Рішення № 65521553, 21.03.2017, Апеляційний суд Київської області

Справа № 367/6319/14-ц Головуючий у І інстанції Кухленко Д. С.Провадження № 22-ц/780/348/17 Доповідач у 2 інстанції Березовенко Р. В.Категорія 26 21.03.2017

РІШЕННЯ

Іменем України

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області в складі:

головуючогоБерезовенко Р.В., суддівОлійника В.І., Мельника Я.С.,при секретаріСпеней І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Ірпінського міського суду Київської області від 20 жовтня 2016 року по цивільній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитні Ініціативи" до ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И Л А:

У жовтні 2014 року ТОВ "Кредитні ініціативи" звернулося із позовом до ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про стягнення заборгованості.

В обґрунтування позову вказувало, що 18.08.2008 року між АКБ «ТАС-Комерцбанк» та ОСОБА_5 укладено Кредитний договір № 2614/0808/88-008, з подальшим внесення змін та доповнень. Банк зобов'язується надати Боржнику за Кредитним договором - Позичальникові кредит у сумі 80 000,00 дол. США, а Відповідач зобов'язується повернути наданий кредит і сплатити проценти за користування в сумі, строки та на умовах, що передбачені Кредитним договором.

Банк свої зобов'язання за Кредитним договором виконав в повному обсязі, надавши ОСОБА_5 кредит у сумі 80 000,00 дол. США.

В свою чергу, відповідач неналежно виконує взяті на себе зобов'язання, чим грубо порушує істотні умови Кредитного договору, в результаті чого станом на 01.08.2014 року, має прострочену заборгованість: за кредитом - 77 057,00 дол. США, що за курсом НБУ на дату розрахунку складає - 921 854,47 грн., по відсотках - 52 688,89 дол. США, що за офіційним курсом НБУ на дату розрахунку складає - 630 331,94 грн.

В забезпечення виконання зобов'язань Позичальника, що випливають з Основного договору, ВАТ «Сведбанк» та ОСОБА_6 уклали Договір Поруки №2614/0808/88-008-Р-1.

Також вказувало, що між ПАТ «Сведбанк» 28.11.2012 року який в свою чергу виступає правонаступником Акціонерного комерційного банку «ТАС-Комерцбанк» (далі - ПАТ «Сведбанк») та - ФК «Вектор Плюс» укладено Договір факторингу.

28.11.2012 року між ТОВ «ФК «Вектор Плюс» та ТОВ «Кредитні ініціативи» укладено Договір факторингу.

Відповідно до п. 2.1, 2.2. Договору Клієнт (ТОВ «ФК «Вектор Плюс») відступає Фактору (ТОВ «Кредитні ініціативи») свої права Вимоги заборгованості по кредитних договорах, укладених з Боржниками, право на вимогу якої належить Клієнту на підставі Документації. З моменту відступлення Клієнтом Фактору прав вимоги заборгованості від боржників, всі гарантії, надані боржниками щодо заборгованостей, стають дійсними для Фактора та вважаються наданими Фактору. Разом з правами вимоги до Фактора переходять всі пов'язані з ними права, зокрема права грошової вимоги щодо нарахованих та несплачених Боржниками процентів, комісій, штрафних санкцій та інших обов'язкових платежів.

Тобто відбулася заміна кредитора, а саме ТОВ «Кредитні ініціативи» набуло статусу нового кредитора/стягувача за договором"' від 18.08.2008 № 2614/0808/88-008 позичальником згідно якого є ОСОБА_5

Просило стягнути солідарно з ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на свою користь заборгованість в сумі 1 780 116,34 грн. а саме: за кредитом - 921 854,47 грн.; по відсотках - 630 331,94 грн.; пеня - 227 929,93 грн.; також просили стягнути солідарно з відповідачів витрати по сплаті судового збору у сумі - 3 654,00 грн.

Рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 20 жовтня 2016 року позов задоволено.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на користь ТОВ «Кредитні ініціативи» заборгованість в сумі 1 780 116,34 грн. Вирішено питання щодо судових витрат.

Не погоджуючись із судовим рішенням, ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення і неправильне застосування судом норм матеріального і процесуального права.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з таких підстав.

Відповідно до вимог ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 214 ЦПК України судове рішення має відповідати в тому числі на такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 3) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Зазначеним вимогам оскаржуване судове рішення в повній мірі не відповідає.

Судом першої інстанції встановлено, що 18.08.2008 року АКБ «ТАС-Комерцбанк» (правонаступник ВАТ «Сведбанк», який в свою чергу виступає правонаступник - ПАТ «Сведбанк») та ОСОБА_5 уклали Кредитний договір № 2614/0808/88-008, з подальшим внесенням змін та доповнень.

Згідно договору Банк зобов'язується надати Боржнику за Кредитним договором - Позичальникові кредит у сумі 80 000,00 дол. США, а Відповідач зобов'язується повернути наданий кредит і сплатити проценти за користування в сумі, строки та на умовах, що передбачені Кредитним договором.

28.11.2012 року між ТОВ «ФК «Вектор Плюс» та ТОВ «Кредитні ініціативи» укладено Договір факторингу.

Відповідно до п.2.1, 2.2. Договору Клієнт (ТОВ «ФК «Вектор Плюс») відступає Фактору (ТОВ «Кредитні ініціативи») свої права Вимоги заборгованості по кредитних договорах, укладених з Боржниками, право на вимогу якої належить Клієнту на підставі Документації. З моменту відступлення Клієнтом Фактору прав вимоги заборгованості від боржників, всі гарантії, надані боржниками щодо заборгованостей, стають дійсними для Фактора та вважаються наданими Фактору. Разом з правами вимоги до Фактора переходять всі пов'язані з ними права, зокрема права грошової вимоги щодо нарахованих та несплачених Боржниками процентів, комісій, штрафних санкцій та інших обов'язкових платежів.

Отже, відбулася заміна кредитора, а саме ТОВ «Кредитні ініціативи» набуло статусу нового кредитора/стягувача за договором" від 18.08.2008 № 2614/0808/88-008 позичальником згідно якого є ОСОБА_5

Банк свої зобов'язання за кредитним договором виконав в повному обсязі, надавши ОСОБА_5 кредит у сумі 80 000,00 дол. США.

В свою чергу, відповідач неналежно виконував взяті на себе зобов'язання, чим грубо порушує істотні умови Кредитного договору, в результаті чого станом на 01.08.2014 р., має заборгованість: за кредитом - 77 057,00 дол. США, що за курсом НБУ на дату розрахунку складає - 921 854,47 грн., по відсотках - 52 688,89 дол. США, що за офіційним курсом НБУ на дату розрахунку складає - 630 331,94 грн.

Встановивши вказані обставини суд першої інстанції задовольнив вимоги позивача в повному розмірі, виходячи із того, що банк свої зобов'язання за кредитним договором виконав, а ОСОБА_5 свої зобов'язання не виконує.

Проте судова колегія не в повній мірі погоджується із висновками суду першої інстанції, виходячи із наступного.

Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.

У ч. 2 ст. 517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.

Отже, за змістом наведених положень закону, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не звільняється від обов'язку погашення заборгованості взагалі, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 23 вересня 2015 року у справі № 6-979цс15 і згідно зі ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковою для судів.

За положеннями статей 512-514,516 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі (відступлення права вимоги). Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання. До нового кредитора переходять у повному обсязі права первісного кредитора у зобов'язанні. Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Колегія суддів вважає доведеним факт переходу права вимоги за кредитним договором до нового кредитора, а доводи апеляційної скарги з цього приводу такими, що є необгрунтованими та безпідставними.

Крім того, згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Згідно ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Згідно ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.

Згідно ст. 554 ЦК України у разі порушення зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник.

Поскільки відповідач ОСОБА_5 отримавши кредитні кошти та не виконнавши своїх обов'язків по сплаті щомісячних платежів на погашення кредиту, покладених на нього кредитним договором має прострочену заборгованість, чим порушує права товариства як нового кредитора, то суд відповідно до вимог закону та умов кредитного договору (п.5.3.2) вважає за необхідне захистити права позивача, і стягнути солідарно із відповідачів, як позичальника, так і поручителя на користь товариства, як нового кредитора борг за кредитним договором.

Однак, перевіряючи розмір заборгованості, яка підлягає до стягнення, колегія суддів варховує наступне.

Рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 20 червня 2012 року позовні вимоги ПАТ «Сведбанк» були задоволені частково, стягнуто солідарно з ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на користь ПАТ «Сведбанк» заборгованість за кредитним договором від 18.08.2008 № 2614/0808/88-008 і пеню на загальну суму 827 677,62 гривні та судові витрати в розмірі 2 932,96 гривень, що в загальному склало 830 610,58 гривень. В іншій частині позовних вимог було відмовлено.

20 серпня 2012 року ухвалою апеляційного суду Київської області вищевказане рішення Ірпінського міського суду залишено без змін і рішення набрало чинності.

Зі змісту даного рішення суду вбачається, що заборгованість, яку було стягнуто судом складається з дострокового повернення всього тіла кредиту в розмірі 77 057, 00 дол. США та прострочених відсотків в розмірі 23 373, 08 дол. США.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що в силу вимог ч.2 ст.223 ЦПК України позивач, як правонаступник ПАТ «Сведбанк» не вправі знову заявляти в суді ту саму позовну вимогу з тих саме підстав, відповідно до яких вже було ухвалене рішення судом, яке набрало законної сили.

Отже, позовна вимога про стягнення з відповідачів заборгованості за тілом кредиту в розмірі 77 057,00 дол. США та заборгованості за відсотками, яка існувала станом на 27 січня 2012 року в розмірі 23 373,08 дол. США не підлягають до задоволення, а тому позов слід задовольнити частково.

Доводи представника позивача з приводу того, що оскільки рішення суду від 20 червня 2012 року не було виконане, а тому позивач має право на стягнення цих коштів повторно, розцінюються колегією суддів критично і до уваги не приймаються, оскільки згідно з постановою державного виконавця від 10 листопада 2014 року ВП №45411655 ТОВ «Кредитні ініціативи» відмовлено у прийнятті до провадження виконавчого документу та у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа №1013/3516/2012 виданого 09 листопада 2012 року Ірпінським міським судом Київської області про стягнення з ОСОБА_5 на користь ПАТ «Сведбанк» боргу у сумі 830 610,58 гривень, у зв»язку з пропуском строку пред»явлення виконавчого документа до виконання і дана постанова ТОВ «Кредитні ініціативи» не оскаржувалася.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що до стягнення з відповідачів підлягає заборгованість за відсотками за користування кредитними коштами за період з 27 січня 2012 року (рішення суду від 20 червня 2012 року) по 01 серпня 2014 року (відповідно до позовних вимог у даній справі) в розмірі 29 315,81 дол. США, що по курсу НБУ становить 350 713, 24 грн. ( 52 688,89 дол.США - 23 373,08 дол.США).

Що ж стосується розміру пені, яку позивач просить стягнути з відповідачів, то відповідно до вимог п.1 ч.2 ст. 258 ЦК України позовна давність на стягнення пені застосовується в один рік.

З розрахунку заборгованості (а.с.60 т.1) вбачається, що за період з 01 жовтня 2013 року по 01 жовтня 2014 року (день звернення до суду з позовом) розмір пені становить 16 372,56 дол.США, що за курсом НБУ становить 195 869,52 грн.

Так, відповідно до ст. 549 ЦК України, штраф, пеня - це є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредитору у разі порушення боржником зобов'язання.

Разом з тим, за правилами ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають значення для справи.

Істотними обставинами в розумінні ч. 3 ст. 551 ЦК України можна вважати, зокрема, ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу (наприклад, відсутність негативних наслідків для позивача через прострочення виконання зобов'язання).

Враховуючи значний розмір пені та ту обстиавину, що саме з вини позивача виконавчий документ з приводу виконання рішення суду від 20 червня 2012 року не було своєчасно пред»явлено до виконання, що послугувало підставою нарахуваня нових штрафних санкцій, що на думку колегії суддів є істотною обставиною, яка має значення у даній справі, колегія суддів вважає за можливе, відповідно до ч.1 ст. 551 ЦК України зменшити розмір пені і стягнути з відповідачів на користь позивача пеню в розмірі 50 000 грн.

Крім того, відповідно до ст. 88 ЦПК України пропорційно до задоволених позовних вимог та вимог апеляційної скарги стягненню зі сторін підлягають судові витрати.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 314, 316 ЦПК України, колегія судів, -

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 - задовольнити частково.

Рішення Ірпінського міського суду Київської області від 20 жовтня 2016 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_5 та ОСОБА_6 солідарно на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитні Ініціативи" заборгованість за відсотками за користування кредитиними коштами в розмірі 350 713,24 грн. та пеню в розмірі 50 000 грн., а всього 400 713 (чотириста тисяч сімсот тринадцять) грн. 24 коп.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитні Ініціативи" судовий збір у розмірі 500 (п»ятьсот) грн.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитні Ініціативи" судовий збір у розмірі 500 (п»ятьсот) грн.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитні Ініціативи" на користь ОСОБА_5 судовий збір за подачу апеляційної скарги у розмірі 3 000 (три тисячі) грн.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий: Р.В.Березовенко

Судді: Я.С.Мельник

В.І.Олійник