КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
02 березня 2017 року № 810/3903/16
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Щавінського В.Р., при секретарі судового засідання Сіренко Ю.П., за участю позивача та представника відповідача, розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Києві адміністративну справу
за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0002264001 від 27 жовтня 2016 року,
В С Т АН О В И В:
ФОП ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Броварської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області з вимогою визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення №0002264001 від 27 жовтня 2016 року, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 17000,00 грн.
У обґрунтування своєї правової позиції вказує, що податковим органом проведено фактичну перевірку ФОП ОСОБА_1, з питань додержання суб'єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України у сфері виробництва і обігу підакцизної продукції, про що складений акт від 18.10.2016 №001346 та виявлені порушення норм чинного законодавства.
Вказала, що на підставі даного Акта перевірки Броварською ОДПІ ГУ ДФС у Київській області було прийнято податкове повідомлення-рішення №0002264001 від 27 жовтня 2016 року, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 17000,00 грн.
Позивач не може погодитись з прийнятим рішенням, оскільки вважає останнє таким, що прийнято з порушенням чинного законодавства.
У судовому засіданні позивачка підтвердила обставини викладені у позовній заяві, позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити.
Відповідач - Броварська ОДПІ ГУ ДФС у Київській області проти позову заперечував, просив відмовити у його задоволенні. У обґрунтування своєї правової позиції вказує, що посадовими особами ГУ ДФС у Київській області проведено фактичну перевірку ФОП ОСОБА_1 щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Вказує, що перевіркою встановлено факт збереження з метою реалізації пляшки вина ординарного столового напівсолодкого білого «Королівський підвал «Шабо», об''єм 0,7 л., вміст спирту 9,5-13,0%, виробництва ТОВ ПТК «Шабо», по ціні 50,00 грн., термін придатності 12 місяців, дата виготовлення 05.10.2015 року, яка маркована маркою акцизного податку 15 АААВ255188 04/15 0,007 грн. Відповідно до наявного маркування на пляшці - алкогольний напій є з простроченим терміном придатності для споживання.
Вважає, що позивач порушив п.4 ст.11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного, плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995 № 481/95-ВР, а саме: продаж алкогольних напоїв маркованого недійсними (не встановленого зразка) марками акцизного податку, після закінчення гарантійного терміну придатності визначеного виробником, з видимими ознаками осаду, тому на підставі акту перевірки було винесено податкове повідомлення рішення №0002264001 від 27 жовтня 2016 року, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 17000,00 грн.
Вважає, що оскаржуване рішення є правомірним та таким, що відповідають нормам чинного законодавства.
У судовому засіданні судом було оглянуто речовий доказ по справі - пляшка вина ординарного столового напівсолодкого білого «Королівський підвал «Шабо», об''єм 0,7 л., вміст спирту 9,5-13,0%, виробництва ТОВ ПТК «Шабо», по ціні 50,00 грн., термін придатності 12 місяців, дата виготовлення 05.10.2015 року, яка маркована маркою акцизного податку 15 АААВ255188 04/15 0,007 грн. При огляді встановлено, що пляшка вина не має осаду.
Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, речові докази суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Судом встановлено, посадовими особами ГУ ДФС у Київській області проведено фактичну перевірку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Перевіркою встановлено факт зберігання з метою реалізації пляшки вина ординарного столового напівсолодкого білого «Королівський підвал «Шабо», об''єм 0,7 л., вміст спирту 9,5-13,0%, виробництва ТОВ ПТК «Шабо», по ціні 50,00 грн., термін придатності 12 місяців, дата виготовлення 05.10.2015 року, яка маркована маркою акцизного податку 15 АААВ255188 04/15 0,007 грн. Відповідно до наявного маркування на пляшці - алкогольний напій є з простроченим терміном придатності для споживання. За результатами проведеної перевірки ФОП ОСОБА_2 складено акт перевірки від 19.10.2016 №1126/10-36-40/НОМЕР_1.
На підставі акту перевірки було винесено податкове повідомлення рішення №0002264001 від 27 жовтня 2016 року, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 17000,00 грн.
Надаючи правову оцінку оскаржуваному рішенню суд вважає за необхідне вказати наступне.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Законом, який визначає основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України є Закон України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" від 19.12.1995 № 481/95-ВР (зі змінами та доповненнями) (далі - Закон № 481/95-ВР).
Відповідно до абз.3 ч. 4 ст.11 Закону №481/95-ВР алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного податку в порядку, визначеному законодавством.
Відповідно до абз.4 ч. 4 ст.11 Закону №481/95-ВР у разі зміни зразка марок акцизного податку вже закуплені марки попереднього зразка застосовуються у виробництві алкогольних напоїв та тютюнових виробів до їх повного використання, а марковані такими марками алкогольні напої та тютюнові вироби знаходяться в обігу до їх повної реалізації в межах терміну придатності для споживання.
Податковий орган, вказуючи на порушення позивачем вищенаведеної норми вважає, що алкогольні напої, які марковані марками акцизного податку попереднього зразка та знаходяться в реалізації поза межами придатності для вживання алкогольних напоїв, є немаркованими.
Аналізуючи питання стосовно маркування алкогольних напоїв та можливості знаходження їх в обігу поза межами терміну придатності, судом встановлено таке.
Відповідно до пп.14.1.107 п.14.1 ст.14 ПК України марка акцизного податку - спеціальний знак для маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів, віднесений до документів суворого обліку, який підтверджує сплату акцизного податку, легальність ввезення та реалізації на території України цих виробів.
Відповідно до пп. 14.1.109 п. 14.1 ст. 14 ПК України маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів - наклеювання марки акцизного податку на пляшку (упаковку) алкогольного напою чи пачку (упаковку) тютюнового виробу в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України щодо виробництва, зберігання та продажу марок акцизного податку.
Стаття 226 ПК України регулює відносини, пов'язані з виготовленням, зберіганням, продажем марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів.
Згідно п.226.2. ст.226 ПК України наявність наклеєної в установленому порядку марки акцизного податку встановленого зразка на пляшці (упаковці) алкогольного напою та пачці (упаковці) тютюнового виробу є однією з умов для ввезення на митну територію України і продажу таких товарів споживачам, а також підтвердженням сплати податку та легальності ввезення товарів.
Пункт 226.3. ст.226 ПК України передбачає, що виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів здійснюються відповідно до положення, затвердженого Кабінетом Міністрів України.
Пунктами 226.6-226.7 ст. 226 ПК України визначено, що маркуванню підлягають усі алкогольні напої з вмістом спирту етилового понад 8,5 відсотка об'ємних одиниць. Маркування вироблених в Україні алкогольних напоїв із вмістом спирту етилового від 1,2 до 8,5 відсотка об'ємних одиниць не здійснюється. Кожна марка акцизного податку на алкогольні напої повинна мати окремий номер та позначення про суму сплаченого акцизного податку за одиницю маркованої продукції, місяць і рік випуску марки.
Згідно п. 226.9 ст. 226 ПК України вважаються такими, що немарковані:
алкогольні напої та тютюнові вироби з підробленими марками акцизного податку;
алкогольні напої та тютюнові вироби, марковані з відхиленням від вимог положення, затвердженого Кабінетом Міністрів України, відповідно до якого здійснюються виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, та/або марками, що не видавалися безпосередньо виробнику або імпортеру зазначеної продукції;
алкогольні напої з марками акцизного податку, на яких зазначення суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням чинних на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари.
Нормами п. 228.2 ст. 228 ПК України встановлено, що контроль за наявністю марок акцизного податку на пляшках (упаковках) алкогольних напоїв і на пачках (упаковках) тютюнових виробів під час їх транспортування, зберігання та продажу, а також у разі ввезення таких товарів на митну територію України здійснюють відповідні контролюючі органи.
Згідно абз. 3 ч. 4 ст. 11 Закону № 481/95-ВР, порушення якого і встановлено під час перевірки позивача, передбачено, що алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного податку в порядку, визначеному законодавством.
Таким порядком є Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 № 1251.
Згідно п.19 Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, затвердженого постановою КМ України від 27.12.2010 № 1251 слідує, що наявність наклеєної в установленому порядку марки акцизного податку встановленого зразка на пляшці (упаковці) алкогольного напою та пачці (упаковці) тютюнового виробу є однією з умов для ввезення на митну територію України і продажу таких товарів споживачам, а також підтвердженням сплати акцизного податку та легальності ввезення товарів.
Відповідно п.20 Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, затвердженого постановою КМ України від 27.12.2010 № 1251 вважаються такими, що немарковані:
алкогольні напої та тютюнові вироби з підробленими марками;
алкогольні напої та тютюнові вироби, марковані з порушенням вимог цього Положення, та/або марками, що не видавалися безпосередньо виробнику або імпортеру зазначеної продукції;
алкогольні напої з марками, на яких зазначення суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням чинних на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари.
Суд зазначає, що перевіркою встановлено факт продажу алкогольних напоїв маркованого недійсними (не встановленого зразка) марками акцизного податку, після закінчення гарантійного терміну придатності визначеного виробником, на підставі чого працівники контролюючого органу прийшли до висновку, що перевіркою встановлено факт зберігання алкогольного напою, маркованого недійсною маркою акцизного податку.
Згідно ч.1 ст.69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Судом в судовому засіданні оглянуто пляшку вина напівсолодкого білого «Королівський підвал «Шабо», об'єм 0,7 л., по ціні 50,00 грн., термін придатності 12 місяців, дата виготовлення 05.10.2015 року, яка маркована маркою акцизного податку 15 АААВ255188 04/15 0,007 грн.
Судом під час огляду в судовому засіданні вищевказаної пляшки із маркою акцизного податку попереднього зразка (15 АААВ255188 04/15 0,007 грн.) встановлено, що оглянута пляшка алкогольного напою є маркованою маркою акцизного податку. Марка акцизного податку не містить ознак підробки та наклеєна відповідно до вимог Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, затвердженого постановою КМ України від 27.12.2010 № 1251. При огляді встановлено, що пляшка вина не має осаду та помутніння.
Отже, чинне законодавство, зокрема, Податковий кодекс України, Закон України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" та Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, затверджене постановою КМ України від 27.12.2010 №1251 відносять до немаркованих алкогольних напоїв та тютюнових виробів вичерпний перелік підакцизних товарів, в якому відсутні алкогольні напої, марковані марками акцизного податку попереднього зразка, які знаходяться в обігу з порушенням терміну придатності для споживання.
Відтак, суд вважає, що віднесення алкогольного напою, маркованого маркою акцизного податку попереднього зразка, який знаходиться в обігу з порушенням терміну придатності для споживання не свідчить про те, що такий продукт є немаркованим маркою акцизного податку.
З аналізу вищенаведених положень вбачається, що в разі закінчення терміну придатності продукту, маркованого маркою акцизного податку попереднього зразка, така продукція не відповідає критеріям, передбаченим абз.5 п. 20 Положення №1251 щодо немаркованих товарів, а тому визнання такої продукції немаркованою на думку суду є безпідставним.
Отже, встановлене перевіркою порушення щодо факту зберігання алкогольного напою, маркованого маркою акцизного податку попереднього зразка, який знаходиться в обігу з порушенням терміну придатності для споживання, не є податковим правопорушенням в розумінні Податкового кодексу України, Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" та Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, затвердженого постановою КМ України від 27.12.2010 № 1251.
Крім того, суд зазначає, що положення абз.4 ч.4 ст.11 Закону №481/95-ВР не встановлюють випадки недійсності марок акцизного податку попереднього зразка, як і не встановлюють критеріїв для визнання продукції, маркованої марками попереднього зразка, немаркованою, а лише закріплюють право осіб на використання вже придбаних ними марок акцизного податку попереднього зразка та реалізацію продукції, що маркована такими марками, тобто встановлюють вичерпний перелік підстав, коли марки акцизного податку попереднього зразка є дійсними.
Більш того суд зазначає, що дана норма закону прийнята для захисту прав осіб, що вже придбали марки акцизного податку попереднього зразка для виробництва підакцизних товарів чи осіб, що реалізують продукцію, марковану марками акцизного податку попереднього зразка та звільняє останніх від необхідності придбання марок акцизного податку нового зразка і повторної сплати акцизного податку.
Таким чином, суд приходить до висновку про те, що норми Податкового кодексу України та Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, затвердженого постановою КМ України від 27.12.2010 № 1251 встановлюють вимоги до маркування алкогольних напоїв марками акцизного податку, визначають перелік алкогольної продукції, яка вважається немаркованою марками акцизного податку, а відтак норми Податкового кодексу України та Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, затвердженого постановою КМ України від 27.12.2010 № 1251 повинні бути застосовані до спірних правовідносин, оскільки вони безпосередньо регулюють спірні правовідносини сторін, в той час як посилання на наведені норми в акті перевірки, складеному відповідачем, відсутні, а отже протиправно відповідачем не проаналізовані та не застосовані.
Аналізуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що висновки акту перевірки про порушення позивачем вимог ст.11 Закону №481/95-ВР, а саме: продаж алкогольних напоїв маркованого недійсними (не встановленого зразка) марками акцизного податку, після закінчення гарантійного терміну придатності визначеного виробником, є необґрунтованим.
Крім того, як вже було зазначено, у разі зміни зразка марок акцизного податку вже закуплені марки попереднього зразка застосовуються у виробництві алкогольних напоїв та тютюнових виробів до їх повного використання, а марковані такими марками алкогольні напої та тютюнові вироби знаходяться в обігу до їх повної реалізації в межах терміну придатності для споживання.
Згідно статті 677 Цивільного кодексу України законом або іншими нормативно-правовими актами може бути встановлений строк, зі спливом якого товар вважається непридатним для використання за призначенням (строк придатності).
Строк придатності товару визначається періодом часу, який обчислюється з дня його виготовлення і протягом якого товар є придатним для використання, або терміном (датою), до настання якого товар є придатним для використання (частина 2 статті 677 Цивільного кодексу України).
Відповідно до статті 1 Закону України "Про якість та безпеку харчових продуктів та продовольчої сировини" від 23.12.1997 року № 771/97-ВР (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) дата "Вжити до" (кінцевий термін споживання) - термін, після закінчення якого, за будь-яких встановлених умов зберігання, харчовий продукт, вірогідно, не буде мати показників якості, зазвичай очікуваних споживачами, та не вважається придатним для реалізації.
Відповідно до пункту 24 статті 1 Закону України "Про захист прав споживачів" строк (термін) придатності - строк (термін), визначений нормативно-правовими актами, нормативними документами, умовами договору, протягом якого у разі додержання відповідних умов зберігання та/або експлуатації чи споживання продукції її якісні показники і показники безпеки повинні відповідати вимогам нормативно-правових актів, нормативних документів та умовам договору.
Відповідно до абз.3 ч. 3 ст.7 Закону України "Про захист прав споживачів" продаж товарів, на яких строк придатності не зазначено або зазначено з порушенням вимог нормативних документів, а також товарів, строк придатності яких минув, забороняється.
В силу положень ст. 11 Закону України "Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного та плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" алкогольні та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну позначаються марками акцизного збору в порядку визначеному законодавством.
У разі зміни зразка марок акцизного податку вже закуплені марки попереднього зразка застосовуються у виробництві алкогольних напоїв та тютюнових виробів до їх повного використання, а марковані такими марками алкогольні напої та тютюнові вироби знаходяться в обігу до їх повної реалізації в межах терміну придатності для споживання.
Законом України "Про якість та безпеку харчових продуктів та продовольчої сировини" від 23.12.1997 № 771/97-ВР визначено поняття строку придатності як проміжку часу, визначеного виробником харчового продукту, протягом якого, у разі додержання відповідних умов зберігання, транспортування, харчовий продукт зберігає відповідність обов'язковим параметрам безпечності та мінімальним специфікаціям якості.
Виходячи з положень Закону "Про стандартизацію" від 05.06.2014 № 1315-VII, стандарти є нормативними документами, що встановлюють правила, загальні принципи і характеристики, які стосуються діяльності чи її результатів. Вони можуть містити вимоги до термінології, позначення, упаковки, маркування та/або етикетці, які застосовуються до певної продукції, процесу чи послуги.
Технічні умови та державні споживчі стандарти, які поширюються на вина України встановлені ДСТУ 4806:2007, чинні з 01.01.2009 року.
Відповідно до підпункту 8.1 пункту 8 ДСТУ 4806:2007, на пляшки з вином наклеюють художньо оформлену етикетку або комбіновану етикетку з кольєреткою згідно з чинними нормативними документами. На етикетці кожної пляшки з вином згідно з законодавством вказують зокрема гарантійний термін зберігання, а також інформацію відносно придатності: "Продукція придатна для подальшого зберігання та реалізації, якщо в ній після закінчення гарантійного терміну не з'явилось помутніння та видимого осаду".
Пункт 13 ДСТУ 4806:2007 визначає, що вина, в яких після закінчення термінів зберігання не з'явилося помутніння чи видимого осаду, придатні для подальшого зберігання та реалізації.
Крім того, Законом України "Про виноград та виноградне вино" також передбачено, що вина шампанські, ігристі та тихі, вермути, коньяки України і бренді, в яких після закінчення гарантійних термінів зберігання не з'явилося помутніння чи видимого осаду, придатні для подальшого зберігання та реалізації.
Таким чином, алкогольні напої (напої), марковані марками попереднього зразка та в яких закінчився гарантійний термін зберігання, але не з'явилося помутніння чи видимого осаду, залишаються придатними для подальшого зберігання та реалізації.
Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України № 310 від 07.03.2012, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 11 травня 2012 року за № 743/21056, затверджено Порядок проведення перевірок у суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, якості продукції, додержання обов'язкових вимог щодо безпеки продукції, а також додержання правил торгівлі та надання послуг.
Відповідно до п. 1.1 даного Порядку цей Порядок визначає механізм здійснення державного контролю посадовими особами Державної інспекції України з питань захисту прав споживачів (далі - Держспоживінспекція України) та її територіальних органів за додержанням законодавства про захист прав споживачів суб'єктами господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства (далі - суб'єкти господарювання), крім Держспоживінспекції в Автономній Республіці Крим.
Відповідно до абзацу 4 пп. 4.1.2 п. 4.1 Розділу IV даного Порядку за результатами перевірки відповідно до виявлених порушень посадовими особами, які проводили перевірку, приймаються рішення про заборону реалізації продукції в разі коли строк придатності додержання яких відповідно до законодавства є обов'язковим, чи коли такий строк закінчився.
Таким чином, реалізація алкогольних напоїв, маркованих марками акцизного податку попереднього зразка, строк придатності яких минув, є порушенням вимог Закону України "Про захист прав споживачів", контроль за додержанням якого, зокрема, контроль щодо реалізації продукції в межах строку придатності покладено на Держспоживінспекцію України та її територіальні органи.
Отже, матеріали справи свідчать про помилковість висновків контролюючого органу щодо порушення позивачем абз.3 ч.4 ст.11 Закону №481/95-ВР, а встановлений перевіркою факт зберігання алкогольного напою, маркованого маркою акцизного податку попереднього зразка, з порушенням терміну придатності для споживання унеможливлює застосування до позивача санкцій, передбачених абз. 15 ч. 2 ст. 17 Закону № 481, оскільки встановлений перевіркою факт не є зберіганням або реалізацією алкогольного напою без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення №0002264001 від 27 жовтня 2016 року, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 17000,00 грн. є протиправним та підлягає скасуванню.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 8, 69, 70, 71, 72, 94, 128, 158-163, 167, 2442 КАС України, суд,-
п о с т а н о в и в:
1. Позов задовольнити.
2. Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області №0002264001 від 27 жовтня 2016 року.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Щавінський В.Р.
Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 06 березня 2017 р.
Судове рішення № 65514263, Київський окружний адміністративний суд було прийнято 02.03.2017. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 810/3903/16. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: