Постанова № 65577323, 21.03.2017, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 березня 2017 р. м. Чернівці Справа № 824/12/17-а

10 год. 28 хв.

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Брезіної Т.М.,

за участю:

секретаря судового засідання Ковальчук Т.С.,

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ТОВ "Снектрейд-2013" до Чернівецької об`єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Чернівецькій області про скасування рішень,-

В С Т А Н О В И В:

В поданому до суду адміністративному позові позивач просив суд винести рішення, яким скасувати податкові повідомлення-рішення від 01.12.2016 р. №0020181201 та №0020201201 та скасувати нараховані штрафні санкції.

В обґрунтування позовної заяви позивач зазначає, що не погоджується з оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями, оскільки податковим органом були порушені норми проведення перевірки. Так, позивач стверджує, що предметом камеральної перевірки є перевірка даних податкової звітності, за результатами якої встановлюється наявність або відсутність помилок (порушень) у податковій звітності, неподання (несвоєчасне подання) податкової звітності. Однак з наявних актів перевірки видно, що предметом податкового дослідження була не податкова звітність товариства, а встановлення наявності порушення визначеного податковим законодавством терміну реєстрації податкових накладних, виданих ТОВ "Снектрейд-2013" за жовтень-грудень 2015 р., червень, жовтень 2016 року. Позивач вважає, що термін реєстрації податкових накладних не є обєктом, який підлягає вивченню податковим органом шляхом проведення камеральної перевірки, оскільки не є даними податкової звітності.

Крім того, позивач зазначає, що перевірка податковим органом за жовтень-грудень 2015 р. вже проводилась і визнана в судовому порядку протиправною (адміністративна справа №824/865/16-а).

Щодо застосування контролюючим органом штрафних санкцій позивач зазначає, що до 01.01.2016 р. діяли норми законодавства, відповідно до якого штрафні санкції затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, однак до 01.01.2016 р. вказаний орган не затвердив порядок застосування вказаних штрафних санкцій. Таким чином, позивач стверджує, що у податкового органу були відсутні правові підстави для застосування до ТОВ "Снектрейд-2013" штрафних санкцій до 01.01.2016 року.

На підставі зазначеного вище, позивач вважає, що дії Чернівецької ОДПІ ГУ ДФС у Чернівецькій області щодо проведення камеральної перевірки та оформлення її Актами від 16.11.2016 р. №2717/24-12-12-01/38596018 та №2718/24-12-12-01/38596018 є неправомірними, оскільки перевірку здійснено всупереч нормам чинного законодавства, а відтак прийняті оскаржувані рішення підлягають скасуванню.

Представник позивача в судовому засіданні адміністративний позов підтримав у повному обсязі та просив його задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог. В письмових запереченнях відповідач зазначив, що твердження позивача щодо граничних термінів проведення камеральної перевірки посилаючись на норми п. 200.10 ст. 200 та на п. 203.1 ст. 203 ПК України є хибними, оскільки відповідні норми стосуються порядку надання податкової декларації з ПДВ та строки їх подання. Граничний термін проведення камеральних перевірок по виявлених органами ДФС порушеннях в частині своєчасності реєстрації податкових накладних Податковим кодексом України не передбачений, а тому такі перевірки проводяться з урахуванням термінів давності визначених в ст. 102 ПК України. Щодо посилання позивача на судове рішення в адміністративній справі №824/865/16-а від 15.11.2016 р. є хибними, оскільки дана справа має зовсім інший предмет спору, який не стосується предмету спору. Також, відповідач зазначив, що податковий орган з 01.01.2016 має повноваження застосовувати штрафні санкції, що передбачені ст. 120-1 Податкового кодексу України не регулюючись порядком, який затверджений центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Під час проведеної камеральної перевірки ТОВ "Снектрейд-2013" встановлено порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних в жовтні-грудні 2015 р., про що складено акт перевірки та прийнято оскаржуване податкове повідомлення рішення. Відповідач вважає правомірними свої дії під час проведення перевірки позивача та законними податкові повідомлення-рішення від 01.12.2016 р. №0020181201 та №0020201201, а тому просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Судом встановлені такі обставини та відповідні їм правовідносини.

Податковим органом 16.11.2016 р. проведено камеральну перевірку з питань своєчасності реєстрації податкових накладних в ЄРПН за звітні періоди жовтень-грудень 2015 р. ТОВ "Снектрейд-2013", за результатами проведеної перевірки складено Акт про результати камеральної перевірки своєчасності реєстрації податкових накладних від 16.11.2016 р. №2717/24-12-12-01/38596018, яким встановлено порушення п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України в частині несвоєчасності реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН). (а.с. 11).

На підставі акта перевірки від 16.11.2016 р. №2717/24-12-12-01/38596018 прийнято податкове повідомлення-рішення від 01.12.2016 р. №0020181201 відповідно до якого до відповідача застосовано штраф на загальну суму 11238,30 гривень. Вказана сума заборгованості також підтверджується розрахунком штрафу за порушення термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН. (а.с. 12, 17).

Відповідачем також 16.11.2016 р. проведено камеральну перевірку з питань своєчасності реєстрації податкових накладних в ЄРПН за звітні періоди червень-жовтень 2016 р. ТОВ "Снектрейд-2013", за результатами проведеної перевірки складено Акт про результати камеральної перевірки своєчасності реєстрації податкових накладних від 16.11.2016 р. №2718/24-12-12-01/38596018, яким встановлено порушення п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України в частині несвоєчасності реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН). (а.с. 13).

На підставі акта перевірки від 16.11.2016 р. №2718/24-12-12-01/38596018 прийнято податкове повідомлення-рішення від 01.12.2016 р. №0020201201 відповідно до якого до відповідача застосовано штраф на загальну суму 1300,42 гривень. Вказана сума заборгованості також підтверджується розрахунком штрафу за порушення термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН. (а.с. 14, 16).

Податкові повідомлення-рішення від 01.12.2016 р. №0020181201 та №0020201201 позивач отримав 05.12.2016 р., в результаті чого 09.12.2016 р. вказані рішення були оскаржені до Чернівецької об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Чернівецькій області, однак згідно рішення податкового органу від 22.12.2016 р. №2354/10/24-13-10-01-08 вказана скарга задоволена не була. (а.с. 18-20).

До вказаних правовідносин суд застосовує положення законодавства та робить висновки по суті спору.

Згідно положень ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема, з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд зобовязаний перевірити дотримання вказаних критеріїв субєктом владних повноважень при прийнятті оскаржуваного рішення, вчиненні дій чи допущенні бездіяльності.

Відповідно до пп. 16.1.7. п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України (надалі ПК України) платник податків зобов'язаний подавати контролюючим органам інформацію в порядку, у строки та в обсягах, встановлених податковим законодавством.

Згідно з пп. 19-1.1.1. п.19-1. ст. 19-1 ПК України контролюючі органи здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, у тому числі проводять відповідно до законодавства перевірки та звірки платників податків.

Відповідно до пп. 20.1.4. п. 20.1. ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно з пп. 20.1.19. п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб'єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до 14.1.265. п. 14.1 ст. 14 ПК України штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно з п. 113.1 ст. 113 ПК України строки застосування, сплата, стягнення та оскарження сум штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) здійснюються у порядку, визначеному цим Кодексом для сплати, стягнення та оскарження сум грошових зобов'язань. Суми штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) зараховуються до бюджетів, до яких згідно із законом зараховуються відповідні податки та збори.

Відповідно до п. 113.3 ст. 113 ПК України штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за порушення норм законів з питань оподаткування або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються у порядку та у розмірах, встановлених цим Кодексом та іншими законами України. Застосування за порушення норм законів з питань оподаткування або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, штрафних (фінансових) санкцій (штрафів), не передбачених цим Кодексом та іншими законами України, не дозволяється.

Згідно з п. 114.1 ст. 114 ПК України встановлено, що граничні строки застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) до платників податків відповідають строкам давності для нарахування податкових зобов'язань, визначеним статтею 102 цього Кодексу.

У відповідності до п. 75.1. ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

За правилами пп. 75.1.1. п. 75.1. ст. 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій).

Суд звертає увагу, що порядок проведення камеральної перевірки врегульовано статтею 76 ПК України.

Зокрема, така перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

Відповідно до абз. 1, 2, 3 п. 201.10. ст. 201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Положеннями абз. 11 п. 201.10 ст. 201 ПК України передбачено, що реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов'язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. У разі порушення цього терміну застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Як слідує з матеріалів справи, актами перевірки від 16.11.2016 р. №2717/24-12-12-01/38596018 та від 16.11.2016 р. №2718/24-12-12-01/38596018 встановлено, що ТОВ "Снектрейд-2013" в порушення п. 201.10 ст. 201 ПК України, несвоєчасно зареєструвало податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних, що представником позивача і не заперечувалось.

Згідно з ч. 3 ст. 72 КАС України визначено, що обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

Відтак, беручи до уваги те, що представником позивача не заперечується факт порушення ТОВ "Снектрейд-2013" термінів реєстрації податкових накладних, а також враховуючи, що підстави ставити під сумнів достовірність цих обставин відсутні, суд приходить до висновку, що відображенні в актах перевірки висновки про порушення позивачем п. 201.10 ст. 201 ПК України є обґрунтованими.

Крім того, суд звертає увагу позивача, що граничний термін проведення камеральних перевірок щодо своєчасної реєстрації податкових накладних Податковим кодексом України не передбачений, а тому такі перевірки проводяться з урахуванням строків давності, визначених в ст. 102 ПК України, що становить 1095 днів. Таким чином, твердження позивача щодо порушення податковим органом граничних термінів проведення камеральної перевірки, посилаючись на норми п. 200.10 ст. 200 та на п. 203.1 ст. 203 ПК України, суд вважає хибними, оскільки вказані норми стосуються порядку подання податкової декларації з ПДВ та строки їх подання, а не своєчасної реєстрації податкових накладних.

Щодо обґрунтування позовних вимог в частині правомірності нараховування штрафних санкції у 2016 році за порушення, що мали місце у 2015 року, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 109.1 ст. 109 ПК України податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно з п. 109.2 ст. 109 ПК України встановлено, що вчинення платниками податків, їх посадовими особами та посадовими особами контролюючих органів порушень законів з питань оподаткування та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до положень ст. 114 ПК України передбачено, що граничні строки застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) до платників податків відповідають строкам давності для нарахування податкових зобов'язань, визначеним статтею 102 цього Кодексу (тобто 1095 днів).

Згідно з п. 120-1.1. ст. 120-1 ПК України порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених статтею 201 цього Кодексу, тягнуть за собою накладення на платників податку на додану вартість, на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі, зокрема: 10 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів; 20 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 16 до 30 календарних днів.

В той же час, п. 120-1.3 ст. 120-1 ПК України (в редакції, яка діяла з 29.07.2015 по 31.12.2015), передбачав, що порядок застосування штрафних санкцій, передбачених цією статтею, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Разом з тим, Законом України від 24.12.2015 № 909-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році" (набрав чинності з 01.01.2016) були внесені зміни до статті 120-1 Податкового кодексу України, якими виключено пункт 120-1.3.

Однак вимоги ст. 120-1.1 Податкового кодексу України щодо відповідальності за порушення термінів реєстрації податкових накладних та відповідальність за таке порушення у вигляді штрафу були закріплені в ПК України як до 01 січня 2016 року, так і після цієї дати.

Поряд із цим, контролюючі органи з вказаної дати не повинні дотримуватися спеціального Порядку притягнення до такої відповідальності застосування штрафних санкцій, передбачених статтею 120-1 ПК України, норми про який було виключено законодавчим органом з 01.01.2016 року, а застосовувати норми Податкового кодексу України без спеціального розяснення. Насправді, спеціального Порядку застосування штрафних санкцій передбачених п. 120-1.3 ст. 120-1 ПК України (в редакції, яка діяла з 29.07.2015 по 31.12.2015) центральним органом виконавчої влади так і не було розроблено. Водночас, скасування такого обов'язку контролюючого органу не означає, що притягнення платника податків у 2016 році до відповідальності за порушення термінів реєстрації податкових накладних у 2015 році є зворотною дією ПК України у часі, як помилково стверджує позивач.

Крім того, суд звертає увагу, що стаття 120-1 ПК України введена в дію з 01.01.2015 року Законом України від 28.12.2014 року № 71-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи".

Проте, відповідно до п. 35 підрозділу 2 розділу XX ПК України, в редакції Закону України від 28.12.2014 року N" 71-VIII ", норми абзацу другого пункту 120-1.1 статті 120-1 цього Кодексу не застосовуються при порушенні термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкових накладних/розрахунків коригування, складених в період з 1 лютого 2015 року до 1 липня 2015 року.

В подальшому, Законом України від 16.07.2015 року № 643- VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість" п. 35 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України прийнято в редакції, яка визначала, що норми п. 120-1.1 ст. 120-1 цього Кодексу не застосовуються при порушенні термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, складених до 1 жовтня 2015 року.

На підставі вищенаведеного суд приходить до висновку, що податковий орган з 01.01.2016 року мав право притягувати платників податків до відповідальності на підставі ст. 120-1 ПК України за порушення термінів реєстрації податкових накладних, складених з 01.10.2015 року, без врахування застережень, які були передбачені п. 120-1.3. ст. 120-1 ПК України.

Щодо обґрунтувань позовної заяви про протиправність проведення перевірки податковим органом у 2016 році, посилаючись на норми Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» №71-VIII від 28.12.2014 р., суд зазначає наступне.

Відповідно до листа ДФС України від 09.06.2016 р. № 12828/6/99-99-14-03-03-15, органи ДФС зобовязані дотримуватись обмежень щодо проведення перевірок встановлених п. 3 розділу ІІ Прикінцевих положень Закону України № 71-VІІІ від 28.12.2014 р., а саме, що у 2015 р. та 2016 р. перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб підприємців з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік контролюючими органами здійснюються виключно з дозволу Кабінету Міністрів України, за заявкою субєкта господарювання щодо його перевірки, згідно з рішенням суду або згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України.

Судом встановлено, що обсяг доходу ТОВ "Снектрейд-2013" у 2015 р., що передував періоду у якому здійснювалась перевірка податковим органом, склав менше 20 мільйонів гривень. Позивач не звертався до відповідача із заявою щодо проведення перевірки, дозвіл Кабінету Міністрів України на її проведення та рішення суду щодо її проведення відсутні.

Однак, суд звертає увагу позивача, що в п. 3 розділу ІІ Прикінцевих положень Закону України № 71-VІІІ від 28.12.2014 р. визначено, що зазначене обмеження не поширюється з 1 січня 2015 року на перевірки суб'єктів господарювання, що ввозять на митну територію України та/або виробляють та/або реалізують підакцизні товари, на перевірки дотримання норм законодавства з питань наявності ліцензій, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб, єдиного соціального внеску, відшкодування податку на додану вартість.

Відповідно до абз. 1, 2, 3 п. 201.10. ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Положеннями абз. 11 п. 201.10 ст. 201 ПК України передбачено, що реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов'язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. У разі порушення цього терміну застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Таким чином, суд вважає, що реєстрація податкової накладної є прямим обовязком платника податків, оскільки породжує правові (податкові) наслідки для покупця товарів/послуг, що є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податковий орган наділений повноваженнями здійснювати, в тому числі, звірки платників податків, а відтак суд вважає, що податковий орган зобовязаний здійснювати перевірку реєстрації податкових накладних без дотримання обмежень щодо проведення перевірок встановлених п. 3 розділу ІІ Прикінцевих положень Закону України № 71-VІІІ від 28.12.2014 року.

На підставі зазначеного суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Згідно частини 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем доведено суду правомірність та законність прийнятих рішень.

Згідно ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

У відповідності до ч.2 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. У зв'язку із тим, що відповідних клопотань від відповідача не було відповідач не поніс такі витрати, судом не вирішується питання щодо присудження судових витрат.

На підставі викладеного та керуючись статтями 11, 70, 71, 86, 94, 158-163, 167 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

1. У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

У відповідності до ст.ст. 185-186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, проголошення вступної та резолютивної частини рішення, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дні отримання копії постанови.

Згідно статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмовити у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Т.М. Брезіна

Постанова в повному обсязі складена 27 березня 2017 р.