Постанова № 65577164, 22.03.2017, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 819/262/17

22 березня 2017 р.м.Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд, в складі:

головуючого судді Ходачкевич Н.І.

при секретарі судового засідання Порплиці Т.В.

за участю:

позивача ОСОБА_1

представник позивача ОСОБА_2

представник відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області про визнання незаконною і скасування постанови про закінчення виконавчого провадження, -

ВСТАНОВИВ:

До Тернопільського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_4 з адміністративним позовом до Відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області про визнання незаконною і скасування постанови про закінчення виконавчого провадження.

Позовні вимоги обґрунтовані наступними обставинами:

На виконанні Відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області перебувало виконавче провадження ВП №52794155 про зобовязання Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області повторно, у відповідності до вимог ч.7 ст.118 Земельного кодексу України, розглянути заяву ОСОБА_5 від 22.09.2015 р. щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою для виділення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної форми власності площею 1,994 га для ведення особистого селянського господарства за межами населеного пункту на території Чернихівецької сільської ради Збаразького району Тернопільської області. Відповідачем 05.01.2017 року прийнята постанова про закінчення виконавчого провадження. Підставою для прийняття постанови про закінчення виконавчого провадження у звязку із фактичним повним виконанням судового рішення є повідомлення Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області від 06.12.2016 р. №29-19-0.1-17611/2-16.

Однак відповідно до наказу Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області від 11.11.2016 р. №19-5050/14-16-сг наказано надати дозвіл ОСОБА_1 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,2000 га у власність для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель державної власності сільськогосподарського призначення розташованої за межами населеного пункту на території Чернихівецької сільської ради Збаразького району.

На думку Позивача, державний виконавець при вирішенні питання про закінчення виконавчого провадження не перевірив вказаних обставин, формально підійшов до виконання судового рішення, що й призвело до винесення протиправної постанови від 05.01.2017 про закінчення виконавчого провадження ВП№52794155.

Позивач та представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали повністю з мотивів викладених у позовній заяві, просили їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти задоволення позовних вимог та пояснив, що Відділ примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області при винесенні постанови про закінчення виконавчого провадження від 05.01.2017 р. діяв на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення з огляду на наступне:

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 01 червня 2016 року у справі №819/523/16 адміністративний позов задоволено частково: визнано протиправним рішення Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області щодо відмови у наданні дозволу ОСОБА_1 по заяві від 22 вересня 2015 року на розробку проекту землеустрою для виділення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної форми власності площею 1, 994 га для ведення особистого селянського господарства за межами населеного пункту на території Черниховецької сільської ради Збаразького району Тернопільської області, яке викладене у листі від 17 березня 2016 року №28-19-0.51-5897/2-16; зобов'язано Головне управління Держгеокадастру у Тернопільській області повторно, у відповідності до вимог ч.7 ст.118 Земельного кодексу України, розглянути заяву ОСОБА_1 від 22 вересня 2015 року щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою для виділення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної форми власності площею 1, 994 га для ведення особистого селянського господарства за межами населеного пункту на території Черниховецької сільської ради Збаразького району Тернопільської області.

Не погодившись з вказаним рішенням Головне управління Держгеокадастру у Тернопільській області оскаржило його в апеляційному порядку.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 11.10.2016 р. апеляційну скаргу залишено без задоволення, а постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 01.06.2016 р. у справі №819/523/16 без змін.

Судове рішення у вказаній справі набрало законної сили 11 жовтня 2016 року.

Судом встановлено, що на виконання рішення суду Тернопільським окружним адміністративним судом 27 жовтня 2016 року видано виконавчий лист №819/523/16 про зобовязання Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області повторно, у відповідності до вимог ч.7 ст.118 Земельного кодексу України, розглянути заяву ОСОБА_5 від 22.09.2015 р. щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою для виділення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної форми власності площею 1,994 га для ведення особистого селянського господарства за межами населеного пункту на території Чернихівецької сільської ради Збаразького району Тернопільської області.

Головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області 02.11.2016 р. винесена постанова про відкриття виконавчого провадження ВП№52794155 з виконання виконавчого листа №819/523/16 від 27.10.2016 року.

Листом №29-19-0.1-17611/2-16 від 06.12.2016р. Головне управління Держгеокадастру у Тернопільській області повідомляє Відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області про виконання рішення суду.

В подальшому, постановою старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області від 05.01.2017 р. закінчено виконавче провадження, у зв'язку з фактичним повним виконанням виконавчого листа, на підставі повідомлення боржника №29-19-0.1-17611/2-16 від 06.12.2016 р.

ОСОБА_1 не погоджується з таким рішенням субєкта владних повноважень, відтак звернулась до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Спеціальним законом, який визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку є Закон України "Про виконавче провадження" від 02 червня 2016 року № 1404-VІІІ (далі - Закон №1404).

У відповідності до статті 1 Закону №1404 виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" (ч.1 ст.5 Закону №1404).

Частиною першою статті 18 Закону №1404 встановлено, що виконавець зобовязаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Виконовець зобовязаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом (п.1 ч.2 ст.18 Закону №1404).

З наведених законодавчих норм вбачається, що виконавець зобов'язаний вчинити виконавчі дії у спосіб, передбачений виконавчим документом.

Відповідно до частини 3 статті 18 Закону №1404 виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження зокрема, має право: проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну;

Відповідно до ч.1 ст.63 Закону №1404 за рішеннями, за якими боржник зобовязаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

Пунктом 9 частини 1 ст.39 Закону №1404 встановлено, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме виконавчого листа №819/523/16 від 27.10.2016 р. виданого Тернопільським окружним адміністративним судом, останній зобовязує боржника Головне управління Держгеокадастру у Тернопільській області повторно, у відповідності до вимог ч.7 ст.118 Земельного кодексу України, розглянути заяву ОСОБА_1 від 22 вересня 2015 року щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою для виділення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної форми власності площею 1, 994 га для ведення особистого селянського господарства за межами населеного пункту на території Черниховецької сільської ради Збаразького району Тернопільської області.

Відповідно до ч.7 ст. 118 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Постанова старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області ВП№52794155 від 05.01.2017 р. про закінчення виконавчого провадження прийнята у зв'язку з фактичним повним виконанням рішення згідно з виконавчим документом на підставі листа Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області №29-19-0.1-17611/2-16 від 06.12.2016 р.

Так, згідно з наказом Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області від 11.11.2016 р. №19-5050/14-16-сг наказано надати дозвіл ОСОБА_1 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,2000 га у власність для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель державної власності сільськогосподарського призначення (земель резервного фонду рілля) розташованої за межами населеного пункту на території Чернихівецької сільської ради Збаразького району.

Таким чином, Головне управління Держгеокадастру у Тернопільській області повторно розглянуло заяву ОСОБА_1 від 22.09.2015 р. щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою та надало такий дозвіл. Однак, площа земельної ділянки, дозвіл на розроблення проекту якої надано ОСОБА_1 не відповідає площі земельної ділянки вказаної у виконавчому листі №819/523/16 від 27.10.2016 р.

З урахуванням зазначеного суд приходить до висновку про те, що державний виконавець належним чином не пересвідчився в тому чи відбулось фактичне виконання рішення суду та передчасно і безпідставно прийняв спірну постанову про закінчення виконавчого провадження. Відтак, вказана постанова є протиправною та підлягає скасуванню.

Щодо позовної вимоги про зобовязання відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у Тернопільській області повторно розглянути виконавчий лист від 27.10.2016 р. №819/523/16, суд звертає увагу на таке:

Відповідно до ч.1 ст.41 Закону №1404 у разі якщо постанова виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована в установленому законом порядку, виконавче провадження підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення.

У разі відновлення виконавчого провадження стягувач, суд або орган (посадова особа), яким повернуто виконавчий документ, зобов'язані у місячний строк з дня надходження постанови про відновлення виконавчого провадження пред'явити його до виконання (ч.2 ст.41 Закону №1404).

Таким чином, враховуючи те, що чинним законодавством не передбачений повторний розгляд виконавчого листа, а за рішенням суду здійснюється відновлення виконавчого провадження, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог в цій частині.

Згідно ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади, місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до ч.1 ст.6 КАС України до адміністративного суду має право звернутися з адміністративним позовом особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин.

Як встановлено статтею 69 КАС доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи. При цьому належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вище зазначені норми чинного законодавства, з урахуванням наявних у справі доказів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково.

У відповідності до частини 3 ст.94 КАС України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Керуючись ст.ст. 94, 158-167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задоволити частково.

2.Визнати протиправною та скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження від 05.01.2017р. №ВП 52794155.

3. В решті частині позовних вимог відмовити.

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області на користь ОСОБА_1, м. Тернопіль, вул. 15 квітня 25/131 судовий збір в сумі 640,00 грн.

Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд в порядку і строки, передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови виготовлено 27.03.2017р.

Головуючий суддяХодачкевич Н.І.

копія вірна

СуддяХодачкевич Н.І.