Ухвала суду № 65579258, 14.03.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 березня 2017 року м. Київ К/800/20647/16

Вищий адміністративний суд України у складі:

головуючого - Цвіркуна Ю.І. (суддя-доповідач), Бившевої Л.І., Шипуліної Т.М., за участю секретаря судового засідання Савченко А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за касаційною скаргою Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників

на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 07.04.2016 року

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 06.07.2016 року

у справі № 816/4748/15

за позовом Публічного акціонерного товариства «Крюківський вагонобудівний завод»

до Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників,

Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві

про визнання протиправною бездіяльності та стягнення коштів,

в с т а н о в и в:

Публічне акціонерне товариство «Крюківський вагонобудівний завод» звернулось до суду з адміністративним позовом до Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників, Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві про визнання протиправною бездіяльності та стягнення коштів.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 07.04.2016 року у справі № 816/4748/15, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 06.07.2016 року, позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Міжрегіонального головного управління ДФС - Центральний офіс з обслуговування великих платників щодо невиконання вимог статті 43 Податкового кодексу України при розгляді заяви Публічного акціонерного товариства «Крюківський вагонобудівний завод» від 25.12.2015 року № 55-01-23/627. Зобов'язано Міжрегіональне головне управління ДФС - Центральний офіс з обслуговування великих платників підготувати та подати до відповідного органу Державної казначейської служби України висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету. У іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить рішення судів попередніх інстанцій скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

В запереченнях на касаційну скаргу позивач з доводами та вимогами скаржника не погоджується, просить залишити без змін рішення судів попередніх інстанцій.

У судовому засіданні представник позивача проти касаційної скарги заперечував та просив у її задоволенні відмовити. Представник відповідача касаційну скаргу підтримав та просив її задовольнити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин справи, колегія суддів встановила таке.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач звертався до контролюючого органу із заявами про повернення (частково) надмірно сплачених грошових зобов'язань з податку на прибуток приватних підприємств та авансових внесків з податку на прибуток приватних підприємств, зокрема: - від 12.08.2015 року № 55-01-23/400 у розмірі 819 346 793, 16 грн.; - від 02.09.2015 року № 55-01-23/436 у розмірі 793 235 551, 00 грн.; - від 16.11.2015 року № 55-01-23/548 у розмірі 884 071 253, 91 грн.

Листом від 30.09.2015 року № 22650/10/28-10-20-3-20 Центральний офіс, розглянувши заяви про повернення коштів, зокрема від 02.09.2015 року № 55-01-23/436, повідомив позивача, що питання перерахування коштів можуть бути розглянуто після здійснення регламентних робіт щодо об'єднання даних інтеграційних карток платників з податку на прибуток та авансових внесків з податку на прибуток підприємств.

Листом від 11.12.2015 року № 26894/10/28-10-20-3-10 Центральним офісом запропоновано ПАТ «Крюківський вагонобудівний завод» розглянути питання щодо можливості зарахування залишку переплати з податку на прибуток приватних підприємств в рахунок майбутніх платежів у зв'язку із складною економічною ситуацією, яка виникла в Україні, та тим, що Законом України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» передбачено велику кількість соціально важливих програм, реалізація яких пов'язана з виконанням дохідної частини бюджету, та напруженістю планових завдань зі збору платежів до загального фонду державного бюджету. Також повідомлено, що Центральним офісом підготовлено висновок від 30.11.2015 року № 10063-20 про перерахування коштів з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 50 000 000, 00 грн., який передано на виконання до ГУ ДКСУ у м. Києві 30.11.2015 року, та 02.12.2015 року здійснено перерахунок коштів.

14.12.2015 року листом № 27035/10/28-10-20-3-10 Центральний офіс надіслав до ПАТ «Крюківський вагонобудівний завод» акт звірки розрахунків з бюджетом з податку на прибуток приватних підприємств за період з 01.01.2015 року по 17.11.2015 року № 10138-20 від 01.12.2015 року, згідно з яким позитивне сальдо розрахунків з податку на прибуток становить 813 334 045, 91 грн.

25.12.2015 року ПАТ «Крюківський вагонобудівний завод» в черговий раз звернулось до Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників із заявою № 55-01-23/627 про повернення надмірно сплачених коштів з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 763 334 045, 91 грн.

Листом від 20.01.2016 року № 1858/10/28-10-20-3-15 Центральний офіс повідомив позивача про здійснення ряду перерахувань коштів з податку на прибуток протягом 2015 року та те, що з урахуванням поставленого Урядом завдання перед органами ДФС щодо створення системи ритмічного наповнення бюджетів усіх рівнів, на даний час розглядається можливість перерахування зазначеної переплати.

Задовольняючи позов, суди першої та апеляційної інстанцій прийшли до висновку, щодо безпідставної бездіяльності відповідача та наявності правових підстав для повернення коштів.

Колегія суддів суду касаційної інстанції, з урахуванням норм податкового законодавства, чинних на час виникнення відповідних правовідносин, погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій з огляду на таке.

Відповідно до пп. 14.1.115 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України надміру сплачені грошові зобов'язання - це суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов'язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.

Згідно із пп. 17.1.10 п. 17.1 ст. 17 Податкового кодексу України платник податку має право на залік чи повернення надміру сплачених, а також надміру стягнутих сум податків та зборів, пені, штрафів у порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до ст. 43 Податкового кодексу України помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику. Обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення.

Платник податків подає заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку.

Контролюючий орган не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п'яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.

Відповідно до п. 102.5 ст. 102 Податкового кодексу України заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095-го дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Крім того, пунктом 5 Порядку взаємодії територіальних органів Міністерства доходів і зборів України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань, затвердженим спільним наказом Міністерства доходів і зборів України, Міністерства фінансів України від 30.12.2013 року № 882/1188 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23.01.2014 року за № 146/24923 (чинний на момент виникнення спірних правовідносин), передбачено, що повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань у випадках, передбачених законодавством, здійснюється виключно на підставі заяви платника податку (за винятком повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку на доходи фізичних осіб, які розраховуються органом Міндоходів на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку), яка може бути подана протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

З матеріалів справи вбачається, що 14.12.2015 року позивач звернувся до суду із позовом про стягнення на його користь надміру сплачених грошових зобов'язань у розмірі 813 334 045, 91 грн. Однак під час розгляду даної справи у зв'язку із частковим погашенням відповідачами заборгованості у розмірі 50 000 000, 00 грн., позивач зменшив розмірі позовних вимог до 763 334 045, 91 грн. на підставі поданої контролюючому органу заяви від 25.12.2015 року № 55-01-23/627.

Встановлено та не заперечувалося відповідачем, що переплата позивача з податку на прибуток становить 763 334 045, 91 грн., з яких 503 095 925, 22 грн. сплачено коштами або за рахунок відшкодованих сум ПДВ протягом 2012-2014 років, 254 565 290, 00 грн. - за рахунок подання податкових декларацій з податку на прибуток та уточнюючих податкових декларацій з податку на прибуток, якими зменшено суми, нараховані до сплати, 4 474 176, 00 грн. - відновлено суми за судовими рішеннями в березні, грудні 2013 року, 1 198 654, 69 грн. - зменшено нарахування та відповідно збільшено переплату за рахунок проведення в інтегрованій картці платника заяви-оскарження податкового повідомлення-рішення від 14.01.2015 року № 0000162201 в порядку адміністративного оскарження.

Станом на час розгляду справи судами попередніх інстанцій узгоджений податковий борг за позивачем не обліковувався, рішень про відмову в поверненні сум надміру сплаченого податку податковий орган не приймав, висновку про повернення позивачу сум надміру сплаченого податку на прибуток в сумі 763 334 045, 91 грн. до органу державного казначейства не передав.

Отже, враховуючи те, що заява про повернення суми надміру сплаченого грошового зобов'язання ПАТ «Крюківський вагонобудівний завод» містить посилання про перерахування відповідної суми на поточний рахунок зі зазначенням його реквізитів, колегія суддів суду касаційної інстанції погоджується із висновками про порушення прав позивача у зв'язку з протиправною бездіяльністю податкового органу щодо неповернення надмірно сплачених коштів.

Доводи контролюючого органу про те, що в частині повернення переплати, яка виникла за період з 28.09.2012 року по 20.11.2012 року, позовні вимоги не підлягають розгляду в суді у зв'язку із пропущенням строку звернення до суду, правомірно не прийнято судами до уваги, оскільки в силу статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України строки для звернення до адміністративного суду, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. В даному випадку позивачем не пропущено 1095-денний строк для подання заяви про повернення надміру сплачених грошових коштів контролюючому органу, оскільки заяву вперше подано в серпні 2015 року. Таким чином, подання позовної заяви 14.12.2015 року також не свідчить про порушення 1095-денного строку звернення до суду.

Встановлено та підтверджується матеріалами справи, що на неодноразові заяви позивача про повернення надмірно сплачених коштів з податку на прибуток приватних підприємств у 2015 році, у тому числі від 02.09.2015 року № 55-01-23/436 у розмірі 793 235 551, 00 грн., відповідач не підготував висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та не подав його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. Листом від 20.01.2016 року № 1858/10/28-10-20-3-15 Центральний офіс повідомив позивача лише про частину перерахувань коштів з податку на прибуток починаючи із 21.04.2015 року.

Таким чином, судами попередніх інстанцій, на підставі наявних в матеріалах справи доказів, оцінка яким дана з дотриманням ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, зроблений правильний висновок про недоведеність відповідачем, на якого в силу норми частини 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України покладається обов'язок доказування, порушення позивачем 1095-денного терміну, наданого чинним законодавством, на звернення із заявою про повернення переплати з податку на прибуток у загальному розмірі 763 334 045, 91 грн.

Крім того, колегія суддів суду касаційної інстанції погоджується із рішенням судів про те, що правильним способом захисту позивача є зобов'язання відповідача до виконання покладених на нього законом і підзаконними актами обов'язків щодо надання органу казначейства висновку щодо суми, яка підлягає поверненню.

З урахуванням викладеного, є підстави вважати, що судами першої та апеляційної інстанцій ухвалено обґрунтовані рішення, які постановлено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, підстав для їх скасування не вбачається.

Доводи, викладені в касаційній скарзі, не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанції та встановлених обставин справи.

Стаття 220 Кодексу адміністративного судочинства України визначає межі перегляду судом касаційної інстанції.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій. Не може бути скасовано судове рішення з мотивів порушення норм процесуального права, якщо це не призвело і не могло призвести до неправильного вирішення справи.

Таким чином, касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 220, 221, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

Касаційну скаргу Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 07.04.2016 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 06.07.2016 року у справі № 816/4748/15 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили у порядку та строки, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, та на неї може бути подана заява про перегляд судових рішень Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий Ю.І.Цвіркун

Судді Л.І.Бившева

Т.М.Шипуліна