Постанова № 65576451, 14.03.2017, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2017 року , о 17:10 годині,Справа № 808/383/16 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд

у складі: головуючого - судді Матяш О.В.,

за участю секретаря Передерій А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя

справу за адміністративним позовом Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області

до ОСОБА_1,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - ОСОБА_2, товариство з обмеженою відповідальністю «Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації»,

про зобов'язання знести самочинно збудовану споруду,

ВСТАНОВИВ:

позивач звернувся до суду із вказаним позовом, зазначивши в заяві, що за наслідками перевірки додержання вимог містобудівного законодавства під час виконання будівельних робіт літньої кухні літ. «Т» за адресою: АДРЕСА_1, проведеної за зверненням ОСОБА_2, встановлено, що за вищевказаною адресою виконуються будівельні роботи з будівництва літньої кухні літ. «Т». Згідно з технічним паспортом ЗМБТІ від 21.06.2013, будівля літньої кухні літ. «Т» значиться як самочинно збудована. Будівельні роботи виконувалися без повідомлення про початок виконання будівельних робіт, що є порушенням ч. 1 ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та п.п.2,6 Порядку виконання будівльних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №466 від 13.04.2011.

Відповідачу було видано припис про усунення правопорушень у сфері містобудівної діяльності, проте перевіркою виконання вимог припису встановлено, що припис не виконано, самочинно збудована споруда не знесена.

Позивач просить зобов'язати ОСОБА_1 знести самочинно збудовану будівлю літньої кухні літ. «Т» на земельній ділянці по АДРЕСА_1 за власний рахунок; витрати із проведення робіт зі знесення покласти на ОСОБА_1

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить задовольнити позов з викладених в ньому підстав.

Відповідач та його представник в судовому засіданні позов не визнають з підстав, викладених в запереченнях, зазначивши, що ОСОБА_1 виконувалися не роботи з будівництва літньої кухні, а лише реконструкція вже існуючої будівлі. Крім того, під час перевірки позивач врахував лише технічну документацію, надану ОСОБА_2, проте не врахував наявні у відповідача документи, згідно з якими більша частина будівлі літньої кухні була збудована в 1971 році. Просить відмовити в позові.

В судове засідання представники третіх осіб не з'явилися, в матеріалах справи наявні клопотання про розгляд справи без їхньої участі. Також в матеріалах справи наявні пояснення ТОВ «ЗМБТІ» щодо підстав зміни в технічному паспорті на садибний (індивідуальний) житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1, інвентаризаційна справа №8662/152635, реєстровий №15/3520, в характеристиці будинку, господарських будівель та споруд, літери, що позначає літню кухню - з «И» на «Т» та зміни року побудови літньої кухні з 1971 року на 2010 рік. Так, ТОВ «ЗМБТІ» зазначає, що при проведенні технічної інвентаризації 09.04.2010 встановлено, що на земельній ділянці за вищевказаною адресою було знесено будівлю літньої кухні літ. «И», а при проведенні технічної інвентаризації 21.06.2013 встановлено, що на цьому ж місці збудовано нову літню кухню, яку позначено літ. «Т».

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши наявні у справі докази та надавши їм оцінку, суд дійшов висновку, що позов задоволенню не підлягає з огляду на таке: судом встановлено, що, на підставі направлення на здійснення позапланової перевірки №1544-07 від 23.07.2013, виданого Інспекцією ДАБК у Запорізькій області на підставі звернення ОСОБА_2 від 25.06.2013, головним державним інспектором Запорізького інспекційного відділу Інспекції ДАБК у Запорізькій області Оксанченком С.М. було проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил ОСОБА_1 Назва та місце об'єкта будівництва: будівництво літньої кухні літ. «Т» за адресою: АДРЕСА_1.

За результатом перевірки встановлено, що на час проведення перевірки 29.07.2013 на земельній ділянці за вищевказаною адресою виконуються будівельні роботи з будівництва літньої кухні літ. «Т». Згідно з технічним паспортом ЗМБТІ від 21.06.2013, будівля літньої кухні літ. «Т» значиться як самочинно збудована. На час перевірки виконані роботи з улаштування зовнішніх стін з черепашника, покрівлі з шиферу, заповнення віконних та дверного отворів будівлі. Будівля на момент перевірки не завершена будівництвом. Будівельні роботи виконуються без повідомлення про початок виконання будівельних робіт, що є порушенням ч. 1 ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та п.п. 2, 6 вищевказаного Порядку виконання будівльних робіт. Зазначені висновки викладені в акті перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 29.07.2013. В акті зроблено помітку, що його надіслано поштою ОСОБА_1, й 26.09.2013 їй видано припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил №731, яким вимагається знести самочинно збудовану будівлю літньої кухні літ. «Т» по АДРЕСА_1 до 26.10.2013. В приписі зроблено помітки про ознайомлення ОСОБА_1 з її змістом та відмову від його підписання. Примірник припису, згідно з відповідною поміткою в ньому, надіслано на адресу ОСОБА_1 поштою.

Також 26.09.2013 у відношенні ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення, а 27.09.2013 на його підставі Інспекцією ДАБК у Запорізькій області винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення №716, якою на неї накладено штраф у розмірі 5950 гривень за порушення ч. 5 ст. 96 КУпАП. Постанова також містить помітку про надіслання її копії поштою.

Згідно з службовою запискою головного державного інспектора Запорізького інспекційного відділу ОСОБА_3, ним проведено позапланову перевірку виконання вимог припису №731 від 26.09.2013, якою встановлено, що станом на 04.11.2013 вимоги припису не виконано, самочинно збудовану споруду не знесено, інспекцію про виконання вимог припису не повідомлено.

У зв'язку із вищевикладеним та на підставі абз. 2 ч. 1 ст. 38 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» позивач звернувся до суду із даним позовом про зобов'язання знести самочинно збудовану споруду.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд виходить із наступного: нормативною базою, що регулюють спірні суспільні відносини, є Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» №3038-VI від 17.02.2011 (тут і надалі - в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон №3038-VI), Порядок виконання будівельних робіт, затверджений постановою Кабінету Міністрів України №466 від 13.04.2011 (тут і надалі - в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), Цивільним кодексом України.

Так, згідно з ст. 26 Закону №3038-VI, забудова територій здійснюється шляхом розміщення об'єктів будівництва. Суб'єкти містобудування зобов'язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об'єктів. Право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.

Проектування та будівництво об'єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку: 1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних; 2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи; 3) затвердження проектної документації; 4) виконання підготовчих та будівельних робіт; 5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів; 6) реєстрація права власності на об'єкт містобудування.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 34 Закону №3038-VI, замовник має право виконувати будівельні роботи після: 1) направлення замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю (далі - орган державного архітектурно-будівельного контролю) - щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, які не потребують реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт або отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об'єктів будівництва, затвердженим центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування; 2) реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до I-III категорій складності; 3) видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до IV і V категорій складності.

Зазначені у частині першій цієї статті документи, що надають право на виконання будівельних робіт, є чинними до завершення будівництва.

Згідно зі ст. 38 Закону №3038-VI, у разі виявлення факту самочинного будівництва об'єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису. У разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об'єкта та компенсацію витрат, пов'язаних з таким знесенням. За рішенням суду самочинно збудований об'єкт підлягає знесенню в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, з компенсацією витрат, пов'язаних із знесенням об'єкта, за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) таке самочинне будівництво. Замовником робіт із знесення зазначеного об'єкта є орган державного архітектурно-будівельного контролю, за позовом якого прийнято відповідне рішення суду. Виконання рішення суду, що набрало законної сили, щодо знесення самочинно збудованого об'єкта здійснюється відповідно до Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до ч. 1 ст. 376 Цивільного кодексу України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Згідно з ч. 7 ст. 376 Цивільного кодексу України, у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов'язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову. Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов'язана відшкодувати витрати, пов'язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану.

Так, під час розгляду справи судом досліджено копію технічного паспорту, складеного ТОВ «ЗМБТІ» 21.06.2013, інвентарна справа №8662/152635, реєстровий № 15/3520, згідно з яким літня кухня літ. «Т» збудована самочинно, рік побудови - 2010.

Судом встановлено, що, згідно з технічним паспортом, складеним ЗМБТІ на домоволодіння №44 по вул. Трудовій в м. Запоріжжі, інвентаризаційна справа №8662, реєстровий №15/3520, від 02.09.2008, наданого суду ОСОБА_1, роком побудови літньої кухні літ. «И» є 1971 рік.

Суд зазначає, що пунктом 1 Прикінцевих положень Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» № 3038-VI від 17.02.2011 визначено, що цей Закон набирає чинності з дня його опублікування. Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» № 3038-VI від 17.02.2011 було опубліковано в газеті «Голос України» N45 від 12.03.2011, тому цей Закон набрав чинності з 12.03.2011.

Відповідно до ч. 1 ст. 58 Конституції України № 254к/96-ВР від 28.06.1996, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

За загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце (Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) № 1-рп/99 від 09.02.1999).

Суд зазначає, що в Законі «Про регулювання містобудівної діяльності» № 3038-VI від 17.02.2011 не зазначено, що його дія розповсюджується на суспільні відносини, врегульовані ним, що виникли до набрання ним чинності. Враховуючи, що судом встановлено рік побудови літньої кухні літ. «Т» на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1, - 2010 рік, що підтверджується технічним паспортом, складеним ТОВ «ЗМБТІ» 21.06.2013, суд вважає, що відсутні підстави для постановлення судового рішення про зобов'язання знести самочинно збудовану споруду, оскільки така споруда була збудована до набрання чинності Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності», який безпосередньо передбачає таку можливість.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для знесення самочинно збудованої споруди.

В силу приписів ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статей 11, 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно із ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Довести правомірність своїх дій чи бездіяльності відповідно до принципу офіційності в адміністративному судочинстві зобов'язаний суб'єкт владних повноважень. Разом з тим, відповідно до принципу змагальності, відповідач зобов'язаний заперечувати проти доводів суб'єкта владних повноважень.

Оскільки позивач не довів суду правомірності вимоги знесення літньої кухні літ. «Т», збудованої самочинно в 2010 році на вищевказаній земельній ділянці, суд дійшов висновку, що в позові належить відмовити.

Керуючись ст.ст.17,158-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

у позові відмовити.

Постанова може бути оскаржена у Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд через Запорізький окружний адміністративний суд у десятиденний строк з дня отримання постанови у повному обсязі шляхом подання апеляційної скарги. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, що її подає, до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя О.В. Матяш