Ухвала суду № 65586651, 23.03.2017, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/1434/17

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Гірняк Л. А.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.03.2017 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

ОСОБА_2

ОСОБА_3,ОСОБА_4

За участю секретаря Поліхранової Ю.В.,

розглянула у відкритому судовому засіданні м. Одесі апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_5 ОСОБА_4» в особі Дніпропетровської обласної дирекції на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 15.08.2016 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_5 ОСОБА_4» до ОСОБА_6

про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИЛА:

13.09.2015 року представник позивача звернувся до суду з вищезазначеними позовними вимогами та просив суд поновити строк звернення до суду, стягнути з відповідача ОСОБА_6 на користь ПАТ «ОСОБА_7 ОСОБА_4» заборгованість за кредитним договором №014/55059/3178/73 від 04 жовтня 2005 року у сумі 201 530,35 доларів США, що в еквіваленті відповідно до постанови НБУ від 15.06.2015 року становить 4 243 993,18 гривень та складається з:

- заборгованості за кредитом в розмірі 18 004,82 доларів США, що в еквіваленті гривні становить 379 160,43 гривень;

-заборгованості за відсотками в розмірі 16 522,52 доларів США, що в еквіваленті гривні становить 346 137,23 гривні;

-пені в розмірі 167 003,01 доларів США, що в еквіваленті гривні становить 3 315 887,83 гривень.

Вимоги обґрунтовує тим, що між Акціонерним поштово-пенсійним банком «Аваль», правонаступником якого є ПАТ «ОСОБА_5 ОСОБА_4», та ОСОБА_6 укладено кредитний договір № 014/55059/3178/13, відповідно до умов якого позивач зобовязався надати відповідачу кредит у розмірі 130 693,00 доларів США строком на 60 місяців до 03 жовтня 2010 року, а відповідач прийняв на себе зобовязання сплачувати проценти за користування кредитом в розмірі 14,50% річних відповідно до Графіку погашення кредитної заборгованості.

Позивач свої зобовязання щодо перерахунку коштів у розмірі 130 693,00 доларів США відповідачу виконав , а відповідач ОСОБА_6 не сплатив проценти за користування кредитом та не здійснив повернення кредиту щомісячними платежами відповідно до Графіку погашення кредитної заборгованості. 13.09.2010 року приватним нотаріусом ОСОБА_8 вчинено виконавчий напис №927 на автомобіль марки «MASERATI QUARTTROPORTE», 2005 року випуску, державний номер НОМЕР_1, чорного кольору, тип т/з легковий седан. Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 26.02.2014 року по цивільній справі №520/17630/13-ц вказаний виконавчий напис визнано таким, що не підлягає виконанню.

Посилаючись на те, що позивач не звертався окремо з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором до моменту вирішення питання реалізації заставного майна на підставі виконавчого напису в звязку з чим був пропущений строки звернення до суду просив причини пропуску вважати поважними та їх поновити.

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 15 серпня 2016 року у задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_5 ОСОБА_4» до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовлено у повному обсязі.

В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення суду з ухваленням нового,про задоволення позовних вимог,посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. При цьому посилається на ті ж обставини, що і в позовній заяві та на те, що право звернення до суду за захистом порушеного права виникло з початку простроченої заборгованості та перебування виконавчого напису з 2010 року по 2014 рік в органах примусового виконання є поважною причиною пропуску строку позовної давності. Крім того,посилається на відсутність реального виконання боржником свого зобовязання,що не свідчить про припинення договірних правовідносин між сторонами.,що не звільняє боржника від відповідальності за невиконання ним грошового зобовязання та не позбавляє кредитора пава на отримання відсотків за користування кредитом і пені за несвоєчасну сплату кредиту. Одночасно посилається на те, що вимоги про нарахування відсотків не підпадають під строки позовної давності.

Представник позивача в судове засідання не зявився,про час та місце розгляду справи сповіщені належним чином. В силу ст.305 ч.2 ЦПК України судова колегія вважає можливим розглянути справу за його відсутності.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді доповідача, вислухавши пояснення учасників судового процесу, що зявились, перевіривши матеріалами справи та обговоривши доводи апеляційної скарги дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального та процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Відмовляючи в задоволенні позову районний суд виходив з того, що позивачем не доведено поважності причин пропуску звернення до суду з цим позовом ,а відповідачем заявлено про застосування строків позовної давності, в звязку з цим районний суд відмовив в задоволенні позовних вимог.

Судова колегія погоджується з таким судженням районного суду з наступних підстав.

Матеріалами справи встановлено,сторонами не оспорюється, що 04.10.2005 року між Акціонерним поштово-пенсійним банком «Аваль», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «ОСОБА_5 ОСОБА_4», та ОСОБА_6 укладено кредитний договір №014/55059/3178/73, відповідно до умов якого кредитор АППБ «Аваль» надав позичальнику ОСОБА_6 кредит у вигляді невідновлювальної кредитної лінії з лімітом 130 693,0 долари США, цей кредит надано на 60 місяців з 04.10.2005 року до 03.10.2010 року, сплата кредиту підлягала здійсненню щомісячно у розмірі 1/60 від суми отриманого кредиту, погашення відсотків за користування кредитом здійснюється щомісячно, процентна ставка за користування кредитом склала 14,50% річних. При цьому, відповідно п. 5.1. вказаного договору позичальник зобовязався здійснювати безготівковим платежем або готівкою в касу кредитора щомісячно до 15 числа кожного місяця, починаючи з місяця наступного за місяцем отримання кредиту, остаточне погашення отриманого кредиту повинно було бути здійснено до 03.10.2010 року на відповідний рахунок кредитора.

В рахунок забезпечення кредитних зобовязань позичальника 05.10.2005 року між АППБ «Аваль» та ОСОБА_6 укладено договір застави транспортного засобу №014/3178/73/54, відповідно до умов якого цей договір забезпечує вимоги заставодержателя АППБ «Аваль», що витікають з кредитного договору №014/55059/3178/73 від 04.10.2005 року, шляхом передачі у заставу належного заставодавцю ОСОБА_6 автомобіля марки «Maserati quarttroporte», 2005 року випуску, чорного кольору, державний реєстраційний номер НОМЕР_1.

Як вбачається з розрахунку заборгованості за вказаним кредитним договором фактичне погашення заборгованості відповідачем припинено з 15.03.2009 року.

Згідно з пп 5.1 кредитного договору позичальник зобовязувався здійснювати безготівковим платежем або готівкою в касу кредитора щомісячно до 15 числа кожного місяця,починаючи з місяця,наступного за місяцем отримання кредиту,часткове погашення кредиту згідно з п.1.3. цого Договору та остаточне погашення отримання кредиту до 03.10.2010 року на рахунок,здійснений в п. 4.1 цього договору; щомісячно до 15 числа кожного місяця,починаючи з місяця ,наступного за місяцем отримання кредиту.

За порушення строків повернення кредиту чи сплати процентів позичальник зобовязувався сплачувати банку за кожен день пеню в розмірі 0,5 % від суми простроченого платежу,за кожен день прострочення.( п.9,1)

Пунктами 6.5 кредитного договору передбачено право банку в разі недотримання позичальником умов цього договору вимагати дострокового повернення одержаного кредиту, сплати нарахованих за ним процентів, відшкодування збитків, заподіяних банку внаслідок невиконання або неналежного виконання позичальником умов цього договору.

Сторони п.10.4 узгодили, що до правовідносин,повязаних з укладанням та виконанням цього договору застосовується загальний строк позовної давності тривалістю у три роки( сь.257,259)( а.с.5-6)

Для забезпечення виконання зобовязань за кредитним договором 05.10. 2005 між сторонами укладений договір застави транспортного засобу.( а.с.7)

Відповідно до ст.1054 ЦК за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, установлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст.1048 ЦК).

Договір є обовязковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків (ч.1 ст.626 ЦК).

Визначення поняття «зобовязання» міститься у ч.1 ст.509 ЦК.

Відповідно до цієї норми зобовязання це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Згідно з нормою ст.526 ЦК зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обігу або інших вимог, що звичайно ставляться.

У разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобовязання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст.611 ЦК). Порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання) (ст.610 ЦК). Одним із видів порушення зобовязання є прострочення невиконання зобовязання в обумовлений сторонами строк.

При цьому в законодавстві визначаються різні поняття як «строк дії договору», так і «строк (термін) виконання зобовязання» (стст.530, 631 ЦК).

Якщо в зобовязанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).

Як убачається з матеріалів справи, сторони встановили як строк дії договору до повного погашення позичальником заборгованості за кредитами та процентами за користування ними , кінцевий строк повернення кредиту до 03.10.2010 року так і строки виконання зобовязань зі щомісячним погашенням платежів щомісяця до 15 числа включно кожного календарного місяця.

Наслідки прострочення позичальником повернення позики визначено у ст.1050 ЦК. Якщо договором встановлений обовязок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст.1048 цього кодексу (ч.2 ст.1050 ЦК).

Як зазначалося вище, сторони встановили як строк дії договору до моменту виконання сторонами в повному обсязі взятих на себе зобовязань, так і строки виконання зобовязань зі щомісячним погашенням платежів, останній з яких у визначеній сумі підлягав виконанню у строк до 03.10.2010 року.

Таким чином, умовами договору погашення кредитної заборгованості та строки сплати чергових платежів визначено місяцями.

Отже, поряд з установленням строку дії договору сторони встановили й строки виконання боржником окремих зобовязань (внесення щомісячних платежів), що входять до змісту зобовязання, яке виникло на основі договору.

Строк виконання кожного щомісячного зобовязання, згідно із ч.3 ст.254 ЦК, спливає у відповідне число останнього місяця строку. Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою повязаний його початок (ст.253 ЦК).

Відповідно до ст.256 ЦК позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові (ч.4 ст.267 ЦК).

Цивільне законодавство передбачає два види позовної давності: загальну і спеціальну. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у 3 роки (ст.257 ЦК).

Для окремих видів вимог законом встановлено спеціальну позовну давність. Зокрема, ч.2 ст.258 ЦК передбачає, що позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

За загальним правилом, перебіг загальної та спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч.1 ст.261 ЦК).

Так, за зобовязаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (ч.5 ст.261 ЦК).

Для обчислення позовної давності застосовуються загальні положення про обчислення строків, що містяться у стст.252255 ЦК.

При цьому початок перебігу позовної давності повязується не стільки зі строком дії (припиненням дії) договору, скільки з певними моментами (фактами), які свідчать про порушення прав особи (ст.261 ЦК).

За змістом цієї норми, початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення в зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Оскільки умовами договору передбачені окремі самостійні зобовязання, які деталізують обовязок боржника повернути весь борг частинами та встановлюють самостійну відповідальність за невиконання цього обовязку, то право кредитора вважається порушеним з моменту недотримання боржником строку погашення кожного чергового платежу, а отже, і початок перебігу позовної давності за кожний черговий платіж починається з моменту порушення строку його погашення.

Таким чином, ураховуючи, що за умовами договору погашення кредиту повинно здійснюватися позичальником частинами до 15 числа кожного місяця, а процентів кожного 15 числа (включно) кожного календарного місяця, наступного за звітним, у рахунок якого вносяться кошти, то початок перебігу позовної давності для стягнення цих платежів необхідно обчислювати з моменту (місяця, дня) невиконання позичальником кожного із цих зобовязань.

Як встановлено, ОСОБА_9 перестав виконувати щомісячні зобовязання з погашення кредиту та процентів за користування кредитом, у звязку із чим з 15.03.2009 року утворилася заборгованість за кредитним договором. У свою чергу банк звернувся до суду з позовом до нього 03.09.2015 року.

У звязку з наведеним, висновок районного суду про порушення позивачем строку позовної давності та застосування її, відповідно до заяви відповідача, відповідає вимогам закону та ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права та відповідно матеріалам справи.

Вказаним кредитним договором приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_8 13.09.2010 року вчинено виконавчий напис, який зареєстрований в реєстрі за №927, та відповідно до якого приватний нотаріус пропонує звернути стягнення на заставне майно автомобіль марки «Maserati quarttroporte», 2005 року випуску, чорного кольору, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, який належить ОСОБА_6 на праві приватної власності на підставі Свідоцтва про державну реєстрацію транспортного засобу, серія КХС №716666, виданого МРЕВ-1 ДАІ УМВС в Одеській області 04.10.2005 року, та знаходиться в заставі банку на підставі договору застави транспортного засобу №014/3178/73/54 від 05.10.2005 року, на користь ПАТ «ОСОБА_5 ОСОБА_4» з ОСОБА_6 у звязку з недотриманням останнім умов кредитного договору в частині повернення кредитних коштів та сплати відсотків згідно з графіком.

Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 26.02.2014 року по цивільній справі №520/17630/13-ц за позовом ОСОБА_6 до Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_5 ОСОБА_4», Першого Київського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції, приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_8 про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження вказаний виконавчий напис визнано таким, що не підлягає виконанню, а постановою державного виконавця Першого Київського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції ОСОБА_10 від 19.03.2014 року виконавче провадження з примусового виконання цього виконавчого напису закінчено.

Одним із видів порушення зобовязання є прострочення невиконання зобовязання в обумовлений сторонами строк.

При цьому перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша сттатті 261 ЦК України).

Відповідно до частини пятої статті 261 ЦК України за зобовязаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право предявити вимогу про виконання зобовязання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку.

Сторони кредитних правовідносин врегулювали в договорі питання дострокового повернення коштів та строки позовної давності тривалістю три роки.( п. 6.5; 10.4)

За змістом статті 266 ЦК України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно).

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 2 грудня 2015 року у справі № 6-249цс15.

Доводи апеляційної скарги про те, що наявність виконавчого напису за відсутності реального виконання боржником не припиняє договірних стосунків спростовується загальними положеннями про обчислення строків, що містяться у ст. ст. 252-255 ЦК України. При цьому початок перебігу позовної давності пов'язується не стільки зі строком дії (припинення дії) договору, як з певними моментами (фактами), які свідчать про порушення прав особи (ст. 261 ЦК України).

За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Судова колегія не приймає до уваги посилання заявника на те, що видача виконавчого напису є поважною причиною для пропуску строку позовної давності так як ця обставина не була обєктивною перешкодою для звернення до суду з позовом за захистом порушеного права у строки визначені договором.

Виходячи з вищезазначеного,судова колегія приходить до висновку про відсутність правових підстав для скасування рішення суду першої інстанції оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують його висновків.

Керуючись ст. 218, 303,308,315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_5 ОСОБА_4» в особі Дніпропетровської обласної дирекції відхилити.

Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 15.08.2016 рокузалишити без змін

Ухвала набирає законної сили негайно та підлягає оскарженню в касаційному порядку на протязі 20 днів.

Голодуючий суддя - Л.А.Гірняк

Судді - О.М.Таварткіладзе

ОСОБА_4