Ухвала суду № 65510949, 06.03.2017, Верховний Суд (до 15.12.2027 - Верховний Суд України)

У Х В А Л А

6 березня 2017 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:

судді-доповідача Кривенди О.В.,

суддів: Гриціва М.І., Прокопенка О.Б., -

розглянувши заяву представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 про перегляд Верховним Судом України судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_2 до Національного банку України (далі - НБУ), третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра» (далі - Банк), про визнання дій та бездіяльності протиправними, стягнення моральної шкоди,

в с т а н о в и л а:

Окружний адміністративний суд міста Києва постановою від 29 квітня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 10 серпня 2016 року, у задоволенні позову відмовив.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 18 жовтня 2016 року рішення судів попередніх інстанцій залишив без змін.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, представник позивача 23 січня 2017 року звернулася до Верховного Суду України із заявою про її перегляд з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).

Відповідно до частини другої статті 239-2 КАС ухвалою судді Верховного Суду України від 25 січня 2017 року заяву було залишено без руху та надано строк для усунення недоліків заяви до 28 лютого 2017 року.

На виконання цієї ухвали 21 лютого 2017 року до Верховного Суду України надійшла належна квитанція про сплату судового збору.

У заяві представник позивача посилається на неоднакове застосування судом касаційної інстанції положень Законів України від 20 травня 1999 року № 679-ХІV «Про Національний банк України» та 7 грудня 2000 року № 2121-ІІІ «Про банки та банківську діяльність» (далі - Закон № 2121-ІІІ).

На обґрунтування заяви додано копії ухвал Вищого адміністративного суду України від 21 жовтня 2015 року та 10 листопада 2016 року (справи №№ К/800/31676/15, К/800/13559/16 відповідно), які, на думку заявника, підтверджують неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.

Проте аналіз долучених судових рішень та оскаржуваної ухвали не дає підстав вважати, що судом касаційної інстанції неоднаково застосовано одні й ті ж самі норми матеріального права.

У кожному з цих рішень висновки суду касаційної інстанції щодо прийняття або неприйняття НБУ своєчасних заходів впливу до банку задля недопущення віднесення його до категорії неплатоспроможних ґрунтуються на з'ясованих у кожній конкретній справі обставинах, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і оцінені судом в сукупності.

Так, в рішенні, про перегляд якого подано заяву, цей суд зазначив, що прийняті за результатами безвиїзного банківського нагляду з використанням даних статистичної звітності НБУ постанови від 7 серпня 2014 року № 469/БТ «Про віднесення ПАТ «Комерційний банк «Надра» до категорії проблемних та призначення куратора» та 5 лютого 2015 року № 83 «Про віднесення ПАТ «Комерційний банк «Надра» до категорії неплатоспроможних» свідчать про вчинення НБУ дій щодо недопущення віднесення Банку до категорії неплатоспроможних, а також з відновлення такої платоспроможності.

Тоді як у рішеннях, наданих для порівняння, суд касаційної інстанції погодився з рішеннями судів попередніх інстанцій, які, встановивши зокрема те, що НБУ порушив встановлені Положенням про порядок визначення рейтингових оцінок за рейтинговою системою CAMELS (далі - Положення) строки повідомлення банку про встановлений за результатами інспекційної перевірки рейтинг, дійшли висновку про те, що НБУ допущено протиправну бездіяльність в період з листопада 2014 року в одному рішенні - по лютий, а в іншому - по квітень 2015 року, а саме не вжито адекватних, негайних та рішучих дій, не прийнято своєчасно рішення про застосування адекватного заходу впливу до банку на підставі проведеної перевірки та складеного звіту про інспектування банку, а також встановленої рейтингової оцінки CAMELS, що є порушенням вимог статті 73 Закону № 2121-ІІІ та Положення.

Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності в різних рішеннях суду касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи, перевірка правильності встановлення яких не належить до компетенції Верховного Суду України.

Колегія суддів дійшла висновку, що обставини, встановлені у справі, судове рішення в якій оскаржується, не є подібними до обставин, встановлених у справах, копії судових рішень в яких додано до заяви.

Крім того, надані для порівняння рішення не містять іншого, ніж в оскаржуваній ухвалі, тлумачення норм матеріального права, про які йдеться у заяві представника позивача.

Зазначене дає підстави для висновку про необґрунтованість поданої заяви.

Враховуючи викладене та керуючись пунктом 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VІІІ «Про судоустрій і статус суддів», статтями 235-240 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України

у х в а л и л а:

Відмовити у допуску до провадження справи за позовом ОСОБА_2 до Національного банку України, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра», про визнання дій та бездіяльності протиправними, стягнення моральної шкоди за заявою про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 18 жовтня 2016 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач О.В. Кривенда

Судді: М.І. Гриців

О.Б. Прокопенко