Рішення № 65521554, 22.03.2017, Апеляційний суд Київської області

Справа № 367/3544/16-ц Головуючий у І інстанції Пархоменко О. В.Провадження № 22-ц/780/1542/17 Доповідач у 2 інстанції Голуб С. А.Категорія 26 22.03.2017

РІШЕННЯ

Іменем України

22 березня 2017 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого судді Голуб С.А.,

суддів Савченко С.І., Таргоній Д.О.

за участі секретаря Дрозда Р.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційного суду Київської області цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Ірпінського міського суду Київської області від 13 грудня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення трьох відсотків річних та інфляційних нарахувань за договором позики,

в с т а н о в и л а :

В квітні 2016 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом посилаючись на те, що 4 червня 2008 року він позичив відповідачу 30 000 доларів США на строк один місяць. Оскільки відповідач кошти не повернув, рішенням Ірпінського міського суду від 27.12.2011 р. з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 стягнуто 239 250 грн., що було еквівалентно на час ухвалення рішення 30 000 доларів США. 6 грудня 2012 року відділом державної виконавчої служби Ірпінського міського Управління юстиції було відкрито виконавче провадження.

Оскільки рішення суду не виконане, позивач просив суд на підставі ст.. 526 ЦК України стягнути з відповідача 30 991 грн., що становить 3% річних, 167 475 грн. - інфляційні нарахування, а всього 198 466 грн.

Рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 13 грудня 2016 року позов задоволено частково. Стягнуто із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3, заборгованість у загальній сумі 82 653,20 гривень, з якої: 21 945,45 гривень - три відсотки річних; 60 707,75 гривень - сума інфляційних нарахувань та судові витрати у розмірі 826, 53 гривень.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з таким рішенням суду відповідач подав апеляційну скаргу, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

В доводах апеляційної скарги зазначає, що позов поданий поза межами позовної давності. Крім того, суд не перевірив розрахунки надані позивачем, отже не правильно визначив розмір заборгованості. Просить рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, виходячи з такого.

Судом першої інстанції встановлено, що рішенням Ірпінського міського суду від 27 грудня 2011 року (а.с7-8) з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 стягнуті позика у розмірі 239 250 грн. та 3% річних у розмірі 23 872 грн..

Даних про виконання рішення суду матеріали справи не містять

Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції виходив з того, що

між сторонами існують зобов»язання, які відповідачем не виконуються, а тому для нього мають настати наслідки, передбачені ст.. 625 ЦК України. Разом із тим, зменшуючи розмір стягнення, суд першої інстанції виходив з того, що в період 16.01.15 по 18.03.15, 17.04.15 по 30.05.15 та з 09.06.15 по 20.10.15 . 04.11.15 по 28.03.16 відповідач брав участь в антитерористичній операції, а тому на нього розповсюджується дія ч.15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», а тому штрафні санкції, пеня за невиконання зобов»язань, а також проценти за користування кредитом не нараховуються. Враховуючи наведене, суд стягнув кошти за період з 27.12.2011 р. по 18.12.2014 р.

Також при ухваленні рішення суд зазначив, що відповідач не подав заяву про відмову у задоволенні позову за спливом позовної давності.

Доводи апеляційної скарги в частині незастосування судом першої інстанції позовної давності колегія суддів відхиляє, оскільки суд належним чином мотивував своє рішення в цій частині і правильно виходив з того, що позовна давність може бути застосована судом при вирішенні спору лише за заявою відповідача, однак такої заяви до суду не надходило.

Однак колегія суддів не може погодитися із судом першої інстанції в частині визначення розміру заборгованості.

Відповідно до ст.. 625ЦК України на яку, як на підставу позову посилався позивач, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як встановлено судом першої інстанції, між сторонами виникли зобов»язальні правовідносини внаслідок укладення договору позики.

Оскільки рішенням суду з відповідача на користь позивача стягнуто грошову суму у розмірі 239 250 грн. і таке зобов»язання зводиться до сплати грошей, отже є грошовим зобов»язанням, яке ОСОБА_2 належним чином не виконує, це дає підстави для стягнення на користь позивача інфляційних витрат за весь час прострочення, оскільки боржник зобов»язаний відшкодувати інфляційні витрати від знецінення неповернутих коштів за час виконання рішення суду про стягнення суми та 3% річних. Саме в такий спосіб можуть бути відшкодовані матеріальні втрати кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів.

Разом із тим, при ухваленні рішення суд першої інстанції не перевірив надані позивачем розрахунки розміру заборгованості, внаслідок чого ухвалив рішення про стягнення заборгованості у більшому розмірі. Суд взагалі не виклав у своєму рішенні із яких розрахунків він виходив визначаючи розмір інфляційних втрат. Отже рішення суду не можна вважати законним і обґрунтованим.

Відповідно до Порядку проведення індексації грошових доходів населення, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 р. № 1078 визначено правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення і поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників.

Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 101 відсотка (в редакції що діяла до 01 січня 2016 року) та 103 відсотка (з 01 січня 2016 року).

Розрахунок інфляційних втрат розраховується за наступною формулою:

Збитки від інфляції = (сума боргу*індекс інфляції)/100 % - сума боргу

Інфляційні втрати розраховуються починаючи з березня 2014 року.

Березень 2014: ( 239250* 102,2)/100 - 239250 = 5263,5; квітень 2014: ( 239250* 103,3)/100 - 239250 = 7895,25; травень 2014: ( 239250* 103,8)/100 - 239250 = 9091,5; вересень 2014: (239250* 102,9)/100 - 239250 = 6 938,25; жовтень 2014: (239250* 102,4)/100 - 239250 = 5742; листопад 2014 р.: (239250* 101,9)/100 - 239250 = 4545,75. Загальна сума інфляційних втрат становить 39 476,25 грн.

В інші місяці, які були зазначені судом першої інстанції в період розрахунку поріг інфляції не перевищував 101 %, тому інфляційних втрат не було.

Визначаючи 3% річних судова колегія застосовує таку формулу: сума боргу х кількість днів прострочки х 3% : 365 : 100. Кількість днів прострочки становить 1087.

Отже 239250 х1087 х 3 : 365 :100 =21375,18 грн.

Підсумовуючи викладене, загальна сума інфляційних втрат за період з грудня 2011 р. по грудень 2014 р. становить 39476,25 грн., 3% річних становить 21 375,18 грн. Загальна сума, яка підлягає стягненню з відповідача становить 60851,43 грн.

З врахуванням наведеного, судова колегія вважає, що рішення суду в підлягає зміні в частині визначення розміру заборгованості .

Керуючись ст. ст. 303, 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України колегія суддів,

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Ірпінського міського суду Київської області від 13 грудня 2016 року змінити в частині стягнення трьох відсотків річних та інфляційних нарахувань.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 три відсотки річних у розмірі 21375,18 гривень та інфляційні втрати в розмірі 39476,25 гривень, що разом складає 60851,43 гривні.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді