Ухвала суду № 65515557, 27.03.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 369/3536/16-а Головуючий у 1-й інстанції: Усатов Д.Д. Суддя-доповідач: Чаку Є.В.

У Х В А Л А

Іменем України

27 березня 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Чаку Є.В.,

суддів: Мєзєнцева Є.І., Шелест С.Б.

за участю секретаря Муханькової Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у Києво-Святошинському районі Київській області на постанову Києво-Святошинського районного суду Київської області від 25 листопада 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України у Києво-Святошинському районі Київській області про зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України у Києво-Святошинському районі Київській області (далі - відповідач) про визнання неправомірними дії відповідача щодо відмови у призначенні позивачу пенсії зі зниженням пенсійного віку на 8 років, відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»; зобов'язання відповідача призначити позивачу пенсію за віком із зменшенням пенсійного віку на 8 років, починаючи з 05.07.2015 року відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 05.08.2015 року.

Постановою Київо-Святошинського районного суду Київської області від 25 листопада 2016 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Києво-Святошинського районного суду Київської області від 25 листопада 2016 року та постановити нову про відмову в задоволенні адміністративного позову. На думку апелянта, зазначену постанову суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

У відповідності до ч. 1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін, з наступних підстав.

Як убачається з матеріалів справи, позивач з 06.02.1984 року працював на Київському Спецавтопідприємстві 0901, а з 1987 року водієм другого класу (наказ № 245 від 02.06.1987 року).

Відповідно до довідки № 8-09 від 24.09.2015 року, виданої арбітражним керуючим ТОВ «КСАП 1001» ОСОБА_3, встановлено, що ОСОБА_2 був безпосередньо зайнятий на роботах, передбачених постановою ЦК Ради Міністрів СРСР та ВЦРПС від 29.12.1987 року № 1497-378 та постановою Міністрів СРСР та ВЦРПС від 05.06.1986 року № 665-195, які надають право на державну пенсію на пільгових умовах згідно зі списком № 1, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 року № 1173.

Також, у даній довідці зазначено, що позивач брав участь у ліквідації аварії на ЧАЕС з 22.06.1987 року по 22.07.1987 року.

Позивач звернувся до відповідача з приводу призначення йому пенсії зі знижкою пенсійного віку як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС ІІ категорії.

Відповідач своїм листом № 13720/07 від 31.12.2016 року відмовив позивачу в призначенні даної пенсії з підстав того, що відсутні первинні документи, які підтверджують періоди роботи по ліквідації аварії на ЧАЕС.

Вважаючи таку відмову протиправною, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.

Суд апеляційної інстанції з даного приводу вважає за необхідне звернути увагу на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку встановленого ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 14 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», для встановлення пільг і компенсацій визначаються такі категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи:

- учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження: з моменту аварії до 1 липня 1986 року - незалежно від кількості робочих днів; зі липня 1986 року по 31 грудня 1986 року - не менше 5 календарних днів; у 1987 році - не менше 14 календарних днів.

Відповідно до ст. 15 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», підставами для визначення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС є період роботи (служби) у зоні відчуження, що підтверджено відповідними документами. Видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами та організаціями (військкоматами), а про період проживання на територіях радіоактивного забруднення, евакуацію, відселення, самостійне переселення - органами місцевого самоврядування.

Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у 1987 році у зоні відчуження не менше 14 календарних днів пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на 8 років.

Відповідно до п.п. «г» п. 7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління Пенсійного Фонду України № 22-1 від 25.11.2005 року, до заяви про призначення пенсії за віком із застосуванням норм ст. 55 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» додаються, зокрема, посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та довідка про період участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, за формою, затвердженою постановою Державного комітету СРСР по праці та соціальних питаннях № 122 від 09.03.1988 року, або довідка військової частини, в складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, або довідка архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об'єкт, де особою проводилися роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

Так, позивач надав до пенсійного органу наступні документи: посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в 1987 року (категорія 2), серія НОМЕР_1 від 08.07.2011 року; копію довідки форми № 122, № 8-09 від 24.09.2015 року, виданої КСАТП № 1001 за підписом арбітражного керуючого ОСОБА_3, в якій зазначено періоди роботи по ліквідації аварії на ЧАЕС, а саме з 22.06.1987 року по 22.07.1987 року; копії виплатних відомостей по заробітній платі за червень 1987 року та липень 1987 року; копії книг обліку грошових коштів учасника ліквідації аварії на ЧАЕС. Проте у призначенні пенсії останньому було відмовлено.

Колегія суддів апеляційної інстанції дослідивши всі матеріали справи, погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що зазначені документи в своїй сукупності підтверджують період роботи позивача, населений пункт і об'єкт, де позивачем проводилися роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. При цьому, позивач не може нести відповідальність за неналежне зберігання роботодавцем архівної документації.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи і судове рішення ухвалено у відповідності до норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому підстав для скасування постанови не вбачається.

Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у Києво-Святошинському районі Київській області - залишити без задоволення.

Постанову Києво-Святошинського районного суду Київської області від 25 листопада 2016 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Чаку Є.В.

Судді: Мєзєнцев Є.І.

Шелест С.Б.