Ухвала суду № 65516409, 14.03.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"14" березня 2017 р. м. Київ К/800/29455/15

К/800/709/16

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого Кравцова О.В.,

суддів Єрьоміна А.В.,

Мороз Л.Л.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційні скарги ОСОБА_2 на ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 15 червня 2014 року, постанову Галицького районного суду м. Львова від 18 березня 2015 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Головного Управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Державної служби України з надзвичайних ситуацій про визнання бездіяльності протиправною, -

ВСТАНОВИВ:

В жовтні 2014 року ОСОБА_2 (надалі також - позивач) звернувся в суд з адміністративним позовом до Головного Управління Пенсійного фонду України у Львівській області (надалі також - Управління), Державної служби України з надзвичайних ситуацій (надалі також - Служба), в якому просив:

визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо неналежного розгляду його заяви від 18 квітня 2014 року про перерахунок пенсії - протиправними та розцінювати як бездіяльність;

на підставі наявних у пенсійній справі документів та довідки про грошове забезпечення за займаною ним посадою станом на 1 квітня 2014 року зобов'язати прийняти вмотивоване рішення про задоволення або відмову у задоволенні заяви від 18 квітня 2014 року про перерахунок раніше встановленої йому пенсії.

Постановою Галицького районного суду м. Львова від 18 березня 2015 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погодившись із рішенням суду, позивач звернувся до суду апеляційної інстанції.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 23 квітня 2015 року апеляційну скаргу залишено без руху.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 15 червня 2014 року апеляційну скаргу повернуто позивачу.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 9 липня 2015 року відкрито провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Галицького районного суду м. Львова від 18 березня 2015 року за позовом ОСОБА_2 до Головного Управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Державної служби України з надзвичайних ситуацій про визнання бездіяльності протиправною.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2015 року рішення першої інстанції залишено без змін.

Не погодившись із ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 15 червня 2014 року(якою апеляційну скаргу повернуто позивачу), позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій просив рішення скасувати, а справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Також ОСОБА_2 подав касаційну скаргу на постанову Галицького районного суду м. Львова від 18 березня 2015 року, ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2015 року, в якій просив скасувати судові рішення, прийнявши нове про задоволення позовних вимог.

Управлінням подані заперечення на касаційну скаргу щодо ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду від 15 червня 2015 року, в яких просило скаргу залишити без задоволення, а судове рішення - без змін.

Службою надіслані заперечення на касаційну скаргу щодо постанови Галицького районного суду м. Львова від 18 березня 2015 року, ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2015 року, в яких просила скаргу залишити без задоволення, а судові рішення - без змін.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження, передбаченого пунктом 1 частини першої статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України).

Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів вважає, що касаційні скарги підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач є пенсіонером МНС та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб».

18 квітня 2014 року з метою здійснення перерахунку пенсії із введенням щомісячної додаткової грошової винагороди ОСОБА_2 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області з заявою, в якій просив здійснити перерахунок пенсії на підставі наказів Державної служби України з надзвичайних ситуацій України від 23 квітня 2013 року № 183 та від 1 лютого 2014 року № 60 щодо преміювання осіб рядового і начальницького складу органів управління у підрозділів служби цивільного захисту.

5 травня 2014 року Управління листом повідомило позивача, що підстав для перерахунку його пенсії не вбачається.

Не погоджуючись із діями Управління, ОСОБА_2 звернувся до суду.

Суд першої інстанції розглянув позовні вимоги по суті та прийняв рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Позивач звернувся до суду із апеляційною скаргою.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 23 квітня 2015 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Галицького районного суду м. Львова від 18 березня 2015 року залишено без руху до 22 травня 2015 року, оскільки позивачем не було сплачено судовий збір за подання даної скарги.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 15 червня 2015 року вищенаведену апеляційну скаргу повернуто позивачу. В даній ухвалі зазначено, що станом на день винесення судового рішення позивач не виконав вимог суду.

Дану ухвалу суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги ОСОБА_2 оскаржив до Вищого адміністративного суду України.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України з приводу ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду від 15 червня 2015 року зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що 12 травня 2015 року ОСОБА_2, виконуючи вимоги ухвали суду від 23 квітня 2015 року, надіслав до суду апеляційної інстанції клопотання, яким проінформував, що звільнений від сплати судового збору, оскільки є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС І категорії, до клопотання додав копію посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС І категорії.

Пунктом 10 частини першої статті 5 Закону від 8 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» передбачено, що від сплати судового збору звільняються громадяни, віднесені до 1 та 2 категорій постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Таким чином, враховуючи вищенаведену правову норму, колегія суддів приходить до висновку, що суд апеляційної інстанції протиправно повернув скаргу ОСОБА_2, оскільки позивач усунув недоліки апеляційної скарги у строк, встановлений судом, окрім того, він дійсно звільнений від сплати судового збору відповідно до вимог чинного законодавства.

Частиною першою статті 227 КАС України передбачено, що підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до постановлення незаконної ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Внаслідок порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального та матеріального права, ухвала Львівського апеляційного адміністративного суду від 15 червня 2015 року підлягає скасуванню. Однак, враховуючи, що в подальшому, внаслідок повторного звернення позивача із апеляційною скаргою, провадження у справі було відкрито, підстави для направлення справи для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції - відсутні.

Що стосується оскаржуваних постанови Галицького районного суду м. Львова від 18 березня 2015 року та ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2015 року, колегія суддів зазначає наступне.

Суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, оскільки надбавка, яку позивач просив врахувати для проведення перерахунку раніше нарахованої пенсії, має тимчасовий характер, її виплата дозволена за наявності підстав лише в межах видатків, передбачених в кошторисі МНС для грошового забезпечення військовослужбовців. Окрім того, суди зазначили, що накази, на які посилався позивач, не є рішеннями Кабінету Міністрів України, а є внутрішніми актами МНС України та не породжують такого наслідку як перерахунок пенсії.

Колегія суддів із даним висновком не погоджується з огляду на наступне.

Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували, зокрема, на військовій службі та отримують пенсію за Законом України від 9 квітня 1992 pоку № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (надалі - Закон № 2262-XII).

Відповідно до статті 49 Закону № 2262-ХІІ пенсію згідно з цим Законом призначають органи ПФУ.

Згідно зі статтею 63 Закону № 2262-ХІІ перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.

Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію зазначеного Закону.

Усі призначені за Законом № 2262-ХІІ пенсії підлягають перерахунку у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у строки, передбачені частиною другою статті 51 цього Закону. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Порядок проведення перерахунку).

Цим нормативно-правовим актом визначено процедуру перерахунку пенсії та належні для цього підстави.

Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону № 2262-ХІІ, крім пенсій військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей, урегульовано Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженим постановою правління ПФУ від 30 січня 2001 року № 3-1 (далі - Порядок подання документів).

Відповідно до пункту 4 Порядку подання документів заява про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії подається до органу, що призначає пенсію, заявником за місцем проживання, а при необхідності - його законним представником за місцем проживання.

Системний аналіз зазначених норм права дозволяє дійти висновку, що підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком проведення перерахунку, повідомляють орган ПФУ.

За результатами розгляду заяви та доданих до неї документів пенсійний орган ухвалює рішення про перерахунок чи про відмову у перерахунку раніше призначеної пенсії.

Рішення про відмову із зазначенням причини орган ПФУ видає (надсилає) заявникові протягом 5 днів з дня його прийняття.

Отже, пенсійний орган, після розгляду заяви та відповідних документів, повинен прийняти відповідне рішення.

Дана правова позиція висвітлена в постанові Верховного Суду України від 22 квітня 2014 року (справа № 21-484а13), в ухвалі Верховного Суду України від 29 квітня 2015 року справа № 21-583а15.

У справі, яка розглядається, судами попередніх інстанцій не встановлено, чи приймало Управління відповідне рішення, внаслідок розгляду заяви ОСОБА_2 про перерахунок пенсії.

Отже, судами не досліджено всі докази та неповно встановлено обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Наведені порушення норм процесуального права судами першої та апеляційної інстанцій унеможливлюють постановлення законного та обґрунтованого рішення в даній справі, оскільки без їх виправлення неможливо повно, всебічно та об'єктивно дати оцінку спірному рішенню відповідача.

Суд касаційної інстанції не має повноважень виправити допущені судами порушення норм процесуального права.

Згідно з частиною другою статті 227 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до частини першої статті 220 КАС України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

За таких обставин, постанова Галицького районного суду м. Львова від 18 березня 2015 року та ухвала Львівського апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2015 року підлягають скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції на новий розгляд.

Під час нового розгляду справи суду необхідно врахувати викладене, повно і всебічно з'ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають значення для справи, і в залежності від встановленого, правильно визначити норми матеріального та процесуального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Касаційні скарги ОСОБА_2 задовольнити частково.

Ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 15 червня 2014 року, постанову Галицького районного суду м. Львова від 18 березня 2015 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2015 року - скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: