Ухвала суду № 65519008, 15.03.2017, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №296/1457/17 Головуючий у 1-й інст. Сингаївський О.П.

Категорія ст.176 КПК України Доповідач Євстаф'єва Т. А.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого - судді Євстаф'євої Т.А.

суддів: Бережної С.В., Жизнєвського Ю.В.

за участю секретаря Отрох А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі апеляційну скаргу адвоката Кока В.А. в інтересах підозрюваної ОСОБА_2 на ухвалу слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира від 1 березня 2017 року про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою

з участю: прокурора Балоня Ю.Б.

адвоката Кока В.А.

встановила:

В апеляційній скарзі адвокат Кока В.А. просить скасувати вищезазначену ухвалу слідчого судді та постановити нову, якою змінити ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на домашній арешт, з покладенням на неї обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України.

Наголошує, що судом не дотримано положень ст.ст. 177,178 КПК України, оскільки рішення прийнято з урахуванням тих же ризиків, що були при обранні запобіжного заходу, а не інших та належним чином їх не обґрунтовано. Жодних доказів обґрунтованості того, що підозрювана буде переховуватися від органів досудового розслідування та суду слідством не надано. Також вказала, що ризики, зазначені слідчим суддею в ухвалі є безпідставні та нікчемні, що у дійсності не існують. Разом з тим, зазначає, що підозрювана ОСОБА_2 має міцні соціальні зв'язки, постійне місце проживання, двох неповнолітніх дітей, що виключає, на думку апелянта, її зникнення.

Також ризик знищення речових доказів не може братись до уваги, оскільки неможливо знищити речові докази, які ще не встановлені досудовим розслідуванням.

Будь-яких доказів того, що підозрювана ОСОБА_2 буде впливати на свідків, яких саме та яким чином, слідство не надало, як і не надало відомостей про вчинення підозрюваною іншого кримінального правопорушення.

Крім того, захисник Кока В.А. стверджує, що підозра, яка висунута ОСОБА_2 є неконкретною, лише припущення без належних та допустимих доказів. Стверджує, що в матеріалах справи відсутні докази, які свідчать про причетність підозрюваної до вчинення кримінальних правопорушень, які інкримінуються їй на підставі незаконно оголошеної підозри.

Додатково захисник вказує, що розмір застави є непомірно високий, оскільки судом не враховано майнового та сімейного стану підозрюваної ОСОБА_2, яка має на утриманні двох неповнолітніх дітей, не працює.

Ухвалою слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира від 1 березня 2017 року продовжено строк тримання під вартою підозрюваної ОСОБА_2 на 30 днів, до 1 квітня 2017 року. Визначено заставу у розмірі 290000 грн., за умови внесення якої, ОСОБА_2 вважається такою, до якої застосовано запобіжний захід у вигляді застави, з покладенням на неї обов'язків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК України.

Вирішуючи питання про продовження ОСОБА_2 строку тримання під вартою, слідчий суддя врахував, що остання підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, особу підозрюваної, яка ніде не працює, легальних джерел доходу не має, що свідчить про слабкість її соціальних зв'язків, а також те, що раніше встановлені ризики, передбачені ст. 177 КПК України на час розгляду даного клопотання не зменшилися.

Заслухавши доповідь судді, думку захисника, прокурора, перевіривши ухвалу слідчого судді в межах, передбачених ст.404 КПК України, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Відповідно до положень ч.ч.3, 4 ст. 199 КПК України, клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у ст. 184 цього Кодексу, повинно містити виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, а також в клопотанні повинен бути виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Слідчий суддя зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строків тримання під вартою згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу. Тобто слідчий суддя має дотримуватися положень, зазначених в ст.ст. 177, 178 КПК України.

Колегія суддів вважає, що ці вимоги закону, при розгляді клопотання щодо продовження строку тримання під вартою ОСОБА_2, слідчим суддею дотримано.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваною ОСОБА_2 інкримінованого їй кримінального правопорушення, тобто ймовірна причетність останньої до даного злочину підтверджується матеріалами кримінального провадження за № 12016060000000074 від 24.05.2016 року.

Обставини, що дають підстави підозрювати ОСОБА_2 у збуті наркотичних засобів підтверджуються протоколом обшуку від 03.11.2016 року за місцем проживання підозрюваної та висновком експерта № 2/1177 від 04.11.2016 року, згідно яких при обшуку у помешканні ОСОБА_2 були виявленні особливо небезпечні наркотичні засоби, а також протоколом допиту свідка ОСОБА_3

Зазначені обставини, спростовують доводи апеляційної скарги захисника про неконкретність та незаконність оголошеної ОСОБА_2 підозри. Що стосується твердження апелянта про недопустимість та неналежність доказів, які доводять висунуту підозрюваній підозру, то суд при обрані запобіжного заходу не має права давати оцінку доказам, оскільки ці докази досліджуються судом під час судового розгляду провадження, при вирішенні питання про винуватість особи в інкримінованих їй злочинах.

Доводи апелянта про відсутність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, також спростовуються обставинами, зазначеними в матеріалами кримінального провадження. Так, згідно матеріалів провадження, в провадженні інших судів перебувають три кримінальних провадження за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, пов'язаних з незаконним обігом наркотичних засобів, тобто це свідчить, що на момент розгляду клопотання про продовження строку тримання під вартою, заявлені ризики, передбачені ч.1 ст. 177 КПК України не зменшилися, і які виправдовують тримання ОСОБА_2 під вартою.

З огляду на викладене, продовжуючи ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, суд першої інстанції вірно оцінив всі обставини справи, особу підозрюваної, яка підозрюється у вчиненні тяжкого злочину і прийшов до правильного висновку, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти наявним ризикам.

Істотних порушень кримінального процесуального закону, які б давали підстави для скасування оскаржуваної ухвали, колегія суддів не вбачає.

У зв'язку з цим, підстави для задоволення апеляційної скарги захисника відсутні.

Керуючись ст.ст.404, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

постановила:

Апеляційну скаргу адвоката Кока В.А., діючого в інтересах підозрюваної ОСОБА_2 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира від 1 березня 2017 року щодо ОСОБА_2 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.

Судді: