Ухвала суду № 65520912, 21.03.2017, Апеляційний суд Київської області

Справа № 362/6133/14-ц Головуючий у І інстанції Медведєв К. В.Провадження № 22-ц/780/1015/17 Доповідач у 2 інстанції Фінагєєв В. О.Категорія 26 21.03.2017

УХВАЛА

Іменем України

21 березня 2017 року м. Київ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Апеляційного суду Київської області в складі:

Головуючого судді Фінагєєва В.О.,

суддів Кашперської Т.Ц., Яворського М.А.,

за участю секретаря Нагорної Г.О.,

розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 10 жовтня 2016 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості та зустрічним позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк», третя особа - ОСОБА_2 про визнання договору поруки припиненим, -

В С Т А Н О В И Л А:

У грудні 2014 року ПАТ «Універсал Банк» звернувся до суду з позовом та просив стягнути солідарно з відповідачів 27 321,32 доларів США, що еквівалентно 424 182 грн. 62 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 10 жовтня 2007 року між ПАТ «Універсал Банк» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір, згідно умов якого банк надав позичальнику кошти у розмірі 20 000 доларів США строком до 10 жовтня 2014 року. З метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між ПАТ «Універсал Банк» та ОСОБА_3 було укладено договір поруки, відповідно до умов якого поручитель зобов'язалася відповідати по зобов'язаннях позичальника. Позивач виконав взяті на себе зобов'язання та надав позичальнику кошти. Однак, у порушення умов договору ОСОБА_2 не виконує належним чином свої зобов'язання, у зв'язку з чим утворилася заборгованість.

У березні 2015 року ОСОБА_3 звернулася до суду з зустрічним позовом та просила визнати припиненим договір поруки № CL1747 від 10 жовтня 2007 року.

Зустрічні позовні вимоги обґрунтовані тим, що 09 грудня 2009 року Дарницьким районним судом м. Києва видано судовий наказ про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості. Протягом шести місяців після вказаної дати позивач не звертався до ОСОБА_3 з вимогою повернути кредитні кошти. ПАТ «Універсал Банк» не повідомляв ОСОБА_3 про зміну процентної ставки, тобто банк збільшив обсяг зобов'язань за договором поруки без згоди поручителя.

Рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області від 10 жовтня 2016 року позов ПАТ «Універсал Банк» задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Універсал Банк» заборгованість за кредитним договором від 10 жовтня 2007 року № CL1747 в сумі 424 182 грн. 62 коп., яка складається з 284 213 грн. 77 коп. - прострочена заборгованість по кредиту, 119 762 грн. 92 коп. - відсотки, 20 205 грн. 92 коп. - підвищені відсотки. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Зустрічний позов ОСОБА_3 задоволено. Визнано договір поруки від 10 жовтня 2007 року № CL1747, укладений між ВАТ «Банк Універсальний» та ОСОБА_3 припиненим.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду першої інстанції через невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач зазначає, що суд першої інстанції безпідставно не застосував строк позовної давності, оскільки останній платіж було здійснено 10 листопада 2009 року. Крім того, 13 травня 2009 року позивач пред'явив відповідачу вимогу станом на 12 травня 2009 року та зазначив, що заборгованість ОСОБА_2 перед банком становить 2 116,06 доларів США та заявив про повне дострокове та негайне погашення заборгованості за кредитом. Позивач в односторонньому порядку збільшив як основну, так і підвищену проценту ставку, що є підставою для визнання недійсним договору в цій частині. Суд першої інстанції безпідставно відхилив висновок експерта та не навів жодного мотивованого аргументу щодо відмови у його прийнятті.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу відхилити, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом встановлено, що 10 жовтня 2007 року між ВАТ «Банк Універсальний», правонаступником якого є ПАТ «Універсал Банк», та ОСОБА_2 укладено кредитний договір CL1747, згідно умов якого кредитор надав позичальнику кредитні кошти у сумі 20 000 доларів США, строком користування до 10 жовтня 2014 року зі сплатою 24 % річних за користування кредитними коштами.

Згідно додатку 1 до Кредитного договору підвищена процентна ставка в разі прострочення платежу складає 72 % річних.

Згідно меморіальних ордерів банк надав ОСОБА_2 кошти в сумі 20 000 доларів США.

10 жовтня 2007 року між ВАТ «Банк Універсальний», правонаступником якого є ПАТ «Універсал Банк», та ОСОБА_3 укладено договір поруки CL1747, відповідно до якого ОСОБА_3 зобов'язалася перед банком відповідати за невиконання ОСОБА_2 усіх його зобов'язань перед кредитором, що виникли з вищезазначеного кредитного договору.

ПАТ «Універсал Банк» повідомляв ОСОБА_2 про зміну відсоткової ставки (а.с.25, т.2).

13 травня 2009 року ПАТ «Універсал Банк» направив ОСОБА_2 вимогу, в якій зазначив, що станом на 12 травня 2009 року заборгованість останнього перед банком складає 2 116,06 доларів США. У вказаній вимозі зазначено, що уникнути арешту майна останнього та примусового стягнення боргу останній може в разі термінової сплати всієї заборгованості протягом 5 днів з дати отримання вимоги за договором кредиту.

05 грудня 2009 року Дарницький районний суд міста Києва видав судовий наказ у справі про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Універсал Банк» суми заборгованості за кредитним договором в сумі 179 716 грн. 80 коп.

Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 19 вересня 2014 року зазначений судовий наказ скасовано.

Згідно розрахунку, наданого позивачем, заборгованість ОСОБА_2 перед банком становить 424 182 грн. 62 коп., яка складається з 284 213 грн. 77 коп. - прострочена заборгованість по кредиту, 119 762 грн. 92 коп. - відсотки, 20 205 грн. 92 коп. - підвищені відсотки.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги банку до ОСОБА_2 є обґрунтованими та підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання, виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом встановлено, що ПАТ «Універсал Банк» надав ОСОБА_2 кошти у розмірі 20 000 доларів США строком користування до 10 жовтня 2014 року. У зв'язку з неналежним виконанням зобов'язань за кредитним договором 13 травня 2009 року ПАТ «Універсал Банк» направив ОСОБА_2 вимогу про виконання зобов'язань за кредитним договором та погашення заборгованості у розмірі 2 116,06 доларів США. Однак, відповідач ОСОБА_2 не виконав пред'явлені банком вимоги.

У листопаді 2009 року банк звернувся до суду з заявою про видачу судового наказу. 05 грудня 2009 року видано судовий наказ у справі про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Універсал Банк» суми заборгованості за кредитним договором в сумі 179 716 грн. 80 коп. Вказаний судовий наказ був скасований ухвалою суду від 19 вересня 2014 року.

Заперечуючи проти позову, ОСОБА_2 зазначає, що позивачем пропущено строк позовної давності, оскільки відповідач перестав сплачувати кошти на виконання кредитного договору у листопаді 2009 року.

Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно до ч. 2 ст. 264 ЦК України позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач.

З матеріалів справи вбачається, що у 2009 році ПАТ «Універсал Банк» пред'явив вимогу до позичальника про стягнення коштів шляхом подачі до суду заяви по видачу судового наказу. Отже, позивачем було перервано перебіг позовної давності. З червня 2011 року по жовтень 2014 року судовий наказ декілька разів пред'являвся до виконання, однак у зв'язку з відсутністю у боржника майна повертався стягувачу. Ухвалою суду від 19 вересня 2014 року судовий наказ було скасовано, на підставі чого 08 жовтня 2014 року було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження. У грудні 2014 року ПАТ «Універсал Банк» звернувся до суду з позовом про солідарне стягнення заборгованості з боржника та поручителя.

Враховуючи зазначене, строк позовної давності позивачем не пропущено, а тому доводи відповідача ОСОБА_2 в цій частині є безпідставними.

Оскаржуючи рішення суду першої інстанції, ОСОБА_2 зазначає, що суд безпідставно відхилив висновок експерта та не навів жодного мотивованого аргументу щодо відмови у його прийнятті.

Так, з наявного у матеріалах справи висновку експерта від 31 травня 2016 року вбачається, що розрахунок заборгованості позичальника перед банком не відповідає умовам кредитного договору та розрахунковим документам щодо видачі та погашення кредиту. Згідно експертного розрахунку заборгованість ОСОБА_2 станом на 10 жовтня 2014 року складає 24 142, 42 доларів США. Однак, вказаний висновок експерта не може бути прийнятий до уваги як належний доказ, оскільки під час його складання не було враховано підвищену процентну ставку, застосування якої передбачено умовами кредитного договору та додатком № 1 до нього.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 зазначає, що позивач в односторонньому порядку збільшив як основну, так і підвищену проценту ставку, що є підставою для визнання недійсним договору в цій частині. Однак, позов з зазначених підстав ОСОБА_2 не заявляв і договір з цих підстав не був визнаний недійсним.

Крім того сторонами у договорі (п. 2.4) передбачено право банку підвищувати процентну ставку у разі прострочення позичальником сплати щомісячного платежу за кредитом. А тому підвищення процентної ставки відбулось зі згоди ОСОБА_2, який погодився з зазначеним правом банку, уклавши кредитний договір на таких умовах.

За таких обставин, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, висновки суду відповідають фактичним обставинам справи і доводами апеляційної скарги не спростовуються.

Рішення суду в частині задоволення зустрічного позову про визнання поруки припиненою не оскаржувалося, а, відтак, в апеляційному порядку не переглядається.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 304, 307, 308, 313-314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 10 жовтня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий: Фінагєєв В.О.

Судді: Кашперська Т.Ц.

Яворський М.А.