Постанова № 65521176, 20.03.2017, Апеляційний суд Київської області

Справа № 382/1839/16-п Головуючий у І інстанції Литвин Л. І.Провадження № 33/780/269/17 Доповідач у 2 інстанції ГайдайКатегорія 147 20.03.2017

ПОСТАНОВА

Іменем України

20 березня 2017 року м. Київ

Суддя Апеляційного суду Київської області Гайдай Р.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Яготинського районного суду Київської області від 08 лютого 2017 року, якою

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканця АДРЕСА_1

піддано адміністративному штрафу на користь держави, стягнувши з нього 10 200 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.

Постановлено стягнути з ОСОБА_2 судовий збір на користь держави в розмірі 320 грн.

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_2 притягнутий до адміністративної відповідальності за те, що 09 листопада 2016 року близько 00 години в м. Яготин Київської області по вул. Вокзальній керував автомобілем «Мерседес» д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння та відмовився від проведення огляду в закладах охорони здоров'я.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить постанову Яготинського районного суду Київської області від 08 лютого 2017 року скасувати та закрити провадження у справі за обставин, передбачених ст. 247 КУпАП.

В обґрунтування своїх вимог зазначає, що висновок судового рішення ґрунтується лише на протоколі про адміністративне правопорушення та письмових поясненнях свідків, які є зацікавленими у розгляді справи (поліцейського Яготинського ВП ОСОБА_3 та медичних працівників Яготинської ЦРЛ - ОСОБА_4 та ОСОБА_5.). Вважає, що рішення суду першої інстанції постановлено з порушенням вимог ст.ст. 245, 247, 252, 280 КУпАП щодо всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин справи і вирішення її в точній відповідності із законом.

Апелянт вказав, що судом першої інстанції не приділено належної уваги деяким обставинам складання протоколу про адміністративне правопорушення та його направлення для проходження медичного огляду. В порушення Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказами МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 року працівник поліції не надав жодних документів, що стосуються застосування спеціального технічного засобу, саме тому апелянт наполягав провести медичний огляд у спеціалізованому медичному закладі.

Крім того, апелянт вказав, що інспектор ОСОБА_3 не роз'яснив йому права, передбачені ст. 268 КУпАП, що є грубим порушенням чинного законодавства, адміністративний протокол щодо нього був складений одразу на місці зупинки його транспортного засобу, а не після того, як його було доставлено до закладу охорони здоров'я, де він відмовився від проходження медичного огляду.

При цьому, апелянт зазначив, що матеріали справи не містять в собі документів, які б підтверджували його характеристику, як особи, що вчинила правопорушення, сімейний стан, тощо. Вказане свідчить про порушення судом вимог ст. 33 КУпАП.

Зміст постанови суду першої інстанції має відповідати вимогам передбаченим ст.ст. 283 і 284 КУпАП, однак, в резолютивній частині постанови суд взагалі не конкретизує, за які саме дії його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення.

Заслухавши ОСОБА_2 котрий підтримав подану апеляційну скаргу та просив її задоволити, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, приходжу до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Згідно зі ст.ст. 245, 252 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, на підставі досліджених та перевірених судом доказів.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні; чи підлягає вона адміністративній відповідальності; чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясовують інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

На переконання апеляційного суду, суддя районного суду дотримався вимог закону, всебічно й повно дослідив усі обставини справи та зробив обґрунтований висновок про наявність вини у вчиненні ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, що підтверджується сукупністю зібраних та перевірених судом доказів, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення серії АП1 379407 від 09 листопада 2016 року (а.с 1) та поясненнями свідків ОСОБА_5 і ОСОБА_4 (а.с. 26).

Диспозиція ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність, зокрема, за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, а так само за відмову особи від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан такого сп'яніння.

З матеріалів справи, а саме з протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що водій ОСОБА_2 керував транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп'яніння, від проходження медосвідування відмовився в присутності свідків.

З пояснень свідків встановлено, що ОСОБА_2 хоч і погодився пройти огляд, однак, навмисно не дотримувався інструкції з експлуатації спеціального технічного засобу, а саме не видихнув з легень повітря в такій мірі, щоб спрацював прилад, в зв'язку з чим прилад не надав ніякого результату і провести огляд за допомогою технічного засобу не надалось можливим.

Від здачі крові на аналіз ОСОБА_2 відмовився, що підтвердив і в судовому засіданні апеляційного суду.

За таких обставин, вважаю, що достатніх доводів і належних доказів, які б спростовували правильність висновків суду першої інстанції щодо накладення на ОСОБА_2 адміністративного стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами, апеляційна скарга та його пояснення не містять.

Щодо доводів апеляційної скарги ОСОБА_2 про порушення вимог ст. 33 КупАП, то вони є необґрунтованими, оскільки адміністративне стягнення останньому накладено судом першої інстанції у відповідності до вимог ст. 33 КУпАП. з врахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, ступеня його вини та в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, що є достатнім для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Щодо доводів апеляційної скарги, що в резолютивній частині постанови суду не конкретизовано за які саме дії його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, то вони є безпідставними, оскільки в мотивувальній частині постанови, суддя повно виклав, яке адміністративне правопорушення вчинив ОСОБА_2, а також вказав у відповідності до якої статті та частини КУпАП притягнув його до відповідальності.

З урахуванням вищезазначеного, вважаю, що постанова Яготинського районного суду Київської області від 08 лютого 2017 року про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП є законною та обґрунтованою і підстав для її скасування не вбачаю.

На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП,-

ПОСТАНОВИЛА:

Постанову Яготинського районного суду Київської області від 08 лютого 2017 року, стосовно ОСОБА_2 залишити без зміни.

Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Апеляційного суду

Київської області Р.М. Гайдай