Вирок № 65517132, 23.03.2017, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 200/16594/16-к

Провадження № 1-кп/200/191/17

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 березня 2017 року Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська у складі: головуючого: судді - Леонова А.А.,

за участі секретаря: Коляда В.В.

сторін судового провадження:

прокурора: Гончаренка М.В.,

представника потерпілого: ОСОБА_1,

потерпілого: ОСОБА_2,

захисника: Коновалова В.Г.,

обвинуваченого: ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро судове провадження № 1кп/200/191/17 (кримінальне провадження №12016040030000375) за обвинуваченням:

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Іларіонове, Синельниківського району Дніпропетровської області, українця, громадянина України, що має середню освіту, одруженого, має на утриманні неповнолітню дитину, працює завгоспом в ТОВ «Місія», проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України, суд -

В С Т А Н О В И В:

01.04.2016 року близько 12 години 00 хвилин, ОСОБА_4, керуючи технічно справним автомобілем НОМЕР_1, рухався у м. Дніпро по вул. Бородинській, з боку вул. Троїцької, у напрямку вул. Січових Стрільців.

На шляху руху, на перехресті нерівнозначних доріг з вул. Михайла Грушевського, ОСОБА_4, грубо порушуючи правила безпеки дорожнього руху, проявляючи крайню неуважність до дорожньої обстановки і її змінам, рухаючись по другорядній дорозі, не надав дорогу автомобілю НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_2, який наближався до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі, зліва направо за напрямком його руху, внаслідок чого допустив з ним зіткнення.

В результаті дорожньо-транспортної події водію автомобіля НОМЕР_2, ОСОБА_2 заподіяні тілесні ушкодження у вигляді: сумісної тупої травми тіла: закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, садна в лобно-тім'яній області ліворуч; забію обох колінних суглобів: підшкірних гематом в області обох колінних суглобів, з розвитком в посттравматичному періоді гемартрозу лівого колінного суглобу, які відносяться згідно судово-медичної експертизи № 2849е від 23.07.2016 до середнього ступеню тяжкості.

Порушення правил безпеки дорожнього руху виразилося в тому, що водій ОСОБА_4, управляючи автомобілем НОМЕР_1, порушив вимоги п. 16.11 та дорожнього знаку 2.1 Правил дорожнього руху України, які свідчать:

-п. 16.11 «На перехресті нерівнозначних доріг водій транспортного засобу, що рухається по другорядній дорозі, повинен дати дорогу транспортним засобам, які наближаються до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі, незалежно від напрямку їх подальшого руху»;

-дорожній знак 2.1 «Дати дорогу». «Водій повинен дати дорогу транспортним засобам, що під'їжджають до нерегульованого перехрестя по головній дорозі, а за наявності таблички 7.8 «Напрямок головної дороги» - транспортним засобам, що рухаються по головній дорозі»,-

невиконання яких, згідно висновку судово-автотехнічної експертизи № 5/10.1-640 від 22.07.2016, знаходиться в причинному зв'язку з наслідками, що настали.

Допитаний під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_4 вину в інкримінованому злочині визнав частково та показав, що 01.04.2016 року близько дванадцятої години дня, він на своєму автомобілі «Mitsubishi Pajero» рухався по вул. Бородинській з боку вул. Троїцької в бік вул. Січових стрільців. Коли він під'їхав до перехрестя з вул. М.Грушевського він зупинився перед перехрестям, оскільки для напрямку його руху висів дорожній знак «Уступи дорогу». Він подивився вліво і побачив вереницю автомобілів які піднімалися від вул. С.Хороброго вверх по вул. М.Грушевського в напрямку вул. Бородинської. Першим, на відстані приблизно в 100 метрів від нього повільно рухався вантажний автомобіль «Газ», який тягнув причеп. Даний автомобіль потихеньку почав зміщуватися вправо. За ним рухалися інші автомобілі. Якусь частину дороги він не бачив, оскільки вантажний автомобіль «Газ» закривав йому огляд. Він оцінивши відстань та швидкість руху автомобіля «Газ» зрозумів, що може перетнути перехрестя до того, як даний автомобіль доїде до перехрестя. Він не думав, що із-за вантажного автомобіля може виїхати ще один автомобіль. Він почав рух через перехрестя, рухався зі швидкістю 5-7 км/год. Коли він майже пересік перехрестя, проїхав трамвайні шляхи, то побачив зліва від себе автомобіль «Форд» який рухався по вул. М.Грушевського вверх в його напрямку, зі швидкістю приблизно 80 км/год. Даний автомобіль він побачив приблизно за дві-три секунди до зіткнення. Він бачив, що водій автомобіля в цей момент розмовляв по телефону. До цього він автомобіль «Форд» не бачив. Автомобіль «Форд» врізався в лівий бік його автомобіля. Вважає, що в даній ситуації винен не тільки він, але і потерпілий, який рухався зі значним перевищенням дозволеної швидкості руху. Він же повинен був впевнитися в безпечності свого маневру. Після ДТП він вийшов і запропонував потерпілому допомогу, спитав, як той себе відчуває. Потерпілий від допомоги відмовився. Сказав лише, що в нього болить голова. Він викликав поліцію. В подальшому потерпілий просив у нього вісім тисяч доларів США в рахунок відшкодування спричиненої матеріальної шкоди. Як пояснював потерпілий це вартість за яку він купив даний автомобіль. Він же готовий був відшкодувати потерпілому фактичну матеріальну шкоду, тобто витрати, необхідні на відновлення автомобіля. Свою провину він визнає в тому, що згідно Правил дорожнього руху, перетинаючи перехрестя, він рухався по другорядній дорозі і повинен був дати дорогу автомобілям, що рухалися по головній дорозі. В даному щиро кається, він не хотів аби сталася дорожньо-транспортна пригода та в ній хтось постраждав. Разом із тим він вважає, що наявна і вина потерпілого, який значно перевищував дозволену швидкість руху. Цивільний позов потерпілого він не визнає, оскільки його автомобіль був застрахований і відшкодування шкоди повинно відбуватися за рахунок страхової компанії.

Незважаючи на часткове визнання своєї вини самим обвинуваченим, його вина підтверджується:

Показами потерпілого ОСОБА_2, допитаного в судовому засіданні, який показав, що 01.04.2016 року приблизно о дванадцятій годині дня він на своєму автомобілі «Форд» рухався по вул. М.Грушевського з напрямку вул. С.Хороброго в напрямку вул. Бородинської. Дорога в тому місці піднімається вгору. Він рухався першим, попереду його автомобіля ніяких інших автомобілів не було. Вантажного автомобіля попереду нього не було. По боках стояли припарковані автомобілі. Рухалася одна полоса дороги. Швидкість його руху складала приблизно 50 км/год. На перехресті з вул. Бородинською перед його автомобілем, на відстані 3-5 метрів, зненацька опинився автомобіль «Mitsubishi Pajero», який рухався з права вліво, пересікаючи вул. М.Грушевського. Даний автомобіль рухався на його думку зі швидкістю приблизно 30 км/год. Все сталося дуже швидко, зреагувати він не встиг. Відбулося зіткнення в ході якого він дуже вдарився головою. Після цього він вийшов з автомобіля. До нього підійшов ОСОБА_4 та запропонував вирішити питання відшкодування шкоди на місці. Проте, йому після удару стало погано, він викликав швидку медичну допомогу і його відвезли до лікарні. Жодної допомоги від ОСОБА_4 на лікування він не отримував. Після лікарні він звертався до страхової компанії. Отримав від неї на відшкодування шкоди 50 000 гривень. Проте цих коштів для відновлення автомобіля не достатньо. В зв'язку із даною обставиною, ним заявлений цивільний позов, на задоволенні якого він наполягає в повному обсязі. Щодо необхідного покарання, залишив дане питання на розсуд суду.

Також вина обвинуваченого ОСОБА_4 підтверджується письмовими доказами, дослідженими під час судового розгляду:

-висновком експерта №2849е від 23.07.2016 року, згідно якого на основі судово-медичної експертизи гр. ОСОБА_2, у нього виявлені тілесні ушкодження у вигляді: сумісної тупої травми тіла: закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, садна в лобно-тім'яній області ліворуч; забію обох колінних суглобів з розвитком в посттравматичному періоді гемартрозу лівого колінного суглобу.

Враховуючи характер та локалізацію виявлених у нього тілесних ушкоджень, ступень ознак їх загоєння та дані медичної документації, можливо вказати, що вони були отримані не задовго до надходження на стаціонарне лікування в 6 МКЛ і в термін, на який вказує обстежений та слідчий в постанові.

Виявлені у нього тілесні ушкодження у вигляді сумісної тупої травми тіла, спричинені від механічної дії тупих твердих предметів або при ударі об такі, що діяли в область голови та обох нижніх кінцівок, якими могли бути виступаючі частини салону автомобілю за умов дорожньо-транспортної пригоди.

Виявлені у нього тілесні ушкодження у вигляді сумісної тупої травми тіла відносяться до ушкоджень середньої тяжкості, що зумовили тривалий розлад здоров'я, строком понад три тижні (більш як 21 день) (т.1 а.с. 40-43);

-висновком експерта №5/10.1-640 від 22.07.2016 року, згідно висновків якого в даній дорожній обстановці водій автомобіля «Міцубісі» ОСОБА_4 повинен був діяти відповідно до вимог п. 16.11 Правил дорожнього руху.

Технічна можливість уникнути даної ДТП для водія автомобіля «Міцубісі» ОСОБА_4 визначалася виконанням ним вимог п. 16.11 Правил дорожнього руху і для нього не було будь-яких перешкод технічного характеру, які не дозволили б йому їх виконати.

При заданому механізмові події, дії водія автомобіля «Міцубісі» ОСОБА_4 не відповідали вимогам п. 16.11 Правил дорожнього руху, що з технічної точки зору перебуває в причинному зв'язку з настанням даної ДТП.

У даній дорожній обстановці водій автомобіля «Форд» ОСОБА_2 повинен був діяти відповідно до вимог п. 12.3 Правил дорожнього руху України.

При заданих вихідних даних водій автомобіля «Форд» ОСОБА_2 не мав технічної можливості уникнути даної ДТП.

При заданому механізмові події, дії водія автомобіля «Форд» ОСОБА_2 не відповідали вимогам п. 12.3 ПДР України, однак дані невідповідності з технічної точки зору не знаходяться в причинному зв'язку із даним ДТП (т.1 а.с. 59-61);

-висновком експерта №187/16 від 01.08.2016 року, згідно висновків якого, вартість відновлювального ремонту автомобіля «Форд» д/н НОМЕР_2 в результаті пошкодження його при ДТП 01.04.2016 року складає 252 053 гривні 59 копійок. Матеріальна шкода, спричинена володільцю автомобіля «Форд» д/н НОМЕР_2 в результаті пошкодження його при ДТП 01.04.2016 року складає 188 950 гривень 45 копійок. Ринкова вартість автомобіля «Форд» д/н НОМЕР_2 після ДТП 01.04.2016 року складає 72979 гривень 70 копійок (т. 1 а.с. 64-83);

- оглянутим в судовому засіданні відео, на якому відтворені дані з місця ДТП в день ДТП, а саме розташування автомобілів обвинуваченого та потерпілого на місці ДТП.

Оцінюючи досліджені докази, суд вважає доведеною вину обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення та кваліфікує його дії за ч.1 ст. 286 КК України, оскільки він вчинив дії, що виразилися в порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили потерпілому тілесне ушкодження середньої тяжкості.

Часткове визнання своєї вини обвинуваченим, суд розцінює, як добросовісну помилку стосовно кваліфікації його дій в зв'язку із відсутністю юридичної освіти. Разом із тим, обвинувачений визнав в судовому засіданні, що він винен в тому, що виїхав на перехрестя з другорядної дороги, не пропустивши автомобілі, які рухалися по головній дорозі, в результаті чого сталася дорожньо-транспортна пригода. Проте вважав винним у даній ДТП не лише себе, але і потерпілого.

Вивченням особи обвинуваченого, судом встановлено, що ОСОБА_4 раніше не судимий, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, працює, має на утриманні малолітню доньку, служив у Збройних силах України та в 2014-2015 роках приймав участь в антитерористичній операції на території Донецької області. Характеризується виключно позитивно як під час служби в Збройних силах України так і за місцем роботи в ТОВ «Місія».

Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_4, відповідно до положень ст. 66 КК України, є щире каяття у вчиненому злочині в суді, активне сприяння в розкритті злочину, намагання надати допомогу потерпілому безпосередньо після вчинення злочину.

Обставин, які б обтяжували покарання обвинуваченому ОСОБА_4 відповідно до положень ст. 67 КК України не виявлено.

При призначенні покарання, з врахуванням тяжкості вчиненого злочину, який є злочином середньої тяжкості та особистості обвинуваченого, який характеризується виключно позитивно, протягом двох років воював на сході країни, ризикував своїм життям та захищав покій і мирне життя всіх інших громадян (в тому числі і потерпілого ОСОБА_2.) на іншій території України, проте поводиться скромно та не заявляє про свої заслуги перед державою аби пом'якшити можливе покарання; тієї обставини, що даний злочин вчинено не умисно; з врахування позиції потерпілого, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_4 покарання у вигляді обмеження волі із застосуванням ст. 75 КК України, з іспитовим строком оскільки на переконання суду, виправлення ОСОБА_4 можливе без ізоляції від суспільства.

Вирішуючи цивільний позов потерпілого, суд вважає за необхідне задовольнити його частково з наступних підстав.

Так, під час судового розгляду судом було залишено вимоги в частині стягнення з відповідачів моральної шкоди без руху в зв'язку із не сплатою позивачем судового збору в цій частині позовних вимог.

За час судового розгляду вказаний судовий збір не був сплачений позивачем, в зв'язку із чим позовні вимоги в даній частині суд залишає без розгляду.

Щодо стягнення з відповідачів матеріальної шкоди, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.2 ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій основі володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Щодо позовних вимог до відповідача ОСОБА_6, суд вважає за необхідне в задоволенні позовних вимог відмовити, оскільки позивачем не надано суду жодних належним чином завірених доказів, які б підтверджували факт право власності відповідача ОСОБА_6 на автомобіль НОМЕР_1. Клопотань від сторін на витребування даної інформації суду також не надходило.

Відповідно, в матеріалах справи немає доказів того, що відповідач ОСОБА_6 є володільцем джерела підвищеної небезпеки і повинна нести цивільну відповідальність за вчинену ДТП.

Вирішуючи питання, щодо стягнення з обвинуваченого матеріальної шкоди суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, що її завдала.

Відповідно до висновку експерта №187/16 від 01.08.2016 року матеріальна шкода, спричинена володільцю автомобіля «Форд» д/н НОМЕР_2 в результаті пошкодження його при ДТП 01.04.2016 року складає 188 950 гривень 45 копійок. Ринкова вартість автомобіля «Форд» д/н НОМЕР_2 після ДТП 01.04.2016 року складає 72979 гривень 70 копійок (т. 1 а.с. 64-83).

Згідно наданих сторонами документів, та твердження самого потерпілого ОСОБА_2, він отримав від страхової компанії «Кредо» 50 000 гривень в рахунок відшкодування спричиненої матеріальної шкоди під час ДТП за участі ОСОБА_4.

З врахуванням часткового відшкодування потерпілому спричиненої матеріальної шкоди автомобілю, підлягають частковому задоволенню вимоги щодо стягнення з обвинуваченого на користь потерпілого спричиненої матеріальної шкоди в результаті пошкодження автомобіля в сумі 138 950 гривень.

Також підлягають задоволенню позовні вимоги в частині стягнення з ОСОБА_4 матеріальної шкоди, в частині понесених потерпілим витрат на лікування в сумі 5 097 гривень 62 копійки та витрат на отримання правової допомоги адвоката в сумі 5000 гривень.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 1166 ЦК України, ст. ст. 368, 374-375 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України та призначити йому покарання у вигляді обмеження волі строком на один рік без позбавлення права керувати транспортними засобами.

На підставі ст. 75 КК України, ОСОБА_4 від відбування покарання звільнити та встановити йому іспитовий строк - один рік.

На підставі ст. 76 КК України, покласти на ОСОБА_4 наступні обов'язки:

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання. Обрати ОСОБА_4 міру запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, заборонивши йому відлучатися з місця постійного проживання щодня з 22:00 години до 06:00 години - до набрання вироком суду законної сили.

Стягнути з ОСОБА_4 (ІПН НОМЕР_3) на користь держави судові витрати в сумі 879 (вісімсот сімдесят дев'ять) гривень 60 копійок на розрахунковий рахунок 31118115700004, одержувач платежу: УДКСУ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська, МФО 805012, код ЄДРПОУ 37989274, призначення платежу: за експертизу №5/10.1-640 від 22.07.2016 року.

Цивільний позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4 (ІПН НОМЕР_3) на користь ОСОБА_2 (ІПН не наданий, проживає: АДРЕСА_2) - 149 047 (сто сорок дев'ять тисяч сорок сім) гривень 62 копійки в рахунок відшкодування спричиненої матеріальної шкоди.

В іншій частині позовних вимог, щодо стягнення матеріальної шкоди - відмовити.

Позовні вимоги щодо стягнення моральної шкоди - залишити без розгляду.

Протоколи допитів свідків, та інші документи про зафіксовані процесуальні дії - зберігати в кримінальній справі.

На вирок суду може бути подана апеляція до Апеляційного суду Дніпропетровської області протягом 30 днів з моменту його проголошення.

Суддя: А.А.Леонов