Ухвала суду № 65528998, 20.03.2017, Апеляційний суд Закарпатської області

Справа № 309/4054/16-ц

У Х В А Л А

Іменем України

20 березня 2017 року м. Ужгород

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Закарпатської області в складі:

головуючого - судді Куштана Б.П. (доповідача),

суддів: Джуги С.Д. і Кожух О.А.,

при секретарі: Шукаль О.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу судді Хустського районного суду від 14 грудня 2016 року за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ майна та визнання права власності, -

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою судді Хустського районного суду від 14 грудня 2016 р. позовну заяву ОСОБА_2 визнано неподаною і повернуто позивачеві.

ОСОБА_2 просить скасувати цю ухвалу, а питання про відкриття провадження у справі передати на новий розгляд до суду першої інстанції. Указує, що нею у позовній заяві були викладені обставини справи, якими обґрунтовуються позовні вимоги. Зазначає, що суд не має права на стадії вирішення питання про відкриття провадження у справі надавати оцінку доданим до позовної заяви доказам.

Суддя суду першої інстанції, постановляючи ухвалу про визнання позовної заяви неподаною і повернення її позивачу, виходив із того, що позивачкою лише частково було усунуто недоліки, вказані в ухвалі судді від 29 листопада 2016 р.

Апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала - скасуванню із передачею питання відкриття провадження у справі до суду першої інстанції на новий розгляд, із таких мотивів.

Як видно з матеріалів справи, ОСОБА_2 звернулася у суд із позовом про поділ спільного майна подружжя і визнання права власності на це майно в листопаді 2016 р. (а.с.1-12). Ухвалою судді від 29 листопада 2016 р. позовну заяву ОСОБА_2 було залишено без руху в зв'язку з її невідповідністю вимогам п.п.4, 5, 6 ч.2 і ч.5 ст. 119 ЦПК України, а саме: недоплачений судовий збір і неподання доказів у підтвердження обставин, на які посилається позивач (а.с.52-53).

12 грудня 2016 р. позивачка усунула вказані в ухвалі недоліки, зокрема, сплатила судовий збір, а стосовно доказів, які, на думку судді, не додані до позовної заяви, позивачка повідомила, що надасть їх суду до початку розгляду справи по суті (а.с.55-56). Натомість суд визнав неподаною і повернув позовну заяву ОСОБА_2 у зв'язку з порушення вимог п. п. 4, 5, 6 ч.2 ст. 119 ЦПК України (а.с.57).

Колегія суддів не погоджується із цим висновком.

Так, відповідно до ч.1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно з положеннями ч. ч. 1, 2 ст. 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. ч 1, 2 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи (за винятком тих осіб, які не мають цивільної процесуальної дієздатності), в інтересах яких заявлено вимоги.

За правилами ч.1 ст. 131 ЦПК України сторони зобов'язані подати свої докази суду до або під час попереднього судового засідання у справі, а якщо попереднє судове засідання у справі не проводиться, - до початку розгляду справи по суті.

Відповідно до п.7 Постанови пленуму Верховного суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» від 12.06.2009 №2 подання доказів можливе на наступних стадіях цивільного процесу, тому суд не вправі через неподання доказів при пред'явленні позову залишати заяву без руху та повертати заявнику.

На стадії вирішення питання про відкриття провадження у справі суд не вправі вирішувати питання достатності доказів, поданих позивачем на обґрунтування своїх вимог, оскільки кожна сторона на власний розсуд розпоряджається своїми процесуальними правами. Крім того, суд не має права визнавати неподаною і повертати позовну заяву позивачеві з підстав надання або ненадання тих чи інших доказів, оскільки позивач не позбавлений можливості подавати докази до вирішення справи по суті. Суд тільки в процесі судового розгляду має право давати оцінку доказам, які були подані сторонами, на предмет їх належності й допустимості в конкретних спірних правовідносинах.

У контексті наведеного колегія суддів дійшла висновку, що оскаржена ухвала підлягає скасуванню із передачею питання на новий розгляд відповідно до вимог ст. 312 ч.1 п.3 ЦПК України.

Керуючись п.4 ст. 311, ст. 313, п.2 ч.1 ст. 314, ст.ст. 315, 317, 319 ЦПК України, -

УХВАЛИЛА:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

2. Ухвалу судді Хустського районного суду від 14 грудня 2016 року скасувати, а питання відкриття провадження у справі передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення й оскарженню у касаційному порядку не підлягає.

Судді: