Рішення № 65545044, 21.03.2017, Охтирський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 583/3774/14-ц

2/583/5/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 березня 2017 року Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі:

головуючого судді Ільченко В.М.

при секретареві Вербі Н.О.

за участю позивача ОСОБА_1

представника позивачів ОСОБА_2

відповідача ОСОБА_3

представника відповідача ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Охтирка цивільну справу за позовом ОСОБА_5, ОСОБА_1 до ОСОБА_3, третя особа Охтирська міська державна нотаріальна контора про визнання майна спадковим та визнання права власності на частку у спадковому майні та зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_5, ОСОБА_1, третя особа Охтирська міська державна нотаріальна контора про визнання майна спільним сумісним та визнання права власності на спадкове майно,

ВСТАНОВИВ:

30.10.2014 відкрито провадження за первісним позовом. 17.11.2014 постановлено ухвалу про прийняття зустрічного позову.

Позивачі свої вимоги, в наступному уточнені, мотивують тим, що 10.01.2014 помер їх батько, ОСОБА_6, після смерті якого відкрилася спадщина. Вони, як спадкоємці батька, звернулися до нотаріуса з заявами про прийняття спадщини, було відкрито спадкову справу та, в наступному, ними отримано свідоцтво про право на спадщину по 1/3 частині гаража, розташованого в м. Охтирка, вул. Київська, 164 а Сумської області. Нотаріусом було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку площею 0,0711 га, що розташована на території м. Охтирка, садівниче товариство «Буровик-1», яка належала батькові відповідно до державного акту про право власності на землю серії СМ 002861, в звязку з відсутністю правовстановлюючого документу. Крім того, за життя батько перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3 і за час спільного проживання подружжям було придбано квартиру АДРЕСА_1, яка була оформлена на дружину. У видачі свідоцтва про право на спадщину на зазначену квартиру нотаріусом було відмовлено в звязку з відсутністю правовстановлюючого документу. Тому просять визначити, що частки ОСОБА_6 та ОСОБА_3 у квартирі, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, що є у спільній власності подружжя, є рівними та становлять ? частину кожному; визнати за ОСОБА_5 право власності на 1/6 частину спадкового майна квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 в порядку спадкування після ОСОБА_6, який помер 10.01.2014; визнати за ОСОБА_7 право власності на 1/6 частину спадкового майна квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 в порядку спадкування після ОСОБА_6, який помер 10.01.2014; визнати за ОСОБА_5 право власності на 1/3 частину земельної ділянки, що розташована в м. Охтирка, садівниче товариство «Буровик-1», площею 0,0711 га, цільове призначення якої для ведення садівництва, кадастровий номер 5910200000:21:009:0024, як за спадкоємцем за законом після ОСОБА_6, який помер

10.01.2014; визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/3 частину земельної ділянки, що розташована в м. Охтирка, садівниче товариство «Буровик-1», площею 0,0711 га, цільове призначення якої для ведення садівництва, кадастровий номер 5910200000:21:009:0024, як за спадкоємцем за законом після ОСОБА_6, який помер 10.01.2014 та стягнути з відповідачки судові витрати.

ОСОБА_3 заперечує проти заявлених вимог, свої вимоги, в наступному змінені та уточнені, мотивує тим, що з січня 2002 року фактично проживала з ОСОБА_6 у квартирі останнього за адресою: АДРЕСА_4. За час спільного проживання за спільні кошти був придбаний автомобіль марки «Citroen Xsara», 2002 року випуску, зареєстрований 08.06.2002 року за ОСОБА_6 05.03.2003 між нею та ОСОБА_6 був зареєстрований шлюб. У квартирі, де вони проживали, разом проводили капітальні та поточні ремонти, підтримували належний стан квартири, вартість поліпшень, які неможливо відокремити від квартири, складає 60891 грн. На імя ОСОБА_6 були внесені депозитні кошти в ПАТ «Укргазбанк» 27.02.2013 у розмірі 42000 грн. з 16,5% річних; ПАТ «Всеукраїнський ОСОБА_8 банк» у розмірі 60000 грн. та 4849,30 грн. відсотків та 5000 євро з відсотками 158,25 євро; в ПАТ «ПриватБанк» за договором від 23.03.2012 у розмірі 103000 грн. з 16,5% річних та від 30.07.2012 у розмірі 5000 євро з 7,5% річних. 21.04.2012 за власні кошти, за допомогою коштів сина ОСОБА_9, вона придбала квартиру АДРЕСА_5 з міркувань забезпечення себе житлом. Останніми роками ОСОБА_6 став хворіти, перебував на обліку в медичних закладах, потребував стороннього догляду та допомоги. 22.07.2013 сини ОСОБА_6 ОСОБА_5 та ОСОБА_1 забрали батька до м. Бровари Київської області. Скориставшись безпорадним станом батька, ОСОБА_1 та ОСОБА_5 оформили від імені батька довіреності та вчинили нотаріальні дії з продажу квартири АДРЕСА_6 на одного з синів, здійснили перереєстрацію автомобіля на одного з синів, зняли грошові заощадження з банківських рахунків. 10.01.2014 ОСОБА_6 помер в м. Бровари, однак поховання було здійснено в м. Охтирка, в якому ОСОБА_3 також брала участь, в тому числі за рахунок власних коштів. Після смерті ОСОБА_6, 16.01.2014, його синами було здійснено зняття грошових коштів, належних ОСОБА_6 з його банківського рахунку у розмірі 4550 грн. Вважає, що автомобіль є спільною сумісною власністю її та ОСОБА_6, оскільки придбаний за час фактичного спільного проживання за спільні кошти. Крім того, має право на відшкодування власником квартири АДРЕСА_6 ? частини здійснених поліпшень, які неможливо відокремити від квартири, оскільки приймала участь власними коштами та власними силами у їх здійсненні. Крім того, зазначає, що грошові заощадження ОСОБА_6 являлися спільною сумісною власністю. Тому порушує питання про поновлення строку звернення до суду з вимогою про встановлення факту спільного проживання з ОСОБА_6 внаслідок невизнання даної вимоги та встановлення факту спільного проживання її з ОСОБА_6 з січня 2002 року по 05.03.2003; визнання автомобіля марки «Citroen Xsara», 2002 року випуску, ДНЗ 50690 СА, зареєстрованого 08.06.2002 року за ОСОБА_6, спільним сумісним майном її та ОСОБА_6 з визначенням ідеальних часток по ? та визнанням за ОСОБА_3 права власності на ? частину зазначеного автомобіля; стягнення з ОСОБА_1 на її користь компенсаційної вартості ? частини поліпшень на утримання, збереження та поліпшення нерухомого майна, які неможливо відокремити від квартири та понесених майнових витрат в ході поліпшення квартири АДРЕСА_7 в розмірі 30445,50 грн; визнання спільним сумісним майном її та ОСОБА_6, при його житті, смерть якого настала 10.01.2014, грошових коштів на вкладах та депозитних рахунках банківських установ ПАТ «Укргазбанк» від 27.02.2013 від розміру 42000 грн. з 16,5% річних, ПАТ «Всеукраїнський ОСОБА_8» 60000 грн. з відсотками 4849,30 грн. та 5000 євро з відсотками 158,25 євро; ПАТ «КБ «Приват Банк» за договором від 23.03.2012 від розміру 103000 грн. з 16,5% річних та від 30.07.2012 від розмірі 5000 євро з процентною ставкою 7,5%; стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_5 солідарно на її користь суми грошових вкладів, депозитів та супутніх нарахувань у вигляді відсотків в розмірі 22784,74 грн, знятих 04.09.2013 з банківського рахунку ПАТ «Укргазбанк»; 32424,65 грн в національному депозиті та в іноземній валюті 2579,12 євро з банківського рахунку ПАТ «Всеукраїнський ОСОБА_8»; 51500 грн в національному депозиті та в іноземній валюті 2500 євро з банківського рахунку ПАТ КБ

«ПриватБанк»; 1516,66 грн грошових коштів у ПАТ КБ «ПриватБанк» ( спадкової 1/3 частини від 4550 грн), знятих через банкомат 16.01.2014 після смерті ОСОБА_6; визнання за нею права власності в порядку спадкування після смерті ОСОБА_6 на 1/3 частину земельної ділянки з загальної площі 0,0711 га в межах згідно з планом на території садівничого товариства «Буровик-1» м. Охтирка Сумської області за цільовим призначенням для садівництва кадастровий номер 5910200000:21:009:0024 на площу 0,0237 га; залишення за нею права приватної власності на однокімнатну квартиру АДРЕСА_8; стягнення з відповідачів судових витрат.

В судовому засіданні позивачі та їх представник заявлені вимоги підтримали, заперечили проти зустрічних вимог, крім визнання права на 1/3 частину земельної ділянки з тих підстав, що встановлення факту спільного проживання без реєстрації шлюбу не має юридичного значення, оскільки до 01.01.2004 була відсутня норма, що регулювала майнові відносини чоловіка та жінки, які проживають без реєстрації шлюбу. Вимога про визнання грошових коштів сумісним майном могла б бути предявлена до ОСОБА_6, оскільки кошти зняті за життя останнього, крім 1550 грн. Тому ця вимога до ОСОБА_5 та ОСОБА_1 не ґрунтується на закону, як і вимога про відшкодування вартості поліпшень, здійснених під час перебування у шлюбі з ОСОБА_6

Представник відповідача та відповідачка проти позову заперечили, підтримали заявлені відповідачкою вимоги. Представник відповідача зазначив, що квартира АДРЕСА_9 придбавалася для ОСОБА_3 в знак вдячності за її турботу. ОСОБА_5 та ОСОБА_1 в порушення вимог закону забрали хворого батька, оформили від його імені довіреність та вчинили дії по переоформленню квартири та автомобіля, зняли грошові кошти. Вважає, що оскільки автомобіль придбаний спільно ОСОБА_6 та ОСОБА_3, то ОСОБА_3 має право на ? частину автомобіля. Крім того, оскільки ОСОБА_10 вносила свою працю та кошти в здійснення ремонту в квартирі, то має право від нового власника на відшкодування ? частини вартості поліпшень. Грошові заощадження на депозиті це теж спільне майно, тому ОСОБА_3 має право на ? частину. Тому вважає позовні вимоги не обґрунтованими, натомість наполягає на задоволенні зустрічних вимог.

Допитаний в якості свідка позивач ОСОБА_5 суду пояснив, що з 1981 року до жовтня 2001 року батько перебував у шлюбі з ОСОБА_11 до її смерті. Вперше ОСОБА_3 батько представив восени 2002 року як майбутню дружину. На той час автомобіль був уже придбаний. Він особисто допомагав батькові придбавати автомобіль. У нього склалися тісні стосунки з батьком. Хоча він жив окремо в м. Полтава, однак часто бував в м. Охтирка, в тому числі по справам. З 2008 року батько захворів. З 2010 року став обмеженим у русі, однак нерухомим не був.

Допитаний як свідок ОСОБА_1 суду пояснив, що 04.10.2001 померла дружина батька, ОСОБА_11, з якою батько прожив 20 років. Втрату дружини батько тяжко переживав, вони, як сини, та друзі підтримували батька. В листопаді батько представив ОСОБА_3 як свою дружину, що він з братом сприйняли позитивно. ОСОБА_3 переїхала жити до батька, а через кілька місяців зареєстрували шлюб. В 2009 році батько став скаржитися на болі в спині та ногах. Певний час допомогу надавала ОСОБА_3, але потім це стало її обтяжувати. Вони з братом наполягали на послугах професійного доглядача, однак ОСОБА_3 відмовлялася. З 2013 року ОСОБА_3 стала залишати батька надовго самого. 22.07.2013 вони з братом вирішили забрати батька до м. Бровари і ОСОБА_3 не заперечувала. В м. Бровари батько давав розпорядження щодо належного йому майна, які були виконані. Після смерті батька ОСОБА_3 мала досить часу, щоб дооблаштувати свою квартиру, хоча ще жила в квартирі, якою батько вже розпорядився. Після смерті батька він давав 2000 євро для дооблаштування квартири ОСОБА_3, однак в подальшому зясувалося, що син ОСОБА_3 ОСОБА_9 заволодів гаражем. Так як не знайшли спільної мови, то звернулися до суду. Автомобіль батько придбавав разом з ОСОБА_5, коли ще не проживав з ОСОБА_3 ремонт у квартирі АДРЕСА_6 робився за батькові кошти. Дійсно, приїхавши з похорон, він зняв 4550 грн. батькового рахунку, так як не подумав, що 1/3 частину коштів необхідно передати ОСОБА_3

Свідок Дараган суду пояснив, що з 1981 року був особистим шофером ОСОБА_6 до виходу останнього на пенсію. Спочатку ОСОБА_12 проживав з дружиною ОСОБА_11, до її

смерті, мали синів, з якими у батька були близькі стосунки. Після смерті ОСОБА_11, можливо через рік чи два, ОСОБА_6 на Новорічному корпоративні представив ОСОБА_3 Він возив ОСОБА_6 та ОСОБА_3 на реєстрацію шлюбу. Після виходу на пенсію він також часто спілкувався з ОСОБА_6, останнім часом, коли ОСОБА_6 захворів, ОСОБА_3 скаржилася, що їй дуже важко. Також він возив ОСОБА_6 разом з ОСОБА_5 до м. Києва, де вони вибирали автомобіль і бачив, що в квартирі ОСОБА_6 люди робили ремонт.

Свідок ОСОБА_13 суду пояснила, що є племінницею ОСОБА_11, з якою були тісні відносини. В жовтні 2001 року ОСОБА_11 померла. На роковини встановлювали памятник і вона ночувала в квартирі ОСОБА_6 В той час ОСОБА_3 не було. ОСОБА_6 з синами мав тісні дружні стосунки. ОСОБА_3 вона вперше побачила в 2004-2005 роках, коли відпочивали з чоловіком на байдарках та зупинилися на околицях м. Охтирка, завітавши до ОСОБА_6

Свідок ОСОБА_9 суду пояснив, що його мати ОСОБА_3І стала проживати з ОСОБА_6 з 2002 року, вели спільне господарство. До реєстрації шлюбу разом проживали близько року. Мати разом з ОСОБА_6 придбали автомобіль. Керував автомобілем ОСОБА_6, а мати доглядала мила, трусила коврики. Мати доглядала спочатку матір ОСОБА_6, потім ОСОБА_6 Він жив поруч, часто бував у гостях. Коли ОСОБА_6 став хворіти, його сини стали ображати матір. На сімейній раді вирішили придбати матері квартиру. Разом з сестрою вони допомогли грошима і в 2013 році мати придбала квартиру.Мати з ОСОБА_6 після виходу на пенсію жили за пенсійні кошти, відкладали гроші на депозит. За час спільного життя мати з ОСОБА_6 робили в квартирі ремонт, він також допомагав фізичною працею виносив будівельне сміття.

Свідок ОСОБА_14 суду пояснила, що з 2004 року знає ОСОБА_3 по дачі. Бачила, що ОСОБА_3 на дачі постійно працювала сама, ОСОБА_6 тільки привозив, сам не працював. Їй відомо, що ОСОБА_6 та ОСОБА_3 були подружжям. Зі слів ОСОБА_3 їй відомо, що автомобіль вони з ОСОБА_6 купляли разом. Також їй відомо, що ОСОБА_3 проживала у ОСОБА_6, інколи він її виганяв, потім знову забирав до себе. Їй відомо, що грошові кошти на квартиру ОСОБА_3 брала у подруг.

Свідок ОСОБА_15 суду пояснила, що знала ОСОБА_6 та ОСОБА_3 як непоганих сусідів, проживали разом 10-11 років. ОСОБА_6 привів ОСОБА_3 десь протягом року після смерті попередньої дружини. Спочатку вони працювали. Потім пішли на пенсію. Поки ОСОБА_6 був при здоровї, їздили на дачу автомобілем, потім вже ОСОБА_3 їздила на велосипеді сама. ОСОБА_3І допомагала дочка та її син. З синів ОСОБА_6 частіше приїжджав син ОСОБА_16, хоча допомоги від синів майже не було, більше ОСОБА_6 займалася ОСОБА_3 Кілька разів ОСОБА_6 падав на вулиці і вона особисто допомагала, частіше ОСОБА_3 прохала допомоги у сусіда. Ремонт ОСОБА_3 робила разом з ОСОБА_6 Бачила, як ОСОБА_3 виносила будівельне сміття. ОСОБА_6 при розмові казав, що його ніхто так не доглядав. Потім сини забрали ОСОБА_12 до Києва, привезли вже після смерті.

Свідок ОСОБА_17 суду пояснив, що знає ОСОБА_3 та знав ОСОБА_6 як сусідів не менше 10 років. Вони разом робили ремонт, працювали на дачі, їздили на автомобілі. Дітей ОСОБА_6 бачив раз у рік. Сам він живе в квартирі з 1989 року. ОСОБА_18 жила раніше, він її не бачив.

Свідок ОСОБА_19 пояснила, що ОСОБА_3 знає з молодого віку, а ОСОБА_6 знає з часу, коли отримали квартиру. Знала всіх дружин ОСОБА_6, які були гарними жінками, ОСОБА_6 теж був добрий чоловік. В 2002 році вона змінила квартиру і тоді вже ОСОБА_3 стала жити в квартирі ОСОБА_6 Їй відомо, що коли вже ОСОБА_6 хворів, вони з ОСОБА_3 робили в квартирі ремонт.

Свідок ОСОБА_20 пояснила, що познайомилася з ОСОБА_3 в 2007-2008 роках. Вікна її квартири виходять на гаражі і ОСОБА_3 інколи їй телефонувала, коли ОСОБА_6 ставало погано. Ще до того, як вони з ОСОБА_3 познайомилися, вона її бачила, коли та виносила будівельне сміття, звернула увагу, бо сміття виносила жінка. Синів ОСОБА_6 не бачила, однак ОСОБА_3 добре про них відзивалася. Про ОСОБА_6 ніколи погано не говорила, хоча колись була свідком, як ОСОБА_6 показував каталог та запитував у ОСОБА_3, який памятник їй ставити. Бачила, що користувалися автомобілем, однак коли він куплений їй не відомо.

Свідок ОСОБА_21 суду пояснила, що працювала з ОСОБА_6, спілкувалися і на дачах. Після смерті дружини ОСОБА_18 через деякий час зявилася ОСОБА_3 ОСОБА_6 та ОСОБА_3 одружилися десь у 2003 році. ОСОБА_3 стала проживати у квартирі ОСОБА_6 Проживали разом, можливо автомобіль ОСОБА_6 придбав за свої гроші, однак харчувалися за кошти ОСОБА_3 На дачі працювала ОСОБА_3 Коли робили в квартирі ремонт, ОСОБА_3 допомагала виносити будівельне сміття. Синів бачила, ОСОБА_17 її неодноразово підвозив.

Свідок ОСОБА_22 суду пояснила, що її мати ОСОБА_3 до реєстрації шлюбу проживала з ОСОБА_6 десь півроку. Придбання автомобіля обговорювали разом, а також купили, коли мати вже жила з ОСОБА_6 Мати спочатку доглядала у ОСОБА_6 бабусю, потім ОСОБА_6 У матері та ОСОБА_6 були заощадження, які вони вносили на депозити. Мати одного разу повідомила, що отримала дивіденди, які внесла на депозит. Мати також готувала квартиру ОСОБА_6 до ремонту і вносила в ремонт свої кошти. Вона особисто допомагала фізично, ОСОБА_6 на той час був вже слабий. Син ОСОБА_16 приїжджав до батька частіше, ОСОБА_19 рідше. Так як ОСОБА_19 відносився до її матері недобре, вирішили придбати матері квартиру, вона взяла кредит, брат теж дав гроші, матері також допомогла подруга. ОСОБА_6 заперечував проти придбання квартири, говорив, що квартира ні до чого, оскільки вважав, що ОСОБА_3 помре раніше нього. В липні 2013 сини забрали ОСОБА_6

Суд проаналізував матеріали справи, вислухав пояснення свідків, дослідив письмові докази, дійшов наступного висновку.

Спір між сторонами виник зі спадкових правовідносин і підлягає врегулюванню нормами спадкового права.

Згідно з положеннямист. 1216 ЦК Україниспадкуванням є перехід прав та обовязків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно дост. 1218 ЦК Українидо складу спадщини входять усі права та обовязки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно дост. 1223 ЦК Україниправо на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені устаттях 1251-1265 цього Кодексу.

Відповідно дост. 1258 ЦК Україниспадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановленихстаттею 1259 цього Кодексу.

Відповідно до ст.1261 ЦК України, першу чергу право на спадкування за заковом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

За правилами ст. 1267 ЦК України, частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними.

Встановлено, що 10.01.2014 помер ОСОБА_6, актовий запис № 25 складений відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Броварського міськрайонного управління юстиції у Київській області 11.01.2014, після смерті якого відкрилася спадщина.

За життя ОСОБА_6 не залишив заповіту.

26.02.2014 ОСОБА_3 звернулася до Охтирської міської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після смерті чоловіка ОСОБА_6, заведена спадкова справа № 39, зареєстрована в Спадковому реєстрі № 55783454.

28.04.2014 до Охтирської міської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після смерті батька звернувся ОСОБА_1

16.05.2014 до Охтирської міської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадини після смерті батька звернувся ОСОБА_5

23.06.2016 державним нотаріусом Охтирської міської державної нотаріальної контори

видане свідоцтво про право на спадщину за законом, № 59140559 в Спадковому реєстрі, згідно якого посвідчене право власності ОСОБА_5 на 1/3 частину гаражу, що знаходиться по вул. Київська, 164-а м. Охтирка Сумської області на земельній ділянці Охтирської міської ради та внесено запис до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про право власності 15095383, що підтверджується копією свідоцтва про право на спадщину за законом та Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

23.06.2016 державним нотаріусом Охтирської міської державної нотаріальної контори видане свідоцтво про право на спадщину за законом, № 59140516 в Спадковому реєстрі, згідно якого посвідчене право власності ОСОБА_1 на 1/3 частину гаражу, що знаходиться по вул. Київська, 164-а м. Охтирка Сумської області на земельній ділянці Охтирської міської ради та внесено запис до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про право власності 15095834, що підтверджується копією свідоцтва про право на спадщину за законом та Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

13.01.2017 державним нотаріусом Охтирської міської державної нотаріальної контори видане свідоцтво про право на спадщину за законом, № 60100222 в Спадковому реєстрі, згідно якого посвідчене право власності ОСОБА_3 на 1/3 частину гаражу, що знаходиться по вул. Київська, 164-а м. Охтирка Сумської області на земельній ділянці Охтирської міської ради та внесено запис до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про право власності 18557703, що підтверджується копією свідоцтва про право на спадщину за законом та витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.

Оскільки між спадкоємцями виник спір щодо спадкового майна, рішенням Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 08.06.2015, яке набрало законної сили 23.06.2015, за наслідками розгляду позову ОСОБА_23, ОСОБА_1 до ОСОБА_9, Охтирської міської ради, обслуговуючого гаражного кооперативу «Чайка» про скасування рішення міської ради про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та про передачу земельної ділянки у приватну власність, скасування права власності на земельну ділянку, визнання за позивачами права власності на частки у зазначеній земельній ділянці та будівельні матеріали і конструктивні елементи у гаражі, третя особа Управління Держземагенства в Охтирському районі, Охтирська міська державна нотаріальна контора; за зустрічним позовом ОСОБА_9 до ОСОБА_5, ОСОБА_1, обслуговуючого гаражного кооперативу «Чайка» про визнання права власності на будівельні матеріали та конструктивні елементи, які складають гараж у обслуговуючому гаражному кооперативі, третя особа ОСОБА_3, Охтирська міська рада, за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_5, ОСОБА_1, обслуговуючого гаражного кооперативу «Чайка» про визнання права власності на будівельні матеріали та конструктивні елементи, які складають гараж у обслуговуючому гаражному кооперативі, третя особа ОСОБА_3, Охтирська міська рада, за зустрічним позовом ОСОБА_9 до ОСОБА_5, ОСОБА_1, обслуговуючого гаражного кооперативу «Чайка» про встановлення факту членства у обслуговуючому кооперативі, треті особи ОСОБА_3, Охтирська міська рада Сумської області, позовні вимоги ОСОБА_5, ОСОБА_1 задоволено частково; скасовано п. 14 рішення Охтирської міської ради від 29.07.2014 № 1157-МР, яким затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачу ОСОБА_9 у приватну власність земельної ділянки пощею 0,0027 га для будівництва індивідуального гаражу в м. Охтирці, по вул. Київській, обслуговуючий гаражний кооператив «Чайка», гараж № 163 та скасовано право власності за ОСОБА_9 на зазначену земельну ділянку; визнано за ОСОБА_5, ОСОБА_1 право власності на будівельні та конструктивні елементи індивідуального гаражу в м. Охтирці по вул. Київській, обслуговуючий гаражний кооператив «Чайка», гараж № 163 по 1/3 частині за кожним в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_6, який помер 10.01.2014; позовні вимоги ОСОБА_3 задоволено частково; визнано за ОСОБА_3 право власності на1/3 частину будівельних та конструктивних елементів індивідуального гаражу в м. Охтирці по вул. Київській, обслуговуючий гаражний кооператив «Чайка», гараж № 163 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_6, який помер 10.01.2014; в задоволенні позовних вимог ОСОБА_9 відмовлено за безпідставністю.

Таким чином, ОСОБА_5, ОСОБА_1 та ОСОБА_3, дотримавшись встановленого порядку своєчасно звернулися до нотаріуса та прийняли спадщину після померлого ОСОБА_1

І.В., отримавши свідоцтва про право на спадщину за законом у рівних частках. В звязку з наявністю спору право власності на частину спадкового майна визнано за рішенням суду.

Разом з тим, відповідно до Державного акту на право приватної власності на землю серії СМ № 002861 ОСОБА_6 належала земельна ділянка для ведення садівництва площею 0,0711 га, розташована в м. Охтирка, садівниче товариство «Буровик-1».

Однак, постановою державного нотаріуса Охтирської міської державної нотаріальної контори від 03.02.2016 ОСОБА_5 та ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтв про право на спадщину на квартиру та земельну ділянку, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_10 та садівниче товариство «Буровик-1» у звязку з відсутністю правовстановлюючих документів на вказане майно. Також, постановою державного нотаріуса Охтирської міської державної нотаріальної контори від 13.01.2017 ОСОБА_3 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_10 та садівниче товариство «Буровик-1», кадастровий номер 5910200000:21:009:0024 у звязку з відсутністю правовстановлюючих документів на вказане майно.

Відповідно до положень ст. 1225 ЦК України, право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

За таких обставин, до ОСОБА_5, ОСОБА_1, ОСОБА_3 перейшло право на земельну ділянку в рівних частинах і, оскільки відсутність правовстановлюючого документу перешкоджає їм у отриманні свідоцтва про право на спадщину, з метою захисту їх права, вимоги щодо визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування по 1/3 частині за кожним зі спадкоємців підлягають задоволенню.

Відповідно до положень ст. 1226 ЦК України, частка у праві спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах.

Відповідно до договору купівлі-продажу, укладеного 21.04.2012 між ОСОБА_24 та ОСОБА_3, посвідченого приватним нотаріусом Охтирського міського нотаріального округу ОСОБА_25 21.04.2012, зареєстрованого за № 897, ОСОБА_24 продала, а ОСОБА_3 придбала квартиру АДРЕСА_8 за 19288 грн.

Як вбачається зі свідоцтва про одруження, 05 березня 2003 року був зареєстрований шлюб між ОСОБА_6 та ОСОБА_3 відділом РАГС Охтирського міського управління юстиції Сумської області, актовий запис № 61.

Відповідно до положень ст. 60 СК Українимайно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є обєктом права спільної сумісної власності подружжя.

Відповідно до положень ст. 57 СК України, особистою приватною власністю дружини, чоловіка є, зокрема, майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто.

Таким чином, право особистої власності виникає в разі придбання майна за власні кошти.

Відповідно до положень ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 ЦПК України.

Докази мають відповідати вимогам належності і допустимості ( ст. 58, ст. 59 ЦПК України).

Так, свідки ОСОБА_22 та ОСОБА_9 вказували, що надавали матері кошти, а також вказували, що мати позичала кошти у подруги.

Разом з тим, доказів передачі їй коштів та їх конкретного розміру ОСОБА_3 не надає.

Крім того, згідно довідки Управління Пенсійного фонду України в м. Охтирці та Охтирському районі № 1426 від 15.12.2014, ОСОБА_3 перебуває на обліку та отримує пенсію в разі втрати годувальника, померлого внаслідок загального захворювання з січня 2003 року у

розмірі 141,90 грн., в подальшому розмірі пенсії збільшувався, станом на грудень 2013 року складав 1813,98 грн, у лютому 2014 2418,43 грн.

Доказів наявності інших джерел доходів ОСОБА_3 не надано.

Згідно довідки Управління Пенсійного фонду України в м. Охтирці та Охтирському районі № 1427 від 15.12.2014, ОСОБА_6 перебував на обліку та отримував пенсію за віком при повному стажі з січня 2003 року у розмірі 141,90 грн, в подальшому розмірі пенсії збільшувався і станом на січень 2014 року складав 4512,62 грн., тобто ОСОБА_6 мав більший дохід.

Таким чином, оскільки ОСОБА_3 не надано достатніх належних та допустимих доказів в підтвердження придбання квартири за власні кошти, суд дійшов висновку, що квартира АДРЕСА_11 придбана за спільні кошти подружжя та є спільною сумісною власністю, частки в якій кожного з подружжя складають по ?.

Таким чином, ? частина квартири АДРЕСА_11 ( в подальшому назва вулиці змінена на «Армійська») м. Охтирка Сумської області входить до спадкової маси, а тому кожен зі спадкоємців має право на 1/6 частину зазначеної квартири в порядку спадкування.

Отже, є підстави для визнання за ОСОБА_5 та ОСОБА_1 права власності в порядку спадкування по 1/6 частини зазначеної квартири за кожним та визнання за ОСОБА_3 права на 2/3 частини зазначеної квартири ( ? як частка у спільному майні подружжя та 1/6 частка в порядку спадкування після смерті чоловіка).

ОСОБА_3 заявлені вимоги про встановлення факту спільного проживання її та ОСОБА_6 без реєстрації шлюбу з січня 2002 року до 05.03.2003 року.

Відповідно до положень п. 5 ч. 1 ст. 256 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту, зокрема проживання однією сімєю чоловіка та жінки без шлюбу.

Разом з тим, до введення в дію з 01.01.2014 Сімейного кодексу України у Кодексі про шлюб та сімю було відсутнє таке поняття та відсутнє правове регулювання статусу майна, набутого під час спільного проживання без реєстрації шлюбу. А тому встановлення зазначеного факту не тягне за собою правових наслідків у виді підтвердження права на майно. Крім того, суду не надано достатніх доказів в підтвердження факту проживання з ОСОБА_6 з січня 2002 року, оскільки свідки не зазначають конкретної дати, з якої ОСОБА_3 та ОСОБА_6 стали проживати саме як одна сімя, їх покази свідчать лише про те, що ОСОБА_3 деякий час проживала з ОСОБА_6 без реєстрації шлюбу. За таких обставин, вимога про встановлення факту спільного проживання ОСОБА_3 з ОСОБА_6 з січня 2002 року по 05.03.2003 року задоволенню не підлягає.

ОСОБА_3 заявлена вимога про визнання автомобіля марки Citroen Xsara, 2002 року випуску та депозитних коштів на рахунках, відкритих ОСОБА_6, спільним сумісним майном подружжя та визнання за нею права власності на ? частину зазначеного майна.

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу САТ 215842, 21.08.2013 зареєстровано право власності ОСОБА_1 на автомобіль марки «Citroen Xsara», 2002 року випуску на підставі договору ААВ384661 від 20.08.2013.

Відповідно до повідомлення територіального сервісного центру 5943 від 28.12.2016, згідно облікових даних сервісного центру автомобіль марки «Citroen Xsara», 2002 року випуску 08.06.2002 був зареєстрований в Охтирському ВРЕР ДАІ Сумської області за ОСОБА_6, що мешкав в АДРЕСА_12, видані д.н.з. 50690СА. 21.08.2013 у ВРЕР-4 м. Києва транспортний засіб був знятий з обліку для реалізації ОСОБА_1, який діяв на підставі доручення ВТІ862476, виданого 12.08.2013 приватним нотаріусом. 21.08.2013 у ВРЕР-4 м. Києва на підставі довідки-рахунку ААВ384661, виданої 20.08.2013 ТОВ «АВТОЛІДЕР ГРУП», автомобіль був зареєстрований за ОСОБА_1, видані д.н.з. НОМЕР_1.

Відповідно до договорів на відкриття депозитних рахунків, 23.03.2012 ОСОБА_6 оформив в ПАТ «КБ «ПриватБанк» депозитний вклад на умовах внесення 103000 грн. на строк по 23.03.2013 під 16,5% річних. Кошти зняті 01.04.2013, що підтверджується випискою по рахунку.

30.07.2012 ОСОБА_6 оформив в ПАТ «КБ «ПриватБанк» депозитний вклад на умовах внесення 5000 євро на строк по 30.07.2013 під 7,5% річних. Кошти зняті 01.04.2013, що підтверджується випискою по рахунку.

27.02.2013 ОСОБА_6 на підставі договору № 032/02/13/0310 відкрив у відділенні № 310/18 АБ «Укргазбанк» депозитний рахунок, внесені кошти у розмірі 42000 грн. 04.09.2013 рахунок закритий, грошові кошти отримані за дорученням ОСОБА_5 в повному обсязі, що

підтверджується інформаційним листом відділення № 310/18 ПАТ АБ «Укргазбанк» та випискою по особистим рахункам.

15.03.2010 ОСОБА_6 на підставі договору № 134778/2010 відкрив у ПАТ «Всеукраїнський ОСОБА_8» депозитний рахунок, внесені кошти у розмірі 5000 доларів 03.09.2013 рахунок закритий, грошові кошти отримані в повному обсязі, що підтверджується випискою по рахунку.

27.03.2013 ОСОБА_6 на підставі договору № 556553/2013 відкрив у ПАТ «Всеукраїнський ОСОБА_8» депозитний рахунок, внесені кошти у розмірі 60000 грн, 03.09.2013 рахунок закритий, грошові кошти отримані в повному обсязі, що підтверджується випискою по рахунку.

Таким чином, на момент смерті ОСОБА_6 зазначене майно вибуло із його власності, а тому не може входити до спадкової маси.

Разом з тим, за життя ОСОБА_3 не порушувала питання про визнання зазначеного майна спільним сумісним, не заявляла вимог до ОСОБА_6 про поділ цього майна, не предявляла претензій щодо розпоряджання ним своїм майном, не порушувала питання про визнання дій по відчуженню автомобіля та розпоряджанню грошовими коштами такими, що порушують її право.

Таким чином, враховуючи, що ОСОБА_6 розпорядився зазначеним майном за життя і на час його смерті це майно йому не належало, відсутні підстави для визнання майна спільним сумісним та визнання за ОСОБА_3 права на частку у цьому майні в порядку спадкування. Отже в цій частині відсутні правові підстави для задоволення вимог.

Встановлено, що ОСОБА_6 в ПАТ «КБ «ПриватБанк» був відкритий картковий рахунок, на який здійснювалося зарахування пенсії. Відповідно до виписки з зазначеного рахунку, 08.01.2014 року на рахунок зарахована пенсія у розмірі 4512,62 грн, а 16.01.2014 здійснено зняття готівкових коштів у розмірі 4550 грн в банкоматі по вул. Братиславська, 11 м. Києва.

Оскільки ці кошти були наявними на час відкриття спадщини і ввійшли до спадкової маси, ОСОБА_3 правомірно заявлені вимоги про визнання за нею права на 1/3 частину зазначених коштів в порядку спадкування за законом після смерті чоловіка. Оскільки кошти буи зняті ОСОБА_1, що ним не заперечується, 1/3 частина цих коштів, що належить ОСОБА_3 утримується ним без достатньої правової підстави, тому вимоги ОСОБА_3 про стягнення з ОСОБА_1 на її користь коштів у розмірі 1516,66 грн підлягають задоволенню.

ОСОБА_3 заявлена вимога про відшкодування з ОСОБА_1 на її користь компенсаційної вартості ? частини поліпшень на утримання, збереження та поліпшення нерухомого майна, які неможливо відокремити від квартири та понесених майнових витрат в ході поліпшення квартири АДРЕСА_7 в розмірі 30445,50 грн

Відповідно до договору купівлі-продажу, укладеного 24.07.1992 між виконкомом Охтирської міської ради народних депутатів та ОСОБА_6, ОСОБА_6 належала квартира АДРЕСА_7.

Відповідно до договору купівлі-продажу квартири, укладеного 16.11.2013 між ОСОБА_6, який діє від імені ОСОБА_6 згідно довіреності, посвідченої приватним нотаріусом Київського районного нотаріального округу ОСОБА_26 від 07.08.2013 за № 1520 та ОСОБА_1, посвідченого приватним нотаріусом Охтирського міського нотаріального округу ОСОБА_27 16.11.2013, зареєстрованого за № 2458, ОСОБА_6 продав, а ОСОБА_1 придбав квартиру АДРЕСА_13 за ціною 99200 грн.

Відповідно до висновку судової будівельно-технічної експертизи № 194/195, складеного 30.09.2016, загальна вартість виконаних будівельних робіт, які проведені до 2010 року та у березні 2010 року у квартирі АДРЕСА_14, в тому числі вартість використаних матеріалів становить 60891 грн ( в тому числі використаних матеріалів 43810 грн ).

Як на правову підставу своїх вимог ОСОБА_3 посилається на норми, що регулюють захист права власності, зокрема розрахунки при витребуванні майна із чужого незаконного володіння.

Разом з тим, сторони не заперечують, що з часу реєстрації шлюбу з ОСОБА_6 та

деякий незначний час до реєстрації зазначеного шлюбу, ОСОБА_3 проживала в ІНФОРМАЦІЯ_1, що належала ОСОБА_6, куди була вселена на правах члена сімї власника квартири.

Оскільки в даному випадку мали місце сімейні правовідносини, відсутні правові підстави для задоволення заявлених вимог у цій частині.

Відповідно до положень ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

При зверненні до суду з позовом ОСОБА_5 та ОСОБА_1 був сплачений судовий збір у розмірі 1346 грн., який підлягає стягненню з ОСОБА_3

ОСОБА_3 при зверненні до суду був сплачений судовий збір у розмірі 3478,50 грн., що підтверджується відповідними квитанціями. Разом з тим, ОСОБА_3 змінювала заявлені вимоги та залишала частину вимог без розгляду. Оскільки відповідно до положень ч. 4 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» № 3674-VI від 08.07.2011 в разі залишення заяви без розгляду за клопотанням особи сплачений судовий збір не повертається, судовий збір за фактично заявлені вимоги складає 2924,63 грн.

Крім того, ОСОБА_3 понесені витрати на оплату судової будівельно-технічної експертизи у розмірі 3840 грн., що також підтверджується наданими суду квитанціями.

Відповідно до положень ст. 1 Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах» № 4191-VI від 20.12.2011,розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, а в адміністративних справах - субєктом владних повноважень, не може перевищувати 40 відсотків прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року, за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.

На підтвердження витрат на оплату правової допомоги ОСОБА_3 надано квитанцію про оплату 3000 грн., що підтверджується відповідними квитанціями, договір на надання правової допомоги та акти виконаних робіт. Таким чином, розмір судових витрат, понесених ОСОБА_3 складає 9764,63 грн.

ОСОБА_3 заявлені вимоги у розмірі 292463,58 грн, задоволені вимоги у розмірі 6516,66 грн, що складає 2,2% від заявлених вимог, таким чином, з ОСОБА_1 та ОСОБА_5 підлягає стягненню 9764,63х 2,2 = 214,80 грн, тобто по 107,40 грн з кожного.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1216, 1218, 1223, 1225, 1226, 1258, 1261, 1267 ЦК України, ст. 60 СК України, ст. ст. 10, 11, 58-61, 88, 208, 209, 212-215, 218, 224-226 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_5, ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_5 в порядку спадкування після померлого 10 січня 2014 року ОСОБА_6 право власності на 1/6 частину квартири № 20 по вул. Армійська ( раніше Червоноармійська), 74 м. Охтирка Сумської області.

Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування після померлого 10 січня 2014 року ОСОБА_6 право власності на 1/6 частину квартири № 20 по вул. Армійська ( раніше Червоноармійська), 74 м. Охтирка Сумської області.

Визнати за ОСОБА_5 в порядку спадкування після померлого 10 січня 2014 року ОСОБА_6 право власності на 1/3 частину земельної ділянки для ведення садівництва площею 0,0711 га, розташованої на території садівничого товариства «Буровик-1» м. Охтирка Сумської області, кадастровий номер 5910200000:21:009:0024.

Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування після померлого 10 січня 2014 року ОСОБА_6 право власності на 1/3 частину земельної ділянки

для ведення садівництва площею 0,0711 га, розташованої на території садівничого товариства «Буровик-1» м. Охтирка Сумської області, кадастровий номер 5910200000:21:009:0024.

Позовні вимоги ОСОБА_3 задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_3 в порядку спадкування після померлого 10 січня 2014 року ОСОБА_6 право власності на 1/3 частину земельної ділянки для ведення садівництва площею 0,0711 га, розташованої на території садівничого товариства

«Буровик-1» м. Охтирка Сумської області, кадастровий номер 5910200000:21:009:0024.

Визнати за ОСОБА_3 право власності на 2/3 частини квартири № 20 по вул. Армійська (Червоноармійська), 74 м. Охтирка Сумської області.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 грошові кошти у розмірі 1516,66 грн (одна тисяча пятсот шістнадцять грн. 66 коп.).

В задоволенні решти вимог відмовити за необґрунтованістю.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 в рахунок відшкодування судових витрат 673 ( шістсот сімдесят три ) гривні.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування судових витрат 673 ( шістсот сімдесят три ) гривні.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 в рахунок відшкодування судових витрат 107,40 ( сто сім грн 40 коп. ).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 в рахунок відшкодування судових витрат 107,40 ( сто сім грн 40 коп. ).

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Сумської області через Охтирський міськрайонний суд Сумської області протягом 10 днів з дня його проголошення, а особами, які приймали участь у справі, але не були присутні при проголошенні рішення в той же строк з часу отримання його копії.

Суддя Охтирського міськрайсуду

Сумської області ОСОБА_28