ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 листопада 2011 року Справа № 2а/2370/7596/2011
10.11.11
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Чалої А.С.,
при секретарі Хатковому А.В.,
за участю: відповідача ОСОБА_1 особисто, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в м. Черкасах Черкаської області до фізичної особи підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків,
ВСТАНОВИВ:
Управління Пенсійного фонду України в м. Черкасах Черкаської області звернулося до суду з адміністративним позовом про стягнення з фізичної особи підприємця ОСОБА_1 заборгованості із сплати страхових внесків за 2010 р. в розмірі 206 грн. 38 коп.
Оскільки сума страхових внесків у строки, встановлені п. 6 ст. 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»та Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України № 21-1 від 19.12.2003 р., відповідачем не сплачена, позивач просив стягнути її у судовому порядку.
Позивач свого представника у судове засідання не направив, звернувся до суду з заявою про розгляд справи без його участі. Із наданої заяви вбачається, що УПФУ в м. Черкасах Черкаської області позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Відповідач в судове засідання зявився та визнав адміністративний позов в повному обємі з урахуванням заяви позивача про уточнення позовних вимог від 10.11.2011 р.
Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Частиною першою статті 67 Конституції України (№ 254к/96-ВР) закріплено обов'язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до статті третьої Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.1997 р. № 400/97-ВР (надалі за текстом «Закон № 400/97-ВР»), збір на обов'язкове державне пенсійне страхування платники збору сплачують до Пенсійного фонду України в порядку визначеному законодавством України.
Пунктом третім частини першої статті першої Закону № 400/97-ВР, що був чинним на момент виникнення спірних правовідносин визначено, що платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які не використовують працю найманих працівників, а також адвокати, їх помічники, приватні нотаріуси, інші особи, які не є суб'єктами підприємницької діяльності і займаються діяльністю, пов'язаною з одержанням доходу.
Спеціальним законом, що визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, є Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року № 1058-IV (далі за текстом «Закон № 1058-IV»).
Статтею першою Закону № 1058-IV визначено, що страхувальниками є роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону сплачують страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Відповідно до пункту третього частини першої статті 11 Закону № 1058-IV загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), та члени сімей зазначених фізичних осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.
Пунктом пятим статті 14 Закону № 1058-IV встановлено, що страхувальниками, відповідно до цього Закону, є застраховані особи, зазначені в пунктах 3 і 4 статті 11 цього Закону.
Відповідно до статті 15 Закону № 1058-IV платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону.
Судом встановлено, що відповідач фізична особа підприємець ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа підприємець виконавчим комітетом Черкаської міської ради 22.03.2005р., за ідентифікаційним номером - НОМЕР_1 (а.с.7).
З огляду на викладені вище норми Закону № 1058-IV відповідач є страхувальником в розумінні цього Закону та платником страхових внесків.
Відповідно до статті четвертої Закону № 400/97-ВР, що була чинною на момент виникнення спірних правовідносин ставка збору на обовязкове державне пенсійне страхування для фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, встановлена в розмірі 33,2 відсотка від об'єкта оподаткування, визначеного пунктом 2 статті 2 цього Закону.
Згідно пункту другому статті другої Закону № 400/97-ВР, що був чинним на момент виникнення спірних правовідносин обєктом оподаткування для фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності є сума оподатковуваного доходу (прибутку), що обчислена в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України відповідно до законодавства України.
Пунктом 2.2. Інструкції «Про порядок формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованих внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування», затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 05.11.2009р. № 26-1, передбачено, що фізичні особи субєкти підприємницької діяльності самі за себе формують та подають до органів Пенсійного фонду звіт один раз на рік до 1 квітня року, наступного за звітним періодом; базовим звітним періодом для них є календарний рік.
Пунктом 5.3. Інструкції «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України № 21-1 від 19.12.2003 р., визначено порядок нарахування (обчислення) і строки сплати внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування. Підпунктом 5.3.1 п. 5.3. Інструкції передбачено, що фізичні особи підприємці самостійно визначають суми страхових внесків на підставі даних у річних розрахунках та звітах.
Пунктом 5.9. Інструкції встановлено, що обчислення страхових внесків органами Пенсійного фонду здійснюється на підставі складених актів перевірки правильності нарахування та сплати страхових внесків, звітності, що подається страхувальником, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суму заробітної плати (доходу), на які нараховуються страхові внески.
Судом встановлено, що відповідачем подано до управління Пенсійного фонду розрахунок суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за 2010р. із зазначенням суми оподатковуваного доходу 4 812 грн.
З урахуванням викладених вище норм Закону № 1058-IV та Закону № 400/97-ВР, відповідач зобовязаний сплатити до Пенсійного фонду України внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 33,2 % від суми оподатковуваного доходу, що складає 1 597 грн. 58 коп. Станом на 11.07.2011 р., згідно розрахунку (а.с.5), відповідач частково сплатив суму заборгованості в розмірі 943 грн.
10.11.2011 р. позивач надав до суду заяву про уточнення позовних вимог, якою зменшив свої позовні вимоги, внаслідок часткової сплати відповідачем суми заборгованості в розмірі 448 грн. 20 коп., що підтверджується випискою з банку за 26.08.2011 р.
На момент винесення постанови за відповідачем обліковується борг, зі сплати страхових внесків, який з урахуванням заяви про уточнення суми позовних вимог становить 206 грн. 38 коп.
З огляду на вищезазначене, суд приходить до висновку, що відповідач зобовязаний сплатити недоїмку за страховими внесками до Пенсійного фонду України за 2010р. у сумі 206 грн. 38 коп., тому позовні вимоги позивача є законними та обґрунтованими.
Відповідно до частини четвертої статті 94 КАС України судові витрати, здійснені позивачем субєктом владних повноважень, з відповідача не стягуються.
Керуючись ст.ст. 86, 94, 159, 162 КАС України,
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (18002, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь управління Пенсійного фонду України в м. Черкасах Черкаської області (18002, м. Черкаси, вул. Хрещатик, 195, ідентифікаційний код 37930126) заборгованість зі сплати страхових внесків за 2010р. у сумі 206 (двісті шість) грн. 38 коп.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд в порядку передбаченому ст. ст. 185 187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя А.С. Чала
Судове рішення № 65537708, Черкаський окружний адміністративний суд було прийнято 10.11.2011. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2а/2370/7596/2011. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: