Ухвала суду № 65576448, 28.03.2017, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ПРО ЗАЛИШЕННЯ ЗАЯВИ ПРО ПЕРЕГЛЯД СУДОВОГО РІШЕННЯ ЗА НОВОВИЯВЛЕНИМИ ОБСТАВИНАМИ БЕЗ РУХУ

28 березня 2017 року

Справа № 808/2875/14

Н/808/3/17

м.Запоріжжя

Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Матяш О.В., розглянувши заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Технохімреагент» про перегляд ухвали за нововиявленими обставинами у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Технохімреагент» до Запорізької митниці Міндоходів про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №112050000/2013/000317/2 від 26.04.2013, визнання протиправною та скасування картки відмови №1120500000/2013/00402 (без дати), зобов’язання вчинити певні дії та повернення надмірно сплачених податків,

ВСТАНОВИВ:

позивач звернувся до суду із вказаним позовом. Ухвалою суду від 23.10.2014 позовну заяву в частині визнання противоправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №112050000/2013/000317/2 від 26.04.2013 залишено без розгляду на підставі п. 3 ч. 1 ст. 155 КАС України. Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 17.11.2014, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 05.02.2015, позовну заяву залишено без розгляду на підставі п. 9 ч. 1 ст. 155 КАС України.

27.03.2017 ТОВ «Технохімреагент» звернулося до суду із заявою про перегляд ухвали за нововиявленими обставинами, в якій просить переглянути ухвалу суду від 17.11.2014.

Згідно з ст. 246 КАС України, особи, які брали участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право подати заяву про перегляд судового рішення суду будь-якої інстанції, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами.

Відповідно до ч. 1 ст. 249 КАС України, заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами подається до суду тієї інстанції, який першим допустив помилку при вирішенні справи внаслідок незнання про існування цієї обставини.

Згідно з ч. 1 ст. 250 КАС України, заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, що надійшла до адміністративного суду, передається судді адміністративного суду, який визначається в порядку, встановленому частиною третьою статті 15-1 цього Кодексу. У розгляді заяви та перегляді судового рішення за нововиявленими обставинами не може брати участь суддя, який брав участь в ухваленні судового рішення, про перегляд якого ставиться питання.Відповідно до ст. 15-1 КАС України, автоматизованою системою документообігу суду для розгляду даної справи визначено суддю Калашник Ю.В., а для розгляду даної заяви - суддю Матяш О.В.

Відповідно до ч. 2 ст. 250 КАС України, не пізніше наступного дня після надходження заяви до адміністративного суду суддя перевіряє її відповідність вимогам статті 248 цього Кодексу і вирішує питання про відкриття провадження за нововиявленими обставинами.

Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 248 КАС України, у заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами зазначаються обставини, що могли вплинути на судове рішення, але не були відомі та не могли бути відомі суду та особі, яка звертається із заявою, під час вирішення справи.

Виходячи з вищенаведеного, позовна заява не відповідає вимогам ст. 248 КАС України, а саме: в заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами в якості обставин, що могли вплинути на судове рішення, але не були відомі та не могли бути відомі суду та особі, яка звертається із заявою, під час вирішення справи, зазначено зміст ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14.03.2017 у справі №808/2334/16, а саме: висновок суду апеляційної інстанції щодо строків звернення до суду. Заявник зазначає, що ця обставина не була врахована судом під час постановлення ухвали від 17.11.2014. Також заявник зазначає, що оскільки в справі №808/2334/16 приймали участь ті самі сторони, встановлені судовим рішенням обставини не підлягають доказуванню.

Проте суддя не може погодитися з такими твердженнями заявника й зазначає, що висновки суду апеляційної інстанції щодо строків звернення до адміністративного суду в конкретній справі з конкретним предметом судового розгляду не можуть бути розцінені як «істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи» в розумінні п. 1 ч. 2 ст. 245 КАС України. В розумінні наведеної норми КАС України ці обставини мають стосуватися предмету доказування в даній конкретній справі та існувати на час вирішення судом справи. Правова оцінка фактичних обставин справи в іншій адміністративній справі не передбачена як підстава для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами в статті 245 КАС України.

Крім того, згідно з ч. 3 ст. 248 КАС України, заява підписується особою, яка її подає, або її представником, який додає оформлений належним чином документ про свої повноваження. Але до заяви не додано належним чином оформленого документу про повноваження особи, яка її підписала. Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 248 КАС України, до заяви додаються копії заяви відповідно до кількості осіб, які брали участь у справі, та документ про сплату судового збору.

Всупереч вимогам ч. 4 ст. 248 КАС України до заяви не додано її копій відповідно до кількості осіб, які брали участь у справі, та документу про сплату судового збору.

За визначенням ст. 1 Закону України «Про судовий збір», судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат. Відповідно до ч. 1 ст. 4 цього Закону, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі, а відповідно до пп. 2 п. 3 ч. 2 ст. 4, за подання до адміністративного суду заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами ставка судового збору встановлюється у розмірі 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги. При зверненні до суду із позовом позивач сплатив 182,7 гривень судового збору, тому ставка судового збору за подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами становить 200,97 (182,7 х 1,1) гривень. Всупереч цим вимогам заявник не додав до заяви документу про сплату судового збору в зазначеному розмірі. Між тим, в заяві заявник просить звільнити його від сплати судового збору за подання даної заяви у зв’язку із незадовільним майновим станом.

Дослідивши зміст заяви та матеріали справи, суддя вважає клопотання необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню з огляду на наступне: відповідно до ч.1 ст.88 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк. Враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі (ч.1 ст.8 Закону України «Про судовий збір»).

Судові витрати – це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, понесені ними у зв'язку з розглядом справи та її вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв'язку з вирішенням конкретної справи. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), Рекомендація щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя №R (81)7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14.05.1981, та практика Європейського суду з прав людини під час застосування цієї Конвенції не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду. Разом із тим, ураховуючи положення п. 1 ст. 6 Конвенції та прецедентну практику Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» (Kreuz v. Poland), сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету.

У зв'язку із цим при здійсненні правосуддя в адміністративних справах суди повинні вирішувати питання, пов'язані з судовими витратами (зокрема, щодо відстрочення та розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх сплати), у чіткій відповідності до ст.ст.87, 88 КАС України, Закону України «Про судовий збір», а також інших нормативно-правових актів України, забезпечуючи при цьому належний баланс між інтересами держави у стягненні судового збору за розгляд справ, з одного боку, та інтересами позивача (заявника) щодо можливості звернення до суду, з другого боку.

З урахуванням наведених норм права єдиною підставою для звільнення від сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, що склався на час звернення до суду. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі ст.88 КАС України, ст.8 Закону України «Про судовий збір», повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі, та того, що в подальшому її майновий стан може покращитися, що дасть можливість виконати рішення суду про відстрочення сплати судового збору.

У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади.

Відповідно до ч.1 ст.10 КАС України, усі учасники адміністративного процесу є рівними перед законом і судом. Згідно з ч.2 ст.10 КАС України, не може бути привілеїв чи обмежень прав учасників адміністративного процесу за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Суддя зазначає, що заявник не додав до заяви доказів, що свідчать про відсутність на його рахунках грошових коштів, тому матеріали заяви не дають можливості задовольнити клопотання й звільнити позивача від сплати судового збору за подання даної заяви.

Відповідно до ч. 3 ст. 250 КАС України, до заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 248 цього Кодексу, застосовуються правила статті 108 цього Кодексу. Відповідно до ст. 108 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст. 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.

За таких обставин заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами необхідно залишити без руху.

Керуючись ст.ст. 108, 248, 250 КАС України, суддя

УХВАЛИВ:

в задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору – відмовити.

Заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Технохімреагент» про перегляд ухвали за нововиявленими обставинами у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Технохімреагент» до Запорізької митниці Міндоходів про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №112050000/2013/000317/2 від 26.04.2013, визнання протиправною та скасування картки відмови №1120500000/2013/00402 (без дати), зобов’язання вчинити певні дії та повернення надмірно сплачених податків - залишити без руху, надавши заявнику термін до 10 квітня 2017 року (з урахуванням строку на пересилання поштою) для усунення недоліків заяви.

Недоліки заяви можуть бути усунені шляхом надання суду заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами з зазначенням передбаченої ст. 245 КАС України підстави для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, належним чином оформленого документу про повноваження особи, яка підписала заяву, копії заяви відповідно до кількості осіб, які брали участь у справі, документу про сплату судового збору у розмірі 200,97 гривень.

У разі невиконання вимог цієї ухвали заява буде вважатись неподаною і повернута заявникові.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги у п’ятиденний строк з дня отримання ухвали. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, що її подає, до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду. Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя О.В. Матяш