Рішення № 65548019, 21.03.2017, Апеляційний суд Херсонської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер справи: 653/1588/16-ц Головуючий в І інстанції: Крапівіна О.П.

Номер провадження: №22-ц/791/63/2017 Доповідач: Майданік В.В.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 березня 2017 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:

головуючого Майданіка В.В.

суддів: Кутурланової О.В.,

Орловської Н.В..

секретар Цулукіані І.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2, діючого в інтересах ОСОБА_3 та ОСОБА_4, а також апеляційною скаргою ОСОБА_5, діючого в інтересах військової частини - польова пошта В5509 код 266136639, на рішення Генічеського районного суду Херсонської області від 05 жовтня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Міністерства оборони України, військової частини - польова пошта В5509 код 26613639 (третя особа - ОСОБА_6) про відшкодування матеріальної і моральної шкоди та шкоди у зв'язку із втратою годувальника, завданої джерелом підвищеної небезпеки, -

В С Т А Н О В И Л А:

17 травня 2016р. ОСОБА_3 та ОСОБА_4 звернулися до суду з вказаними позовами та разом із уточненнями ОСОБА_3 просила: стягнути солідарно з відповідачів 7931,62грн. в рахунок матеріальної шкоди та 200 000,00грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди, а ОСОБА_4 просила: стягнути солідарно з відповідачів 259 126,88грн. у рахунок відшкодування матеріальної шкоди, 7992,00грн. у рахунок відшкодування шкоди внаслідок смерті чоловіка ОСОБА_7, 17982,00грн. у рахунок відшкодування шкоди внаслідок смерті ОСОБА_7 за три роки наперед із 11.07.2016р., 30 457,00грн. в рахунок відшкодування понесених витрат на поховання ОСОБА_7, 499,50грн. щомісячно в рахунок відшкодування шкоди внаслідок смерті ОСОБА_7 із 11.07.2019р. та довічно, 2500,00 грн. у рахунок відшкодування витрат на оплату послуг експерта, 300 000,00 грн. моральної шкоди.

Позов обґрунтований наступним.

11.03.2015р. о 12:05 годині солдат військової частини ОСОБА_6, проходячи військову службу у військовій частині - польова пошта В5509 код 26613639, під час мобілізації на посаді водія-механіка, здійснював рух, керуючи закріпленим за ним технічно справним гусеничним транспортним засобом - бойова розвідувальна машина 1-К (далі - БРМ 1-К) із заводським серійним номером НОМЕР_2, по кілометру автодороги М-18 "Харків-Сімферополь-Алушта-Ялта", поблизу м.Генічеськ Херсонської області, порушивши вимоги пунктів 1.3, 2.3, 12.3 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 10.10.2001, здійснив виїзд на зустрічну смугу, після чого виїхав у кювет та здійснив зіткнення з автомобілем Fiat Doblo, реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_7

Вироком Генічеського районного суду від 09.02.2016р. ОСОБА_6 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.415 КК України та призначено покарання.

Унаслідок ДТП, яка сталася 11.03.2015р. з вини ОСОБА_6, водій іншого транспортного засобу Fiat Doblo ОСОБА_7 отримав тілесні ушкодження, від яких помер на місці, що підтверджується свідоцтвом про смерть. Пасажиру цього ж автомобіля позивачці ОСОБА_3 заподіяні тяжкі тілесні ушкодження: "відкриті переломи своду та основи черепа (лобової та основної кісток), множинні переломи кісток лицьового скелету черепу, забій головного мозку легкого ступеню, забита рана області носу, крововиливи в м'які обличчя", що за ступенем тяжкості - відноситься до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя.

Потерпіла ОСОБА_3 через отриманні тілесні ушкодження перебувала на лікарняному, відповідно до виписки з медичної картки стаціонарного хворого у травматологічному відділенню Генічеської ЦРЛ, з 16 березня по 02 квітня 2015р., знаходилась у Херсонської ОКЛ, проходила лікування та перенесла хірургічні операції, після чого потребувала тривалого амбулаторного лікування. Вказує, що їй запропоновано ліки та лікувальні процедури кожні 2 місяці та ЛФК постійно.

Згідно товарних чеків придбання ліків інших препаратів та товарів, у період часу з 11.03.2015р. і по даний час, ОСОБА_3 витрачено 7931,62грн., які вона й просить стягнути в рахунок матеріальної шкоди солідарно з відповідачів. Окрім матеріальної шкоди, просить стягнути солідарно з відповідачів завдану їй моральну шкоду, яку оцінює у 200 000 грн., з огляду на те, що унаслідок ДТП вона відчула страх за своє життя та здоров'я, при зіткненні транспортних засобів отримала тяжкі тілесні ушкодження, в зв'язку з чим перенесла сильний стрес, відчувала фізичні та душевні страждання, перебувала на лікуванні в медичному закладі, крім того, протягом послідуючих місяців їй довелося приймати ліки звертатися до лікарів, оскільки унаслідок отриманої травми голови, а також серйозної моральної травми її нервова та серцево-судинна системи не прийшли в норму та навпаки, її стан здоров'я погіршився, спостерігаються запаморочення голови позбавилась сну, відчуває постійний головний біль. Також моральну шкоду обґрунтувала тим, що вона втратила рідного батька, який загинув у зрілому, працездатному віку, якого вона дуже любила та поважала, котрий виховував її та постійно допомагав в повсякденному житті. Вказує, що постійно відчуває постійний душевний біль, нервові переживання, стривоженість дискомфорт, емоційні спалахи, внаслідок смерті батька. Вона була змушена змінити спосіб свою життя, оскільки необоротно порушилася структура її родини, попередній стан не може бути відновлений, не має допомоги батька, як фінансової, так і моральної підтримки. Крім того, їй також погрібна у майбутньому, ще одна рекомендована лікарями операція на обличчі (челюсті).

У даному кримінальному проваджені є також потерпіла ОСОБА_4 (дружина померлого ОСОБА_7.), яка вказує, що на час смерті свого чоловіка вона перебувала на його утриманні, який був пенсіонером та отримував пенсію у розмірі 999,00грн./міс. Розмір щомісячного відшкодування шкоди складає 499,50грн., складається з наступного розрахунку: 999,00/2 (частини померлого та позивача). Отже, розмір відшкодування такої шкоди за вказаний період часу складає, виходячи з наступного розрахунку: з 11.03.2015р. до 11.07.2016р. - 7992,00грн. (999,00/2 х 16 міс). Розрахунок відшкодування за 3 роки наперед з 11.07.2016р., становить 499,50грн. х 36міс.=17982,00грн. Також вказує, що внаслідок смерті ОСОБА_7 нею були понесені витрати на загальну суму 30457,00грн., з яких 4800грн. на труну, придбання речей, необхідних для поховання в сумі 3551,00грн., послуг на поховання в сумі 4520,00грн., 350грн. за церковний обряд, 2480,00грн. на організацію та проведення поминального обіду, 14756,00грн. придбання надгробного пам'ятника. Вказані обставини підтверджуються товарними чеками та квитанціями.

Крім того, ОСОБА_4 вказує, що в результаті вищезазначеної дорожньо-транспортної пригоди було пошкоджено транспортний засіб Fiat Doblo, реєстраційний номер НОМЕР_1, який на праві приватної власності належить їй. Позивачка зазначає, що завдана матеріальна шкода становить 259126,88грн., що підтверджується Висновком про оцінку вартості матеріальної шкоди, завданої володільцю колісного транспортного засобу № 20/08-15 від 19.08.2015 р., складеного суб'єктом оціночної діяльності ОСОБА_8 Для оцінки спричиненої їй матеріальної шкоди, вона була вимушена звернутися до суб'єкта оціночної діяльності та понесла витрати з оплати його послуг у сумі 2500,00грн.

Також, позивачка ОСОБА_4 оцінює моральну шкоду в 300 000грн., що полягає у втраті чоловіка, який був енергійним та здоровим чоловіком та загинув внаслідок дій ОСОБА_6 Вказує, що смерть чоловіка кардинально змінила її життя, оскільки з чоловіком вони проживали разом 45 років однією сім'єю та його смерть тяжко вплинула на її моральний та фінансовий стан. Крім того, моральні страждання значно посилюються через те, що вона постійно хвилюється за життя своєї доньки, яка постраждала внаслідок ДТП та зазнала тяжких наслідків. Також після ДТП родина залишилася без автомобіля, оскільки не має змоги заплатити велику суму на ремонт.

Рішенням Генічеського районного суду Херсонської області від 05 жовтня 2016 року, з урахуванням ухвали від 05 жовтня 2016 року про виправлення описки, вказаний позов задоволено частково. Стягнуто з військової частини польова пошта В 5509 на користь ОСОБА_3 матеріальну шкоду у розмірі 7931,62грн., моральну шкоду у розмірі 50 000,00грн. Стягнуто з військової частини польова пошта В 5509 на користь ОСОБА_4 матеріальну шкоду в сумі 315557,88грн., яка складається із:

- відшкодування матеріальної шкоди за пошкоджений автомобіль - 259126,88грн.;

- відшкодування шкоди внаслідок смерті ОСОБА_7 з 11.03.2015 року до 11.07.2016 року 7992,00грн.;

- відшкодування шкоди внаслідок смерті ОСОБА_7 за 3 роки наперед 17982,00грн.;

- відшкодування шкоди на поховання в розмірі 30457,00грн.

Також стягнуто з військової частини польова пошта В 5509, на користь ОСОБА_4 відшкодування шкоди внаслідок смерті ОСОБА_7 щомісячно 499,50 грн/міс. з 11.07.2019 року та довічно; відшкодування витрат з оплати послуг експерта у сумі 2500,00грн., моральну шкоду у розмірі 100000,00грн.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з Військової частини польова пошта В 5509 на користь Держави судовий збір в розмірі 6112,89грн.

В апеляційній скарзі представник позивачів ОСОБА_2, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, з урахуванням наданих позивачами при апеляційному розгляді справи уточнень, просить рішення суду змінити, вказані суми на користь обох позивачів стягнути не з військової частини, а з Міністерства оборони України; крім того, стягнуті суми моральної шкоди на користь обох позивачів просить збільшити: на користь ОСОБА_3 - з 50тис.грн. до 200тис.грн., на користь ОСОБА_4 - з 100тис.грн. до 300тис.грн. При цьому вказав, що Міністерство оборони України є належним відповідачем, оскільки вважає невідомим факт наявності реєстрації військової частини польова пошта В 5509 як суб'єкта господарської діяльності. Крім того, зазначив, що він не погоджується із визначеним судом першої інстанції розміром стягнутої на користь позивачів моральної шкоди, оскільки у справі є всі докази для задоволення позову в цій частині в повному обсязі.

В апеляційній скарзі представник військової частини - польова пошта В 5509 ОСОБА_5, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову. Зокрема, заявник вказав, що суд не звернув увагу на те, що належних доказів в обґрунтування вимог щодо стягнення матеріальної шкоди на користь ОСОБА_3 останньою не надано, оскільки копії фіскальних чеків, які були надані, не підтверджують призначень та витрат саме для неї, крім того, ці копії датовані пізнішими датами, ніж вказана ДТП. Також зазначив, що суд не врахував необгрутованість суми моральної шкоди, стягнутої на користь ОСОБА_3, оскільки остання не надала доказів погіршення стану здоров'я, на який вона вказує у позовній заяві (зокрема, запаморочення, позбавлення сну, наявності постійного головного болю). Крім того, вказав, що оскільки автомобіль був придбаний у кредит, при цьому обов'язковою умовою банку є повне страхування, то непред'явлення вимог до страховика за наявності підстав для стягнення завданої шкоди саме із страховика є підставою для відмови у позові до завдавача шкоди у відповідному розмірі. Також, скаржник послався на неврахування судом повідомлення Управління Пенсійного фонду України в Генічеському районі Херсонської області від 09.02.2016р. № 515/01-03 про те, що виплату допомоги на поховання померлого ОСОБА_7 було здійснено. Також вважає безпідставним задоволення вимоги ОСОБА_4 про стягнення на користь останньої в рахунок відшкодування шкоди, завданої смертю чоловіка ОСОБА_7 При цьому послався на те, що, враховуючи розмір пенсії потерпілого та те, що частка його доходу, що припадала на кожного з подружжя, не була основним і постійним джерелом їх існування, ОСОБА_7 не мав можливості надавати матеріальну допомогу своїй дружині, тому вона не знаходилась на утриманні чоловіка на день смерті. Окрім того, зазначив, що відшкодування одноразово, але не більш ніж за три роки наперед, можливе тільки за наявності обставин, які мають істотне значення, однак в даній справі такі обставини відсутні. Також заявник вважає, що ОСОБА_4 не надала до суду доказів погіршення стану здоров'я, на який вона вказує у позовній заяві, в матеріалах справи відсутні будь-які висновки чи записи лікарів щодо погіршення її стану здоров'я, а тому вимога щодо стягнення на користь ОСОБА_4 моральної шкоди задоволенню не підлягає.

Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги представника позивачів ОСОБА_2 та ОСОБА_5, діючого в інтересах військової частини - польова пошта В5509 код 26613639, підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи та встановлених судом обставин вбачається таке.

Як вбачається із вироку Генічеського районного суду Херсонської області від 09.02.2016р., 11.03.2015р. о 12:05 годині солдат ОСОБА_6 здійснював рух, керуючи закріпленим за ним технічно справним гусеничним транспортним засобом - бойова розвідувальна машина 1-К (далі - БРМ 1-К) із заводським серійним номером НОМЕР_2, по кілометру автодороги М-18 "Харків-Сімферополь-Алушта-Ялта", поблизу м.Генічеськ Херсонської області, порушивши вимоги пунктів 1.3, 2.3, 12.3 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 10.10.2001р., здійснив виїзд на зустрічну смугу, після чого виїхав у кювет та здійснив зіткнення з автомобілем Fiat Doblo, реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_7.(а.с.14 т.1).

Вироком Генічеського районного суду Херсонської області від 09.02.2016р. ОСОБА_6 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.415 КК України та призначено покарання, цивільний позов ОСОБА_3 про стягнення матеріальної та моральної шкоди - задоволено. Стягнено з Міністерства оборони України на користь ОСОБА_3 матеріальний збиток в сумі 2443,97 грн. і моральний збиток у розмірі 200000 грн.. Цивільний позов ОСОБА_4 про стягнення матеріальної та моральної шкоди - задоволено частково. Стягнено з Міністерства оборони України на користь ОСОБА_4, матеріальний збиток в сумі 292 083,88 грн. і моральний збиток у розмірі 300000 грн. В іншій частині позову відмовлено. Стягнено з ОСОБА_6 на користь держави витрати на залучення експертів для проведення судової медичної експертизи та авто-технічних експертиз у розмірі - 1583,82грн. У даному кримінальному провадженні ОСОБА_3 та ОСОБА_4 визнанні потерпілими (а.с.14-15 т.1).

Ухвалою апеляційного суду Херсонської області від 12.05.2016р. у кримінальному провадженні за апеляційною скаргою представника цивільного відповідача - представника Міністерства оборони на вирок Генічеського районного суду Херсонської області від 09.02.2016р. апеляційну скаргу задоволено частково, вирок в частині задоволення цивільного позову скасовано у зв'язку з істотним порушенням кримінального процесуального закону та в цій частині призначено новий розгляду у Генічеському районному суді Херсонської області в порядку цивільного судочинства. У решті вирок залишено без змін (а.с.16-17 т.1).

Ухвалою Генічеського районного суду Херсонської області від 14.07.2016р. залучено до участі у вказаній справі в якості другого відповідача - військову частину - польова пошта В5509 (код ЄДРПОУ 266136639) (а.с.104-105 т.1).

Відповідно до копії акту №19/15 технічного стану БРМ 1-К НОМЕР_2 від 06.03.2015р., бойова розвідувальна машина 1К (БРМ 1-К) із серійним заводським номером НОМЕР_2 перебуває в оперативному управлінні військової частини - польова пошта В5509 (а.с.37-40 т.1).

Із листа начальника управління оборонного планування - заступника начальника штабу Командування Сухопутних військ Збройних Сил України вбачається, що Військова частина - польова пошта В5509 має свою печатку та код - 26613639 (а.с.166 т.1).

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, записів щодо відокремлених підрозділів без статусу юридичної особи Військова частина - польова пошта В 5509 не знайдено (а.с. 194 т.1).

Відповідно до наряду №86/15 від 26.02.2015р. бойова розвідувальна машина 1-К (БРМ 1-К) із заводським серійним номером НОМЕР_2 передана для військової частини - польова пошта В5509 (а.с.49 т.1).

Як вбачається з витягу із наказу командира військової частини - польова пошта В 5509, солдата ОСОБА_6 призвали Кіровоградським об'єднаним міським військовим комісаріатом м.Кіровоград Кіровоградської області - стрільцем-помічником гранатометником стрілецького відділення стрілецького взводу стрілецької роти військової частини - польова пошта В 5509, ВОС-100915А/630 (а.с.47 т.1).

Згідно акту № 19/15 технічного стану БРМ-1К НОМЕР_2 від 06.03.2015р., у 1983р. введено в експлуатацію дану БРМ-1К, машина знаходилась на зберіганні більше як 20 років РТО та ТО не проводилось, також вказано склад і якісний стан, комплектність тощо (а.с.60-62 т.1).

Ухвалою Суворовського районного суду м.Херсона від 13.05.2015р. накладено арешт на БРМ-1К із серійним заводським номером НОМЕР_2, яка належить державі і перебуває в оперативному управлінні військової частини - польова пошта В5509 (код ЄДРПОУ 26613639), заборонено службовим особам оперативного управління військової частини - польова пошта В5509 розпоряджатися будь-яким чином зазначеним майном та використовувати його (а.с.66-67 т.1).

Відповідно до протоколу виконання ухвали про арешт майна від 14.05.2015р., слідчий військової прокуратури Херсонського гарнізону Південного регіону України, у присутності понятих, склав цей протокол про те, що відповідно до ухвали слідчого судді Суворовського районного суду м.Херсона від 13.05.2015р. було роз'яснено, що на вказане майно накладено арешт, у зв'язку з чим відчуження вказаного майна заборонено (а.с.68-69 т.1).

Згідно товарних чеків придбання лікарських препаратів, які визначені ОСОБА_3 згідно призначень лікарів, придбано "нейробіон" (71,69грн.), "вазавітал" (203грн.) (а.с.86 т.1); "вазавітал" (61,64грн.) (а.с.88 т.1); "нейробіон" (71,69грн.), "цераксон" (828,18грн.), "прамистар" (421,58грн.) (а.с.89 т.1), а всього придбано на суму 1657,78грн.

Відповідно до Висновку про оцінку вартості матеріальної шкоди, завданої володільцю колісного транспортного засобу №20/08-19.08.2015 року та додатків, складених суб'єктом оціночної діяльності ОСОБА_8 розмір матеріального збитку, завданого власникові вказаного автомобіля в результаті пошкодження при ДТП станом на 24.07.2015р. складає 259126,88грн. (а.с.200-233 т.1).

Відповідно до договору-заказу на організацію та проведення поховання, позивачка ОСОБА_4 понесла витрати на загальну суму 30457,00грн., до яких, зокрема, відноситься вартість ритуальних атрибутів та послуг у сумі 12371грн., що підтверджується копією товарного чеку № 24 від 13.03.2015р. (а.с.234-235,236 т.1), на організацію та проведення поминального обіду 2480,00грн., що підтверджується копією рахунку №132 від 13.03.2015р. (а.с.236 т.1). Крім того, за придбання надгробного пам'ятника позивачкою витрачено 14756,00 грн., а саме: пам'ятника в сумі 7000грн., фото - 700грн., надгробна плита - 1650грн., текст - 756грн., малюнок - 1100грн., крем - 150грн., свіча - 150 грн., гвоздики - 150грн., встановлення - 2000грн., дирки та штир - 350грн., ваза - 750грн., що підтверджується копією накладної № 47 від 03.08.2015р.(а.с.237т.1).

Із виписки №1315 від 16.03.2015р. хворої ОСОБА_3 вбачається, що остання перебувала на стаціонарному лікуванні з 11.03.2015р по 16.03.2015р. (а.с.241-242 т.1).

Із епікризу № 04700 позивачки ОСОБА_3 від 01.04.2015р. вбачається, що госпіталізація у нейрохірургічне відділення Херсонської обласної клінічної лікарні відбулася 16.03.2015р., виписка - 02.04.2015р., діагноз при виписці: внутрішня черепно-мозкова травма, забій головного мозку легкого ступеня, перелом склепіння та основи черепа, перелом кісток носу та носової перегородки зі зміщенням, перелом верхньої щелепи зліва без зміщення відламків, забій м'яких тканин обличчя, лівого плеча, лівого стегна. Для подальшого лікування призначено: "прамістар", "вазавітал", "нейробіон", "цераксон" (а.с.238-240 т.1).

У листі від ПАТ "Ідея Банк" від 02.09.2014р. повідомлено, що ОСОБА_4 погасила заборгованість за кредитним договором № 910.24057 від 12.09.2013р., тому станом на 01.09.2014р. вказаний вище автомобіль є вільним від застави (а.с.1 т.2).

Згідно довідки Управління пенсійного фонду України в Генічеському районі Херсонської області від №1218/02 від 15.03.2017р., долученої при апеляційному розгляді справи, ОСОБА_7, який помер 11.03.2015 року, отримував пенсію за віком у лютому 999,00грн., ОСОБА_4 отримувала із січня по березень 2015р. 1049грн. щомісячно, ОСОБА_9 19.03.2017р. отримав виплату допомоги на поховання 1998грн.

Відповідно до ч.2 ст.1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

За положеннями ст.1167 вказаного Кодексу: моральна шкода, завдана фізичнвй або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті (ч.1); моральна шкода відшкодовується незалежно від вини фізичної чи юридичної особи, яка її завдала, зокрема, якщо її завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки (п.1 ч.2).

Згідно ст.1200 ЦК України, у разі смерті потерпілого право на відшкодування шкоди мають непрацездатні особи, які були на його утриманні або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина потерпілого, народжена після його смерті. Шкода відшкодовується: 2) чоловікові, дружині, батькам (усиновлювачам), які досягли пенсійного віку, встановленого законом. - довічно; особам, визначеним у пунктах 1-5 частини 1 цієї статті, шкода відшкодовується у розмірі середньомісячного заробітку (доходу) потерпілого з вирахуванням частки, яка припадала на нього самого та працездатних осіб, які перебували на його утриманні, але не мають права на відшкодування шкоди. До складу доходів потерпілого також включаються пенсія, суми, що належали йому за договором довічного утримання (догляду), та інші аналогічні виплати, які він одержував.

Відповідно до ст.1202 ЦК України, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю потерпілого, здійснюється щомісячними платежами. За наявності обставин, які мають істотне значення, та з урахуванням матеріального становища фізичної особи, яка завдала шкоди, сума відшкодування може бути виплачена одноразово, але не більш як за три роки наперед.

Відповідно до положень ст.75 СК України: право на утримання (аліменти) має той із подружжя, який є непрацездатним, потребує матеріальної допомоги, за умови, що другий із подружжя може надавати матеріальну допомогу (ч.2); непрацездатним вважається той із подружжя, який досяг пенсійного віку, встановленого законом, або є інвалідом I, II чи III групи (ч.3); один із подружжя є таким, що потребує матеріальної допомоги, якщо заробітна плата, пенсія, доходи від використання його майна, інші доходи не забезпечують йому прожиткового мінімуму, встановленого законом (ч.4).

Як вбачається із ст.7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2015 рік" прожитковий мінімум з 1 січня 2015р. встановлений на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі 1176грн., а для осіб, які втратили працездатність - 949грн.

За п.п."г" п.20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992р. "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" - непрацездатні члени сім'ї загиблого, які мали самостійний заробіток або одержували пенсію на час його смерті, можуть бути визнані утриманцями потерпілого, якщо частка заробітку останнього, що припадала на кожного з них, була основним і постійним джерелом їх існування. Розмір відшкодування у зв'язку з втратою годувальника у цих випадках визначається з його заробітку без врахування заробітку або пенсії, що одержували зазначені особи.

Відповідно до ч.1 ст.1201 ЦК України, особа, яка завдала шкоди смертю потерпілого, зобов'язана відшкодувати особі, яка зробила необхідні витрати на поховання та на спорудження надгробного пам'ятника ці витрати.

Відповідно до роз'яснень, які містяться в п.24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 року №6 "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди", відповідно до ст.459 ЦК у випадку смерті потерпілого організація або громадянин, відповідальні за заподіяння шкоди, зобов'язані відшкодувати витрати на поховання (в тому числі на ритуальні послуги і обряди) тій особі, яка понесла ці витрати. Тому вимоги про стягнення витрат на поховання можуть пред'являтись як особами, що мають право на відшкодування шкоди у зв'язку зі смертю годувальника, так і сторонніми до потерпілого громадянами і організаціями, що фактично понесли ці витрати. Витрати на виготовлення пам'ятників і огорож визначаються, виходячи з їх фактичної вартості, але не вище граничної вартості стандартних пам'ятників і огорож в даній місцевості.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з доведеності завдання позивачам вказаної ними матеріальної шкоди, з того, що належним відповідачем є саме військова частина, і що наявні підстави для відшкодування позивачам моральної шкоди, але у розмірі, меншому, ніж ними заявленому.

Проте, з таким висновком суду повністю погодитися не можна, оскільки до нього він прийшов з порушенням норм матеріального і процесуального права, що згідно п.4 ч.1 ст.309 ЦПК України є підставою для скасування та/або зміни рішення суду.

Розглядаючи питання щодо належного відповідача у цій справі, колегія суддів виходить з такого.

Із відповіді Головного управління оборонного та мобілізаційного планування ГШ Збройних Сил України вбачається, що згідно спільної директиви МО України та Генерального штабу Збройних Сил України від 03.05.2014 року №Д-322/1/13дск військовій частині - польова пошта В5509 надано ідентифікаційний код - 26613639. Вказана військова частина знаходиться на фінансовому забезпеченні у військовій частині - польова пошта В4533. Довідка з ЄДРПОУ військовій частині не надавалась. Відповідно до розділу ІІ ст.16 пункту 5 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" ЄДР створюється і ведеться спеціально уповноваженим органом з питань державної реєстрації, який є розпорядником та адміністратором. В ЗСУ розпорядником та адміністратором щодо ведення державної реєстрації для всіх військових частин, установ та підприємств є Головне управління оборонного та мобілізаційного планування ГШ Збройних Сил України (а.с.166 т.1).

Аналогічна позиція Міністерства оборони викладена і в запереченні проти уточненої позовної заяви (а.с.158-155 т.1).

З долученого при апеляційному розгляді справи листа тимчасово виконуючого обов'язки начальника штабу військової частини А2393 від 16.01.2017 року слідує, що військова частина - польова пошта В5509 має пункт постійної дислокації - Запорізька область, Мелітопольський район, с.Обільне. Ця військова частина не є суб'єктом господарської діяльності та не внесена до реєстру ЄДРПОУ, оскільки знаходиться на фінансовому забезпеченні у військовій частині - польова пошта В4533.

З іншого листа від 12.01.2017р командира вказаної військової частини, долученого при апеляційному розгляді справи, вбачається, що військова частина дислокується в смт.юОлексіївка Генічеського району.

Суд першої інстанції, пославшись на ст.14 Закону України "Про Збройні Сили України", ст.ст.1 і 3 Закону України "Про правовий режим майна у Збройних Силах України, ст.2 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" (відносини військової (публічної) служби регулюються не трудовим законодавством, а відповідними положеннями про проходження військової служби) прийшов до вірного висновку про те, що саме військова частина В5509, а не Міністерство оборони України, має нести відповідальність за цими позовами.

Крім того, при апеляційному розгляді справи представник Міністерства оборони України та представник військової частини зазначили, що саме військова частина є належним відповідачем у цій справі, що сплата нею судового збору підтверджує це.

Щодо позовних вимог про стягнення моральної шкоди на користь позивачів слід зазначити наступне.

Стягуючи на користь позивачів ОСОБА_4 та ОСОБА_3 кошти на відшкодування моральної шкоди (на користь ОСОБА_4 - 100тис.грн. із заявлених в позові 300тис.грн., на користь ОСОБА_3 - 50тис.грн. із заявлених в позові 200тис.грн.), суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про наявність підстав для її відшкодування, проте, задовольняючи позов частково та визначивши розмір відшкодування відповідно в 100тис.грн. та 50тис.грн., суд не врахував роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, даних у п.5 Постанови від 31.03.1995 року №4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" про те, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат та з урахуванням інших обставин; при цьому суд має виходити з засад розумності, виваженості та справедливості. На підставі викладеного, колегія суддів вважає доводи апеляційних скарг в цій частині обгрунтовними і приходить до висновку, що розмір моральної шкоди визначений судом без урахування обставин спричинення майнової шкоди, характеру немайнових затрат, з якими позивачі пов'язують факт заподіяння шкоди, ступеня вини заподіювача. А тому розмір такого відшкодування підлягає збільшенню до 200тис.грн. на користь ОСОБА_3 та до 300тис.грн. на користь ОСОБА_4. При цьому колегія суддів, виходячи з принципу диспозитивності, враховує те, що самі позивачі ОСОБА_4 та ОСОБА_3 визначили розмір моральної шкоди, що підлягає стягненню кожному з них (відповідно 300тис.грн. та 200тис.грн.).

Щодо позову в частині стягнення матеріальної шкоди на користь ОСОБА_3 колегія суддів виходить з наступного.

За період часу з 11.03.2015р. (дата дорожньо-транспортної пригоди) ОСОБА_3 витрачено певні кошти на придбання ліків, інших препаратів та товарів, що частково підтверджується доданими матеріалами, а саме касовими чеками придбання ліків та медичних товарів.

Придбання ліків, які були призначені ОСОБА_3, відповідно до епікризу № 04700 та товарних чеків із аптек, копії яких наявні у матеріалах справи (а.с.86, 88, 89 т.1) підтверджуються на суму 1657,78грн. Інші товарні чеки із придбанням лікарських препаратів та товарів колегія суддів не може прийняти до уваги, оскільки їх призначення не підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами, а також є нечитабельними.

Отже, колегія суддів вважає доведеним розмір цієї шкоди на суму 1657,78грн.

Щодо позовних вимог про стягнення матеріальної шкоди, завданою смертю потерпілого слід зазначити таке.

Померлий ОСОБА_7 мав пенсію, яка не забезпечувала йому прожиткового мінімуму та, в розумінні ст.75 СК України, не міг надавати матеріальну допомогу своїй дружині. Крім того, розмір пенсії ОСОБА_7 був менше, ніж розмір пенсії його дружини. Позивачкою ОСОБА_4 не доведено належними доказами перебування її на утриманні чоловіка ОСОБА_7 Тому можна дійти висновку, що ОСОБА_4 не знаходилась на утриманні свого чоловіка ОСОБА_7 Колегія суддів також враховує і те, що саме ОСОБА_4 погасила заборгованість за кредитним договором № 910.24057 від 12.09.2013р.

Отже, колегія суддів не може погодитися із висновком суду першої інстанції щодо задоволення позову в частині стягнення з військової частини - польова пошта В5509 код 266136639 на користь ОСОБА_4 на відшкодування шкоди, завданої внаслідок смерті ОСОБА_7: з 11.03.2015 року до 11.07.2016 року 7992,00грн.; за 3 роки наперед 17982,00грн.; щомісячно 499,50 грн/міс. з 11.07.2019 року та довічно, оскільки ОСОБА_4 не перебувала та не мала права перебувати на утриманні у свого чоловіка, тому що, в розумінні ст.75 Сімейного Кодексу України, не мала підстав для цього, зокрема, її дохід із січня по березень 2015р. складав 1049грн. щомісячно, що був більший, ніж пенсія чоловіка ОСОБА_7 і що є більше, ніж прожитковий мінімум на той час (підтверджується довідкою Управління Пенсійного Фонду України в Генічеському районі Херсонської області №1218/02 від 15.03.2017р.).

Щодо позовних вимог про стягнення витрат на поховання в розмірі 30457,00грн. та стягнення на користь ОСОБА_4 матеріальної шкоди за пошкоджений автомобіль в розмірі 259126,88грн. колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції.

Суд першої інстанції обґрунтовано виходив із положень ч.1 ст.1201 ЦК України та вказаної постанови Пленуму ВСУ від 27.03.1992р., оскільки понесені витрати підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами, зокрема договором-заказом на організацію та проведення поховання, товарного чеку №24 від 13.03.2015р., копією рахунку №132 від 13.03.2015р., копією накладної №47 від 03.08.2015р.

Посилання заявника на здійснення виплати допомоги на поховання померлого ОСОБА_7, яке підтверджується довідкою від пенсійного фонду, не приймається до уваги, оскільки дану виплату допомоги на поховання пенсіонера здійснено на підставі ст.53 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (відповідно до вказаної норми у разі смерті пенсіонера особам, які здійснили його поховання, виплачується допомога на поховання пенсіонера в розмірі двомісячної пенсії, яку отримував пенсіонер на момент смерті).

Відповідно до ст.ст.1166, 1187 ЦК України та висновку Верховного Суду України у справі №6-22808 (постанова від 20.01.2016р.) - право потерпілого на відшкодування шкоди її заподіювачем є абсолютним і суд не вправі відмовити в такому позові з тих підстав, що цивільно-правова відповідальність заподіювача шкоди застрахована. У разі задоволення такого позову заподіювач шкоди не позбавлений можливості пред'явити майнові вимоги (про відшкодування коштів, виплачених потерпілому, в розмірах та обсязі згідно з обов'язками страховика як сторони договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності) до страхової компанії, з якою ним укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності. Крім того, позивачка ОСОБА_4 станом на 01.09.2014р. погасила заборгованість за вказаним кредитним договором, що підтверджується листом від ПАТ "Ідея Банк" від 02.09.2014р. (а.с.1 т.2), а ДТП сталося 11.03.2015р.

Зазначений вище Висновок про оцінку вартості матеріальної шкоди, завданої володільцю колісного транспортного засобу №20/08-19.08.2015р та додатки, складені суб'єктом оціночної діяльності ОСОБА_8 підтверджують розмір матеріального збитку в 259126,88грн., завданого власникові вказаного автомобіля в результаті пошкодження при ДТП станом на 24.07.2015р. Військова частина не надала належних доказів на спростування вказаного розміру завданої шкоди та на підтвердження своїх заперечень щодо вказаної обставини.

Враховуючи викладене, апеляційна скарга ОСОБА_2, діючого в інтересах ОСОБА_3 та ОСОБА_4, а також апеляційна скарга ОСОБА_5, діючого в інтересах військової частини - польова пошта В5509, на підставі п.4 ч.1 ст.309 ЦПК України, підлягають частковому задоволенню, рішення суду першої інстанції:

--- в частині стягнення з військової частини - польова пошта В5509 код 26613639 на користь ОСОБА_4 матеріальної шкоди в сумі 315557,88грн., яка складається із: відшкодування матеріальної шкоди за пошкоджений автомобіль в розмірі 259126,88грн., відшкодування шкоди внаслідок смерті ОСОБА_7 з 11.03.2015 року до 11.07.2016 року в розмірі 7992,00грн.; відшкодування шкоди внаслідок смерті ОСОБА_7 за 3 роки наперед в розмірі 17982,00грн.; відшкодування шкоди на поховання в розмірі 30457,00грн. - слід скасувати й ухвалити нове рішення, яким позов в цій частині задовольнити частково, стягнувши з військової частини - польова пошта В5509 код 26613639 на користь ОСОБА_4 матеріальну шкоду в розмірі 289583,88грн., яка складається із: відшкодування матеріальної шкоди за пошкоджений автомобіль в розмірі 259126,88грн. та відшкодування шкоди на поховання в розмірі 30457,00грн. В решті позову відмовити;

--- в частині стягнення з військової частини - польова пошта В5509 код 26613639 на користь ОСОБА_4 щомісячно 499,50 грн/міс. з 11.07.2019 року та довічно на відшкодування шкоди внаслідок смерті ОСОБА_7 слід скасувати й постановити в цій частині нове рішення про відмову в позові;

--- в частині стягнення з військової частини - польова пошта В5509 код 26613639 на користь ОСОБА_3 7931,62грн. на відшкодування матеріальної шкоди слід змінити, зменшивши розмір стягнутої суми з 7931,62грн. до 1657,78грн.;

--- в частині стягнення з військової частини польова пошта В 5509 код 26613639 на користь ОСОБА_3 моральної шкоди у розмірі 50 000,00грн. та на користь ОСОБА_4 моральної шкоди у розмірі 100 000,00грн. слід змінити, збільшивши розмір стягнутої суми на відшкодування моральної шкоди - до 200тис.грн. на користь ОСОБА_3 та до 300тис.грн. на користь ОСОБА_4;

--- в іншій частині це рішення суду залишити без змін.

Інші доводи апеляційної скарги ОСОБА_5, діючого в інтересах військової частини - польова пошта В5509, як необґрунтовані законом, доказами та такі, що висновки суду не спростовують, підлягають відхиленню. Зокрема, посилання заявника на не підтвердження завдання матеріальної шкоди ОСОБА_3 спростовуються наявними копіями фіскальних чеків, які підтверджують придбання нею лікарських препаратів та товарів на суму 1657,78грн. Також слід залишити поза увагою й посилання на необгрутованість суми завданої позивачам моральної шкоди, оскільки зазначене підтверджується зібраними у справі доказами. Смерть батька та чоловіка відповідно ОСОБА_3 та ОСОБА_4, заподіяння ОСОБА_3 тяжких тілесних ушкоджень підтверджують доводи позивачів щодо завдання їм моральної шкоди у визначених ними розмірах. Також підлягають залишенню поза увагою й посилання заявника на відсутність підстав для стягнення матеріальної шкоди, завданої пошкодженням автомобіля. При цьому колегія суддів враховує наявність доказів пошкодження автомобіля саме на вказану позивачем суму, а також абсолютне право позивача вимагати відшкодування такої шкоди із заподіювача. Крім того, не можуть бути прийняті до уваги й посилання на виплату допомоги на поховання, оскільки дану виплату допомоги на поховання пенсіонера здійснено на підставі закону, що не позбавляє ОСОБА_4 права на відшкодування витрат на поховання у зазначеному неї розмірі.

Також не обґрунтовані вимогами закону й інші доводи апеляційної скарги представника позивачів. Його посилання на те, що військова частина не є належним відповідачем у справі, що таким є Міністерство оборони України, підлягають залишенню поза увагою, оскільки спростовуються поясненнями самих представників відповідачів, інформацією Головного управління оборонного та мобілізаційного планування ГШ Збройних Сил України, запереченнями проти позову Міністерства оборони України. Зібрані докази у справі свідчать про те, що військова частина є юридичною особою, невнесення її до ЄДРПОУ пояснюється військової специфікою. Також колегія суддів враховує, що ОСОБА_6 проходив військову службу саме у вказаній військовій частині на посаді водія-механіка, саме на під час виконання бойового завдання, керуючи бойовою розвідувальною машиною він виїхав на зустрічну смугу руху, допустивши зіткнення з автомобілем, в якому перебував потерпілий ОСОБА_7

Керуючись ст.ст.303, 307, 308, 309 ЦПК України, ст.ст.1200-1202, 1167, 1187 ЦК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2, діючого в інтересах ОСОБА_3 та ОСОБА_4, задовольнити частково.

Апеляційну скаргу ОСОБА_5, діючого в інтересах військової частини - польова пошта В5509 код 26613639, задовольнити частково.

Рішення Генічеського районного суду Херсонської області від 05 жовтня 2016 року:

в частині стягнення з військової частини - польова пошта В5509 код 26613639 на користь ОСОБА_4 матеріальної шкоди в сумі 315557,88грн., яка складається із: відшкодування матеріальної шкоди за пошкоджений автомобіль в розмірі 259126,88грн., відшкодування шкоди внаслідок смерті ОСОБА_7 з 11.03.2015 року до 11.07.2016 року в розмірі 7992,00грн.; відшкодування шкоди внаслідок смерті ОСОБА_7 за 3 роки наперед в розмірі 17982,00грн.; відшкодування шкоди на поховання в розмірі 30457,00грн. - скасувати й ухвалити нове рішення, яким позов в цій частині задовольнити частково, стягнувши з військової частини - польова пошта В5509 код 26613639 на користь ОСОБА_4 матеріальну шкоду в розмірі 289583,88грн., яка складається із: відшкодування матеріальної шкоди за пошкоджений автомобіль в розмірі 259126,88грн. та відшкодування шкоди на поховання в розмірі 30457,00грн. В решті позову ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної шкоди відмовити;

в частині стягнення з військової частини - польова пошта В5509 код 26613639 на користь ОСОБА_4 щомісячно 499,50 грн/міс. з 11.07.2019 року та довічно на відшкодування шкоди внаслідок смерті ОСОБА_7 - скасувати й постановити в цій частині нове рішення про відмову в позові;

в частині стягнення з військової частини - польова пошта В5509 код 26613639 на користь ОСОБА_3 7931,62грн. на відшкодування матеріальної шкоди змінити, зменшивши розмір стягнутої суми з 7931,62грн. до 1657,78грн.;

в частині стягнення з військової частини польова пошта В 5509 код 26613639 на користь ОСОБА_3 моральної шкоди у розмірі 50 000,00грн. та на користь ОСОБА_4 моральної шкоди у розмірі 100 000,00грн. - змінити, збільшивши розмір стягнутої суми на відшкодування моральної шкоди - до 200тис.грн. на користь ОСОБА_3 та до 300тис.грн. на користь ОСОБА_4.

В іншій частині це ж рішення суду залишити без змін.

Рішеннянабирає законної сили з моменту проголошення і на нього може бути подана касаційна скарга безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з моменту його проголошення.

Головуючий _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ В.В. Майданік

Судді: _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ О.В. Кутурланова

_ _ _ _ _ _ _ _ _ _ Н.В. Орловська