Ухвала суду № 65510736, 23.03.2017, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

03680, м. Київ, вул. Солом'янська 2а

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа 752/713/17 № апеляційного провадження:22-ц/796/3581/2017 Головуючий у суді першої інстанції: Плахотнюк К.Г. Доповідач у суді апеляційної інстанції: Семенюк Т.А.

23 березня 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду м. Києва в складі:

Головуючого - Семенюк Т.А.

Суддів - Прокопчук Н.О., Саліхова В.В.,

при секретарі - П'ятничук В.Г.,

розглянувши в судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 26 січня 2017 року у справі за заявою ОСОБА_3 про забезпечення позову ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна» про стягнення невиплаченої заробітної плати за контрактом, -

В С Т А Н О В И Л А :

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 26 січня 2017 року відмовлено у задоволенні заяви про забезпечення прозову.

Не погоджуючись з даною ухвалою суду, ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу скасувати та постановити нову, якою задовольнити заяву про забезпечення позову, вважаючи, що судом порушено норми процесуального права.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду та матеріали справи в межах апеляційного оскарження, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково.

Судом встановлено, що у січні 2017 року позивач звернулася до суду з позовом до відповідача про стягнення невиплаченої заробітної плати за контрактом та просила суд стягнути з ПАТ «ХДІ страхування» на її користь еквівалент 526 209,09 доларів США боргу згідно із трудовим контрактом по курсу НЮУ в гривнях на день ухвалення рішення.

11 січня 2017 року відкрито провадження по даній справі.

18 січня 2017 року позивач подала до суду заяву про забезпечення позову, зазначивши, що невжиття заходів в майбутньому може утруднити виконання рішення.

Просила суд вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно, а саме: групу нежитлових приміщень № 237, під літерою А, загальною площею 503,4 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна: НОМЕР_1 та належить на праві власності ПАТ «ХДІ страхування», в межах суми позовних вимог 526 209,09 доларів США або їх еквіваленту по курсу НБУ станом на 13 січня 2017 року в сумі 14 339 197 грн. 70 коп.

Згідно ч. 1, 3 ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до ст. 152 ЦПК України позов забезпечується, в тому числі накладенням арешту на майно, що належить відповідачеві і знаходиться у нього або в інших осіб, а також забороною вчиняти певні дії.

Відмовляючи у задоволенні заяви про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що у провадженні Печерського районного суду м. Києва перебуває цивільна справа між тими самими сторонами з тих самих підстав.

Проте з таким висновком суду першої інстанції повною мірою погодитися не можна з огляду на наступне.

Згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності, слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб'єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.

Як вбачається з матеріалів справи, у провадженні Печерського районного суду м. Києва перебувала цивільна справа за позовом ОСОБА_3 до ПАТ «ХДІ страхування» про стягнення невиплаченої заробітної плати за контрактом.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 19 січня 2017 року позов ОСОБА_3 залишено без розгляду у зв'язку із подачею позивачем клопотання в порядку п. 5 ч. 1 ст. 207 ЦПК України, що є правом позивача на будь-якій стадії розгляду справи.

Таким чином, колегія суддів вважає, що висновок суду першої інстанції про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову з підстав, що у провадженні суду перебуває інша справа між тими ж сторонами, є передчасним, а тому ухвала суду підлягає скасуванню з передачею на новий розгляд питання щодо розгляду заяви про забезпечення позову.

Керуючись ст.ст. 303,307, 312, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 26 січня 2017 року скасувати, справу направити до суду першої інстанції на новий розгляд питання.

Ухвала оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий

Судді