Ухвала суду № 65584242, 22.03.2017, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №478/2192/13-ц 22.03.2017 22.03.2017 22.03.2017

Справа 478/2192/13-ц Суддя першої інстанції - Сябренко І.П.

Провадження № 22ц/784/574/17 Суддя-доповідач апеляційного суду - Крамаренко Т.В.

Категорія 59

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 березня 2017 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючого - Крамаренко Т.В.,

суддів - Бондаренко Т.З., Темнікової В.І.,

із секретарем судового засідання - Лептуга С.С.,

за участю: позивача - ОСОБА_2 його представника - ОСОБА_3, представників відповідача - ОСОБА_4, ОСОБА_5, розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою

Фермерського господарства «Агропром-Синтез»

на рішення Казанківського районного суду Миколаївської області від 22 грудня 2016 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Фермерського господарства «Агропром - Синтез» (надалі - ФГ «Агропром - Синтез») про стягнення частки складеного капіталу, частини прибутку, інфляційних витрат та трьох відсотків річних, -

в с т а н о в и л а :

В грудні 2013 року ОСОБА_2 звернувся з позовом, який в подальшому уточнив до ФГ «Агропром-Синтез» про стягнення частки складеного капіталу, частини прибутку, інфляційних витрат та трьох відсотків річних.

Позивач зазначав, що він є одним із засновників ФГ «Агропром - Синтез» з часткою у складеному капіталі 45 % вартістю 364 500,00 грн. У червні 2012 року він звернувся до голови ФГ «Агропром - Синтез» з письмовою заявою про вихід зі складу членів господарства, повернення його частки в статутному капіталі та виділ частки прибутку господарства. 10 липня 2012 року надав аналогічну заяву загальним зборам з проханням розпочати процедуру поділу майна та виділ належної йому частки майна господарства. В подальшому, 9 жовтня 2012 року надіслав заяву голові та членам господарства з метою вирішення питання про виділ частки майна господарства.

Посилаючись на припинення свого членства в ФГ «Агропом-Синтез» та на те, що до теперішнього часу не вирішеного питання про виділ та повернення частки зі складеного капіталу та прибутку, позивач остаточно уточнивши позовні вимоги, просив суд стягнути з відповідача на його користь: 186000 грн. - частки складеного капіталу; 284147,10 грн. - частки прибутку станом на 30 вересня 2012 року; 181766,86 грн. - індекс інфляції та 16740 грн. - три відсотки річних щодо частки складеного капіталу; 276027,89 грн. - індекс інфляції та 25573 грн. - три відсотки річних щодо частини прибутку та судові витрати в сумі 25955, 60 грн.

Рішенням Казанківського районного суду Миколаївської області від 22 грудня 2016 року позов задоволено частково. Стягнуто з ФГ «Агропром-Синтез» на користь ОСОБА_2 186 000 грн. частки складеного капіталу ФГ «Агропром-Сентез», 284 147,10 грн. частини прибутку, одержаного господарством в 2012 році до моменту виходу зі складу засновників господарства, 367655, 01 грн. інфляційних витрат та 42313, 22 грн. - 3% річних, а всього 880 115,33 грн. 33 коп. Вирішено питання про судові витрати.

В апеляційній скарзі ФГ «Агропром-Синтез», посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, незаконність і необґрунтованість рішення, просив рішення скасувати та ухвалити нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. Крім того, в доповненнях на апеляційну скаргу, представник відповідача, як на підставу скасування рішення, також посилався на те, що вказаний спір підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

В запереченнях на апеляційну скаргу позивач просив апеляційну скарги відхилити, а рішення суду залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, осіб, які приймали участь у справі, дослідивши докази по справі в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з того, що спір підлягає розгляду в порядку цивільної юрисдикції.

Проте, з таким висновком погодитися не можна.

Відповідно до ч.1 ст. 15 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Згідно з п.4 ст. 12 ГПК України господарським судам підвідомчі, зокрема, справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між юридичною особою та її учасниками (засновниками, акціонерами, членами), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи, пов'язаними із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності такої особи, крім трудових спорів.

Під корпоративними відносинами згідно зі ст. 167 ГК України маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав, тобто прав особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

З огляду на системний аналіз положень ст. 84 ЦК України, ч.5 ст. 63, ч.ч.1, 3 ст. 167 ГК України, Закону України «Про господарські товариства», Закону України «Про акціонерні товариства», ст.с.1,19 і ч.ч. 1,6 ст. 20 Закону України «Про фермерське господарство», ст.ст. 6,8, 19,21 Закону України «Про кооперацію» корпоративні відносини виникають, зокрема, у господарських товариствах, виробничих кооперативах, фермерських господарствах, приватних підприємствах, заснованих на власності двох або більше осіб.

Фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, здійснювати її переробку на реалізацію з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм у власність та/або користування, у тому числі в оренду, для ведення фермерського господарства, товарного сільськогосподарського виробництва особистого селянського господарства, відповідно до закону (ст.1 Закону України «Про фермерське господарство»).

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про фермерське господарство» фермерське господарство підлягає державній реєстрації як юридична особа або фізична особа - підприємець. Фермерське господарство, зареєстроване як юридична особа, діє на основі Статуту. У статуті зазначаються найменування господарства його місцезнаходження, адреса, предмет і мета діяльності, порядок формування майна (складеного капіталу), органи управління, порядок прийняття ними рішень, порядок вступу до господарства та виходу з нього та інші положення, що не суперечать законодавству України.

За положеннями ст. 19 Закону України «Про фермерське господарство» до складу майна фермерського господарства (складеного капіталу) можуть входити: будівлі, споруди, облаштування, матеріальні цінності, цінні папери, продукція, вироблена господарством в результаті господарської діяльності, одержані доходи, інше майно, набуте на підставах, що не заборонені законом, право користування землею, водою та іншими природними ресурсами, будівлями, спорудами, обладнанням, а також майнові права (в тому числі на інтелектуальну власність), грошові кошти, які передаються членами фермерського господарства до його складеного капіталу.

Згідно ч. 6 ст. 20 Закону України «Про фермерське господарство» член фермерського господарства має право на отримання частки майна фермерського господарства при його ліквідації або у разі припинення членства у фермерському господарстві. Розмір частки та порядок її отримання визначаються Статутом фермерського господарства.

Враховуючи викладене, правовідносини між фермерським господарством та його членами щодо отримання певної частки майна та прибутку даного господарства належать до корпоративних відносин у розумінні ст. 167 ГК України.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що ОСОБА_2 звернувся з вимогами до ФГ «Агропром-Синтез» про стягнення частки складеного капіталу фермерського господарства, частини прибутку отриману фермерським господарством, інфляційних витрат та трьох відсотків річних.

Із виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців вбачається, що ФГ «Агропром-Синтез» є юридичною особою (т. 1 а.с. 11).

Відповідно до п. п. 1.2., 1.4 Статуту ФГ «Агропром-Синтез» засновником господарства є ОСОБА_5, членами - ОСОБА_6, ОСОБА_2 (т. 1 а.с. 4-8).

В подальшому, 23 листопада 2010 року до Статуту ФГ «Агропром-Синтез» було внесені зміни відповідно двояких членами господарства є ОСОБА_7 та ОСОБА_2, складений капітал у розмірі 810 000 грн., долі у складеному капіталі складають: ОСОБА_5 - 364 500 грн. (45%), ОСОБА_2 - 364 500 грн. (45%); ОСОБА_7 - 81 000 грн. (10%) (т. 1 а.с.9-10).

Отже, встановлене свідчить, що позивач ОСОБА_2 є членом ФГ «Агропром-Синтез», а відтак спір у даній справі між фермерським господарством та його членом стосовно отримання частки майна та прибутку підвідомчий господарському суду.

Таким чином, враховуючи вищевикладене розгляд цього спору здійснюється в порядку господарського судочинства.

Таке порушенням норм процесуального права є підставою для скасування рішення, оскільки у такому випадку, відповідно до вимог ч. 3 ст. 303 ЦПК України, апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення.

Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 205 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

За змістом ч. 1 ст. 310 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню в апеляційному порядку із закриттям провадження у справі з підстав, визначених ст. 205 ЦПК України.

За таких обставин, оскаржуване рішення підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі.

Керуючись ст. ст. 303, 310, 315 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу Фермерського господарства «Агропром-Синтез» задовольнити частково.

Рішення Казанківського районного суду Миколаївської області від 22 грудня 2016 року скасувати.

Провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до Фермерського господарства «Агропром - Синтез» про стягнення частки складеного капіталу, частини прибутку, інфляційних витрат та трьох відсотків річних закрити.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, але з цього часу протягом двадцяти днів може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий: Т.В. Крамаренко

Судді: Т.З. Бондаренко

В.І. Темнікова