Ухвала суду № 65511457, 22.03.2017, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/496/17 Справа № 203/2585/16-ц Головуючий у 1 й інстанції - Єдаменко С. В. Доповідач - Макаров М.О.

Категорія 27

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 березня 2017 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати по цивільним справам Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого - судді Макарова М.О.

суддів - Каратаєвої Л.О., Петешенкової М.Ю.

при секретарі - Черкас Є.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" на рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 06 вересня 2016 року по справі за позовом ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про захист прав споживача, стягнення коштів та моральної шкоди,-

ВСТАНОВИЛА:

У червні 2016 року ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом до ПАТ КБ «ПриватБанк» про захист прав споживача, стягнення коштів та моральної шкоди, посилаючись на те, що в 2012 році між сторонами був укладений договір банківського рахунку. 27 жовтня 2015 року відповідач заблокував відкритий на ім'я позивача рахунок та відмовився видати належні позивачу грошові кошти, які знаходились на ньому, а тому позивач просить стягнути з відповідача на його користь суму залишку грошових коштів на рахунку, стягнути з відповідача 3 % річних від простроченої до сплати суми, які станом на 01.06.2016 року складають 214,59 грн., стягнути з відповідача пеню, яка станом на 01.06.2016 року складає 214,59 грн., стягнути з відповідача спричинену позивачу моральну шкоду в розмірі 10 000 грн.

Рішенням Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 06 вересня 2016 року позов ОСОБА_2 задоволено частково та ухвалено: стягнути з ПАТ КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_2 залишок грошових коштів на картковому рахунку в розмірі 11 867 грн. 52 коп. та на користь держави судовий збір в розмірі 551 грн. 20 коп.

В апеляційній скарзі ПАТ КБ «ПриватБанк» посилаючись на порушення судом норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права та невідповідність висновків суду обставинам справи, просить ріішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволення позову в повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ПАТ КБ «ПриватБанк» підлягає відхиленню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач має у відповідача банківський рахунок, на якому на цей час знаходяться грошові кошти в сумі 11 867,52 грн. (а.с.7)

Позивачу було заблоковано належний йому в банку рахунок, тому він звернувся до відповідача з заявою про розблокування рахунку, у відповідь на заяву банк повідомив, що з метою уточнення господарської діяльності і суті проведених операцій, банк просить позивача надати інформацію та відповідні документи, на підставі яких здійснювались операції по належному позивачу рахунку за період з 18 серпня 2015 року по 29 вересня 2015 року. (а.с.31)

18 листопада 2015 року позивач подав до банку письмові пояснення з приводу обставин за якими на його рахунках проводились операції по переказу коштів. (а.с.30)

В матеріалах справи наявний лист від банку датований 10 лютого 2016 року, який був направлений на адресу позивача, в якому банк просить надати документи, що підтверджують погодження грошових коштів які надійшли на рахунок позивача за період з 01.01.2015 р. по 28.10.2015 р. (а.с.5-6).

Згідно ст. 1074 ЦК України обмеження прав клієнта, щодо розпорядження грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку не допускаються, крім випадків обмеження права розпорядження рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, передбачених законом.

Згідно з п. 6.12 постанови правління Національного Банку України від 30 квітня 2010 року №223 із наступними змінами «Про здійснення операцій з використанням спеціальних платіжних засобів» емітент має право прийняти рішення про призупинення здійснення операцій з використанням певного спеціального платіжного засобу, а також про вилучення спеціального платіжного засобу за наявності обставин, що можуть свідчити про незаконне використання спеціального платіжного засобу або його реквізитів, значно збільшеного ризику неспроможності платника виконати своє зобов'язання щодо сплати кредиту та процентів за ним, в інших випадках, установлених договором.

Емітент зобов'язаний інформувати користувача про блокування спеціального платіжного засобу та причини такого блокування в спосіб, установлений договором, у разі можливості, перед тим, як спеціальний платіжний засіб буде заблокований, і негайно після цього, якщо надання такої інформації не скомпрометує об'єктивно виправданих заходів з безпеки або якщо це не заборонено законодавством України. Емітент має право розблокувати спеціальний платіжний засіб або надати новий після усунення причини блокування спеціального платіжного засобу.

Права та обов'язки банку щодо відмови від здійснення розрахункових операцій по рахунку клієнта та щодо призупинення проведення фінансової операції передбачені також Умовами та Правилами надання банківських послуг, які розміщені на сайті банку (надалі - Умови та Правила).

Так, відповідно до п.п. 1.3.2.13 Умов та Правил банк має право відмовитися від здійснення розрахункових операцій по рахунку клієнта в разі виникнення мотивованих підозр відносно використання банку для проведення незаконних операцій.

Згідно з п.п. 1.3.2.14 Умов та Правил банк має право призупинити проведення фінансової операції або призупинити видаткові операції по рахунку у випадку, якщо така операція (операції) містить ознаки операцій, що підлягають фінансовому моніторингу відповідно до законодавства про запобігання і протидію легалізації (відмиванню) доходів, отриманих злочинним шляхом, або фінансування тероризму, і зобов'язаний призупинити проведення фінансової операції, якщо її учасником або вигодонабувачем є особа, яка включена в перелік осіб, пов'язаних із здійсненням терористичної діяльності або відносно до якої застосовані міжнародні санкції. В разі такого припинення фінансових операцій прибуткові операції не припиняються. Припинення фінансових операцій здійснюється на терміни і в порядку, передбаченому чинним законодавством.

Згідно ч. 1 ст. 11 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» суб'єкт первинного фінансового моніторингу зобов'язаний здійснювати управління ризиками з урахуванням результатів ідентифікації, верифікації та вивчення клієнта, послуг, що надаються клієнту, аналізу операцій, проведених ним, та їх відповідності фінансовому стану і змісту діяльності клієнта. Суб'єкт первинного фінансового моніторингу під час здійснення управління ризиками враховує рекомендації, визначені чи надані відповідними суб'єктами державного фінансового моніторингу, які згідно з цим Законом виконують функції державного регулювання і нагляду за такими суб'єктами первинного фінансового моніторингу.

У відповідності до ст. 17 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» суб'єкт первинного фінансового моніторингу має право зупинити здійснення фінансової (фінансових) операції (операцій), яка (які) містить (містять) ознаки, передбачені статтями 15 та/або 16 цього Закону, та/або фінансові операції із зарахування чи списання коштів, що відбувається в результаті дій, які містять ознаки вчинення злочину, визначеного Кримінальним кодексом України, та зобов'язаний зупинити здійснення фінансової (фінансових) операції (операцій), якщо її учасником або вигодоодержувачем за ними є особа, яку включено до переліку осіб, пов'язаних з провадженням терористичної діяльності або щодо яких застосовано міжнародні санкції (якщо види та умови застосування санкцій передбачають зупинення або заборону фінансових операцій), і в день зупинення повідомити спеціально уповноваженому органу в установленому законодавством порядку про таку (такі) фінансову (фінансові) операцію (операції), її (їх) учасників та про залишок коштів на рахунку (рахунках) клієнта, відкритому (відкритих) суб'єктом первинного фінансового моніторингу, який зупинив здійснення фінансової (фінансових) операції (операцій), та у разі зарахування коштів на транзитні рахунки суб'єкта первинного фінансового моніторингу - про залишок коштів на таких рахунках в межах зарахованих сум. Таке зупинення фінансових операцій здійснюється на два робочих дні з дня зупинення (включно).

Спеціально уповноважений орган може прийняти рішення про подальше зупинення фінансової (фінансових) операції (операцій), здійснене відповідно до частини першої цієї статті, на строк до п'яти робочих днів, про що зобов'язаний негайно повідомити суб'єкту первинного фінансового моніторингу, а також правоохоронним органам, уповноваженим приймати рішення відповідно до Кримінального процесуального кодексу України. У такому разі суб'єкт первинного фінансового моніторингу зобов'язаний в день отримання, але не пізніше 11 години наступного робочого дня після отримання відповідного рішення повідомити спеціально уповноваженому органу про залишок коштів на рахунку клієнта, фінансові операції (кошти) за яким були зупинені, та у разі зупинення фінансових операцій на транзитних рахунках суб'єкта первинного фінансового моніторингу - про залишок коштів на таких рахунках в межах зарахованих сум.

Зупинення та поновлення здійснення фінансової (фінансових) операції (операцій) відбувається у порядку, визначеному суб'єктами державного фінансового моніторингу, які здійснюють державне регулювання і нагляд за діяльністю суб'єктів первинного фінансового моніторингу в межах їх повноважень.

Частинами 1 та 2 статті 9 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» передбачено, що суб'єкт первинного фінансового моніторингу відповідно до законодавства зобов'язаний на підставі поданих клієнтом (представником клієнта) офіційних документів або засвідчених в установленому порядку їх копій (якщо інше не передбачено цим Законом) здійснювати ідентифікацію та верифікацію клієнта (представника клієнта). При цьому, документи мають бути чинними (дійсними) на момент їх подання та включати всі необхідні ідентифікаційні дані. У разі виникнення сумнівів у достовірності чи повноті наданої інформації про клієнта суб'єкт первинного фінансового моніторингу зобов'язаний провести поглиблену перевірку клієнта.

А статтею 64 Закону України «Про банки і банківську діяльність» та ч. 7 ст. 9 Закону України № 1702-УІІ передбачено, що суб'єкт первинного фінансового моніторингу має право витребувати, а клієнт, представник клієнта зобов'язані подати інформацію (офіційні документи), необхідну (необхідні) для ідентифікації, верифікації, вивчення клієнта, уточнення інформації про клієнта, а також для виконання таким суб'єктом первинного фінансового моніторингу інших вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення. Суб'єкт первинного фінансового моніторингу має право відмовитись від встановлення (підтримання) ділових відносин (у тому числі шляхом розірвання ділових відносин) або проведення фінансової операції у разі ненадання клієнтом необхідних для вивчення клієнтів документів чи відомостей або встановлення клієнту неприйнятно високого ризику за результатами оцінки чи переоцінки ризику (ст. 10 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення»).

Крім того, пунктом 12 Розділу VI Положення про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затвердженого постановою № 705 правління Національного банку України від 05 листопада 2014 року передбачено, що емітент має право прийняти рішення про зупинення здійснення операцій з використанням певного електронного платіжного засобу, а також про вилучення електронного платіжного засобу за наявності обставин, що можуть свідчити про незаконне використання електронного платіжного засобу та/або його реквізитів, значно збільшеного ризику неспроможності платника виконати своє зобов'язання щодо сплати кредиту та процентів за ним, в інших випадках, установлених договором.

Як пояснила представник відповідача в суді першої інстанції підставами призупинення видаткових операцій по рахункам позивача стало надходження на ці рахунки значної суми грошових коштів, що викликало підозри стосовно законності їх походження. На звернення банку до правоохоронних органів рішення до теперішнього часу не прийнято. Відсутнє рішення і Спеціально уповноваженого органу, у зв'язку з чим колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обгрунтовано прийшов до висновку про стягнення залишку грошових коштів на рахунку з відповідача на користь позивача.

Доводи апеляційної скарги ПАТ КБ «ПриватБанк» про незаконність рішення суду колегія суддів вважає необгрунтованими, оскільки відповідачем не було надано документів щодо причин блокування рахунку позивача досить тривалий час, не було також надано доказів включення позивача до переліку осіб, пов'язаних з провадженням терористичної діяльності або щодо яких застосовано міжнародні санкції. Крім того, не надано жодного доказу чи повідомляв банк суб'єкта первинного фінансового моніторингу, а також правоохоронні органи з приводу вчиненні позивачем незаконних дій. А відповідно до ст.60 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях. Проте інших доказів на підтвердження своїх вимог і заперечень Банк суду так і не надав.

На підставі викладеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції з'ясувавши в достатньо повному об'ємі права та обов'язки сторін, обставини справи, перевіривши доводи та давши їм правову оцінку, постановив рішення, що відповідає вимогам закону. Висновки суду достатньо обґрунтовані і підтверджені наявними в матеріалах справи письмовими доказами, а приведені в апеляційній скарзі доводи зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що судове рішення ухвалене з додержанням норм процесуального права та у відповідності з нормами матеріального права і відсутні передбачені ст.309 ЦПК України підстави для скасування або його зміни.

Керуючись ст.ст.303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» - відхилити.

Рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 06 вересня 2016 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя М.О. Макаров

Судді Л.О. Каратаєва

М.Ю. Петешенкова