Постанова № 65514308, 16.02.2017, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв

16 лютого 2017 року Справа № 814/2324/16

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Лебедєвої Г.В., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Миколаєві справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління державної архітектурно-будівельної інспекції в Миколаївській області про визнання незаконною та скасування постанови від 20.10.2016 року № 102/1014-7452-16 про накладення штрафу у розмірі 65 250 грн., -

В С Т А Н О В И В:

До Миколаївського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління державної архітектурно-будівельної інспекції в Миколаївській області про визнання незаконною та скасування постанови від 20.10.2016 року № 102/1014-7452-16 про накладення штрафу у розмірі 65 250 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що укладення лінолеуму на підлогу було виконано перший раз 23.08.2016 року в повному обсязі у відповідності з проектною документацією, проте у звязку з предявленням замовником претензії щодо якості лінолеуму, позивач демонтував ліноліум та уклав новий вже після подання декларації по готовність обєкта до експлуатації, а тому постанова управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області від 20.10.2016 року № 102/1014-7452-16 є необгрунтованою та такою, що підлягає скасуванню.

Відповідач вважає позовні вимоги необґрунтованими, а постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності правомірною, оскільки під час перевірки щодо достовірності даних, наведених у декларації про початок виконання будівельних робіт виявлено у відношенні підрядника правопорушення, а саме в приміщеннях № 4, 5, 13 об'єкту лінолеум на підлозі відсутній, таким чином встановлено виконання будівельних робіт з відхиленням від затверджених проектних рішень та не в повному обсязі передбаченому проектною документацією, що є порушенням ст. 9 Закону України "Про архітектурну діяльність" та п.9 порядку прийняття закінчених будівництвом об'єктів затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 року № 461.

Представники сторін в судовому засіданні заявили клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

На підставі пункту 10 частини 1 статті 3, частини 6 статті 128 КАС України, суд вважає за можливе розглянути адміністративний позов в порядку письмового провадження, за наявними у справі матеріалами.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши обставини та факти, якими обґрунтовуються вимоги, перевіривши їх доказами, суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

18.08.2016 року Володимирівською сільською радою Доманівського району Миколаївської області до управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області було подано на реєстрацію декларацію про готовність обєкта до експлуатації за №6730-20-16.

Управлінням державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області встановлено, що в вищевказаній декларації не в повному обсязі зазначена інформація про дозвільні документи, в звязку з чим Управлінням не внесено відомості щодо декларації до Єдиного реєстру документів та повернуто подану декларвцію про готовність до експлуатації обєкта для усунення недоліків.

Проте, вже листом від 21.09.2016 року Володимирівську сільську раду було повідомлено, що відповідно до ст. 41 Закону України "Про регулювання містобцдівної діяльності", п. 6 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року №553, посадовими особами Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області 30.09.2016 року буде розпочато позапланову перевірку достовірних даних, наведених у декларації про готовність обєкта до експлуатації, поданої до Управління 18.08.2016 року по обєкту «Реконструкція частини приміщення Володимирівської ЗОШ І - II ступенів з метою створення на її базі Володимирівського дошкільного навчального закладу за адресою: Миколаївська область, Доманівський район, с. Володимирівка, вул. Шкільна, 6».

06 жовтня 2016 року управлінням державної архітектурно - будівельної інспекції у Миколаївській області було проведено позапланову перевірку дотримання вимог містобудівного законодавства (перевірка достовірності даних декларвції про готовність обєкта до експлуатації від 18.08.2016 року) на об'єкті «Реконструкція частини приміщення Володимирівської ЗОШ І - II ступенів з метою створення на її базі Володимирівського дошкільного навчального закладу за адресою: Миколаївська область, Доманівський район, с. Володимирівка, вул. Шкільна, 6».

За результатами перевірки 06 жовтня 2016 року Управлінням державного архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області було складено Акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, у відповідності до якого, виявлено, зокрема, що генеральним підрядником фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 виконуються будівельні роботи на обєкті «Реконструкція частини приміщення Володимирівської ЗОШ І - II ступенів з метою створення на її базі Володимирівського дошкільного навчального закладу за адресою: Миколаївська область, Доманівський район, с. Володимирівка, вул. Шкільна, 6» з відхиленням від затверджених проектних рішень та не в повному обсязі передбаченому проектною документацією.

Після чого, відповідачем складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 06.10.2016 року та видано припис від 06.10.2016 року № 143 з вимогою привести виконані будівельні роботи у відповідність до проектних рішень, а саме: в приміщеннях № 4, 5, 13 влаштувати пілогу з плити OSB-10 та лінолеуму.

Протокол, акт та припис надіслані у порядку та у строки, встановлені Порядком № 244.

20 жовтня 2016 року на підставі протоколу від 06.10.2016р., припису від 06.10.2016 року та акту перевірки від 06.10.2016 року фізичну особу - підприємця ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні правопорушення, передбаченого п.8 ч. 3 ст. 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності", на підставі чого відповідачем винесено постанову № 102/1014-7452-16 про накладення штрафу.

Надаючи належну правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Спірні правовідносини врегульовано нормами Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (далі - Закон №3038-VI), Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" (далі - Закон № 208/94-ВР).

Так, відповідно до частини другої статті 26 Закону № 3038-VI, суб'єкти містобудування зобов'язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об'єктів.

Згідно частини другої статті 4 Закону № 3038-VI, суб'єктами містобудування - є органи виконавчої влади, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи.

Відповідно до частини першої статті 10 Закону України «Про архітектурну діяльність» (Закон №687-XIV), для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об'єктів архітектури додержання суб'єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.

В розумінні частин першої-другої статті 41 Закону №3038-VI, державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Більш детально процедура здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт, визначається Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 р. № 553 (далі - Порядок №553).

Із положень пункту 2 Порядку №553 випливає, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням: 1) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції; 2) порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт (далі - загальні та (або) спеціальні журнали), виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи; 3) інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об'єкта будівництва.

Відповідно до пункту 5 Порядку №553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Відповідно до пункту 7 зазначеного Порядку позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи інспекції. Підставами для проведення позапланової перевірки є: подання суб'єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об'єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням; необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні та декларації про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні та декларації про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; виявлення факту самочинного будівництва об'єкта; перевірка виконання суб'єктом містобудівної діяльності вимог приписів органу державного архітектурно-будівельного контролю; вимога Держархбудінспекції про проведення перевірки; звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог містобудівного законодавства; вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Згідно пунктів 9, 14 Порядку №553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва. При цьому, суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов'язаний: допускати посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки за умови дотримання порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; виконувати вимоги органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

За результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно - будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком, мконтроль, має право за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись (п. п. 13, 16 Порядку №553).

Відповідно до пункту 17 Порядку № 553, у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт (далі - припис).

В свою чергу, пунктом 18 Порядку №553, передбачено, що акт перевірки складається у двох примірниках.

Один примірник надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, а другий залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю. Акт перевірки підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку та суб'єктом містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.

Із положень пункту 19 Порядку №553 випливає, що припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в органі державного архітектурно будівельного контролю, а інший надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль. Припис підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку.

З аналізу процитованих норм вбачається, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється шляхом проведення, зокрема, позапланових перевірок, за наслідком яких складається акт, який підписується перевіряючим та суб'єктом містобудування щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль та, у випадку виявлення порушень, - припис з вимогою про їх усунення. При цьому, один примірник як акту так і припису надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль. Останній же (державний архітектурно-будівельний контроль) здійснюється у присутності саме суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва.

З урахуванням наведених вище норм та встановлених у цій справі обставин, суд дійшов висновку, що підстава для проведення перевірки, зазначена суб'єктом владних повноважень на час проведення перевірки, взагалі не мала місця, оскільки подана Володимирівською сільською радою декларація разом із усіма додатками була повернута заявнику.

В подальшому Володимиріською сільською радою було подано на реєстрацію нову декларацію про готовність до експлуатації об'єкта «Реконструкція частини приміщення Володимирівської ЗОШ І - II ступенів з метою створення на її базі Володимирівського дошкільного навчального закладу за адресою: Миколаївська область, Доманівський район, с. Володимирівка, вул. Шкільна, 6», яка зареєстрована Управлінням 27.09.2016 року, однак підставою для перевірки була перевірка достовірності даних, наведених у декларації про готовність обєкта до експлуатації, поданої до Управління 18.08.2016 року, про що було повідомлено заявника 21.09.2016 року.

Відтак, порушення суб`єктом владних повноважень процедури проведення перевірки та складання відповідних рішень є наслідком визнання протиправним припису, прийнятого за результатами такої перевірки.

Даний висновок суду узгоджується з правовою позицією, висловленою у постанові Верховного Суду України від 27.01.2015 року у справі №21-425а14.

Зокрема, Верховний суд України вказав, що невиконання суб`єктами владних повноважень вимог чинного законодавства з приводу призначення та проведення перевірки призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності її правових наслідків.

Щодо тверджень представника відповідача про виявлення під час перевірки щодо достовірності даних, наведених у декларації про початок виконання будівельних робіт, у відношенні підрядника правопорушення, а саме в приміщеннях № 4, 5, 13 об'єкту лінолеум на підлозі відсутній, таким чином встановлено виконання будівельних робіт з відхиленням від затверджених проектних рішень та не в повному обсязі передбаченому проектною документацією, що є порушенням ст. 9 Закону України "Про архітектурну діяльність" та п.9 порядку прийняття закінчених будівництвом об'єктів затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 року № 461, слід зазначити наступне.

Як вбачається зі змісту акту перевірки та оскаржуваної постанови, перевіряючим встановлено порушення позивачем вимог ст. 9 Закону України "Про архітектурну діяльність" та п.9 порядку прийняття закінчених будівництвом об'єктів затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 року № 461 шляхом виконання будівельних робіт на обєкті «Реконструкція частини приміщення Володимирівської ЗОШ І - II ступенів з метою створення на її базі Володимирівського дошкільного навчального закладу за адресою: Миколаївська область, Доманівський район, с. Володимирівка, вул. Шкільна, 6» з відхиленням від затверджених проектних рішень та не в повному обсязі передбаченому проектною документацією.

Відповідно до статті 9 Закону України «Про архітектурну діяльність», будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об'єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Відповідно до статті 1 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" правопорушеннями у сфері містобудівної діяльності є протиправні діяння (дії чи бездіяльність) суб'єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, державними стандартами і правилами.

Вчинення суб'єктами містобудування правопорушень у сфері містобудівної діяльності тягне за собою відповідальність, передбачену цим та іншими законами України.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 3 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" справи про правопорушення, передбачені цим Законом, розглядаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» N 208/94-ВР від 14.10.1994 правопорушеннями у сфері містобудівної діяльності є протиправні діяння (дії чи бездіяльність) суб'єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, державними стандартами і правилами. Вчинення суб'єктами містобудування правопорушень у сфері містобудівної діяльності тягне за собою відповідальність, передбачену цим та іншими законами України.

У відповідності до ч. 3 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» суб'єкти містобудування, які виконують будівельні роботи, несуть відповідальність у вигляді штрафу, зокрема, за правопорушення виконання будівельних робіт з порушенням вимог будівельних норм, державних стандартів і правил або затверджених проектних рішень - у розмірі сорока п'яти прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Судом встановлено, що Володимирівською сільською радою в декларації про готовність обєкта до експлуатації було вказано достовірні відомості, оскільки на момент подачі декларації усі будівельні роботи було завершено, що підтверджується загальним журналом робіт №1 та актом приймання виконаних робіт за серпень 2016 року.

Як вбачається з матеріалів справи, укладення лінолеуму на підлогу приміщень № 4, 5, 13 було виконано перший раз 23.08.2016 року по плитам ІІ5В в повному обсязі, передбаченим проектною документацією, що підтверджується актом приймання виконаних будівельних робіт № 3 за серпень 2016 року.

Вже після подання декларації про готовність обєкта до експлуатації замовник в особі голови Волододимирівської сільської ради Литвина В.М., не задоволений якістю лінолеуму, звернувся з вимогою до позивача про заміну лінолеуму, у звязку з чим укладений лінолеум демонтували 28.08.2016 року.

Вдруге він був укладений 13.10.2016 року після оплати згідно платіжного доручення від 13.10.2016 року, що підтверджується поясненнями замовника та відміткою головного інженера проекту та особи відповідальної за авторський нагляд ОСОБА_3 у журналі авторського нагляду.

Крім того, викликана в якості свідка особа відповідальна за авторський нагляд ОСОБА_3 повідомила, що дійсно ліноліум було демонтовано на вимогу голови Володимирівської сільської ради Литвина В.М. та вдруге він був постелений 13.10.2016 року.

Проте, відповідачем під час проведення перевірки було проігноровано та не надано належної правової оцінки тому факту, що заміна леноліуму відбулася після завершення будівельних робіт 25.08.2016 року на зазначеному об'єкті за ініціативою керівника замовника, що не є відхиленням від затверджених проектних рішень.

Виходячи із системного аналізу норм чинного законодавства України, суд прийшов до висновку про те, що відповідач при проведенні позапланової перевірки дійшов хибного висновку про порушення позивачем містобудівного законодавства та неправомірно прийняв оскаржувані припис і постанову, оскільки в ході судового розгляду справи не підтверджений факт допущення позивачем правопорушень у сфері містобудівної діяльності.

Підставою для притягнення до відповідальності позивача є скоєння правопорушення, але в даному випадку, відсутня об'єктивна сторона правопорушення (бездіяльність позивача щодо належного виконання будівельних робіт), як складова складу правопорушення, оскільки, по-перше, позивачем було виконано усі будівельні роботи на момент подання декларації про готовність обєкта до експлуатації, а, по-друге, заміна ліноліуму відбувалась вже після подання декларації.

Крім того, судом встановлено, що постановою по справі № 473/3250/16-а від 16.12.2016 року 12.10.2016 р. Вознесенським міськрайонним судом Миколаївської області позов ОСОБА_3, яка здійснювала авторський нагляд на об'єкті «Реконструкція частини приміщення Володимирської ЗОШ І-ІІ ступенів з метою створення на її базі Володимирського дошкільного навчального закладу за адресою: Миколаївська область, Доманівський район с. Володимирівка вул. Шкільна № 6», до Управління державної архітектурно - будівельного інспекції у Миколаївській області про скасування постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності було задоволено, постанову № 262 від 20.10.2016 року про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_3 у вигляді штрафу в сумі 8500 грн. за правопорушення передбачені ч.6 ст. 96-1 КУпАП визнано незаконною та скасовано.

Суд у даній справі прийшов до висновку про відсутність підстав для притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.6 ст. 96-1 КУпАП та прийняття постанови по справі про адміністративне правопорушення № 262 від 20.10.2016 року

Згідно зі статтею 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У відповідності до частини 1 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, а суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ст. 86 КАС України).

При цьому, відповідно до частини другої статті 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд звертає увагу на те, що усі рішення та дії суб'єкта владних повноважень мають підзаконний характер, тобто повинні бути прийняті (вчинені) на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені законом.

Серед критеріїв /принципів/, які повинні застосовуватись суб'єктом владних повноважень при прийнятті ним рішень та якими керується адміністративний суд у разі оскарження таких рішень (ст.2 КАС України), є, зокрема, принцип законності, відповідно до якого суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним, а рішення суб'єкта владних повноважень має прийматися обґрунтовано, тобто у урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, добросовісно, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.

Встановлення невідповідності діяльності суб'єкта владних повноважень хоча б одному із критеріїв для оцінювання його рішень, дій та бездіяльності може бути підставою для задоволення адміністративного позову, за умови, що встановлено порушення прав та інтересів позивача.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності свого рішення та документи, надані позивачем, суд доходить висновку, що мотивація та докази, на які посилається позивач, дають суду підстави для постановлення висновків, які б спростовували доводи відповідача, а відтак, адміністративний позов належить задовольнити повністю.

Керуючись ст. ст. 2, 7-9, 14, 70-72, 79, 86,128, 158-163, 167, 254 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління державної архітектурно-будівельної інспекції в Миколаївській області про визнання незаконною та скасування постанови від 20.10.2016 року № 102/1014-7452-16 про накладення штрафу у розмірі 65 250 грн. - задовольнити.

Визнати незаконною та скасувати постанову Управління державної архітектурно-будівельної інспекції в Миколаївській області від 20.10.2016 року № 102/1014-7452-16 про накладення штрафу у розмірі 65 250 грн.

Судові витрати в сумі 652, 50 грн. (шістсот п'ятдесят дві гривні п'ятдесят копійок) стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Управління державної архітектурно - будівельної інспекції у Миколаївській області.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги на постанову суду одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст. 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя Г.В. Лебедєва