Ухвала суду № 65508529, 21.03.2017, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

21 березня 2017 року Справа № 911/4610/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:Короткевича О.Є. (доповідач у справі),суддів:Коваленка В.М., Погребняка В.Я. розглянувши матеріали касаційної скарги Державного підприємства "Регіональні електричні мережі "на постанову та ухвалуКиївського апеляційного господарського суду від 18.01.2017 року Господарського суду Київської області від 15.11.2016 року у справі Господарського суду№ 911/4610/15 Київської області за позовною заявою ОСОБА_4до за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача про в межах справи за заявою про Державного підприємства "Регіональні електричні мережі" арбітражного керуючого (розпорядника майна) Сольського В.С. стягнення грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної відпустки та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні № 911/4610/15 Державного підприємства "Регіональні електричні мережі" банкрутствоВ С Т А Н О В И В :

Подана Державним підприємством "Регіональні електричні мережі" касаційна скарга на постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.01.2017 року та ухвалу Господарського суду Київської області від 15.11.2016 року у справі № 911/4610/15 не може бути прийнята Вищим господарським судом України, оскільки не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.

Відповідно до ст. 1111 ГПК України, особа, яка подала касаційну скаргу, надсилає іншій стороні у справі копії касаційної скарги і доданих до неї документів, які у цієї сторони відсутні.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_4, звернувся з позовною заявою до Господарського суду Київської області в межах справи про банкрутство Державного підприємства "Регіональні електричні мережі".

Також, ухвалою Господарського суду Київської області від 07.07.2016 року у даній справі затверджено реєстр вимог кредиторів.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" сторони у справі про банкрутство - є конкурсні кредитори (представник комітету кредиторів), боржник (банкрут).

Учасниками у справі про банкрутство - сторони, забезпечені кредитори, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) суб'єкта підприємницької діяльності - боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство.

Заявником вимог щодо направлення копії касаційної скарги іншій стороні у справі не дотримано, оскільки надано докази направлення копії касаційної скарги на адресу позивача (боржника у справі про банкрутство) та арбітражного керуючого, що підтверджується фіскальними чеками від 03.02.2017 року №№ 0068116, 0068117 та описами вкладення. Проте, доказів направлення копії касаційної скарги на адресу кредиторів (представника комітету кредиторів) у справі про банкрутство скаржником не надано.

Неповідомлення сторони у справі про звернення з касаційною скаргою порушує процесуальні права цієї сторони, принципи рівності та змагальності сторін, закріплені статтями 42, 43 ГПК України та відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1113 ГПК України є підставою для неприйняття скарги до розгляду та повернення її господарським судом.

За таких обставин касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду та підлягає поверненню.

Крім того, 01.09.2015 набув чинності Закон України "Про судовий збір" у редакції Закону України від 22.05.2015 № 484-VIII (далі - Закон).

Відповідно до п.п. 5 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону ставка судового збору з касаційної скарги на рішення суду складає 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Підпунктом 1 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції чинній на момент подання позовної заяви) визначено розмір ставки судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру в обсязі 1,5 відсотків ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 150 розмірів мінімальних заробітних плат.

Оскільки ст. 4 Закону передбачено сплату судового збору з касаційної скарги на рішення суду, виходячи з розміру ставки, що підлягала сплаті при поданні заяви незалежно від того чи оскаржується все рішення суду чи його частина, то оплаті судовим збором підлягає вся сукупність вимог, викладених в позовній заяві з урахуванням збільшення позовних вимог (1953,15*116846,20*2865,25*1,5*120%).

Скаржником не дотримано вказаних вимог та сплачено судовий збір у неповному обсязі, що підтверджується доданим до касаційної скарги платіжним дорученням № 748 від 01.02.2017 року про сплату судового збору в сумі 2138,40 грн.

За таких обставин касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду та підлягає поверненню на підставі п. 4 ч. 1 ст. ст. 1113 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 42, 43, 45, 65, 86, 1111, п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,-

У Х В А Л И В :

Касаційну скаргу Державного підприємства "Регіональні електричні мережі" касаційна скарга на постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.01.2017 року та ухвалу Господарського суду Київської області від 15.11.2016 року у справі №911/4610/15 повернути заявнику.

Головуючий О.Є. Короткевич

Судді В.М. Коваленко

В.Я. Погребняк