Постанова № 65581118, 14.03.2017, Апеляційний суд міста Києва

[1]

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2017 року м. Київ

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва - Сілкова І.М., за участю ОСОБА_2 та його захисника адвоката Рожка О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційного суду міста Києва апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову судді Солом'янського районного суду м. Києва від 22 вересня 2016 року про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП, -

В С Т А Н О В И Л А:

Цією постановою ОСОБА_2 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 600 (шістсот) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 10 200,00 (десять тисяч двісті) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Згідно постанови, 03.08.2016 року о 00 год. 20 хв., відповідно до п. 13 «Інструкції з питань діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції», затвердженої Наказом МВС України №111 від 27.03.2009 року, по вул. Т. Яблонської, 42-А в м. Києві інспектором патрульної служби МВС України був зупинений ОСОБА_2, який керував автомобілем НОМЕР_1, з явними ознаками алкогольного сп'яніння, у зв'язку з чим, відповідно до п. 2.1 «Інструкції про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої Наказом №400/666 МВС України та МОЗ України від 09.09.2009 року, водію ОСОБА_2 було запропоновано пройти медичний огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин, за допомогою спеціального технічного засобу «Драгер» або в найближчому закладі охорони здоров'я, проте у присутності двох свідків останній відмовився від проходження такого огляду, чим порушив п. 2.5 ПДР України, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП.

Не погоджуючись з таким рішенням, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову судді Солом'янського районного суду м. Києва від 22 вересня 2016 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП, а провадження в справі закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

На обґрунтування своїх вимог, ОСОБА_2 вказує, що викладені в оскаржуваній постанові його показання та показання свідків ОСОБА_4 і ОСОБА_5, надані під час судового розгляду, перекручені і не відповідають дійсності, а приймаючи рішення про притягнення його до адміністративної відповідальності, суддя не дослідив всіх обставин справи, не витребував необхідні докази, при цьому послався на нормативний акт («Інструкція про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затверджена Наказом №400/666 МВС України та МОЗ України від 09.09.2009 року), який втратив чинність майже 10 місяців назад, тобто розглянув справу без всебічного, повного і об'єктивного засування обставин справи.

Зазначає, що вночі 03.08.2016 року він зі своїм товаришем ОСОБА_5 автомобілем НОМЕР_2 перевозили на буксирі автомобіль «Джип» і в цей час були зупинені працівниками поліції, які запропонували йому пройти огляд на стан сп'яніння і внаслідок його відмови від проходження огляду, склали відносно нього протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП. При цьому вказує, що коли працівники поліції запропонували йому пройти огляд за допомогою пристрою «Драгер», він відмовився, оскільки вважає це не етичним і в свою чергу запропонував працівникам поліції пройти огляд на стан сп'яніння у медичному закладі, однак останні йому відмовили, про що він зазначив у протоколі. Таким чином, апелянт посилається на порушення працівниками поліції вимог ч.3 ст. 266 КУпАП, де зазначено, що в разі незгоди водія на проведення огляду на стан сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я, а тому відповідно до ч.5 цієї статті, його огляд на стан алкогольного сп'яніння вважається недійсним.

Також посилається на відсутність в матеріалах справи акту огляду ОСОБА_2 на стан сп'яніння, в якому згідно з вимогами п.5 Постанови КМУ № 1103 від 17.12.2008 року «Про затвердження Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», обов'язково мають бути зазначені результати проведення такого огляду.

Доповівши матеріали справи за апеляційною скаргою, вислухавши пояснення ОСОБА_2, який заперечував свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення та просив скасувати оскаржувану постанову судді, а провадження в справі закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, пояснення захисника Рожка О.М. на підтримку доводів поданої апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення та доводи на обґрунтування апеляційних вимог, вважаю, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Доказами у справах про адміністративні правопорушення, згідно приписів ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи у його вчиненні та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

При цьому, орган (посадова особа), відповідно до ст. 252 КУпАП оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Отже, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, у відповідності з вимогами ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинене таке правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Проте, цих вимог закону дотримано не було, внаслідок чого суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Так, під час апеляційного розгляду справи ОСОБА_2 пояснив, що 03.08.2016 року о 00 год. 20 хв., він разом зі своїм товаришем ОСОБА_5 прибули за адресою по вул. Т.Яблонської, 42-А в м. Києві з метою відбуксирувати автомобіль «Джип», що належить ОСОБА_5 Він сів за кермо автомобіля НОМЕР_2, а ОСОБА_5 за кермо автомобіля «Джип» без номерних знаків та майже одразу після того, як вони розпочали рух, до них під'їхали працівники поліції та почали звинувачувати його в тому, що він перебуває в стані алкогольного сп'яніння. На пропозицію пройти тест на стан сп'яніння за допомогою приладу «Драгер» він відмовився, оскільки не довіряє таким приладам, і запропонував інспектору пройти огляд на стан сп'яніння в закладі охорони здоров'я, однак останній йому відмовив та склав відносно нього протокол про адміністративне правопорушення, в якому він зробив запис про відмову поліцейських направити його до медичного закладу для проходження огляду на стан сп'яніння.

За клопотанням захисника під час апеляційного розгляду справи були допитані свідки ОСОБА_5, ОСОБА_4 та інспектор поліції ОСОБА_6

Так, ОСОБА_5 під час апеляційного розгляду справи зазначив, що був свідком даної пригоди та пояснив, що в ніч з 02 на 03 серпня 2016 року він разом зі своїм товаришем ОСОБА_2 хотіли перегнати на буксирі автомобіль «Джип», оскільки він був технічно несправним. Коли розпочали рух, під'їхали працівники поліції та запропонували водію ОСОБА_2 пройти тест на «Драгері», однак останній відмовився та вимагав пройти тест в закладі охорони здоров'я, однак працівники поліції проігнорували вимогу ОСОБА_2, мотивуючи це своєю зайнятістю та склали відносно нього протокол. Наголошує, що ОСОБА_2 не перебував в стані алкогольного сп'яніння.

Під час апеляційного розгляду також був допитаний ОСОБА_4, який згідно протоколу про адміністративне правопорушення був свідком відмови ОСОБА_2 від проходження огляду на стан сп'яніння та пояснив, що на прохання працівників поліції він погодився бути свідком події, яка відбулась 03.08.2016 року приблизно о 00 год. 30 хв. по вул. Т.Яблонської, 42-А в м. Києві, де в його присутності водій ОСОБА_2 відмовився проходити огляд на стан сп'яніння за допомогою приладу «Драгер» та просив провести огляд у відповідному медичному закладі, незважаючи на те, що працівники поліції надали ОСОБА_2 всі необхідні документи на цей прилад. Також повідомив, що перебував від ОСОБА_2 на відстані 0,5 м і не відчував від нього запаху алкоголю, мова була чітка, координація рухів нормальна. Будь-яких об'єктивних даних, які б давали підстави вважати, що ця особа має ознаки сп'яніння не було.

Для перевірки доводів апеляційної скарги, з метою повного та всебічного з'ясування всіх обставин справи, до Управління патрульної поліції м. Києва було направлено запит про надання відеозапису з нагрудної камери інспектора поліції ОСОБА_7 щодо обставин проведення огляду ОСОБА_2 на стан алкогольного сп'яніння, а також викликано в судове засідання інспекторів ОСОБА_7 та ОСОБА_6 для дачі пояснень щодо обставин вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення.

У відповідь на запит 17.02.2017 року до Апеляційного суду міста Києва надійшов лист Вих.№3542/41/11/02-2017 від 15.02.2017 року за підписом заступника начальника Департаменту патрульної поліції УПП в м. Києві ОСОБА_8, в якому останній повідомив про відсутність відеозапису події, яка мала місце 03.08.2016 року за участю ОСОБА_2 під час складання відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення

Інпектор ОСОБА_6 прибув за викликом до апеляційного суду та пояснив, що 03.08.2016 року о 00 год. 20 хв., він разом з інспектором ОСОБА_7 прибули до будинку №42-А по вул. Т.Яблонської в м. Києві, де побачили як водій ОСОБА_2, керував автомобілем НОМЕР_3, з ознаками алкогольного сп'яніння і відмовився пройти огляд на стан сп'яніння в установленому законом порядку в присутності двох свідків.

На запитання захисника, інспектор зазначив, що ОСОБА_2 було запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння в закладі охорони здоров'я, на що останній відмовився, однак пояснити чому про ці обставини він не зазначив у своєму рапорті, інспектор ОСОБА_6 не зміг.

Частиною 1 статті 130 КУпАП передбачена відповідальність, як за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, так і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Проведення огляду на стан сп'яніння здійснюється в порядку встановленому ст. 266 КУпАП з дотриманням вимог «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої спільним Наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 року № 1452/735, а також «Інструкції про порядок направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», затвердженої постановою Кабінету міністрів України від 17.12.2008 року № 1103.

Відповідно до вимог ст. 266 КУпАП та вищезазначених Інструкцій, особи, які керують транспортними засобами, щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного сп'яніння, підлягають огляду на стан алкогольного сп'яніння, який першочергово проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів у присутності двох свідків, а у разі незгоди водія на проведення такого огляду або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я, які мають право на проведення такого огляду, не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення.

У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.

Частиною 5 статті 266 КУпАП передбачено, що огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

З матеріалів справи вбачається, що 03.08.2016 року о 00 год. 34 хв., після відмови від проходження огляду водія ОСОБА_2 на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, останній запропонував працівникам поліції провести його огляд у відповідному закладі охорони здоров'я, проте поліцейські йому відмовили, про що ОСОБА_2 зазначив у протоколі про адміністративне правопорушення від 03.08.2016 року.

Переглядаючи справу в межах поданої апеляційної скарги, вважаю, що матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять достатніх та належних доказів на підтвердження факту порушення ОСОБА_2 п. 2.5 Правил дорожнього руху, яким передбачена відповідальність за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння, оскільки процедура проведення такого огляду, яка чітко регламентована статтею 266 КУпАП та вищезазначеними Інструкціями була порушена, а тому, згідно ч.5 ст. 266 КУпАП, апеляційний суд вважає, що проведений працівниками поліції огляд ОСОБА_2 на стан сп'яніння є недійсним.

При цьому суд не приймає до уваги пояснення інспектора поліції ОСОБА_6, який вказував, що ОСОБА_2 керував даним транспортним засобом з ознаками алкогольного сп'яніння та відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння в присутності двох свідків, і що нібито процедуру проведення огляду вони здійснювали з чітким дотриманням вимог КУпАП та відповідних Інструкцій, оскільки ці обставини спростовуються наявними в матеріалах справи доказами, зокрема протоколом про адміністративне правопорушення (а.с. 1), в якому ОСОБА_2 вказував про відмову працівників поліції провести його огляд на стан сп'яніння в медичному закладі, поясненнями свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_4, наданими під час апеляційного розгляду справи на підтвердження зазначених ОСОБА_2 обставини, які є послідовними та повністю узгоджуються між собою, а тому не викликають у суду жодних сумнівів.

Таким чином, оскільки після відмови водія ОСОБА_2 від проходження огляду на стан сп'яніння з використанням спеціального технічного засобу, працівниками поліції не було забезпечено проведення такого огляду в закладі охорони здоров'я, порядок проведення огляду ОСОБА_2 на стан алкогольного сп'яніння є недійсним, оскільки був проведений з порушенням вимог ст. 266 КУпАП.

Враховуючи викладене, постанова судді не може вважатися законною й обґрунтованою, а тому вона підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі на підставі п.1 ст. 247 КУпАП за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного та керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити.

Постанову судді Солом'янського районного суду м. Києва від 22 вересня 2016 року про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП - скасувати, а провадження в справі відносно ОСОБА_2 ОСОБА_2 закрити на підставі п.1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя: І.М. Сілкова

Справа№ 33/796/254/2017 Категорія КУпАП: ч.1 ст. 130 КУпАП

Головуючий у апеляційній інстанції - Сілкова І.М.