Постанова № 65515934, 23.03.2017, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 березня 2017 р. Справа № 524/4114/16-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Перцової Т.С.

Суддів: Дюкарєвої С.В. , Жигилія С.П.

за участю секретаря судового засідання Мороз Є.В.,

представників сторін : позивача - Григор'єва І.В., відповідача - Левашової М.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Південна залізниця" на постанову Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 24.01.2017р. по справі № 524/4114/16-а

за позовом Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Південна залізниця"

до Департаменту праці, соціального захисту населення та питань АТО виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області

про визнання бездіяльності протиправною, стягнення коштів,

ВСТАНОВИЛА

Публічне акціонерне товариство «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Південна залізниця» (далі по тексту - ПАТ «Українська залізниця» в особі РФ «Південна залізниця», позивач) звернулось до Автозаводського районного суду м. Кременчука з позовом до Департаменту праці, соціального захисту населення та питань АТО виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області (далі по тексту - Департамент, відповідач), в якому просило суд :

- визнати протиправною бездіяльність Департаменту праці, соціального захисту населення та питань АТО виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області, що полягає в нездійсненні перерахування суми компенсації середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, у період березень-грудень 2014 року, червень-листопад 2015 року на загальну суму 204941,67 грн.;

- стягнути з Департаменту праці, соціального захисту населення та питань АТО виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області на користь Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Південна залізниця» суму компенсації середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, у період березень-грудень 2014 року, червень-листопад 2015 року у загальному розмірі 204941,67 грн.

Постановою Автозаводського районного суду м. Кременчука від 24.01.2017 року по справі № 524/4114/16-а адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Департаменту праці, соціального захисту населення та питань АТО виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області щодо нездійснення перерахування компенсації середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, у період березень-грудень 2014 року, червень-листопад 2015 року, на загальну суму 204941,67 грн.

У задоволенні решти вимог відмовлено.

Стягнуто з Департаменту праці, соціального захисту населення та питань АТО виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області на користь Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Південна залізниця» судові витрати - судовий збір у сумі 1378,00 грн.

Позивач, не погодившись із вказаною постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції постанову Автозаводського районного суду м. Кременчука від 24.01.2017 року по справі № 524/4114/16-а скасувати в частині відмови в задоволенні позову та ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення позову.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги пояснив, що відмовляючи у стягненні з відповідача суми компенсації в розмірі 204941,67 грн., суд першої інстанції виходив з того, що у зв'язку із закінченням реорганізації підрозділів позивача відповідач повторно направив зведений звіт для отримання від головного розпорядника бюджетних коштів, з метою виплати підприємствам РФ «Південна залізниця» компенсації в сумі 204941,67 грн. Однак, такого висновку суд першої інстанції дійшов виключно на підставі пояснень відповідача. Матеріали справи не містять документів, передбачених постановою Кабінету Міністрів України № 105 від 04.03.2015 року, які б свідчили про включення відповідачем фактичних витрат на виплату компенсації з бюджету середнього заробітку працівникам позивача. Всупереч ч.ч.1, 3 ст.2, п.3 ч.1 ст.202 КАС України суд першої інстанції не захистив належним чином право позивача на отримання компенсації, та дійшов необґрунтованого висновку про відмову у стягненні з відповідача суми в розмірі 204941,67 грн.

Представник позивача в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав з підстав, викладених в останній, просив суд апеляційної інстанції постанову Автозаводського районного суду м. Кременчука від 24.01.2017 року по справі № 524/4114/16-а скасувати в частині відмови в задоволенні позову, прийняти в цій частині нову постанову про задоволення позовних вимог.

Представник відповідача в надісланих до суду письмових запереченнях та в судовому засіданні просив суд апеляційної інстанції вимоги апеляційної скарги залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду першої інстанції - без змін. Пояснив, що відповідно до п.п.2, 3, 4 Порядку виплати компенсації підприємствам, установам, організаціям у межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою кабінету Міністрів України від 04.03.2015 року № 105 (далі по тексту - Порядок № 105), головним розпорядником бюджетних коштів та відповідальним виконавцем бюджетної програми є Мінсоцполітики, а Департамент є розпорядником бюджетних коштів нижчого рівня. Зазначив, що Департаментом 20.12.2016 року повторно сформовано та подано, згідно з вимогами Порядку №105, зведений звіт (додаток 1) до Департаменту соціального захисту населення Полтавської облдержадміністрації про фактичні витрати на виплату компенсації середнього заробітку відповідним працівникам, тобто посадові особи Департаменту діяли на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Стверджує, що Департаментом вжито усіх можливих заходів, виконано всі передбачені законодавством дії для отримання бюджетних коштів та їх перерахування на користь позивача (одразу після отримання коштів).

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що в період з 30.11.2015 р. по 15.12.2015 р. Відокремленими підрозділами позивача, а саме: «Кременчуцька дистанція електропостачання», «Станція Кременчук», «Локомотивне депо Кременчук», «Кременчуцьке будівельно-монтажне експлуатаційне управління», «Вагонне депо Кременчук», «Кременчуцька дистанція сигналізації та зв'язку» відповідачу подано звіти про фактичні витрати на виплату компенсації середнього заробітку працівникам, призваним на строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятим на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення військового стану, а також працівникам, які були призваним на військову службу під час мобілізації, на особливий період та які підлягають звільненню з військової служби у зв'язку з оголошенням демобілізації, але продовжують військову службу у зв'язку з прийняттям на військову службу за контрактом (далі по тексту - звіти) (т.1, а.с.37-86).

Загальна сума фактичних витрат на виплату компенсації середнього заробітку працівників з урахуванням коригуючої суми становить 204941,67 грн.

Листом № 26-04/150 від 21.01.2016 року Департаментом повідомлено керівнику Регіональної філії «Південна залізниця» ПАТ «Українська залізниця» (м. Харків), що компенсація середнього заробітку працівникам не була перерахована підприємству у зв'язку з тим, що відповідні кошти надійшли з державного бюджету в грудні 2015 року в той час, коли вищезазначені підприємства (підрозділи) змінили підпорядкування. Компенсація проводиться лише підприємствам м. Кременчука (т.1, а.с.29).

Не погодившись з такими діями Департаменту, ПАТ «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Південна залізниця» звернулось до суду з даним позовом про визнання протиправною бездіяльності Департаменту щодо нездійснення перерахування суми компенсації середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, у період березень-грудень 2014 року, червень-листопад 2015 року на загальну суму 204941,67 грн., стягнення з відповідача вказаної суми.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з протиправності бездіяльності Департаменту щодо нездійснення перерахування суми компенсації середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації в розмірі 204941,67 грн.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог про стягнення суми в розмірі 204941,67 грн. на користь позивача, суд першої інстанції виходив з того, що на даний час Департаментом повторно виконані всі передбачені законодавством дії для отримання вказаної суми бюджетних коштів та їх перерахування позивачеві.

Відповідно до ч.1 ст.195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги, отже, перегляду підлягає рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позову, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 3, 4 ст. 119 Кодексу законів про працю України (в редакції, чинній з 11.06.2015 р.) за працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану на строк до закінчення особливого періоду або до дня фактичної демобілізації, зберігаються місце роботи, посада і компенсується із бюджету середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, в яких вони працювали на час призову, незалежно від підпорядкування та форми власності. Виплата таких компенсацій із бюджету в межах середнього заробітку проводиться за рахунок коштів Державного бюджету України в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

За працівниками, які були призвані під час мобілізації, на особливий період та які підлягають звільненню з військової служби у зв'язку з оголошенням демобілізації, але продовжують військову службу у зв'язку з прийняттям на військову службу за контрактом, але не більше ніж на строк укладеного контракту, зберігаються місце роботи, посада і компенсується із бюджету середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, в яких вони працювали на час призову, незалежно від підпорядкування та форми власності. Виплата таких компенсацій із бюджету в межах середнього заробітку проводиться за рахунок коштів Державного бюджету України в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2015 р. №105 затверджено Порядок виплати компенсації підприємствам, установам, організаціям у межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період (далі по тексту - Порядок № 105).

Постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.2015 р. № 911 внесені зміни до постанови Кабінету Міністрів України № 105 від 04.03.2015 р., зокрема, затверджено нову назву Порядку № 105 - «Порядок виплати компенсації підприємствам, установам, організаціям у межах середнього заробітку працівників, призваних на строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятих на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану, а також працівникам, які були призвані на військову службу під час мобілізації, на особливий період та які підлягають звільненню з військової служби у зв'язку з оголошенням демобілізації, але продовжують військову службу у зв'язку з прийняттям на військову службу за контрактом»; установлено, що дія цієї постанови поширюється на громадян України, які починаючи з:

18 березня 2014 року були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період;

08 лютого 2015 року були прийняті на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану;

11 червня 2015 року були призвані на строкову військову службу, а також призвані на військову службу під час мобілізації, на особливий період та які підлягають звільненню з військової служби у зв'язку з оголошенням демобілізації, але продовжують військову службу у зв'язку з прийняттям на військову службу за контрактом.

Порядком № 105 (зі змінами, внесеними постановою Кабміну № 911 від 04.11.2015 р.) визначено механізм виплати компенсації підприємствам, установам, організаціям у межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період (далі - працівники), за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті за програмою 2501350 «Компенсація підприємствам, установам, організаціям у межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період» (далі - бюджетні кошти).

Пунктами 2, 3, 4 Порядку № 105 визначено, що головним розпорядником бюджетних коштів та відповідальним виконавцем бюджетної програми є Мінсоцполітики.

Розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня є:

Міністерство соціальної політики Автономної Республіки Крим, структурні підрозділи з питань соціального захисту населення обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій (далі - структурні підрозділи соціального захисту населення);

структурні підрозділи з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (крім мм. Києва та Севастополя) рад (далі - органи соціального захисту населення).

Бюджетні кошти спрямовуються підприємствам, установам, організаціям на компенсацію витрат на виплату середнього заробітку працівникам, які працювали на таких підприємствах, в установах, організаціях на час призову на військову службу.

За приписами п.4 Порядку № 105 для отримання компенсації з бюджету середнього заробітку підприємства, установи та організації подають щомісяця до 15 числа органові соціального захисту населення звіти про фактичні витрати на виплату компенсації з бюджету середнього заробітку працівникам за формою згідно з додатком 1, погоджені районним (міським) військовим комісаріатом або військовою частиною, що здійснювали призов працівників на військову службу, в частині підтвердження призову та проходження військової служби, для подання до 19 числа структурному підрозділу соціального захисту населення копій зазначених звітів, а також зведеного звіту про фактичні витрати на виплату компенсації з бюджету середнього заробітку працівникам за формою згідно з додатком 2.

Структурні підрозділи соціального захисту населення щомісяця до 23 числа подають відомості про загальний обсяг фактичних витрат на виплату компенсації з бюджету середнього заробітку працівникам згідно з додатком 3 Мінсоцполітики для спрямування їм бюджетних коштів, що спрямовуються органам соціального захисту населення для перерахування підприємствам, установам, організаціям.

Тобто, саме Департамент та районні (міські) управління соціального захисту населення є розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що відокремленими підрозділами позивача «Кременчуцька дистанція електропостачання», «Станція Кременчук», «Локомотивне депо Кременчук», «Кременчуцьке будівельно-монтажне експлуатаційне управління», «Вагонне депо Кременчук», «Кременчуцька дистанція сигналізації та зв'язку» були складені та направлені на адресу Департаменту звіти про фактичні витрати на виплату компенсації середнього заробітку працівникам, призваним на строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятим на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення військового стану, а також працівникам, які були призваним на військову службу під час мобілізації, на особливий період та які підлягають звільненню з військової служби у зв'язку з оголошенням демобілізації, але продовжують військову службу у зв'язку з прийняттям на військову службу за контрактом (т.1, а.с.37-86).

Належне оформлення вказаних звітів відповідачем не заперечується.

Загальна сума за вказаними звітами, що підлягала компенсації позивачеві, складає 204941,67 грн.

Сторонами по справі не заперечується, що кошти для проведення компенсації відокремленим підрозділам позивача надійшли з державного бюджету у грудні 2015 року, однак не були перераховані відповідачем на адресу підрозділів Публічного акціонерного товариства «Укрзалізниця» у зв'язку з тим, що в цей час вищезазначені підприємства змінили підпорядкування на м. Харків, у той час як компенсація проводиться лише підприємствам м. Кременчука.

Вищенаведене підтверджується листом № 26-04/150 від 21.01.2016 року, адресованим Департаментом керівнику Регіональної філії «Південна залізниця» ПАТ «Українська залізниця» (т.1, а.с.29) та поясненнями представників сторін по справі, наданими під час судового засідання.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що положення Порядку № 105 не передбачають такої підстави для відмови в наданні компенсації середнього заробітку як зміна підпорядкування.

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 26.11.2015 р. Державне підприємство «Південна залізниця» (Юридична адреса: м. Харків, вул. Червоноармійська, 7) мало у своїй структурі відокремлені підрозділи, зокрема, «Кременчуцька дистанція електропостачання», «Станція Кременчук», «Локомотивне депо Кременчук», «Кременчуцьке будівельно-монтажне експлуатаційне управління», «Вагонне депо Кременчук», «Кременчуцька дистанція сигналізації та зв'язку».

Як свідчать матеріали справи, згідно з рішеннями правління ПАТ «Укрзалізниця» оформленими протоколами засідання правління № 1 від 21.10.2015 р., № 5 від 16.11.2015 р. визначено датою початку фінансово-господарської діяльності ПАТ «Укрзалізниця» 01.12.2015 року; затверджено положення про Регіональну філію «Південна залізниця» ПАТ «Українська залізниця» (т.1, а.с.14-28).

Відокремлений підрозділ «Станція Кременчук» державного підприємства «Південна залізниця» реорганізовано у Виробничий підрозділ «Станція Кременчук» регіональної філії «Південна залізниця» ПАТ «Українська залізниця», з 01.12.2015 р. (Юридична адреса: м. Харків, вул. Червоноармійська, 7).

Відокремлений підрозділ «Локомотивне депо Кременчук» державного підприємства «Південна залізниця» реорганізовано у Виробничий підрозділ «Локомотивне депо Кременчук» регіональної філії «Південна залізниця» ПАТ «Українська залізниця», з 01.12.2015 р. (Юридична адреса: м. Харків, вул. Червоноармійська, 7, адреса юридичної особи ПАТ «Укрзалізниця» м. Київ, вул. Тверська, 5).

Відокремлений підрозділ «Кременчуцьке будівельно-монтажне експлуатаційне управління» державного підприємства «Південна залізниця» реорганізовано у Виробничий підрозділ «Кременчуцьке будівельно-монтажне експлуатаційне управління» регіональної філії «Південна залізниця» ПАТ «Українська залізниця», з 01.12.2015 р. (Юридична адреса: м. Харків, вул. Червоноармійська, 7).

Відокремлений підрозділ «Вагонне депо Кременчук» державного підприємства «Південна залізниця» реорганізовано у Виробничий підрозділ «Вагонне депо Кременчук» регіональної філії «Південна залізниця» ПАТ «Українська залізниця», з 01.12.2015 р. (Юридична адреса: м. Харків, вул. Червоноармійська, 7).

Відокремлений підрозділ «Кременчуцька дистанція сигналізації та зв'язку» державного підприємства «Південна залізниця» реорганізовано у Виробничий підрозділ «Кременчуцька дистанція сигналізації та зв'язку» регіональної філії «Південна залізниця» ПАТ «Українська залізниця», з 01.12.2015 р. (Юридична адреса: м. Харків, вул. Червоноармійська, 7).

Відокремлений підрозділ «Кременчуцька дистанція електропостачання» державного підприємства «Південна залізниця» реорганізовано у Виробничий підрозділ «Кременчуцька дистанція електропостачання» регіональної філії «Південна залізниця» ПАТ «Українська залізниця», з 01.12.2015 р. (Юридична адреса: м. Харків, вул. Червоноармійська, 7).

Про свою реорганізацію з 01.12.2015 року та нові реквізити для компенсації зазначені підприємства повідомили Департамент, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями листів Виробничого підрозділу «Кременчуцька дистанція електропостачання» від 21.12.2015 р. № ЕЧ-8-01-09-01/20, Виробничого підрозділу «Станція Кременчук» від 21.12.2015 року № 2670, Виробничого підрозділу «Локомотивне депо Кременчук» від 17.12.2015 року № 01/0231, Виробничого підрозділу «Кременчуцьке будівельно-монтажне експлуатаційне управління» від 21.12.2015 року № БМЕУ-7-01-03-02-0076/а, Виробничого підрозділу «Вагонне депо Кременчук» від 18.12.2015 року № ВЧД11-0114/1399, Виробничого підрозділу «Кременчуцька дистанція сигналізації та зв'язку» від 22.12.2015 року № ШЧ8/04-3235 (т.1, а.с.30-36).

Зазначеними листами вказані виробничі підрозділи повідомили відповідача, що фактичної адреси підприємства не змінили.

При цьому, порядок № 105 не містить вимог про виплату компенсації органом соціального захисту населення виключно за зареєстрованим місцем (юридичною адресою) підприємства.

Однак, відповідачем цього враховане не було і повернуто до бюджету кошти, що надійшли для виплати компенсації.

Посилання відповідача, з якими помилково погодився суд першої інстанції, на те, що Департаментом у відповідності до Порядку № 105 у зв'язку із закінченням реорганізації підрозділів позивача було повторно направлено зведений звіт до Департаменту соціального захисту населення Полтавської облдержадміністрації, з метою виплати підприємствам РФ «Південна залізниця», які розташовані в м. Кременчуці, компенсації у сумі у сумі 204941,67 грн., не спростовують неправомірності бездіяльності відповідача у спірних відносинах та не призводять до поновлення права позивача на отримання компенсації у встановлений законом строк.

Крім того, представником відповідача в судовому засіданні підтверджено, що станом на дату звернення ПАТ «Українська залізниця» до суду з даним позовом зведені звіти Департаментом направлені не були.

Зведені звіти, копії яких надані представником відповідача до суду апеляційної інстанції, датовані 19.12.2016 року, тобто, вказані звіти не направлялися станом на час звернення позивача до суду, при цьому, їх копії не надавались до суду першої інстанції, факт потворного направлення звітів судом першої інстанції було встановлено судом першої інстанції виключно з пояснень представника відповідача.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що станом на час розгляду справи судом апеляційної інстанції кошти на підприємств рахунок РФ Південна залізниця» в розмірі 204941,67 грн. не надійшли.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції, встановивши протиправну бездіяльність Департаменту у спірних відносинах щодо здійснення компенсації ПАТ «Українська залізниця» в особі РФ «Південна залізниця» в сумі 204941,67 грн., не захистив належним чином право позивача на отримання вказаної компенсації.

Також, слід зауважити, що розмір компенсації, належної для виплати позивачу, визначений у відповідних звітах, а бюджетні кошти на її виплату були перераховані на адресу відповідача, який помилково повернув їх до бюджету.

Враховуючи викладене, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для стягнення з відповідача суми грошових коштів у розмірі 204941,67 грн. або для захисту прав позивача в інший спосіб, зокрема, зобов'язання відповідача перерахувати їх підрозділам позивача, оскільки належним способом захисту прав позивача у спірних відносинах є саме стягнення з Департаменту на користь ПАТ «Українська залізниця» в особі РФ «Південна залізниця» суми компенсації середнього заробітку.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцію та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З огляду на встановлену судом першої інстанції протиправність бездіяльності Департаменту щодо нездійснення перерахування суми компенсації середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, у період березень-грудень 2014 року, червень-листопад 2015 року на загальну суму 204941,67 грн., колегія суддів приходить до висновку про задоволення позовних вимог про стягнення з Департаменту на користь ПАТ «Українська залізниця» в особі РФ «Південна залізниця» суми компенсації середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, у період березень-грудень 2014 року, червень-листопад 2015 року в загальному розмірі 204941,67 грн.

У відповідності до ст.202 КАС України неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, є підставами для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення.

Згідно ч.2 ст.205 КАС України суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги може прийняти нову постанову, якою суд апеляційної інстанції задовольняє або не задовольняє позовні вимоги.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що постанова Автозаводського районного суду м. Кременчука від 24.01.2017 року по справі № 524/4114/16-а в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення коштів підлягає скасуванню з прийняттям у цій частині нової постанови про задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, ст.ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Південна залізниця" задовольнити.

Постанову Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 24.01.2017р. по справі № 524/4114/16-а в частині відмови в задоволенні позову скасувати.

Прийняти в цій частині нову постанову, якою позов Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Південна залізниця" до Департаменту праці, соціального захисту населення та питань АТО виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області про стягнення коштів задовольнити.

Стягнути з Департаменту праці, соціального захисту населення та питань АТО виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області (39617, Полтавська область, м. Кременчук, вул. Пролетарська, 54 код ЄДРПОУ 34450973) на користь Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Південна залізниця" (61052, м. Харків, вул. Конарєва, 7, код ЄДРПОУ 40081216) суму компенсації середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізції на особливий період у період березень-грудень 2014 року, червень-листопад 2015 року у загальному розмірі 204941 (двісті чотири тисячі дев'ятсот сорок одна) грн. 67 коп.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту праці, соціального захисту населення та питань АТО виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області (39617, Полтавська область, м. Кременчук, вул. Пролетарська, 54 код ЄДРПОУ 34450973) на користь Регіональної філії "Південна залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (61052, м. Харків, вул. Конарєва, 7, код ЄДРПОУ 40081216) витрати по сплаті судового збору в розмірі 3074 (три тисячі сімдесят чотири) грн. 13 коп. - за подання позову та 4897 (чотири тисячі вісімсот дев'яносто сім) грн. 34 коп. - за подання апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Перцова Т.С.Судді Дюкарєва С.В. Жигилій С.П. Повний текст постанови виготовлений та підписаний 28.03.2017 р.