Постанова № 65580801, 28.03.2017, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" березня 2017 р. Справа № 918/528/16

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Гудак А.В.

судді Розізнана І.В. ,

судді Грязнов В.В.

секретар судового засідання Драчук В.М.

за участю представників сторін:

стягувача (позивача) - не з`явився;

боржника (відповідача) ОСОБА_1, ОСОБА_2 довіреність в справі.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу "Тодіні Коструціоні ОСОБА_3П.А." в особі Представництва "Тодіні Коструціоні ОСОБА_3П.А." на ухвалу господарського суду Рівненської області від 06.02.2017 за результатами розгляду заяви "Тодіні Коструціоні ОСОБА_3П.А." в особі Представництва "Тодіні Коструціоні ОСОБА_3П.А." про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню у справі №918/528/16 (суддя Андрійчук О.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Євроформат"

до "Тодіні Коструціоні ОСОБА_3П.А." в особі Представництва "Тодіні Коструціоні ОСОБА_3П.А."

про стягнення заборгованості в сумі 1 553 414,93 грн.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 06.02.2017 у справі № 918/528/16 (суддя Андрійчук О.В.) заяву Тодіні Коструціоні ОСОБА_3П.А." в особі Представництва "Тодіні Коструціоні ОСОБА_3П.А." про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню у справі №918/528/16 задоволено частково. Визнано наказ господарського суду Рівненської області №918/528/16 від 25.10.2016 в частині стягнення з Тодіні Коструціоні ОСОБА_3П.А." в особі Представництва "Тодіні Коструціоні ОСОБА_3П.А." на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Євроформат" основного боргу в сумі 1200000,00 грн., 23267,59 грн. витрат по сплаті судового збору таким, що не підлягає виконанню. У решті заяви відмовлено.

Ухвала господарського суду мотивована тим, що наказ господарського суду Рівненської області від 25.10.2016 року видано у встановленому порядку, тобто його видача не була помилковою. Стосовно підстави - часткового відсутнього обов'язку у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником то судом встановлено, що боржник після видачі наказу, але до моменту пред'явлення його до примусового виконання, провів сплату основного боргу в розмірі 1 200 000,00 грн. та відшкодував судові витрати в розмірі 23 267,59 грн., що стверджується платіжними дорученнями № 213 і № 214 від 28.10.2016 року.

Таким чином, обов'язок боржника в цій частині припинився шляхом добровільного виконання, а тому наказ на суму 1 223 267,59 грн. підлягає визнанню таким, що не підлягає виконання.

Крім того, судом першої інстанції зазначено, що зміна порядку виконання уже прийнятого судового рішення може відбутися виключно під контролем суду шляхом винесення відповідної ухвали, тобто така зміна укладенням цивільно-правової угоди чинним законодавством не передбачена (оскільки свободи договору на етапі виконання судового рішення не існує). Отже, укладення сторонами угоди у цій справі поза судом та порядком, передбаченим чинним законодавством, не може бути визнане судом як належний та допустимий доказ, що звільняє боржника від виконання остаточного судового рішення, яке носить обов'язковий характер.

Стаття 33 ГПК України зобов'язує сторін довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до вимог ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Зважаючи, що угода на яку посилається боржник у поданій заяві, не ґрунтується на вимогах чинного законодавства, відтак не може бути прийнята судом як належний та допустимий доказ існування "інших підстав" в розумінні ч. 4 ст. 117 ГПК України для визнання наказу таким, що не підлягає виконанню.

Не погоджуючись з винесеною ухвалою, відповідач "Тодіні Коструціоні ОСОБА_3П.А." в особі Представництва "Тодіні Коструціоні ОСОБА_3П.А." звернувся до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Рівненської області по справі №918/528/16 від 06.02.2017, якою відмовлено в задоволенні заяви про визнання наказу господарського суду Рівненської області від 25.10.2016 №918/528/16 таким, що не підлягає виконанню в частині пені в сумі 263736,99 грн., інфляційних втрат в сумі 68400,00 грн. та 3% річних в сумі 18937,00 грн. Прийняти постанову про визнання наказу господарського суду Рівненської області від 25.10.2016 №918/528/16 таким, що не підлягає виконанню повністю. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод Євроформат» на користь «Тодіні Коструціоні ОСОБА_3п.А.» в особі Представництва «Тодіні Коструціоні ОСОБА_3п.А.» безпідставно одержані кошти за наказом господарського суду Рівненської області від 25.10.2016 №918/528/16 кошти в сумі 386251,39 грн., з яких: пеня в сумі 263736,99 грн., інфляційні втрати в сумі 68400,00 грн., 3% річних в сумі 18937,00 грн. Стягнути з Рівненського міського відділу Державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у Рівненській області безпідставно одержаний виконавчий збір в сумі 35177,40 грн. у виконавчому провадженні №53139426 за наказом господарського суду Рівненської області від 25.10.2016 №918/528/16.

Вважає, що оскаржувана ухвала суду є незаконною, необґрунтованою та такою, що прийнята з суттєвим порушенням норм чинного процесуального та матеріального права.

Зазначає, що «Тодіні Коструціоні ОСОБА_3П.А.» в особі Представництва «Тодіні Коструціоні ОСОБА_3П.А.» повністю та своєчасно виконано умови угоди від 10.10.2016 щодо врегулювання спірних взаємовідносин з Товариством з обмеженою відповідальністю «Завод Євроформат», а саме, відповідно до п. 1 та п. 2 даної угоди сплатило до 15.11.2016 Товариству з обмеженою відповідальністю «Завод Євроформат» шляхом перерахування на банківський рахунок суму основного боргу за договором №KZH/S/12-11/2/15 від 02.11.2015 в розмірі 1200000,00 грн. та судові витрати по справі №918/528/16 в розмірі 23267,59 грн. Отже, скаржник переконаний, що зобов`язання «Тодіні Коструціоні ОСОБА_3п.А.» в особі Представництва «Тодіні Коструціоні ОСОБА_3п.А.» щодо сплати грошових коштів в сумі 263736,99 грн. пені, 68400,00 грн. інфляційних втрат та 18937,00 грн. 3% річних припинилося внаслідок прощення боргу 28.10.2016.

Крім того, вважає неправильним висновок суду першої інстанції, що відповідно до умов угоди, сторони змінили порядок виконання судового рішення, а не умов договору на виконання комплексу робіт від 02.11.2015. Так, згідно з п. 3 угоди сторони дійшли згоди щодо повного та остаточного врегулювання буд-яких зустрічних претензій, що були предметом позову по судовій справі №918/528/16 та/або стосуються чи могли стосуватися взаємовідносин по договору №KZH/S/12-11/2/15 від 02.11.2015.

Зокрема, скаржник в апеляційній скарзі зазначає, що стадія виконавчого провадження розпочинається з набранням рішенням суду законної сили, але не раніше часу пред`явлення виконавчого документу до примусового виконання, а відповідно усі угоди, укладені сторонами до цього часу мають виключно цивільно-правовий характер та відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК України є обов`язковими для сторін. Отже, застосування судом першої інстанції правової позиції Верховного суду України, висловленої у справі № 3-56гс14 від 19.08.2014 скаржник вважає повністю безпідставним та необгрутованим.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 16.02.2017 (у складі колегі: головуючий суддя Мельник О.В., суддя Розізнана І.В., суддя Грязнов В.В.) прийнято апеляційну скаргу "Тодіні Коструціоні ОСОБА_3П.А." в особі Представництва "Тодіні Коструціоні ОСОБА_3П.А." на ухвалу господарського суду Рівненської області від 06.02.2017 у справі №918/528/16 до провадження та призначено її розгляд на 01.03.2017.

24.02.2017 на адресу суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод Євроформат» надійшов відзив в якому просить суд залишити ухвалу господарського суду Рівненської області від 06.02.2017 у справі №918/528/16 без змін, а апеляційну скаргу "Тодіні Коструціоні ОСОБА_3П.А." в особі Представництва "Тодіні Коструціоні ОСОБА_3П.А." без задоволення.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 01.03.2017 продовжено строк розгляду апеляційної скарги "Тодіні Коструціоні ОСОБА_3П.А." в особі Представництва "Тодіні Коструціоні ОСОБА_3П.А." на ухвалу господарського суду Рівненської області від 06.02.2017 у справі №918/528/16 на п'ятнадцять днів. Розгляд справи відкладено на 13.03.2017 о 15:30 год.

09.03.2017 на адресу суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод Євроформат» надійшло електронне повідомлення №4 в якому позивач заперечує проти задоволення апеляційної скарги та просить суд розглядати дану справу без участі представника стягувача ТОВ «Завод Євроформат».

Згідно розпорядження керівника апарату Рівненського апеляційного господарського суду №01-04/270 від 13.03.2017, відповідно до п.п. 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду та п. 8.2 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Рівненському апеляційному господарському суді, у зв'язку із перебуванням у відрядженні головуючого судді по справі №918/528/16 ОСОБА_4, проведено повторний автоматичний розподіл справи №918/528/16.

Відповідно до статті 2-1 ГПК України визначено нового головуючого суддю (суддю-доповідача) Гудак А.В. для розгляду апеляційної скарги "Тодіні Коструціоні ОСОБА_3П.А." в особі Представництва "Тодіні Коструціоні ОСОБА_3П.А." у даній справі.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 13.03.2017 у справі №918/528/16 колегією суддів у складі: головуючий суддя Гудак А.В., суддя Розізнана І.В., суддя Грязнов В.В. прийнято апеляційну скаргу "Тодіні Коструціоні ОСОБА_3П.А." в особі Представництва "Тодіні Коструціоні ОСОБА_3П.А." на ухвалу господарського суду Рівненської області від 06.02.2017 р. за заявою "Тодіні Коструціоні ОСОБА_3П.А." в особі Представництва "Тодіні Коструціоні ОСОБА_3П.А." про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню у справі №918/528/16 до свого провадження. Розгляд апеляційної скарги "Тодіні Коструціоні ОСОБА_3П.А." в особі Представництва "Тодіні Коструціоні ОСОБА_3П.А." почато заново.

В судове засідання 13.03.2017 представник стягувача Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Євроформат" не з'явився, про місце, час і дату судового засідання повідомлялися належним чином. Відповідно до електронного повідомлення №4, яке надійшло на адресу суду 09.03.2017 просить суд розглядати дану справу без участі представника стягувача.

В судовому засіданні 13.03.2017 представником боржника "Тодіні Коструціоні ОСОБА_3П.А." в особі Представництва "Тодіні Коструціоні ОСОБА_3П.А." подане клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з тим, що представники відповідача, які приймали участь у даній справі та ознайомлені з її матеріалами не мають можливості з`явитись до суду 13.03.2017 о 15:30 з підстав прийняття участі в іншій справі у м.Житомир, а представник присутній в судовому засіданні не ознайомлена з матеріалами справи. Колегією суддів дане клопотання представника відповідача задоволено.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 13.03.2017 розгляд справи відкладено на 28.03.2017 об 11:00 год.

24.03.2017 на адресу суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод Євроформат» надійшло електронне повідомлення №8 в якому позивач заперечує проти задоволення апеляційної скарги та просить суд розглядати дану справу без участі представника стягувача ТОВ «Завод Євроформат».

Представник позивача в судовому засіданні 28.03.2017 підтримав доводи апеляційної скарги та надав пояснення на обґрунтування своєї позиції. Вважає, що ухвала суду першої інстанції є незаконним та необґрунтованим, а тому просить його скасувати, а апеляційну скаргу - задоволити, з мотивів наведених в апеляційній скарзі.

28.03.2017 в судове засідання не зявився представник стягувача (позивача), про час та місце проведення якого був повідомлений належним чином. Ухвалою апеляційного господарського суду явка сторін не була визнана обовязковою. Крім того, 24.03.2017 надійшло від ТОВ «Завод Євроформат» електронне повідомлення №8 в якому просить суд розглядати дану справу без участі представника стягувача.

Відповідно до приписів ст.102 ГПК України, апеляційна скарга на ухвалу місцевого господарського суду розглядається протягом пятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження.

З огляду на наведене, враховуючи скорочений термін розгляду апеляційних скарг на ухвали місцевого господарського суду, а також приписи ст.101 ГПК України, судова колегія вважає за можливим розглянути апеляційну скаргу за відсутністю представника стягувача (позивача).

Відповідно до ст. 106 ГПК України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду. Окремо від рішення місцевого господарського суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали місцевого господарського суду, зокрема, про внесення виправлень до наказу, визнання наказу таким, що не підлягає виконанню.

Статтею 99 ГПК України визначено, що в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Згідно з ст. 101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів апеляційного господарського суду, заслухавши доводи представників скаржника, розглянувши матеріали оскаржуваної ухвали, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що апеляційну скаргу відповідача "Тодіні Коструціоні ОСОБА_3П.А." в особі Представництва "Тодіні Коструціоні ОСОБА_3П.А." слід частково задоволити, а ухвалу господарського суду Рівненської області від 06.02.2017 в частині відмови у визнанні наказу господарського суду Рівненської області від 25.10.2016 №918/528/16 таким, що не підлягає виконанню в частині стягнення пені у розмірі 263736,99 грн, інфляційних втрат в розмірі 68400,00 грн., 3% річних в розмірі 18937,00 грн. та стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Євроформат" на користь "Тодіні Конструціоні ОСОБА_3П.А." в особі представництва "Тодіні Конструціоні ОСОБА_3П.А." безпідставно одержані кошти за наказом господарського суду Рівненської області від 25.10.2016 №918/528/16 в сумі 386251,39 грн., з яких: пеня в сумі 263736,99 грн., інфляційні втрати в сумі 68400,00 грн., 3% річних в сумі 18937,00 грн. скасувати, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів оскаржуваної ухвали, рішенням господарського суду Рівненської області від 06.09.2016 у справі №918/528/16 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Євроформат" до відповідача "Тодіні Конструціоні ОСОБА_3П.А." в особі представництва "Тодіні Конструціоні ОСОБА_3П.А." про стягнення заборгованості в сумі 1 553 414.93 грн., задоволено частково. Стягнуто з "Тодіні Коструціоні ОСОБА_3П.А." в особі представництва "Тодіні Коструціоні ОСОБА_3П.А." на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Євроформат" основний борг в сумі 1 200 000,00 грн., пеню в розмірі 263 736,99 грн., інфляційні втрати в розмірі 68 400,00 грн., 3% річних в розмірі 18 937,00 грн. та 23 267,59 грн. витрат по сплаті судового збору. В частині стягнення 2340 грн. 94 коп. інфляційних втрат, відмовлено(а.с. 1-3).

"Тодіні Конструціоні ОСОБА_3П.А." в особі представництва "Тодіні Конструціоні ОСОБА_3П.А." відмовилось від апеляційної скарги у справі № 918/528/16 (заява від 18.10.2016), що підтверджено ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 18.10.2016 (а.с. 4-5).

Відповідно до ст. 115 ГПК України, рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому цим Кодексом та Законом України "Про виконавче провадження".

На виконання рішення господарського суду Рівненської області від 06.09.2016 у справі №918/528/16, яке набрало законної сили 23.09.2016, господарським судом Рівненської області 25.10.2016 видано відповідний наказ(а.с. 6).

Виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом. Після набрання судовим рішенням законної сили наказ видається за заявою стягувачу чи прокурору, який здійснював у цій справі представництво інтересів громадянина або держави в суді, або надсилається стягувачу рекомендованим чи цінним листом. Накази про стягнення судового збору надсилаються до органів державної виконавчої служби (ч. 1 ст. 116 ГК України).

Позивачем до Рівненського міського відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області 16.12.2016 подано заяву за якою було відкрито виконавче провадження №53139426 (а.с.10 зворотня сторона-11) по виконанню наказу господарського суду Рівненської області від 25.10.2016 №918/528/16 та від 10.01.2017 в примусовому порядку згідно з платіжним дорученням №1(а.с.11 зворотня сторона) списано з рахунку "Тодіні Коструціоні ОСОБА_3П.А." в особі представництва "Тодіні Коструціоні ОСОБА_3П.А." кошти в сумі 386251,39 грн., з яких: пеня в сумі 263736 грн., інфляційні втрати в сумі 68400,00грн., 3% річних в сумі 18937,00 грн. та виконавчий збір в сумі 35177,40 грн.

Також судом встановлено, що на виконання угоди яка укладена 10.10.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Завод Євроформат» та "Тодіні Коструціоні ОСОБА_3П.А." в особі представництва "Тодіні Коструціоні ОСОБА_3П.А."(а.с. 8 зворотня сторона 9), уповноважений учасник договору про спільну діяльність від 29.09.2011 «Тодіні Аккорд Саліні»(ДСД «Тодіні Аккорд Саліні» від 29.09.2011) перерахував Товариству з обмеженою відповідальністю "Завод Євроформат" (стягувачу) за платіжними дорученнями №213 від 28.10.2016 основний борг в сумі 1200000,00 грн.(а.с. 9 зворотня сторона) із призначенням платежу: "за виконані будівельні роботи зг.дог. №KZH/S/12-11/2/15 від 02.11.2015, у т.ч. ПДВ 20% = 200000,00 грн." та №214 від 28.10.2016 судові витрати у розмірі 23267,59 грн.(а.с. 10) із призначенням платежу: "судового збору по справі №918/528/16 від 06.09.2016, без ПДВ" і вказані грошові кошти було зараховано на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод Євроформат».

Отже, як слідує із преамбули даної угоди, вона стосується спору, що виник із договору №KZH/S/12-11/2/15 від 02.11.2015, який був предметом розгляду у справі № 918/528/16.

Пунктами 1, 2 угоди від 10.10.2016 сторони погодили, що уповноважений учасник договору про спільну діяльність від 29.09.2011 «Тодіні Аккорд Саліні» (ДСД «Тодіні Аккорд Саліні» від 29.09.2011) у строк до 15.11.2016 зобов'язується сплатити на користь позивача заборгованість у розмірі 1200000,00 грн. та судові витрати по справі №918/528/16 у розмірі 23267,59 грн.

Сторони погоджуються з тим, що відповідно до умов цієї угоди вони дійшли згоди щодо повного та остаточного врегулювання будь-яких зустрічних претензій, що були предметом позову по судовій справі №918/528/16 та/або стосуються чи могли стосуватися взаємовідносин по договору №KZH/S/12-11/2/15 від 02.11.2015 (п.3 угоди)

Відповідно до п.4 угоди, сторони дійшли згоди, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Завод Євроформат» в межах строків, визначених в п.1 та п.2 цієї угоди не вчиняє будь-яких дій щодо примусового стягнення коштів з "Тодіні Коструціоні ОСОБА_3П.А." в особі представництва "Тодіні Коструціоні ОСОБА_3П.А." уповноваженого учасника договору про спільну діяльність від 29.09.2011 «Тодіні Аккорд Саліні» (ДСД «Тодіні Аккорд Саліні» від 29.09.2011) згідно з рішенням господарського суду Рівненської області від 06.09.2016 по справі №918/528/16 через органи виконавчої служби (як державної так і приватної).

Крім того, відповідно до п.5 угоди сторони дійшли згоди про те, що на підставі ст.605 ЦК України, зобовязання "Тодіні Коструціоні ОСОБА_3П.А." в особі представництва "Тодіні Коструціоні ОСОБА_3П.А." щодо сплати Товариству з обмеженою відповідальністю «Завод Євроформат» грошових коштів в сумі 263736,99 грн. пені, 68400,00 грн. інфляційних втрат, 18937,00 грн. 3%річних є припиненим з моменту виконання "Тодіні Коструціоні ОСОБА_3П.А." в особі представництва "Тодіні Коструціоні ОСОБА_3П.А." п.1 та п.2 цієї угоди.

Умовами п.6 угоди, сторони погодили, що звільнення Товариством з обмеженою відповідальністю «Завод Євроформат» "Тодіні Коструціоні ОСОБА_3П.А." в особі представництва "Тодіні Коструціоні ОСОБА_3П.А." від його обовязків, вказаних у пункті 5 цієї угоди (прощення боргу в сумі 263736,99 грн. пені, 68400,00 грн. інфляційних втрат, 18937,00 грн. 3% річних) є таким, що не порушує прав третіх осіб щодо майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод Євроформат», а також будь-яких інших прав третіх осіб та/або Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод Євроформат».

Згідно з п.7 угоди сторони погодили, що Товариству з обмеженою відповідальністю «Завод Євроформат» не здійснює нарахування та відмовляється від стягнення процентів, індексу інфляції, пені та інших можливих санкцій і можливих збитків щодо заборгованості по договору №KZH/S/12-11/2/15 від 02.11.2015 (як за період до винесення судом рішення у справі №918/528/16, так і до дати фактичного виконання цієї угоди). Сторони дійшли згоди, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Завод Євроформат» повністю звільняє "Тодіні Коструціоні ОСОБА_3П.А." в особі представництва "Тодіні Коструціоні ОСОБА_3П.А.", уповноваженого учасника договору про спільну діяльність від 29.09.2011 «Тодіні Аккорд Саліні» (ДСД «Тодіні Аккорд Саліні» від 29.09.2011) від необхідності (обовязку) сплати будь-яких нарахувань процентів, індексу інфляції, пені та інших можливих санкцій і можливих збитків щодо заборгованості по договору №KZH/S/12-11/2/15 від 02.11.2015.

Як свідчать матеріали справи на виконання умов укладеної між сторонами угоди від 10.10.2016 уповноважений учасник договору про спільну діяльність від 29.09.2011 «Тодіні Аккорд Саліні»(ДСД «Тодіні Аккорд Саліні» від 29.09.2011) перерахував Товариству з обмеженою відповідальністю "Завод Євроформат" (стягувачу) за платіжними дорученнями №213 від 28.10.2016 основний борг в сумі 1200000,00 грн.(а.с. 9 зворотня сторона) із призначенням платежу: "за виконані будівельні роботи зг.дог. №KZH/S/12-11/2/15 від 02.11.2015, у т.ч. ПДВ 20% = 200000,00 грн." та №214 від 28.10.2016 судові витрати у розмірі 23267,59 грн.(а.с. 10) із призначенням платежу: "судового збору по справі №918/528/16 від 06.09.2016, без ПДВ"

Тобто відповідач перерахував кошти в сумі 1223267,59 грн. з відповідними призначеннями платежів та відмовився від апеляційної скарги у даній справі, чим повністю виконано умови угоди від 10.10.2016 року.

Проте, не зважаючи на це, позивач звернувся до Рівненського міського відділу Державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у Рівненській області 16.12.2016 з заявою за якою було відкрито виконавче провадження №53139426 (а.с.10 зворотня сторона-11) по виконанню наказу господарського суду Рівненської області від 25.10.2016 №918/528/16 та від 10.01.2017 в примусовому порядку згідно з платіжним дорученням №1(а.с.11 зворотня сторона) списано з рахунку "Тодіні Коструціоні ОСОБА_3П.А." в особі представництва "Тодіні Коструціоні ОСОБА_3П.А." кошти в сумі 386251,39 грн., з яких: пеня в сумі 263736 грн., інфляційні втрати в сумі 68400,00грн., 3% річних в сумі 18937,00 грн. та виконавчий збір в сумі 35177,40 грн.

Відповідно до ч.2 ст. 117 ГПК України господарський суд, який видав наказ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати наказ таким, що не підлягає виконанню, та стягнути на користь боржника безпідставно одержане стягувачем за наказом.

Частиною 4 ст. 117 ГПК України передбачено, що господарський суд ухвалою вносить виправлення до наказу, а у разі якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин, господарський суд визнає наказ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково. Якщо стягнення за таким наказом уже відбулося повністю або частково, господарський суд одночасно на вимогу боржника стягує на його користь безпідставно одержане стягувачем за наказом.

Як передбачено п. 3.3. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» (із змінами та доповненнями) передбачено, що частина четверта статті 117 ГПК містить підстави визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, за заявами стягувачів або боржників, поданими в порядку зазначеної статті:

- якщо його видано помилково;

- якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин (наприклад, у разі скасування чи зміни в апеляційному або в касаційному порядку чи за результатами перегляду за нововиявленими обставинами рішення, на підставі якого наказ було видано, якщо на момент таких скасування чи зміни наказ ще не було виконано повністю або частково).

Отже, однією з підстав для визнання наказу господарського суду таким, що не підлягає виконанню, є відсутність обов'язку боржника за наказом повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Відповідно до ст. 202 ГК України господарське зобов'язання припиняється: виконанням, проведеним належним чином; зарахуванням зустрічної однорідної вимоги або страхового зобов'язання; у разі поєднання управненої та зобов'язаної сторін в одній особі; за згодою сторін; через неможливість виконання та в інших випадках, передбачених цим Кодексом або іншими законами.

Згідно ч. 1 ст. 598 ЦК України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Відповідно до ст. 605 ЦК України, зобов'язання припиняється внаслідок звільнення (прощення боргу) кредитором боржника від його обов'язків, якщо це не порушує прав третіх осіб щодо майна кредитора.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Загальні підстави припинення зобов'язань визначені у главі 50 ЦК України. До них відносяться виконання, передання відступного, зарахування, новація, неможливість виконання, поєднання боржника та кредитора в одній особі та ін..

Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав є припинення правовідношення.

Частиною 2 ст. 20 ГК України встановлено, що способами захисту прав суб'єктів господарювання є установлення, зміна і припинення господарських правовідносин. Припинення правовідношення застосовується, як правило, у разі невиконання чи неналежного виконання боржником своїх обов'язків і до них відносяться позови про розірвання цивільно-правових договорів, про визнання виконавчого документа або іншого документа таким, що не підлягає виконанню, тощо.

Вказане формулювання підтверджує, що прощення боргу за зобов'язанням, щодо якого господарським судом прийнято рішення, може здійснюватися не тільки шляхом укладення мирової угоди між боржником і стягувачем, а й внаслідок вчинення кредитором одностороннього правочину з прощенням боргу або укладення кредитором з боржником цивільно-правової угоди про прощення боргу.

Відповідно до ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відтак, умови угоди від 10.10.2016 набрали сили та зобов'язання між сторонами припинилося на підставі ст. 599 ЦК України у зв'язку з його належним виконанням.

Відповідно до ст.604 ЦК України зобов`язання припиняється за домовленістю сторін.

Положення ст. 605 ЦК України, які передбачають припинення боргу прощенням боргу, не містять вимог щодо форми такого правочину та не передбачають обов'язковість укладення будь-яких договорів. За змістом наведеної норми для прощення боргу достатнім є волевиявлення кредитора, яке може здійснюватись як вчиненням одностороннього правочину, так і дво- чи багатостороннім правочином (договір).

За нормами ст. 6 ЦК України сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства. Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Згідно зі ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Тобто, наведені норми закону закріплюють свободу договору, яка полягає у праві сторін вільно вирішувати питання при укладенні договору, крім випадків, коли актами цивільного законодавства передбачена обов'язковість положень цього акта для сторін договору.

Відповідно до ч.1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частина 1 ст. 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Досліджуючи правову природу укладеної між сторонами угоди від 10.10.2016, колегія суддів зазначає, що згідно пункту 5 даної угоди сторони погодили, що з моменту виконання "Тодіні Коструціоні ОСОБА_3П.А." в особі представництва "Тодіні Коструціоні ОСОБА_3П.А.", уповноваженим учасником договору про спільну діяльність від 29.09.2011 «Тодіні Аккорд Саліні»(ДСД «Тодіні Аккорд Саліні» від 29.09.2011) пунктів 1 та 2 цієї угоди, зобов'язання "Тодіні Коструціоні ОСОБА_3П.А." в особі представництва "Тодіні Коструціоні ОСОБА_3П.А." щодо сплати Товариству з обмеженою відповідальністю «Завод Євроформат» грошових коштів в сумі 263736,99 грн. пені, 68400,00 грн. інфляційних втрат, 18937,00 грн. 3% річних (стягнення яких встановлено рішенням господарського суду Рівненської області від 06.09.2016 по справі №918/528/16), припиняються внаслідок звільнення (прощення боргу) Товариством з обмеженою відповідальністю «Завод Євроформат» відповідно до ст. 605 ЦК України.

Тобто, даний пункт угоди містить волевиявлення Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод Євроформат» на прощення боргу "Тодіні Коструціоні ОСОБА_3П.А." в особі представництва "Тодіні Коструціоні ОСОБА_3П.А." по сплаті пені, інфляційних втрат, 3% річних за договором №KZH/S/12-11/2/15 від 02.11.2015 за умови виконання пунктів 1 та 2 цієї угоди.

Пунктом 7 угоди сторони погодили, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Завод Євроформат" не здійснює нарахування та відмовляється від стягнення процентів, індексу інфляції, пені та інших можливих санкцій і можливих збитків щодо заборгованості по договору №KZH/S/12-11/2/15 від 02.11.2015 (як за період до винесення судом рішення у справі №918/528/16, так і дати фактичного виконання цієї угоди).

За змістом пункту 8 угоди, сторони мають належне уявлення про сутність та зміст цієї угоди і всіх її елементів, а також підтверджують, що вищевикладені умови відповідають їх волевиявленню і породжують настання бажаних наслідків, які відповідають їх дійсним інтересам, а умови цієї угоди не суперечать законодавству України і не порушують прав та охоронюваних законом інтересів сторін та третіх осіб.

Отже, угодою від 10.10.2016 сторони погодили порядок погашення заборгованості зі сплати основного боргу у сумі 1200000,00 грн., пені у сумі 263736,99 грн., інфляційних втрат в сумі - 68400,00 грн., 3% річних в сумі 18937,00 грн. та судових витрат у розмірі 23267,59 грн. шляхом припинення такого зобов'язання добровільною сплатою уповноваженим учасником договору про спільну діяльність від 29.09.2011 «Тодіні Аккорд Саліні»(ДСД «Тодіні Аккорд Саліні» від 29.09.2011) до 15.11.2016 основного боргу у сумі 1200000,00 грн., судових витрат у розмірі 23267,59 грн. та звільненням (прощенням боргу) решти зобов'язання в порядку ст. 605 ЦК України (п. 5 угоди).

Як встановлено вище, "Тодіні Коструціоні ОСОБА_3П.А." в особі представництва "Тодіні Коструціоні ОСОБА_3П.А.", уповноваженим учасником договору про спільну діяльність від 29.09.2011 «Тодіні Аккорд Саліні»(ДСД «Тодіні Аккорд Саліні» від 29.09.2011) виконано умови пункту 1 та 2 цієї угоди по сплаті 1223267,59 грн. шляхом перерахування Товариству з обмеженою відповідальністю "Завод Євроформат" (стягувачу) за платіжними дорученнями №213 від 28.10.2016 основного боргу в сумі 1200000,00 грн.(а.с. 9 зворотня сторона) із призначенням платежу: "за виконані будівельні роботи зг.дог. №KZH/S/12-11/2/15 від 02.11.2015, у т.ч. ПДВ 20% = 200000,00 грн." та платіжним дорученням №214 від 28.10.2016 судові витрати у розмірі 23267,59 грн.(а.с. 10) із призначенням платежу: "судового збору по справі №918/528/16 від 06.09.2016, без ПДВ" Крім того, згідно пункту 3 угоди сторони погодились з тим, що відповідно до умов цієї угоди вони дійшли згоди щодо повного та остаточного врегулювання будь - яких зустрічних претензій, що були предметом позову по судовій справі№918/528/16 та/або стосуються чи могли стосуватися взаємовідносин по договору №KZH/S/12-11/2/15 від 02.11.2015.

Заперечення стягувача про те, що в процесі виконання судового рішення жодна із сторін справи не зверталась до господарського суду Рівненської області із заявою про затвердження мирової угоди, а отже законних підстав у "Тодіні Коструціоні ОСОБА_3П.А." в особі представництва "Тодіні Коструціоні ОСОБА_3П.А." щодо невиконання рішення суду в частині стягнення пені в розмірі 263736,99 грн., інфляційних втрат в розмірі 68400,00 грн., 3% річних в розмірі 18937,00 грн., всього в сумі - 351073,99 грн. не було, оскільки мирова угода від 10.10.2016 не подані на затвердження господарського суду у справі №918/528/16, рішення суду у вказаній справі має виконуватись у відповідності до чинного законодавства, спростовуються наступним.

Враховуючи вищевказане та норми чинного законодавства, колегією суддів прийшла до висновку, що угода від 10.10.2016 не є мировою угодою в розумінні ч. 3 ст. 12 Закону України "Про виконавче провадження" та ч. 4 ст. 121 ГПК України, оскільки не затверджена господарським судом. Суд звертає увагу на те, що мирова угода від 10.10.2016 не може розглядатися лише в звужених рамках виконання наказу господарського суду Рівненської області, виданого 25.10.2016 у справі №918/528/16, оскільки ця угода не затверджувалася судом, тому не є мировою угодою згідно ст.121 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до правової позиції Верховного суду України, викладеної в постанові від 23.01.2012 у справі №3-142гс11, наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін договору. Висновок Верховного суду України є чітким і однозначним, що правовідносини обох сторін за договором є обов`язковими для них, незалежно від наявності судових рішень. Окрім того, Верховним судом України у цій справі зазначено, що чинне законодавство не пов`язує припинення зобов`язання з постановленням судового рішення чи відкриттям виконавчого провадження щодо його примусового виконання.

Отже, можна прийти до висновку, що зобов`язання між сторонами можуть бути припиненні в будь-якому іншому порядку, прямо не забороненому законодавством, незалежно від постановленого рішення суду.

Зокрема, згідно ч.1 ст.598 ЦК України, зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Тобто це, укладена між "Тодіні Коструціоні ОСОБА_3П.А." в особі представництва "Тодіні Коструціоні ОСОБА_3П.А." та Товариством з обмеженою відповідальністю «Завод Євроформат» угода від 10.10.2016, яка чинна та не визнана судом недійсною.

Отже, умови вказаної угоди є обов`язковими для виконання сторонами згідно ст.ст.6, 627, 628, 629 ЦК України.

Таким чином, враховуючи вищенаведене, судова колегія прийшла до висновку, що зобов'язання "Тодіні Коструціоні ОСОБА_3П.А." в особі представництва "Тодіні Коструціоні ОСОБА_3П.А."перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Завод Євроформат» по сплаті пені в розмірі 263736,99 грн., інфляційних втрат в розмірі 68400,00 грн., 3% річних в розмірі 18937,00 грн., є припиненим на підставі ст. 605 ЦК України.

Разом з цим, як передбачає ст. 202 ЦК України, дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, є правочином. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Таким чином, твердження Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод Євроформат», що укладену між сторонами мирову угоду не можна розглядати як договір у цивільно-правовому розумінні є безпідставним.

Оскільки положення Конституції України та Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, виконання вимог якої є обов'язковим для України, мають вищу юридичну силу, а обмеження матеріального права суперечать цим положенням, порушення цивільного права чи цивільного інтересу підлягають судовому захисту і у спосіб, не передбачений законом, зокрема статтею 16 Цивільного кодексу України, але який є ефективним засобом захисту, тобто таким, що відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням.

За положеннями ст.ст. 599, 605 ЦК України, припинення зобов'язання його належним виконанням та прощенням боргу презюмується.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо визнання наказу Господарського суду Рівненської області № 918/528/16 від 25.10.2016 року в частині стягнення з "Тодіні Коструціоні ОСОБА_3П.А." в особі представництва "Тодіні Коструціоні ОСОБА_3П.А." на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Євроформат" основного боргу в сумі 1200000,00 грн., 23 267,59 грн. витрат по сплаті судового збору таким, що не підлягає виконанню.

Поряд з цим, зобов`язання відповідача "Тодіні Коструціоні ОСОБА_3П.А." в особі представництва "Тодіні Коструціоні ОСОБА_3П.А." щодо сплати на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Євроформат" пені в сумі 263736,99 грн., інфляційних витрат в сумі 68400,00 грн. та 3% річних в сумі 18937,00 грн. на виконання рішення суду у справі №918/528/16 від 06.09.2016 та на виконання п. 5 угоди припинилось на підставі ст. 599 ЦК України у зв`язку з його належним виконанням.

За положеннями ст. 605 ЦК України, зобов`язання припиняється внаслідок звільнення (прощення боргу) кредитором боржника від його обов`язків, якщо це не порушує прав третіх осіб щодо майна кредитора.

Наведена норма законодавства не містить вимог щодо форми правочину та не передбачає обов`язковість укладення будь-яких договорів, тобто, для прощення боргу достатнім є волевиявлення кредитора, яке може здійснюватись як вчиненням одностороннього правочину, так і дво-чи багатостороннім правочином (договором).

Крім того, колегія суддів також вважає, що внаслідок дослідження матеріалів апеляційного провадження та вищевикладених правових норм є достатні та обґрунтовані підстави для визнання наказу господарського суду Рівненської області від 25.10.2016 №918/528/16 таким, що не підлягає виконанню в частині стягнення пені в сумі 263736,99 грн., інфляційних витрат в сумі 68400,00 грн. та 3% річних в сумі 18937,00 грн.

При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що ч.4 ст.117 ГПК України передбачено, що господарський суд ухвалою вносить виправлення до наказу, а у разі якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин, господарський суд визнає наказ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково. Якщо стягнення за таким наказом уже відбулося повністю або частково, господарський суд одночасно на вимогу боржника стягує на його користь безпідставно одержане стягувачем за наказом.

Отже, вимога "Тодіні Коструціоні ОСОБА_3П.А." в особі представництва "Тодіні Коструціоні ОСОБА_3П.А." про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Євроформат" безпідставно одержаних коштів за наказом господарського суду Рівненської області від 25.10.2016 №918/528/16 в сумі 386251,39 грн., з яких: пеня в сумі 263736,99 грн., інфляційні втрати в сумі 68400,00 грн., 3% річних в сумі 18937,00 грн., підлягає задоволенню.

Щодо вимог боржника про стягнення з Рівненського міського відділу Державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у Рівненській області виконавчого збору в розмірі 35177,40 грн., безпідставно стягнутих з боржника в межах виконавчого провадження, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно статті 124 Конституції України судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України.

Статтею 115 ГПК України передбачено, що рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Відповідно до ч.1 статті 116 ГПК України виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом.

Виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 № 18-рп/2012).

У пункті 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 у справі № 11-рп/2012 зазначено, що невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.

Отже, право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень складовою права на справедливий судовий захист.

З матеріалів справи вбачається, що на виконанні у Рівненському міському відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області знаходилось виконавче провадження ВП№53139426 з примусового виконання наказу господарського суду Рівненської області №918/528/16 від 25.10.2016 про стягнення з "Тодіні Коструціоні ОСОБА_3П.А." в особі представництва "Тодіні Коструціоні ОСОБА_3П.А." на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод Євроформат» основного боргу 1200000 грн., пені в розмірі 263736,99 грн., інфляційних втрат в розмірі 68400 грн., 3% річних в розмірі 18937 грн., та 23267,59 грн. витрат по сплаті судового збору. Борг частково погашено на суму 1223267,59 грн.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції станом на дату винесення постанови про відкриття виконавчого провадження ВП№53139426 від 16.12.2016) передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Провадження у суді та виконавче провадження є відповідно першою і другою стадією загального провадження. Таким чином, виконавче провадження не має бути відокремлене від судового, і ці обидва провадження мають розглядатись як цілісний процес (див. рішення Суду у справі Янголенко проти України, no. 14077/05, від 10.12.2009).

Пункт 1 статті 6 Конвенції, inter alia (серед іншого), захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Відповідно виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати. Держава зобов'язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці. Також Суд зазначає, що саме на державу покладається обов'язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у пункті 1 статті 6 Конвенції. Насамкінець, Суд повторює, що сама природа виконавчого провадження вимагає оперативності (див. рішення Суду у справі "Глоба проти України", no. 15729/07, від 05.07.2012).

При цьому, виконання судового рішення згідно з п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод є невід'ємною частиною права особи на справедливий і публічний розгляд її справи (п. 43 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Шмалько проти України" від 20.07.2004, п. 33 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Жовнер проти України" від 29.06.2004).

Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення (пункт 40 рішення у справі "Горнсбі проти Греції" від 19.03.1997, пункт 51 рішення у справі "Іванов проти України" від 15.01.2010).

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції станом на дату винесення постанови про відкриття виконавчого провадження ВП№53139426 від 16.12.2016) примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців).

Згідно із ч. 1 ст. 18 зазначеного Закону виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Статтею 26 цього ж Закону передбачено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону. Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

Відповідно до ч.ч.1, 2, 9 ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції станом на дату винесення постанови про відкриття виконавчого провадження ВП№53139426 від 16.12.2016) виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України. Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом. Виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 цього Закону, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

Частиною 2 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції станом на дату винесення постанови про відкриття виконавчого провадження ВП№53139426 від 16.12.2016) передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом, але боржник своїм законним правом не скористався, та постанову про відкриття виконавчого провадження та стягнення виконавчого збору від 16.12.2016 ВП№53139426 не оскаржив.

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, про те, що виконавчий збір не є складовою наказу господарського суду, а його стягнення здійснюється до Державного бюджету України, а не на користь стягувача. А тому боржник, не погоджуючись з діями органу ДВС, вчиненими в ході примусового виконання судового рішення, може скористатися своїм правом на їх оскарження у порядку, встановленому ГПК України та Закону України "Про виконавче провадження". Таким чином, вимога боржника в цій частині визнається судом необґрунтованою та такою, що до задоволення не підлягає.

Повне погашення заборгованості, сплата виконавчого збору та витрат, повязаних з проведенням виконавчих дій, є лише підставою для закінчення виконавчого провадження та повернення виконавчого документа до господарського суду Рівненської області, а не визнання наказу суду таким, що не підлягає виконанню.

Згідно ст. ст. 32-34 ГПК України, доказами у справі є будь - які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, а ухвалу господарського суду Рівненської області від 06.02.2017 у справі № 918/528/16 в частині відмови у визнанні наказу господарського суду Рівненської області від 25.10.2016 №918/528/16 таким, що не підлягає виконанню в частині стягнення пені у розмірі 263736,99 грн., інфляційних втрат в розмірі 68400,00 грн., 3% річних в розмірі 18937,00 грн. та стягненні з Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Євроформат" на користь "Тодіні Коструціоні ОСОБА_3П.А." в особі Представництва "Тодіні Коструціоні ОСОБА_3П.А." безпідставно одержаних коштів за наказом господарського суду Рівненської області від 25.10.2016 №918/528/16 в сумі 386251,39 грн., з яких: пеня в сумі 263736,99 грн., інфляційні втрати в сумі 68400,00 грн., 3% річних в сумі 18937,00 грн. скасувати та прийняти в цій частині нове рішення, яким заяву "Тодіні Конструціоні ОСОБА_3П.А." в особі представництва "Тодіні Конструціоні ОСОБА_3П.А." про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, задовольнити частково.

Визнати наказ господарського суду Рівненської області № 918/528/16 від 25.10.2016 року щодо стягнення з "Тодіні Коструціоні ОСОБА_3П.А." в особі представництва "Тодіні Коструціоні ОСОБА_3П.А." на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Євроформат" основного боргу в сумі 1 200 000,00 грн., пені у розмірі 263736,99 грн., інфляційних втрат в розмірі 68400,00 грн., 3% річних в розмірі 18937,00 грн., 23267,59 грн. витрат по сплаті судового збору таким, що не підлягає виконанню."

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод Євроформат» (04073, м.Київ, вул.. Куренівська, 21, літ «Г», код ЄДРПОУ 31724919) на користь "Тодіні Коструціоні ОСОБА_3П.А." в особі представництва "Тодіні Коструціоні ОСОБА_3П.А." (33024, м.Рівне, вул. Соборна, 446, код ЄДРПОУ 26603641) безпідставно одержані кошти за наказом господарського суду Рівненської області від 25.10.2016 №918/528/16 в сумі 386251,39 грн., з яких: пеня в сумі 263736,99 грн., інфляційні втрати в сумі 68400,00 грн., 3% річних в сумі 18937,00 грн. В решті ухвалу залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 102, 103, 104, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу "Тодіні Коструціоні ОСОБА_3П.А." в особі Представництва "Тодіні Коструціоні ОСОБА_3П.А." задоволити частково.

Ухвалу господарського суду Рівненської області від 06.02.2017 у справі № 918/528/16 в частині відмови у визнанні наказу господарського суду Рівненської області від 25.10.2016 №918/528/16 таким, що не підлягає виконанню в частині стягнення пені у розмірі 263736,99 грн., інфляційних втрат в розмірі 68400,00 грн., 3% річних в розмірі 18937,00 грн. та стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод Євроформат» (04073, м.Київ, вул.. Куренівська, 21, літ «Г», код ЄДРПОУ 31724919) на користь "Тодіні Коструціоні ОСОБА_3П.А." в особі представництва "Тодіні Коструціоні ОСОБА_3П.А." (33024, м.Рівне, вул. Соборна, 446, код ЄДРПОУ 26603641) безпідставно одержаних коштів за наказом господарського суду Рівненської області від 25.10.2016 №918/528/16 в сумі 386251,39 грн., з яких: пеня в сумі 263736,99 грн., інфляційні втрати в сумі 68400,00 грн., 3% річних в сумі 18937,00 грн. скасувати, виклавши резолютивну частину ухвали в наступній редакції:

"Заяву "Тодіні Конструціоні ОСОБА_3П.А." в особі представництва "Тодіні Конструціоні ОСОБА_3П.А." про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, задовольнити частково.

Визнати наказ господарського суду Рівненської області № 918/528/16 від 25.10.2016 року щодо стягнення з "Тодіні Коструціоні ОСОБА_3П.А." в особі представництва "Тодіні Коструціоні ОСОБА_3П.А." на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Євроформат" основного боргу в сумі 1 200 000,00 грн., пені у розмірі 263736,99 грн., інфляційних втрат в розмірі 68400,00 грн., 3% річних в розмірі 18937,00 грн., 23267,59 грн. витрат по сплаті судового збору таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод Євроформат» (04073, м.Київ, вул. Куренівська, 21, літ «Г», код ЄДРПОУ 31724919) на користь "Тодіні Коструціоні ОСОБА_3П.А." в особі представництва "Тодіні Коструціоні ОСОБА_3П.А." (33024, м.Рівне, вул. Соборна, 446, код ЄДРПОУ 26603641) безпідставно одержані кошти за наказом господарського суду Рівненської області від 25.10.2016 №918/528/16 в сумі 386251,39 грн., з яких: пеня в сумі 263736,99 грн., інфляційні втрати в сумі 68400,00 грн., 3% річних в сумі 18937,00 грн."

В решті ухвалу залишити без змін.

Видачу наказу доручити господарському суду Рівненської області.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя Гудак А.В.

Суддя Розізнана І.В.

Суддя Грязнов В.В.