Ухвала суду № 65511320, 21.03.2017, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-кп/774/454/17 Справа № 201/14267/16-к Головуючий у 1 й інстанції - Ополинська І. Г. Доповідач - Іванова А.П.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 березня 2017 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді - Іванової А.П.

суддів - Джерелейко О.Є., Мазниці А.А.

за участю:

секретаря судового засідання - Пиріч Н.А.

прокурора - Пістун М.С.

обвинуваченого - ОСОБА_2

захисника обвинуваченого - ОСОБА_3

потерпілих - ОСОБА_4, ОСОБА_5

представника потерпілих - ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12015040650004899за апеляційною скаргою прокурора, який приймав участь у розгляді справи судом першої інстанції на ухвалу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 12 січня 2017 року про повернення обвинувального акту щодо

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Лучки, Кобеляцького району Полтавської області, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1,

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених за ч. 1 ст. 122, ч.1 ст.125 КК України,

В С Т А Н О В И Л А :

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 12 січня 2017 року, обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 122, ч.1 ст.125 КК України, повернутий прокурору Дніпропетровської місцевої прокуратури № 2 Дніпропетровської області, з підстав його невідповідності вимогам Кримінального процесуального кодексу України.

В обґрунтування свого рішення, суд першої інстанції зазначив, що зміст формулювання обвинувачення всупереч вимогам п. 1 ч. 1 ст. 91, п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України не містить зазначення важливих обставин вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 125 та ч. 1 ст. 122 КК України, які інкримінуються обвинуваченому ОСОБА_2 та не у повному обсязі розкрито об'єктивну сторону наведених злочинів, зокрема, взагалі не вказано, які саме тілесні ушкодження були спричинені потерпілому ОСОБА_4 та потерпілій ОСОБА_5, які у викладі фактичних обставин відображені лише, як середньої тяжкості тілесне ушкодження та легке тілесне ушкодження.

Окрім того, зміст формулювання обвинувачення всупереч вимогам п. 2 ч. 1 ст. 91, п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України не містить зазначення мотиву вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 125 та ч. 1 ст. 122 КК України, які інкримінуються обвинуваченому ОСОБА_2, а натомість виходячи із викладу фактичних обставин кримінальних правопорушень, обвинувачений нібито безпричинно спочатку заподіяв потерпілому ОСОБА_4 середньої тяжкості тілесне ушкодження, а потім заподіяв потерпілій ОСОБА_5 легке тілесне ушкодження, що у разі відповідності дійсним обставинам події передбачає зовсім іншу кваліфікацію дій ОСОБА_2

Викладені факти свідчать про неналежне встановлення органом досудового розслідування обставин, передбачених ст. 91 КПК України, які мають істотне значення для правильного вирішення справи, що зумовило всупереч вимогам закону пред'явлення ОСОБА_2 неконкретного обвинувачення, чим суттєво порушено право останнього на захист.

Також, в порушення вимог п. 3 ч. 2 ст. 291 КПК України, наданий суду обвинувальний акт не містить повного зазначення анкетних відомостей потерпілих ОСОБА_4 та ОСОБА_5, зокрема місце народження потерпілих, а також в порушення вимог п. 7 ч. 2 ст. 291 КПК України у наданому суду обвинувальному акті відсутні будь-які відомості про наявність або відсутність шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

В апеляційній скарзі прокурор, який приймав участь у розгляді справи судом першої інстанції просить ухвалу суду - скасувати у зв'язку з невідповідністю висновків суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального провадження, а також у зв'язку із допущеними судом істотних порушень вимог кримінального процесуального закону. Направити обвинувальний акт щодо ОСОБА_2 на новий розгляд до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська.

Заслухавши доповідь судді Апеляційного суду, думку прокурора, який просив задовольнити апеляційну скаргу прокурора, який приймав участь у розгляді справи судом першої інстанції, пояснення обвинуваченого, його захисника, потерпілих, їх представника, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги прокурора, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до ст.404 КПК суд апеляційної інстанції перевіряє законність та обґрунтованість судового рішення суду першої інстанції в межах апеляційних скарг.

Пунктом 3 частини 3 статті 314 КПК України передбачено, що суд в підготовчому засіданні має право повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.

На думку колегії суддів суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про те, що обвинувальний акт не відповідає вимогам ст. 291 КПК України, згідно якої визначаються вимоги, які ставляться до обвинувального акту.

Відповідно до вимог п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України обвинувальний акт має містити такі відомості: виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

Зазначені вимоги кримінального процесуального закону органом досудового розслідування не дотримані в повному обсязі.

При перевірці колегією суддів матеріалів провадження встановлено, що до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12015040650004899 за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 12, ч.1 ст.125 КК України.

Так, у обвинувальному акті щодо ОСОБА_2 зміст формулювання обвинувачення всупереч вимогам п. 1 ч. 1 ст. 91, п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України не містить зазначення важливих обставин вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 125 та ч. 1 ст. 122 КК України, які інкримінуються обвинуваченому ОСОБА_2 та не у повному обсязі розкрито об'єктивну сторону наведених злочинів.

Окрім того, зміст формулювання обвинувачення всупереч вимогам п. 2 ч. 1 ст. 91, п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України не містить зазначення мотиву вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 125 та ч. 1 ст. 122 КК України, які інкримінуються обвинуваченому ОСОБА_2, а натомість виходячи із викладу фактичних обставин кримінальних правопорушень, обвинувачений нібито безпричинно спочатку заподіяв потерпілому ОСОБА_4 середньої тяжкості тілесне ушкодження, а потім заподіяв потерпілій ОСОБА_5 легке тілесне ушкодження, що у разі відповідності дійсним обставинам події передбачає зовсім іншу кваліфікацію дій ОСОБА_2 Викладені факти свідчать про неналежне встановлення органом досудового розслідування обставин, передбачених ст. 91 КПК України, які мають істотне значення для правильного вирішення справи, що зумовило всупереч вимогам закону пред'явлення ОСОБА_2 неконкретного обвинувачення, чим суттєво порушено право останнього на захист.

Крім того всупереч вимогам п. 3 ч. 2 ст. 291 КПК України обвинувальний акт не містить повні анкетні відомості потерпілих, а саме їх місце народження.

Тому доводи апеляційної скарги прокурора колегія суддів вважає необґрунтованими.

З урахуванням наведеного вище, оскільки встановлена невідповідність обвинувального акту вимогам ст. 291 КПК України та враховуючи, що зміст і форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, таким як забезпечення права на захист, колегія суддів приходить до висновку про відмову у задоволенні вимог за апеляційною скаргою прокурора та залишення ухвали суду без змін.

Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, КПК України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу прокурора, який приймав участь у розгляді справи судом першої інстанції - залишити без задоволення.

Ухвалу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 12 січня 2017 року про повернення обвинувального акту щодо ОСОБА_2 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді:

____ ______ ______

А.П. Іванова О.Є. Джерелейко А.А.Мазниця