регулярної заробітної плати не отримує, так як перебивається випадковими заробітками, проте аліментними зобов'язаннями не обтяжений, на своєму утриманні других дітей, непрацездатних батьків чи інших осіб, не має, тому вона вважає, що з відповідача повинні бути стягнуті аліменти в твердій грошовій сумі, розмір яких повинен бути визначений з урахуванням її частки в утриманні дитини, яка становить не менше 50 процентів законодавчо встановленого прожиткового мінімуму для відповідної категорії дітей.

Пленум ВС України в п. 22 своєї постанови від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ що до батьківства, материнства та стягнення аліментів» зазначив, ще при розгляді справ про стягнення аліментів, суд відповідно до ч. 4 ст. 10 ЦПК України, повинен роз'яснити сторонам їх відповідальність за прострочення сплати.

За подання позовів про стягнення аліментів позивачі, відповідно до п. 3 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року № 3674 - VI звільняються від сплати судового збору.

Відповідач позовні вимоги позивача визнав та не заперечував проти їх задоволення.

Вислухавши сторони та вивчивши матеріали справи, суд вважає за необхідне позовні вимоги позивача задовольнити.

В судовому засіданні суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Враховуючи положення ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини, частин 7, 8 ст. 2 Сімейного кодексу України під час вирішення будь-яких питань щодо дітей, суд повинен виходити з якнайкращого забезпечення, максимально можливого урахування інтересів дитини.

Згідно із ч. 1 ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Відповідно до ч. 6 ст. 6 Сімейного кодексу України, жінка та чоловік мають рівні права і обов'язки у сімейних відносинах, шлюбі та сім'ї.

26 березня 2011 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено шлюб, який був зареєстрований відділом державної реєстрації актів цивільного стану Кагарлицького районного управління юстиції у Київській області, актовий запис № 31.

Від спільного шлюбу сторони мають одну малолітню дитину - сина - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає разом з позивачем.

Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дітей до досягнення ними повноліття.

При визначенні розміру аліментів належить брати до уваги матеріальне становище дитини. В даному випадку дитина не має власних доходів, не здатна сама себе утримувати.

На розмір аліментів на дитину має впливати стан здоров'я та загальний матеріальний стан того з батьків, з якого вони будуть стягуватися. Однак, такими даними суд не володіє.

Слід також враховувати наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних членів сім'ї, родичів, яких він зобов'язаний утримувати відповідно до Сімейного кодексу України. Однак, такими даними суд не володіє.

Конкретного розміру аліментів на дитину законом не встановлено, оскільки у кожному випадку він визначається судом з урахуванням потреб дитини і можливостей батьків.

Суд вважає, що відповідач може надавати матеріальну допомогу дитині, відносно якого він батьківських прав не позбавлений.

Згідно з положеннями "Конвенції про права дитини" та "Декларації прав дитини" інтереси дитини необхідно забезпечувати найкращим чином, дитина повинна бути серед тих, хто першим одержує захист і допомогу.

Оцінивши матеріальне становище позивача та з урахуванням потреб дитини, виходячи з наведених сторонами доводів, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог позивача та вважає за доцільне стягнути з відповідача на користь позивача на утримання сина аліменти в твердій грошовій сумі в розмірі 650 грн. щомісячно на дитину, оскільки було враховано ч. 1 ст. 182 СК України та відповідач може надавати матеріальну допомогу лише у визначеному судом розмірі.

Аліменти на утримання дитини згідно ст. 79 СК України присуджуються за рішенням суду від дня подання позовної заяви, а у даному випадку з 17.03.2017 року і до досягнення дитиною повноліття.

Згідно ч. 1-2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» в редакції від 01.09.2015 року, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: позовної заяви майнового характеру, 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік», установлена на 2016 рік прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня - 1600 грн.

Таким чином з відповідача ОСОБА_5 підлягає стягненню в доход держави судовий збір в розмірі 640,00 грн., тобто 0,4 розміру мінімальної заробітної плати станом на 1 січня 2017 року.

В силу ч. 1 ст. 367 ЦПК України слід допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

На підставі вищевикладеного та керуючись постановою Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», ст.ст. 180, 182, 184 СК України ст.ст. 10, 60, 88, 212, 213, 214, 215, 218 ЦПК України суд, -

в и р і ш и в :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця м. Обухів Київської області, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_6, аліменти на утримання малолітнього дитини - сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в твердій грошовій формі в розмірі 650 (шістсот п'ятдесят) грн. на місяць на дитину, починаючи з дня подачі заяви в суд, а саме: 17.03.2017 року до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути із ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця м. Обухів Київської області, ідентифікаційний код НОМЕР_1, на користь держави судовий збір на р\р 31219206700324, МФО 821018, код 22030001, ЄДРПОУ - 37341907, банк - ГУ ДКСУ у Київській області в сумі 640 (шістсот сорок) грн. 00 коп.

Рішення в частині стягнення аліментів в межах одного місяця допустити до негайного виконання.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Київської області через Кагарлицький районний суд протягом десяти днів з дня проголошення, а особами , які брали участь у справі і не були присутніми в судовому засіданні протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.

Суддя І.І. Шевченко