Рішення № 65593511, 27.03.2017, Кагарлицький районний суд Київської області

Справа № 368/338/17

провадження № 2/368/255/17

Рішення

Іменем України

"27" березня 2017 р. Кагарлицький районний суд Київської області

в складі: головуючого судді Шевченко І.І

при секретарі Гребеневич А.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кагарлик справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, -

в с т а н о в и в :

позивач просить суд постановити рішення, згідно якого щомісячно стягувати з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, аліменти на її користь, на утримання неповнолітньої дитини, сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, в розмірі ? частини всіх видів доходу, але не менше 30 процентів прожиткового мінімуму законодавчо встановленого для відповідної категорії дітей, починаючи з дня подання заяви і до повноліття дитини, від сплати судового збору її звільнити на підставі п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», поклавши судові витрати на відповідача, посилаючись на те, що 12 листопада 2007 року вона уклала шлюб з відповідачем, який був зареєстрований виконкомом Бендюгівської сільської ради Кагарлицького району Київської області, актовий запис № 01.

Від спільного шлюбу мають малолітню дитину, сина - Артема, ІНФОРМАЦІЯ_3, який проживає спільно з нею.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789-ХІІ від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Вона з відповідачем, згідно рішення Кагарлицького районного суду від 17 лютого 2017 року шлюб розірвали та на даний час, подружніх стосунків не підтримує, спільного господарства та сімейного бюджету з ним не веде.

За змістом ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Про те, відповідач на даний час участі в утриманні дитини не приймає, матеріальної допомоги їй не надає і їй приходиться її утримувати самій.

Відповідно до ст. ст. 150, 157 СК України батьки зобовязані піклуватися про здоровя дитини, її духовний та моральний розвиток, той з батьків, хто проживає окремо від дитини зобов'язаний брати участь у її вихованні та утриманні.

Дитина хронічних захворювань не має, практично здорова, в зв'язку з чим додаткових витрат на її утримання не потребує.

Згідно частини 2 ст. 181 СК України, за домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі.

За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі (ч. 3 ст. 181 СК України).

Частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, у відповідності до частини 2 ст. 183 СК України, визначається судом.

Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоровя та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідач працездатний, проходить службу у Збройних силах України за контрактом та отримує регулярну заробітну плату, аліментними зобов'язаннями не обтяжений, на своєму утриманні других дітей, непрацездатних батьків чи інших осіб, не має.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не зявився, подавши до суду заяву, в якій просить розгляд справи провести у його відсутність. Він погоджується з позовними вимогами позивача та не заперечує проти їх задоволення.

Вислухавши позивача та вивчивши матеріали справи, суд вважає за необхідне заявлений позов задовольнити.

В судовому засіданні суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Враховуючи положення ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини, частин 7, 8ст. 2 Сімейного кодексу Українипід час вирішення будь-яких питань щодо дітей, суд повинен виходити з якнайкращого забезпечення, максимально можливого урахування інтересів дитини.

Згідно із ч. 1ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства»кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Відповідно до ч. 6ст. 6 Сімейного кодексу України, жінка та чоловік мають рівні права і обов'язки у сімейних відносинах, шлюбі та сім'ї.

12 листопада 2007 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено шлюб, який був зареєстрований виконкомом Бендюгівської сільської ради Кагарлицького району Київської області, актовий запис № 01.

Від спільного шлюбу сторони мають малолітнього сина Артема, ІНФОРМАЦІЯ_4, який проживає разом з позивачем.

Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобовязані утримувати дітей до досягнення ними повноліття.

При визначенні розміру аліментів належить брати до уваги матеріальне становище дитини. В даному випадку дитина не має власних доходів, не здатна сама себе утримувати.

На розмір аліментів на дитину має впливати стан здоровя та загальний матеріальний стан того з батьків, з якого вони будуть стягуватися. Відповідач в листі повідом, що він є військовозобовязаний, тобто має постійний заробіток. Іншими даними суд не володіє.

Слід також враховувати наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних членів сімї, родичів, яких він зобовязаний утримувати відповідно до Сімейного кодексу України. Однак, такими даними суд не володіє.

Конкретного розміру аліментів на дитину законом не встановлено, оскільки у кожному випадку він визначається судом з урахуванням потреб дитини і можливостей батьків.

Суд вважає, що відповідач може надавати матеріальну допомогу дитині, відносно якої він батьківських прав не позбавлений.

Згідно з положеннями "Конвенції про права дитини" та "Декларації прав дитини" інтереси дитини необхідно забезпечувати найкращим чином, дитина повинна бути серед тих, хто першим одержує захист і допомогу.

Оцінивши матеріальне становище позивача, з урахуванням потреб дитини, виходячи з наведених позивачем та відповідачем доводів, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог позивача в частині розміру аліментів та вважає за доцільне стягнути з відповідача на користь позивача на утримання дитини аліменти в розмірі ? частині всіх видів заробітку щомісячно, але не менше 30 % прожиткового мінімуму встановленого законодавством для дитини відповідного віку, оскільки було враховано ч. 1 ст. 182 СК України та відповідач може надавати матеріальну допомогу лише у визначеному судом розмірі.

Аліменти на утримання дитини згідно ст. 79 СК України присуджуються за рішенням суду від дня подання позовної заяви, а у даному випадку з 14.03.2017 року і до досягнення дитиною повноліття.

Згідно ч. 1-2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» в редакції від 01.09.2015 року, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: позовної заяви майнового характеру, 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік», установлена на 2016 рік прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня - 1600 грн.

Таким чином з відповідача ОСОБА_2 підлягає стягненню в доход держави судовий збір в розмірі 640,00 грн., тобто 0,4 розміру мінімальної заробітної плати станом на 1 січня 2016 року.

В силу ч. 1 ст. 367 ЦПК України слід допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

На підставі вищевикладеного та керуючись постановою Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», ст.ст. 180, 182, 184 СК України ст.ст. 10, 60, 88, 212, 213, 214, 215, 218 ЦПК України суд, -

в и р і ш и в :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний код НОМЕР_1, на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітнього сина Артема, ІНФОРМАЦІЯ_4 аліменти в розмірі ? частини всіх видів заробітку щомісячно, але не менше 30 % прожиткового мінімуму встановленого законодавством для дитини відповідного віку, починаючи з дня подачі заяви в суд, а саме: 14.03.2017 року до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути із ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний код НОМЕР_1, на користь держави судовий збір на р\р 31219206700324, МФО 821018, код 22030001, ЄДРПОУ 37341907, банк ГУ ДКСУ у Київській області в сумі 640 (шістсот сорок) грн. 00 коп.

Рішення в частині стягнення аліментів в межах одного місяця допустити до негайного виконання.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Київської області через Кагарлицький районний суд протягом десяти днів з дня проголошення, а особами , які брали участь у справі і не були присутніми в судовому засіданні протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.

Суддя І.І. Шевченко