Постанова № 65513988, 21.03.2017, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 березня 2017 р. Справа №805/883/17-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

час прийняття постанови:10год.06хв.

ухвалено у нарадчій кімнаті

Донецький окружний адміністративний суд в складі: головуючого судді - Троянової О.В., секретаря Кудрі В.Г. розглянувши адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в Іллічівському районі м. Маріуполя Донецької області

до Товариства з додатковою відповідальністю «Металургремонт»

про стягнення суми заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій призначених за Списком №1 за періоди з 01.09.2015 по 30.04.2016 та з 01.10.2016 по 31.10.2016 у розмірі 47 789,94грн.,

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в Іллічівському районі м. Маріуполя Донецької області звернулося до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Товариства з додатковою відповідальністю «Металургремонт» про стягнення суми заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій призначених за Списком №1 за період з 01.09.2015 по 30.04.2016 та з 01.10.2016 по 31.10.2016 у розмірі 47 789,94грн./а.с.3-4/.

Позов мотивовано наявністю у Товариства з додатковою відповідальністю «Металургремонт» заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком № 1 за період з 01.09.2015 по 30.04.2016 та з 01.10.2016 по 31.10.2016 у розмірі 47 789,94грн., яка підлягає стягненню у примусовому порядку.

Представник позивача до судового засідання не з'явився, про місце, дату та час розгляду справи повідомлений належним чином/а.с.58/. Засобами поштового зв'язку надіслав клопотання про розгляд справи за його відсутністю/а.с.59/.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про місце, дату та час розгляду справи повідомлений належним чином/а.с.57/, надав суду письмові заперечення проти позову, в яких зазначив, що розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, на які посилається позивач у позові, не є узгодженими з відповідачем; товариство не отримувало повідомлення про сплату місячних сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій; Управління Пенсійного фонду України в Іллічівському районі м. Маріуполя не є належним позивачем у справі, оскільки пільгові пенсії особам, визначеним у розрахунках, призначені іншим управлінням; відповідач не погоджується з загальним місячним розміром фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, визначеним у розрахунках. На підставі наведеного відповідачем просить суд відмовити у задоволенні позову./а.с.49-51,63-64/.Надіслав суду заяву про розгляд справи без його участі /а.с.65,69/.

Враховуючи, що позивач та відповідач були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, позивач подав клопотання про розгляд справи без його участі, зважаючи на відсутність визначених ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України перешкод для розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами.

Відповідно до вимог ч.6 ст.12 та ч.1 ст.41 Кодексу адміністративного судочинства України у зв'язку з неявкою сторін, фіксування судового засідання по справі не здійснюється.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд встановив наступне.

Позивач, управління Пенсійного фонду України в Іллічівському районі м. Маріуполя Донецької області, є органом виконавчої влади, який в цих правовідносинах здійснює повноваження, покладені на нього пунктом 12 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", "Положенням про Пенсійний фонд України", затвердженим Указом Президента України від 6 квітня 2011 року №384/2011.

Відповідач - Товариство з додатковою відповідальністю «Металургремонт» зареєстроване у якості юридичної особи, код ЄДРПОУ: 00192063, місцезнаходження: 87504, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Вузовська, 9, про що зазначено у відомостях з Єдиного державного реєстру, безоплатний доступ до яких забезпечується на підставі "Порядку надання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", затвердженого Наказом Міністерства юстиції України "Про деякі питання надання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" № 466/5 від 31.03.2015р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31 березня 2015р. за № 349/26794/а.с.9-12/.

Перебуває на обліку в органі Пенсійного фонду України в Іллічівському районі м. Маріуполя Донецької області.

Щодо клопотання представника позивача про поновлення строків звернення до суду суд зазначає, що Постановою Верховного суду України від 25.11.2015 року по справі №21-3122а15 (805/2199/14) визначено, що в разі звернення до суду із позовом про стягнення заборгованості (недоїмки), яка виникла через несвоєчасне нарахування та /або сплату суми фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, до відносин щодо стягнення такої заборгованості(недоїмки) застосовуються положення ч.15 ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058, а саме строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується. Отже, строки звернення до суду із позовом про стягнення заборгованості (недоїмки), передбачені ст.99 Кодексу адміністративного судочинства України не застосовуються.

Так. судом встановлено,що органами Пенсійного фонду України призначено та виплачено пенсію на пільгових умовах громадянину ОСОБА_1, який працював на підприємстві відповідача та був зайнятий на роботах зі шкідливими і важкими умовами праці за списком № 1, що підтверджується розпорядженнями про призначення пенсії, довідкою про уточнюючий характер роботи або умов праці, що є необхідним для призначення пільгової пенсії /а.с.38-39/.

Позивачем направлялися на адресу відповідача розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», в частині пенсій, призначених відповідно до п. а ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за період з 01.09.2015 по 30.04.2016 та за період з 01.10.2016 по 31.10.2016 у розмірі 47 789,94грн., та повідомлення із визначеною місячною сумою таких витрат, що підтверджується відповідними доказами, наявними в матеріалах справи /а.с. 14-35/.

У суду відсутні відомості щодо оскарження зазначених розрахунку відповідачем, а, отже, його посилання щодо незгоди із визначеною у розрахунку сумою суд не може прийняти до уваги.

Відповідно до картки особового рахунку відповідача його заборгованість по сплаті фактичних витрат на виплату і доставку пенсій на користь позивача за з 01.09.2015 по 30.04.2016 та з 01.10.2016 по 31.10.2016 у розмірі 47 789,94грн. не відшкодована /а.с.36/.

При прийнятті рішення суд керується наступним.

Статтею 58 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 9 липня 2003 року (далі Закон № 1058-IV) на Пенсійний фонд покладене керівництво та управління солідарною системою, збір, акумуляція та облік страхових внесків, призначення пенсії та підготовка документів для її виплати, забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання, здійснення контролю за цільовим використанням коштів ПФУ, вирішення питань, пов'язаних з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснення адміністративного управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені Законом і статутом Пенсійного фонду.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» № 2464-VI від 8 липня 2010 року Пенсійний фонд України - орган, уповноважений вести облік платників єдиного внеску, забезпечувати збір та ведення обліку страхових коштів, контролювати повноту та своєчасність їх сплати, вести Державний реєстр загальнообов'язкового державного соціального страхування та виконувати інші функції, передбачені законом.

Згідно Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 6 квітня 2011 року № 384/2011 (далі - Положення № 384/2011), Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через віце-прем'єр-міністра України - Міністра соціальної політики України. Пунктом 7 вказаного Положення передбачено, що Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Таким чином, позивач у справі орган владних повноважень, який виконує у даних правовідносинах владні управлінські функції, надані йому чинним законодавством.

Пунктом 2 розділу XV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди, особам, зазначеним в абз. 1 цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення». У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до ст. 27 та з урахуванням положень ст. 28 цього Закону. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Виплата пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом міністрів України, та особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів в-е та ж ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого ст. 26 цього Закону.

З аналізу зазначених норм чинного законодавства вбачається, що витрати на виплату та доставку пенсій особам, які були зайняті на роботах за списком № 1 покриваються підприємствами та організаціями.

Винятком із цього правила є лише порядок покриття витрат на виплату та доставку пенсій особам, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом міністрів України, оскільки за змістом абз. 5 п. 1 п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» виплата пенсій таким особам здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого ст. 26 цього Закону, то і витрати на виплату та доставку пільгових пенсій покриваються за рахунок Пенсійного фонду та Державного бюджету України відповідно. Однак, специфіка такого порядку полягає в особливостях пенсійного забезпечення зазначених осіб. Так, зі змісту ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» вбачається, що працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років.

Таким чином, аналіз положень пункту 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у контексті положень ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» дає підстави для висновку про те, що порядок за якого витрати на доставку пільгових пенсій покриваються до 1 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України, стосується лише витрат на виплату та доставку пенсій, призначених особам за умов, передбачених ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Оскільки судом встановлено, що спір стосується стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пункту а ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», суд вважає, що на відповідача у справі покладений обов'язок щодо покриття витрат на виплату та доставку пенсій таким особам.

Відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» розроблена Інструкція про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до ПФУ, яка затверджена Постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за № 64/8663 (далі Інструкція).

Згідно з п. 6.4 вказаної Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом місяця з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, що визначено пунктом 6.7 Інструкції.

З огляду на зазначене вище суд зазначає, що підприємства мають обов'язок по відшкодуванню сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, визначених саме у розрахунку, що надсилається пенсійним органом такому підприємству.

Аналогічні положення Інструкції, що мали посилання на обов'язок підприємства по відшкодуванню сум витрат пенсійного органу, зазначених у повідомленні, втрати силу із набрання чинності редакції Інструкції від 12 вересня 2014 року.

На підставі наведеного вище, суд не приймає до уваги посилання відповідача щодо його обов'язку відшкодовувати лише суми, зазначені в повідомленні із визначенням витрат пенсійного органу на виплату та доставку пенсій. Крім цього, в матеріалах справи наявні докази про отримання відповідачем як розрахунку фактичних втрат на виплату та доставку пільгових пенсій, так і повідомлення, де визначено такі витрати /а.с.14-35/.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, відповідні розрахунки товариством не оскаржені, у встановлений Законом термін у добровільному порядку не сплачені.

Крім цього, суд зазначає, що Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України не передбачено обов'язку органів Пенсійного фонду України узгоджувати з підприємствами розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових, у зв'язку з чим твердження відповідача з цього приводу також не заслуговують на увагу суду.

Щодо посилань відповідача про неналежність позивача у справі, оскільки пільгова пенсія особі, що працювала у підприємстві відповідача, призначена іншим пенсійним органом (Управлінням Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя Донецької області), суд зазначає, що такі доводи спростовуються положеннями пункту 6.8 Інструкції, яким встановлено, що у разі призначення пенсій на пільгових умовах особам, які мають необхідний стаж роботи не за місцем призначення цієї пенсії, орган Пенсійного фонду за місцем призначення пенсії надсилає розрахунок згідно з додатками, зазначеними у пункті 6.4 цієї глави для зазначених підприємств, у двох примірниках через орган Пенсійного фонду за місцезнаходженням цього підприємства (крім підприємств, місцезнаходженням яких є вільна економічна зона "Крим"). Відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у таких випадках здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцезнаходженням підприємства.

Розрахунок витрат на виплату та доставку пенсій складено Управлінням Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя Донецької області, тобто, управлінням, що призначало пенсію особі, яка працювала на підприємстві відповідача, ОСОБА_1, що вбачається з розпорядження про призначення пенсії, довідки, що уточнює особливий характер роботи чи умови праці, за підписом керівника підприємства та інспектора по кадрам. Тобто, відповідачем не заперечується зазначений вище факт /а.с.38,39/.

Відповідач перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Іллічівському районі м. Маріуполя Донецької області /а.с.37/, якому Управлінням Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя Донецької області правомірно надіслано розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пільгової пенсії особі, що працювала у підприємстві відповідача.

Тобто, обов'язок по відшкодуванню таких витрат відповідач має саме перед Управлінням Пенсійного фонду України в Іллічівському районі м. Маріуполя Донецької області.

Враховуючи встановлені судом обставини, доведеність позивачем обґрунтованість заявлених позовних вимог, беручи до уваги той факт, що визнання позову відповідачем не суперечить закону та не порушує чиї-небудь права, свободи або інтереси, суд вважає позовну заяву такою, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 11, 17, 69-72, 86, 87, 94, 128, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов управління Пенсійного фонду України в Іллічівському районі м. Маріуполя Донецької області до Товариства з додатковою відповідальністю «Металургремонт» про стягнення суми заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій призначених за Списком №1 за період з 01.09.2015 по 30.04.2016 та з 01.10.2016 по 31.10.2016 у розмірі 47 789,94грн.- задовольнити.

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Металургремонт» (код ЄДРПОУ: 00192063, місцезнаходження: 87504, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Вузовська, 9) на користь управління Пенсійного фонду України в Іллічівському районі м. Маріуполя Донецької області суму заборгованості у розмірі 47789,94(сорок сім тисяч сімсот вісімдесят дев'ять гривень дев'яносто чотири копійки) грн.

Постанову прийнято в нарадчій кімнаті 21 березня 2017 року.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 27 березня 2017 року.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі відкладення складання постанови у повному обсязі апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Троянова О.В.