Ухвала суду № 65584159, 24.03.2017, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №472/149/17 24.03.2017

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 березня 2017 року м. Миколаїв

Апеляційний суд Миколаївської області у складі колегії суддів судової палати у кримінальних справах:

головуючого Міняйла М.П.

суддів Гребенюк В.І., Рудяка А.В.

за участю секретаря судового засідання Белорукової І.В.

розглянувши апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 в інтересах підозрюваного ОСОБА_2 на ухвалу слідчого судді Веселинівського районного суду Миколаївської області від 17 березня 2017 року відносно

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, непрацюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3

підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України

учасники судового провадження:

прокурор: Мовчан Т.М.

захисник: ОСОБА_1

В с т а н о в и в :

Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

В апеляційній скарзі захисник просить ухвалу слідчого судді скасувати та застосувати до підозрюваного ОСОБА_2 більш мякий запобіжний захід у вигляді домашнього арешту або передати його на поруки матері ОСОБА_3

___________

Провадження: № 11-сс/784/145/17 Слідчий суддя:ОСОБА_4

Категорія: оскарження ухвали Доповідач апеляційного суду: ОСОБА_5

про обрання запобіжного заходу

у вигляді тримання під вартою

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції:

Ухвалою слідчого судді Веселинівського районного суду Миколаївської області від 17 березня 2017 року відносно ОСОБА_2 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 15.05.2017року включно.

Визначено підозрюваному ОСОБА_2 розмір застави у 48 000 грн., та обовязки, які будуть покладені на нього у разі внесення застави.

Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.

На обґрунтування доводів апеляційної скарги захисник зазначає, що слідчий суддя вказав в ухвалі, що підставою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2 тяжкого злочину та існування ризиків передбачених п.2,3,5 ч.1 ст. 177 КПК України.

Апелянт не погоджується з таким висновком слідчого судді та зазначає, що такий ризик, як знищення, спотворення речових доказів відсутній з огляду на те, що більшість речових доказів вже передані потерпілим і немає відомостей про існування інших конкретних доказів, які ще не оглянуті та не зібрані слідством.

Крім того, апелянт заперечує існування такого ризику, як незаконний вплив на свідків, потерпілих та підозрюваних і зазначає, що слідчий суддя помилково дійшов висновку, що надані в судовому засіданні пояснення ОСОБА_2 про те, що він говорив підозрюваному ОСОБА_6, що той його обмовляє є свідченням здійснення тиску на останнього. Оскільки данні дії підозрюваного є тільки вираженням його критичного ставлення до позиції ОСОБА_6.

Не погоджується захисник і із твердженням слідчого судді, що ОСОБА_2 має не погашену та не зняту судимість і це свідчить про наявність ризику вчинення іншого кримінального правопорушення.

Також апелянт зазначає, що запізнення підозрюваного ОСОБА_2 в судове засідання помилково розцінилося слідчим суддею як намагання затягнути розгляд кримінального провадження.

Крім того, захисник вважає, що слідчий суддя безпідставно не взяв до уваги позитивну характеристику ОСОБА_2 з місця проходження військової служби під час антитерористичної операції на сході країни.

Встановлені судом першої інстанції обставини.

Під час розгляду клопотання слідчого Веселинівського ВП Вознесенського ВП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_7, погодженого з прокурором Веселинівського відділу Вознесенської місцевої прокуратури ОСОБА_8, щодо застосування відносно підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст.185, ч.3 ст. 185 КК України ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчим суддею встановлені наступні обставини.

Органом досудового розслідування ОСОБА_2 та інші підозрюються в тому, що 20.01.2017 в нічний час ОСОБА_2 за попередньою змовою з іншими особами, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, умисно, з корисливих спонукань, прибули до складського приміщення за адресою: Миколаївська область, Веселинівський район, с. Миколаївка, розподіливши між собою ролі, шляхом злому решітки, через вікно проникли до приміщення вищевказаного складу, звідки таємно викрали насіння соняшнику у кількості 60 мішків загальною вагою 1680 кілограмів, яке належало фермерському господарству «Студент», після чого з місця скоєння злочину зникли, викраденим розпорядились на власний розсуд, спричинивши потерпілому матеріальну шкоду на загальну суму 11 760 гривень.

Крім цього, приблизно 22.01.2017 в нічний час ОСОБА_2 діючи повторно за попередньою змовою з іншими особами,маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, прибули до складського приміщення за адресою: Миколаївська область, Веселинівський район, с. Миколаївка, аналогічним способом таємно викрали насіння соняшнику у кількості 115 мішків загальною вагою 3100 кілограмів, та 5 мішків аміачної селітри, яке належало фермерському господарству «Студент», після чого з місця скоєння злочину зникли, викраденим розпорядились на власний розсуд, спричинивши потерпілому матеріальну шкоду на загальну суму 23 700 гривень.

Крім цього, приблизно в 20-х числах січня 2017 року, в нічний час, ОСОБА_2 діючи повторно за попередньою змовою з іншими особами, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, шляхом відчинення дверей проникли до приміщення пекарні за адресою: смт. Веселинове, вул. Київська, 19 А, звідки таємно викрали майно, після чого з місця скоєння злочину зникли, викраденим розпорядились на власний розсуд, спричинивши потерпілій ОСОБА_9 матеріальну шкоду на загальну суму 2550 гривень.

Крім цього, 10.02.2017 приблизно о 00:40 годин, ОСОБА_2 діючи повторно за попередньою змовою з іншими особами, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, знаходячись на узбіччі дороги біля повороту на с. Степанівка, Веселинівського району між смт. Веселинове та с. Мартинівське, Вознесенського району, з автомобілю марки ВАЗ 2108, білого кольору, д. н. 022 50 НІ, яким напередодні незаконно заволодів ОСОБА_10 таємно викрали майно, після чого з місця скоєння злочину зникли, викраденим розпорядились на власний розсуд, спричинивши потерпілому ОСОБА_11 матеріальну шкоду на загальну суму 6 915 гривень.

09.03.2017 року ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст.185, ч.3 ст. 185 КК України.

В клопотанні слідчого необхідність застосування відносно підозрюваного ОСОБА_2 саме такого виду запобіжного заходу, як тримання під вартою, вмотивоване існуванням таких ризиків: переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та суду, можливість знищення речей, які мають істотне значення для встановлення обставин злочину, а також ризику здійснення ним незаконного впливу на потерпілих, свідків та інших підозрюваних, та можливістю вчинити інше кримінальне правопорушення.

Після вивчення матеріалів клопотання, допиту учасників судового провадження слідчий суддя дійшов висновку про обґрунтованість підозри ОСОБА_2 у вчиненні вищевказаних злочинів та доведеність існування заявлених ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме ризику переховування від слідства, з огляду на тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному, незаконного впливу на потерпілих та свідків, а також інших підозрюваних. Також зважаючи на те, що ОСОБА_2 вже притягувався до кримінальної відповідальності, слідчий суддя, зазначив, що наявний ризик вчинення нових злочинів.

Зважаючи на вищевказані обставини, слідчий суддя застосував до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки прийшов до висновку, що запобігти сукупності вказаних ризиків шляхом обрання іншого запобіжного заходу не можливо.

Встановлені судом апеляційної інстанції обставини.

Заслухавши доповідь судді, міркування захисника ОСОБА_1 на підтримку апеляційної скарги, думку прокурора про залишення ухвали без змін, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали судового та кримінального проваджень, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

При розгляді клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_2 слідчим суддею в повній мірі дотримані як загальні положення про запобіжні заходи, передбачені ст.ст. 176-178 КПК України, так і спеціальні положення, що регламентують підстави та порядок застосування виняткового запобіжного заходу тримання під вартою (ст. 183 КПК України).

Також слідчим суддею при вирішенні питання щодо обрання підозрюваному ОСОБА_2 запобіжного заходу дотримані всі визначені у ч. 1 ст. 194 КПК України критерії та враховані докази таких обставин:

1)наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК, на які вказує слідчий та прокурор;

3) недостатність застосування відносно підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу для запобігання ризику, зазначеному у клопотанні.

Так, слідчим суддею взято до уваги, що Веселинівським ВП Вознесенського ВП ГУНП в Миколаївській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 12017160180000076. Зауважено, що 09.03.2017 року ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст.185, ч.3 ст. 185 КК України .

Апеляційний суд погоджується із висновком слідчого судді про те, що здобуті на даний час органом досудового розслідування докази в достатній мірі свідчать про наявність обгрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2 інкримінованих йому злочинів.

Така обгрунтованість підтверджується протоколами заяви про вчинення кримінальних правопорушень; протоколоми огляду місця події; протоколами допиту свідків ОСОБА_12 та ОСОБА_13, протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_14, протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_6 та іншими письмовими доказами .

Також, зважаючи на сукупність отриманих в процесі розгляду клопотання відомостей та даних, колегія суддів вважає, що є правильним висновок слідчого судді про існування ризиків, передбачених п.2, 3,5 ч.1 ст. 177 КПК України .

В звязку з викладеним позбавлені підстав доводи апелянта щодо недоведеності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, на які вказав слідчий.

Крім того, слідчий суддя врахував тяжкість кримінального правопорушення, в якому підозрюється ОСОБА_2, за яке передбачена відповідальність до шести років позбавлення волі, те що підозрюваний ніде не працює, заходів до працевлаштування не вживає, джерел прибутку не має.

Недостатність застосування відносно підозрюваного ОСОБА_2 іншого більш м'якого запобіжного заходу обгрунтоване сукупністю доказів вчинення підозрюваним умисного тяжкого злочину та наявністю вказаних ризиків.

Вищенаведені обставини надають достатньо підстав вважати, що тільки застосування відносно підозрюваного ОСОБА_2 саме такого виняткового найсуворішого запобіжного заходу, як тримання під вартою, забезпечить належне виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обовязків, убезпечить потерпілих та свідків по цьому кримінальному провадженню від незаконного впливу з боку підозрюваного.

Що стосується доводів апелянта, що судом не було враховано позитивну характеристику ОСОБА_2 з місця проходження військової служби, то дана обставина не може впливати на висновок при обранні виду запобіжного заходу підозрюваному, враховуючи сукупність всіх інших факторів, оскільки суттєво не зменшує ризики, передбачені ст. 177 КПК України.

Слідчим суддею також, належним чином, відповідно до положень ч.3 ст. 183 КПК України, визначено розмір застави та зазначено, які обовязки з передбачених ст. 194 КПК України будуть покладені на підозрюваного у разі внесення застави, наслідки їх невиконання.

Таким чином, ухвала слідчого судді є законною, обґрунтованою та вмотивованою.

Апелянтом не наведено жодної достатньо переконливої підстави для скасування ухвали слідчого судді.

Керуючись ст.ст. 405, 407 ч. 3, 424 ч. 4 КПК України, апеляційний суд,

П о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 в інтересах підозрюваного ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Веселинівського районного суду Миколаївської області від 17 березня 2017 року відносно ОСОБА_2 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий:

Судді: