Рішення № 65548082, 21.03.2017, Апеляційний суд Херсонської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер справи 654/3093/16-ц Головуючий в І інстанції Ширінська О.Х. Номер провадження 22-ц/791/327/17 Доповідач: Пузанова Л.В.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 березня 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Херсонської області в складі:

головуючогоОСОБА_1,суддів:ОСОБА_2, ОСОБА_3,секретарОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Голопристанського районного суду Херсонської області від 19 грудня 2016 року в справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія «Херсонобленерго» до ОСОБА_5 про стягнення збитків,

В С Т А Н О В И Л А :

У вересні 2016 року Публічне акціонерне товариство «Херсонобленерго» в особі Голопристанського району енергозбуту і електричних мереж звернулося до суду з позовом до ОСОБА_5 про стягнення збитків, зазначаючи, що 23 березня 2016 року під час проведення рейду (контрольної перевірки) представниками товариства за адресою: Голопристанський район, с.Забарине, вул. Забарська,35 (згідно погосподарського обліку будинок №46) було виявлено безоблікове користування електричною енергією шляхом самовільного підключення стромоприймачів до мереж ПАТ «ЕК «Херсонобленерго» з порушенням схеми обліку користувачем ОСОБА_5, який фактично мешкає за даною адресою. Про зазначене порушення було складено відповідний акт і колегією з розгляду актів про порушення Правил користування електричною енергією для населення нараховані збитки у розмірі 18014 грн. 38 коп.

Посилаючись на те, що добровільно збитки, завдані енергопостачальнику не відшкодовано, позивач просив суд стягнути з відповідача 18014,38 грн. та судові витрати.

Рішенням суду від 19 березня 2016 року позов задоволено та вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

В апеляційній скарзі ОСОБА_5 просить рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову, зазначаючи, що висновок суду щодо особи, відповідальної за виявлене 23 березня 2016 року порушення Правил користування електроенергією для населення, не відповідають обставинам справи та нормам матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.

У письмових запереченнях на апеляційну скаргу позивач її доводи не визнав, рішення суду просить залишити без змін.

Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах, визначених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Задовольняючи позов, суд виходив з того, що під час перевірки дотримання споживачами Правил користування електричною енергією для населення, яка подавалася позивачем в будинок №35 (він же №46) по вул. Забарська в с.Забарино Голопристанського району, відповідач представився працівникам енергопостачальника як господар будинку і визнав факт порушення ним правил використання електроенергії, тому саме він є відповідальною особою у спірних правовідносинах.

Проте до такого висновку суд дійшов, допустивши порушення норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Так, судом встановлено, що 23 березня 2016 року, здійснюючи перевірку дотримання споживачами Правил користування електричною енергією для населення, позивач виявив у будинку №35 (згідно з погосподарським обліком будинок №46) по вул. Забарська в с.Забарино Голопристанського району безоблікове користування електричною енергією шляхом самовільного підключення струмоприймачів до мереж ПАТ «ЕК «Херсонобленерго» (ТП-270 Л-2 опора №7, підключення до ввідного фазного дроту двох дротів АПВ 2х2,5кв.мм) з порушенням схеми обліку, що призвело до споживання необлікованої електричної енергії.

Факт виявлення порушень оформлено актом про порушення, який підписаний трьома представниками енергопостачальника та ОСОБА_5 як із споживачем або уповноваженою ним особою /а.с. 9/.

Акт про порушення Правил користування електричною енергією для населення від 23 березня 2016 року розглядався комісією з розгляду актів, утвореною позивачем як енергопостачальником, відповідно до вимог діючого в Україні законодавства, яка визначила обсяг та вартість необлікованої електричної енергії та здійснила розрахунок проведених нарахувань згідно із Методикою визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженою постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 04 травня 2006 року №562 з послідуючими змінами та в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин /а.с. 9, 10/.

Відповідно до вимог ст. 26 Закону України «Про електроенергетику» споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником.

Споживач енергії зобовязаний додержуватися вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії.

Споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною та тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України. Правила користування електричною і тепловою енергією для населення затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Статтею 1 Закону України «Про електроенергетику» визначено значення термінів, які вживаються у цьому Законі, серед яких споживачі енергії це субєкти господарської діяльності та фізичної особи, що використовують енергію для власних потреб на підставі договору про її продаж та купівлю.

Відповідно до Правил користування електричною енергією для населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 року №1357 з послідуючими змінами, в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин, обєктом споживача є житловий будинок, гараж, майстерня або інша електрифікована споруда, що належить споживачу на правах власності або користування.

Споживання електричної енергії здійснюється на підставі договору про користування електричною енергією між споживачем і енергопостачальником, що розробляється енергопостачальником згідно з Типовим договором про користування електричною енергією і укладається на три роки з послідуючим продовженням за певних умов.

У разі остаточного припинення користування електричною енергією споживач не пізніше ніж за 7 днів повинен повідомити про це енергопостачальника та розрахуватися за спожиту електричну енергію, подати енергопостачальнику заяву про розірвання договору.

Енергопостачальник припиняє подачу електричної енергії на обєкт споживача та вживає заходів для запобігання розкраданню чи пошкодженню приладів обліку, використанню електричної енергії без обліку.

Для споживання електроенергії новий наймач (власник) квартири або іншого обєкта повинен звернутися до енергопостачальника для укладення договору про користування електричною енергією. Після чого енергопостачальник протягом 3 днів у містах та 7 днів у сільській місцевості підключає квартиру або обєкт споживача до електропостачання.

Аналіз наведених актів цивільного законодавства дає підстави дійти висновку про те, що споживання електричної енергії може відбуватися на підставі договору укладеного з енергопостачальником лише власником або наймачем обєкта споживача.

Саме на власника або наймача обєкта споживача покладено обовязок звернутися до енергопостачальника для укладення договору про користування електричною енергією, в тому числі і у випадку набуття ним права власності чи права користування обєктом споживача уже підключеним до електропостачання попереднім власником чи наймачем.

Саме власник або наймач, що перебуває у договірних правовідносинах із енергопостачальником несе відповідальність за порушення правил користування електроенергією і саме власник або наймач є відповідальною особою за збитки, завдані енергопостачальнику в результаті безоблікового використання електроенергії, що подається у належні йому на праві власності чи користування обєкти споживача.

У спірних правовідносинах обєктом споживача є житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, розташований в с.Забарине Голопристанського району на вул. Забарська,46, власником якого на підставі договору купівлі-продажу, нотаріально посвідченого 28 липня 2006 року, є ОСОБА_6.

За інформацією, яка міститься в особових рахунках споживачів електроенергії, наведений обєкт споживача значиться під №35 по вул. Забарській в с.Забарино, а його власником значиться ОСОБА_7, яка здійснила відчуження на користь ОСОБА_6

Про зміну поштової адреси обєкта споживача та про зміну його власника позивач як енергопостачальник повідомлений не був.

Суд на зазначені обставини уваги не звернув а, вважаючи, що ОСОБА_5 є споживачем електроенергії, яка постачається в будинок, що належить на праві власності його дружині ОСОБА_6, не зясував чи є він співвласником цього будинку та чи має право користуватися ним, зважаючи на те, що зареєстрованим місцем проживання останнього є будинок №48 по вул. Забарській в с.Забарине Голопристанського району, власником якого за інформацією, наданою сільським головою, є невістка відповідача ОСОБА_8

Суд апеляційної інстанції, виконуючи приписи ст.ст. 10, 303 ЦПК України, витребував від відповідача інформацію з приводу його прав на спірний обєкт споживача і отримав письмові пояснення, викладені окремим документом, справжність підпису ОСОБА_5 на якому посвідчена нотаріально.

У своїх поясненнях ОСОБА_5, який є громадянином ОСОБА_9 Федерації та має право постійного проживання в Україні, не заперечуючи факту перебування у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_6, заявив про те, що вони не проживають однією сімєю більше 10 років, домовилися про поділ спільно нажитого майна і за цією домовленістю житловий будинок №46 по вул. Забарська в с.Забарино є особистою власністю ОСОБА_6

ОСОБА_5 заперечив також факт користування наведеним будинком, зазначивши, що проживає в будинку своєї невістки ОСОБА_8 за адресою: вул. Забарська,48, звідки і був викликаний працівниками енергопостачальника та запрошений в якості присутнього під час перевірки. Заперечив будь-яке відношення до самовільного підключення будинку до мереж електропостачання.

Враховуючи, що встановлення статусу майна як обєкта спільної сумісної власності подружжя не належить до обставин, що підлягають встановленню при вирішенні спору про відшкодування збитків, заподіяних у договірних правовідносинах та зважаючи, що суд першої інстанції в порушення норм процесуального права не вирішив питання про залучення до участі в справі ОСОБА_6 як власника обєкта споживача щодо якого встановлені порушення правил користування електричною енергією для населення, а суд апеляційної інстанції в силу ст. 303 ЦПК України позбавлений можливості виправити це порушення, колегія суддів вважає, що висновки суду щодо відповідальності ОСОБА_5 перед енергопостачальником не ґрунтуються на законі та належних доказах, тому ухвалене ним рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову як заявленого до неналежного відповідача.

При цьому колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що позивач не позбавлений права та можливості предявити аналогічні позовні вимоги до власника обєкта споживача на загальних підставах.

На підставі викладеного, ст. 26 Закону України «Про електроенергетику», керуючись ст.ст. 303, 307, 309 ЦПК України, колегія суддів

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 задовольнити.

Рішення Голопристанського районного суду Херсонської області від 19 грудня 2016 року скасувати і ухвалити нове рішення.

У задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія «Херсонобленерго» до ОСОБА_5 про стягнення збитків відмовити.

Рішення набирає законної сили з дня його проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

ОСОБА_10 ОСОБА_1

Судді: В.В. Бугрик

ОСОБА_3