Ухвала суду № 65519313, 23.03.2017, Богуславський районний суд Київської області

гСправа № 358/395/17 Провадження № 1-кс/358/56/17

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 березня 2017 року м. Богуслав

Слідчий суддя Богуславського районного суду Київської області Корбут В.М., за участю секретаря судового засідання Ведмеденко І.В., прокурора Богуславського відділу Кагарлицької місцевої прокуратури Сєдова В.О., старшого слідчого СВ Богуславського ВП Миронівського ВП ГУНП в Київській області старшого лейтенанта поліції Мовчана А.Ф., розглянувши клопотання старшого слідчого СВ Богуславського ВП Миронівського ВП ГУНП в Київській області Мовчана А.Ф. за погодженням прокурора Богуславського відділу Кагарлицької місцевої прокуратури Сєдовим В.О., про накладення арешту на майно у зв'язку з досудовим розслідуванням кримінального провадження внесеного до ЄРДР за № 12017110090000118 від 13.03.2017 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України,

В С Т А Н О В И В:

14 березня 2017 року старший слідчий СВ Богуславського ВП Миронівського ВП ГУНП в Київській області Мовчан А.Ф. (далі-слідчий) звернувся до слідчого судді з клопотанням, в якому просить накласти арешт на вантажний самоскид «Sсаnіа Р380СВ8Х4ЕНZ», реєстраційний номер НОМЕР_1, який належить на праві власності ТОВ «НВО «Промвпровадження» в особі генерального директора ТОВ «НВО «Промвпровадження» ОСОБА_3, посилаючись на те, що 12.03.2017 року водій ОСОБА_4, керуючи вищевказаним транспортним засобом, перевозячи сипучий вантаж, здійснюючи виїзд та поворот праворуч на нерегульованому перехресті з другорядної на головну автодорогу в межах м. Богуслав по вул.Корсунська, 177, порушив п. 16.3 ПДР України, оскільки не зупинив транспортний засіб перед дорожньою розміткою 1.12 (стоп-лінія), допустив перекидання керованого ним транспортного засобу. Внаслідок ДТП водій автомобіля ОСОБА_4 отримав тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому основи черепа.

12.03.2017 року в ході огляду місця ДТП, слідчим оглянуто, вилучено та передано вантажний самоскид «Sсаnіа Р380СВ8Х4ЕНZ», реєстраційний номер НОМЕР_1, під розписку на відповідальне збереження механіку ТОВ «НВО «Промвпровадження» - ОСОБА_5 для зберігання на охоронювану територію для транспортних засобів за адресою: вул. Росьова, 70, м. Богуслав Київської області, що перебуває у віданні ТОВ «НВО «Промвпровадження».

За даним фактом 13.03.2017 року відкрито кримінальне провадження №12017110090000118 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України.

Враховуючи викладене, слідчий вважає за необхідне накласти арешт на вищевказаний транспортний засіб, оскільки, технічні пошкодження, які виникли внаслідок ДТП, мають суттєве значення для прийняття обгрунтованого рішення у кримінальному провадженні, а також для забезпечення збереження речового доказу в стані придатному для використання у кримінальному провадженні, з метою подальшого використання автомобіля при дослідженні його технічного стану, і тому без накладення арешту на даний транспортний засіб не можливо встановити істину у справі.

Ухвалою слідчого судді від 15.03.2017 року відкрито провадження за клопотанням слідчого поліції про арешт майна та призначено розгляд на 16.03.2017 року, однак враховуючи те, що в судове засідання не з'явилися прокурор та представник власника транспортного засобу, слідчий суддя керуючись ч. 4 ст. 172 КПК України відклав розгляд клопотання на 23.03.2017 року з метою безпосереднього заслухання прокурора, представника власника транспортного засобу та дослідження матеріалів, що мають значення для вирішення питання про арешт майна.

В судовому засіданні слідчий Мовчан А.Ф. клопотання підтримав, посилаючись на наведені в ньому обставини та пояснив, що про підозру у даному кримінальному провадженні нікому не повідомлено, а протокол про визнання транспортного засобу речовим доказом виніс декілька днів назад.

Прокурор Сєдов В.О. клопотання підтримав і просив накласти арешт на вказаний вище транспортний засіб.

Представник власника транспортного засобу в судове засідання не з'явився, не дивлячись на те, що був належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду справи. Про причини неявки не повідомив, не звертався до суду з клопотанням про розгляд справи без його участі, тому відсутні поважні причини неявки в судове засідання.

Заслухавши слідчого та думку прокурора, які просили задовольнити клопотання, перевіривши копії матеріалів, якими обгрунтовується клопотання, слідчий суддя прийшов до наступних висновків.

Так, згідно п.2, п.8 ч.2 ст.40 КК України слідчий уповноважений: проводити слідчі (розшукові) дії та приймати процесуальні рішення у випадках, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.2 ст.100 КПК України речовий доказ або документ, наданий добровільно або на підставі судового рішення, зберігається у сторони кримінального провадження, якій він наданий. Сторона кримінального провадження, якій наданий речовий доказ або документ, зобов'язана зберігати їх у стані, придатному для використання у кримінальному провадженні. Речові докази, які отримані або вилучені слідчим, прокурором, оглядаються, фотографуються та докладно описуються в протоколі огляду. Зберігання речових доказів стороною обвинувачення здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст.168 КПК України факт передання тимчасово вилученого майна засвідчується протоколом. Тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду. Слідчий, прокурор, інша уповноважена службова особа під час затримання або обшуку і тимчасового вилучення майна або негайно після їх здійснення зобов'язана скласти відповідний протокол, копія якого надається особі, у якої вилучено майно, або її представнику. Після тимчасового вилучення майна уповноважена службова особа зобов'язана забезпечити схоронність такого майна в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 20 постанови КМ України від 19.11.2012 року №1104 Порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов'язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження» передбачено, що зберігання речових доказів у вигляді автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, здійснюється на спеціальних майданчиках і стоянках територіальних органів Національної поліції для зберігання тимчасово затриманих транспортних засобів.

Однак, після огляду місця ДТП та тимчасового вилучення транспортного засобу, слідчий поліції не склав протокол про тимчасове вилучення вантажного самоскида «Sсаnіа Р380СВ8Х4ЕНZ», реєстраційний номер НОМЕР_1, копію якого необхідно було надати представнику власника, не виніс постанову про визнання транспортного засобу речовим доказом та безпідставно передав даний транспортний засіб на зберігання механіку ТОВ «НВО «Промвпровадження» ОСОБА_5, який може бути причетним до ДТП або зацікавленою особою в результатах досудового розслідування, не дивлячись на те, що даний транспортний засіб необхідно було передати на зберігання на спеціальний майданчик або стоянку Богуславського відділення поліції.

Крім того, відповідно до п.7 ч.2 ст.131 КПК України передбачено, що одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Відповідно до п.1 ч.3 ст.132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження. Однак, до клопотання про арешт майна слідчим не надано повідомлення особи про підозру у вчиненні даного кримінального правопорушення.

Також слідчим поліції при зверненні з клопотанням про ареш майна не враховано положення ч.2, ч.3 ст.170 КПК України, де зазначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Проаналізувавши клопотання слідчого в сукупності з наданими до нього документами та враховуючи, що вилучений у ході проведення огляду місця події від 12.03.2017 року - вантажний самоскид «Sсаnіа Р380СВ8Х4ЕНZ», реєстраційний номер НОМЕР_1, не визнаний речовим доказом, не може бути знаряддям злочину, внесеного до ЄРДР за ч.1 ст.286 КК України, не являється предметом спеціальної конфіскації чи конфіскації майна, та не є майном за рахунок якого може відбуватися відшкодування шкоди заподіяної внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов не заявлено), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. Таким чином, слідчим суддею встновлено ще одну підставу для залишення клопотання про арешт без задоволення.

Крім того, при звернені до слідчого судді з клопотанням про арешт майна слічим поліції не враховано загальні положення КПК, норми Конституції та практику Єворпейського суду, а саме:

Згідно ст.2 КПК України предбачено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

На підставі ч.3 ст.41 Конституції України, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

За таких обставин, вважаю, що відсутні законні підстави для накладення арешту на вантажний самоскид «Sсаnіа Р380СВ8Х4ЕНZ», реєстраційний номер НОМЕР_1, оскільки згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі "East/West Alliance Limited проти України", будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи.

Європейський суд з прав людини наголошує на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод полягає у тому, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" (Iatridis v. Greece) [ВП], заява № 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А № 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії" (Kushoglu v. Bulgaria), заява № 48191/99, пп. 49-62, від 10 травня 2007 року).

З огляду на викладене та ураховуючи відсутність правової підстави для арешту майна, у задоволенні клопотання слід відмовити.

Керуючись ст.ст 98, 103, 131, 132, 167, 170-173, 309, 395 КПК України, ч.3 ст.41 Конституції України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В:

В задоволенні клопотання старшого слідчого СВ Богуславського ВП Миронівського ВП ГУНП в Київській області Мовчана А.Ф. про арешт майна - відмовити.

Ухвалу слідчого судді може бути оскаржено безпосередньо до апеляційного суду Київської області протягом п'яти днів з дня її проголошення, а якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Головуючий: суддя В. М. Корбут