Рішення № 65521028, 22.03.2017, Апеляційний суд Київської області

Справа № 362/2919/16-ц Головуючий у І інстанції Кравченко Л. М.Провадження № 22-ц/780/1005/17 Доповідач у 2 інстанції Таргоній Д. О.Категорія 53 22.03.2017

РІШЕННЯ

Іменем України

22 березня 2017 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого - судді Таргоній Д.О.,

суддів: Гуля В.В., Верланова С.М.,

за участі секретаря Дрозда Р.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 06 грудня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства "Київоблгаз", третя особа - директор Васильківської філії по експлуатації газового господарства ПАТ "Київоблгаз" Горбань Андрій Олексійович про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати, зобов"язання вчинити певні дії.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши матеріали справи та доводи скарги

УСТАНОВИЛА:

ОСОБА_2 звернувся до суду з вищезазначеним позовом до Публічного акціонерного товариства "Київоблгаз", свої вимоги обгрунтував наступним.

З 09.04.2013 р. він працював у відповідача контролером служби режимів газопостачання обліку та контролю за витрачанням природного газу споживачами. Двічі незаконно звільнявся відповідачем та був поновлений на роботі судом.

Наказом №201-в вказаний підрозділ було реорганізовано у відділ контролю обліку газу (далі ВКОГ). Наказом №302-к від 19.12.2014 р. його безпідставно переведено на іншу роботу у відділ обліку та балансів газу; вважав, що в цій частині п. 2 наказу підлягає скасуванню, про що він звернувся до відповідача (заява вх. №242, інформаційний запит вх. №275, заява вх. №417).

Наказом №23/1-в його було скеровано на навчання з питань охорони праці в період з 30.03.2015 р. по 01.04.2015 р. Про незгоду відбути в навчально-курсовий комбінат він заявив 30.03.2015 р. (вх. №653), проте відповіді він не отримав. З наказом №27/1-в також не згоден та інформував (вх. №24) та заявив (вх. №№188,246) про безпідставне направлення на навчання в період з 28 - 30.04.2015 р., відповіді не отримав.

Наказом №153-к йому було оголошено догану за відсутність на навчанні в навчально-курсовому комбінаті ПАТ «Київоблгаз» за адресою: м.Боярка, вул. Шевченко, 178 в період з 30.03 - 01.04.2015 р., з якою він також не згоден і вважає незаконною.

Наказом №183 з 21.05.2015 р. його було «звільнено з роботи у зв'язку з систематичним невиконанням працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, згідно п. 3 ст. 40 КЗпП України». Натомість, він контролер ВКОГ, відповідно п. 2.19 РІ дотримався вимог внутрішнього трудового розпорядку та зобов'язань щодо охорони праці і систематично виконував завдання згідно маршрутних листів №8,9,10 по вул. Володимирська, 35, відрядження йому не надавалося, строк дії посвідчення №21-13 на його вимогу не подовжено.

Вважає, що наказ №183 від 21.07.2015 р. підлягає скасуванню та поновлення його на роботі на посаді контролера ВКОГ і виплати середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу з 40% індексацією суми нарахувань заробітної плати згідно ч. 5 ст. 95 КЗпП України. КТС на підприємстві не створено. З профспілкової організації він вийшов. З 21.05.2015 р. він не працює, його незаконне звільнення перешкоджає працевлаштуванню.

Крім того,вважає, що незаконним звільненням йому нанесена моральна шкода, яка полягає у порушенні законодавства про працю та права на працю згідно ч. 1 ст. 43 КУ, що призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків та зумовлюють додаткових зусиль для організації свого життя і відповідно ст. 237-1 КЗпПУ відповідач зобов'язаний відшкодувати йому завдану моральну шкоду.

А тому позивач звернувся до суду з зазначеним позовом та просить поновити його на роботі на посаді контролера газового господарства відділу контролю обліку газу Васильківської філії ПАТ «Київоблгаз» скасувавши наказ №183 від 21.05.2015 р.; стягнути з відповідача заробітну плату за кожен день вимушеного прогулу з 21.05.2015 р. по день поновлення на роботі в розмірі 421,99 грн. за кожен день вимушеного прогулу та моральну шкоду в розмірі 3059,19 грн.

Під час розгляду даної цивільної справи позивач збільшив свої позовні вимоги, обгрунтовуючи їх наступним.

Наказом №201-в від 29.09.2014 р. «Про зміну в організаційній структурі Філії з 01.10.2014 р.» реорганізовано службу режимів газопостачання, обліку та контролю за витрачанням газу споживачами (СРГОК) у відділ контролю обліку газу (ВКОГ). Відповідно до п. 5 даного наказу інспекторові з кадрів ОСОБА_4 необхідно було внести відповідні зміни до трудових книжок працівників Філії, проте до його трудової книжки НОМЕР_1 даного запису внесено не було. В день незаконного звільнення 21.05.2015 р. він заявив відповідачу, що не згоден з записами в трудовій книжці. А тому, просить суд зобов'язати відповідача внести до трудової книжки НОМЕР_1 запис №16, дата 01.10.2014, «Реорганізувати службу режимів газопостачання, обліку та контролю за витрачанням газу споживачами у відділ контролю обліку газу», наказ №201-в від 29.09.2014 р.».

Крім того, позивач просив встановити середньомісячну заробітну плату йому, як контролеру відділу контролю обліку газу Васильківської Філії ПАТ «Київоблгаз» в розмірі 8861,81 грн.; середньоденну - 421,99 грн.

Рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області від 06 грудня 2016 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з даним рішенням, позивач у своїй апеляційній скарзі просить рішення скасувати і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог. Обгрунтовуючи апеляційну скаргу, позивач зазначає, що судом першої інстанції не були взяті до уваги пояснення позивача, надані ним докази, не перевірів обґрунтованість накладеного дисциплінарного стягнення, не дав належної оцінки доводам позивача про те, що звільнення відбулось за критику з метою помсти. Крім того, вважає необґрунтованим стягнення з нього судового збору в дохід держави.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення суду першої інстанції вказаним вимогам в цілому відповідає, окрім вирішеного судом питання про стягнення судових витрат.

Так, судом першої інстанції встановлено, що 09.04.2013 р. позивача прийнято на роботу на посаду контролера газового господарства служби режимів газопостачання обліку та контролю за використанням природного газу споживачами (а.с. 22).

22.08.2013 р. позивача звільнено з роботи зі згоди профспілкового комітету за прогул без поважних причин, відповідно до п. 4 ст. 40 КЗпП України, на підставі наказу № 194-к від 21.08.2013 р., що підтверджується записом в трудовій книжці позивача, номер запису 10 від 22.08.2013 р. (а.с. 22).

На підставі рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 27.11.2013 р. позивача було поновлено на посаді контролера газового господарства служби режимів газопостачання, обліку та контролю за витрачанням природного газу споживачами Васильківської філії по експлуатації газового господарства Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Київоблгаз» та стягнуто на його користь заробітну плату за час вимушеного прогулу, а також моральну шкоду (а.с.152-153 ).

04.06.2014 р. Васильківською філією по експлуатації газового господарства видано наказ №140-к про звільнення ОСОБА_2, контролера газового господарства служби режимів газопостачання, обліку та контролю за витрачанням природного газу споживачами за систематичне невиконання без поважних причин обов'язків, покладених на нього правилами внутрішнього трудового розпорядку, згідно п. 3 ст. 40 КЗпП України (а.с. 22).

На підставі наказу № 201-в від 29.09.2014 р. «Про зміни в організаційній структурі філії з 01.10.2014 р. було реорганізовано службу режимів газопостачання, обліку та контролю за витрачанням природного газу споживачами та службу по розрахунках за спожитий газ та створено наступні відділи: відділ контролю обліку газу та відділ обліку та балансів газу (а.с. 4).

На підставі рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 18.12.2014 р. та згідно наказу № 302-к від 19.12.2014 р. позивача було поновлено на посаді контролера газового господарства служби режимів газопостачання обліку та контролю за використанням природного газу споживачами Васильківської філії по експлуатації газового господарства Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Київоблгаз" та стягнуто на його користь заробітну плату за час вимушеного прогулу, а також моральну шкоду (а.с. 154-160 ).

19.12.2014 р. інженером з охорони праці ПАТ «Київоблгаз» ОСОБА_5 було проведено ОСОБА_2 вступний інструктаж з охорони праці у Васильківській філії ПАТ «Київоблгаз», як це вбачаєтьсяч з журналу проведення вступного інструктажу по Васильківській філії (а.с.11-113).

05.01.2015 р. начальником відділу обліку та балансів газу ОСОБА_6 було проведено ОСОБА_2 повторний інструктаж з охорони праці у Васильківській філії ПАТ «Київоблгаз», як це вбачається з журналу реєстрації інструктажів з питань охорони праці на робочому місці (а.с. 122-124).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач був ознайомлений з Положенням про порядок ведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці в ПАТ "Київоблгаз" (а.с. 13-17) та Робочою інструкцією контролера газового господарства відділу обліку та балансів газу (а.с. 194-195), що підтверджується : заявою № 13 вх. № 276 від 30.01.2015р. ( а.с. 176).

23.03.2015 р. на виконання п. 3.1 «Положення про порядок ведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці в ПАТ "Київоблгаз» та листа начальника відділу охорони праці та цивільного захисту ОСОБА_7 від 23.03.2015р. № 15-310 (а.с.7), ОСОБА_2 було направлено на навчання в навчально-курсовий комбінат ПАТ «Київоблгаз» за адресою: м. Боярка, вул. Шевченка, 178 в період з 30.03.2015 р. по 01.04.2015 р. згідно наказу №23/1-в «про направлення на навчання» (а.с. 179), з яким ОСОБА_2 було ознайомлено під підпис. Згідно актів навчально-курсового комбінату від 30.03.2015р., 31.03,2015р., 01.04.2015р. (а.с.176-178) ОСОБА_2 не прибув на навчання в навчально-курсовий комбінат.

В повідомленні № 7 (а.с. 177) ОСОБА_2 23.04.2015 р. було запропоновано надати пояснення стосовно його відсутності на навчанні в навчально-курсовому комбінаті ПАТ «Київоблгаз» в період з 30.03.2015 р. по 01.04.2015 р., з повідомленням ОСОБА_2 ознайомлений під підпис, дати пояснення ОСОБА_2 відмовився, посилаючись на те що його поясснення викладені в його заяві № 653 від 30.03.2015р. (а.с. 8) про що складено акт від 24.04.2015р. (а.с. 179).

Повідомленням № 6 від 22.04.2015 р. ОСОБА_2 було запропоновано під підпис з'явитися на засідання комісії по перевірці знань з гань охорони праці та кваліфікаційної комісії для проходження атестації з охорони праці (а.с.178). У зв'язку з недотриманням зобов'язань з охорони праці, а саме: відсутністю без поважних причин на навчанні в навчально-курсовому комбінаті ПАТ "Київоблгаз» за адресою: м. Боярка, вул. Шевченка, 178, в період з 30.03.2015 р. по 01.04.2015 р., що є порушенням п. 3.1 «Положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці в ПА Т "Київоблгаз", та п. 2.19 Робочої інструкції контролера газового господарств відділу обліку та балансів газу ОСОБА_2 було оголошено догану згідні наказу від 29.09.2015 р. № 153-к «Про накладення дисциплінарного стягнення», з наказом ОСОБА_2 ознайомлений під підпис 29.04.2015 р. (а.с. 12).

Листом від 20.04.2015 р. Васильківська ФЕГГ звернулась до навчально-курсового комбінату з проханням провести навчання та перевірку знань з питань охорони праці ОСОБА_2 (а.с. 167).

Згідно наказу від 27.04.2015 р. № 27/1-в «Про направлення навчання», ОСОБА_2 було направлено повторно на проведення навчання з питань охорони праці в період з 28.04.2015 р. по 30.04.2015р. , з наказом ОСОБА_2 ознайомлений 27.04.2015р. під підпис (а.с. 9). У вказаний період ОСОБА_2 не прибув на навчання з питань охорони праці в навчально-курсовий комбінат, що підтверджується актами навчально-курсового комбінату ПАТ «Київоблгаз» від 28.04.15, 29.04.15 та 30.04.15р. (а.с. 184-186).

06.05.2015 р. повідомленням № 9 ОСОБА_2 було запропоновано надати пояснення щодо його відсутності в навчально-курсовому комбінат: навчанні з охорони праці в період з 28.04.15 по 30.04.15р, проте останній повідомленні № 9 вказав, що підстави для відбуття на навчання відсутні (а.с. 187).

Вирішуючи питання про відмову в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що за систематичне невиконання без поважних причин обов'язків, покладених правилами внутрішнього трудового розпорядку саме недотримання вимог з охорони праці - відсутністю без поважних причин навчанні з питань охорони праці в навчально-курсовому комбінаті «Київоблгаз», що є порушенням п. 3.1 «Положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці в ПАТ «Київоблгаз», та Робочої інструкції контролера газового господарства відділу обліку та бал газу, ОСОБА_2 було звільнено на підставі п.3 ст. 40 КЗпП України та виплачено компенсацію за 24 дні невикористаної щорічної відпустки за період праці з 05.06.2014 р. по 21.05.23015р. згідно наказу від 21.05.2015 р. № 183. При цьому, доказів на підтвердження неправомірності звільнення з роботи позивачем не надано.

Колегія суддів апеляційного суду з такими висновками погоджується, оскільки вони відповідають встановленим по справі обставинам та ґрунтуються на вимогах чинного законодавства.

Відповідно до п.3 ч. 1 ст.40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку систематичного невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення.

Згідно роз'яснень пунктів 22 та 23 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.1992 року «Про практику розгляду судами трудових спорів» з наступними змінами та доповненнями у справах про поновлення на роботі осіб, звільнених за порушення трудової дисципліни, судам необхідно з'ясувати, в чому конкретно проявилось порушення, що стало приводом до звільнення, чи могло воно бути підставою для розірвання трудового договору за пунктами 3, 4, 7, 8 ст. 40, п. 1 ст. 41 КЗпП, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147(1), 148, 149 КЗпП правила і порядок застосування дисциплінарних стягнень, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи застосовувалось вже за цей проступок дисциплінарне стягнення, чи враховувались при звільненні ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяна ним шкода, обставини, за яких вчинено проступок, і попередня робота працівника.

У таких випадках враховуються ті заходи дисциплінарного стягнення, які встановлені чинним законодавством і не втратили юридичної сили за давністю або зняті достроково (ст.151 КЗпП), і ті громадські стягнення, які застосовані до працівника за порушення трудової дисципліни у відповідності до положення або статуту, що визначає діяльність громадської організації, і з дня накладення яких до видання наказу про звільнення минуло не більше одного року.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що у зв'язку з недотриманням зобов'язань з охорони праці, а саме: відсутністю без поважних причин на навчанні в навчально-курсовому комбінаті ПАТ "Київоблгаз» за адресою: м. Боярка, вул. Шевченка, 178, в період з 30.03.2015 р. по 01.04.2015 р., що є порушенням п. 3.1 «Положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці в ПА Т "Київоблгаз", та п. 2.19 Робочої інструкції контролера газового господарств відділу обліку та балансів газу ОСОБА_2 було оголошено догану згідно наказу від 29.09.2015 р.

Колегія суддів апеляційного суду вважає необґрунтованими доводи апеляційної скарги щодо незаконності наказу начальника Васильківської філії ПАТ по газопостачанню та газифікації «Київоблгаз» №23/1-в «Про направлення на навчання», оскільки такий наказ є чинним, ніким не скасованим, в судовому порядку позивачем оскаржений не був.

З пояснень самого позивача, наданих у суді апеляційної інстанції вбачається, що таке навчання він проходив при прийнятті його на роботу, а в подальшому в процесі роботи - не проходив. Вважав, що проведеного з ним повторного інструктажу з охорони праці у Васильківській філії ПАТ «Київоблгаз» було достатньо.

У той же час, з матеріалів справи вбачається, що відповідно до п. 3.1 Положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці в ПАТ «Київоблгаз», працівники ПАТ «Київоблгаз» під час прийняття на роботу і в процесі роботи проходять в ПАТ «Київоблгаз» за рахунок товариства інструктаж, навчання та перевірку знань з питань охорони праці, надання першої допомоги потерпілим від нещасних випадків, а також правил поведінки у разі виникнення аварії.

З огляду на вказані обставини, невиконання наказів начальника Васильківської філії ПАТ «Київоблгаз» про направлення на навчання є порушенням порушення трудової дисципліни.

З урахуванням наведеного, судом першої інстанції вірно встановлено, що відповідач звільнив позивача з роботи за систематичне невиконання ним без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором та правилами внутрішнього трудового розпорядку, і до нього у квітні 2015 року застосовувалися заходи дисциплінарного стягнення у виді догани.

Відтак, суд вірно вважав наказ відповідача від 21 травня 2015 року про звільнення позивача із займаної посади законними та винесеним з дотриманням норм діючого законодавства і не вбачав підстав для його скасування.

Крім того, обґрунтованими є також висновки суду першої інстанції щодо відмови в задоволенні вимог про відшкодування моральної шкоди, внесення запису до трудової книжки, встановленню розміру заробітної плати.

У той же час, заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги щодо безпідставного стягнення судом з позивача в дохід держави судового збору в розмірі 2756 грн., оскільки, як вірно зазначено в апеляційній скарзі, відповідно до положень п. 1. ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі позивачі звільняються від сплати судового збору. Суд першої інстанції зазначених положень закону не врахував. Дійшов помилкового висновку про стягнення з позивача судового збору, тому в цій частині рішення суду підлягає скасуванню.

В решті, доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, оскільки суд першої інстанції відповідно до вимог ст. ст. 212-213 ЦПК України повно і всебічно з'ясував обставини, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, всебічно, повно об'єктивно та безпосередньо дослідив наявні у справі докази та оцінив належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності і дійшов вірного висновку про відмову в позові.

На підставі викладеного та керуючись ст. 307, 308, 309, 316, 318, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 06 грудня 2016 року - скасувати в частині стягнення з ОСОБА_2 в дохід держави судового збору в сумі 2756 грн.

В іншій частині рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді: