Ухвала суду № 65507605, 21.03.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/9105/16 Головуючий у 1-й інстанції: Огурцов О.П. Суддя-доповідач: Аліменко В.О.

У Х В А Л А

Іменем України

21 березня 2017 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Аліменка В.О.,

суддів Безименної Н.В., Кучми А.Ю.,

за участю секретаря Лебедєвої Ю.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 грудня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 та Товариства з обмеженою Відповідальністю «Ресторан Кувшин» до Головних інспекторів відділу нагляду за діяльністю органу державного архітектурно-будівельного контролю та ринкового нагляду департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві Голівця Дмитра Петровича та Подкіна Бориса Леонідовича, департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві про визнання протиправними дій та скасування приписів від 25.05.2016 року, -

В С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_2 та ТОВ «Ресторан Кувшин» звернулися до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головних інспекторів нагляду відділу нагляду за діяльністю органу державного архітектурно-будівельного контролю та ринкового нагляду Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві Голівця Д.П. та Подкіна Б.Л., Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування приписів від 25.05.2016.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 грудня 2016 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій останній просить скасувати постанову суду першої інстанції, як таку, що ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, 25.05.2016 Департаментом державної архітектурно - будівельної інспекції у м. Києві на підставі звернення Громадської організації «Наша Влада» проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил ОСОБА_2 та ТОВ «Ресторан Кувшин».

За результатами перевірки складено акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 25.05.2016 в якому зазначено наступне: «нежилі приміщення кафе 1 (один) по АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу нежитлових приміщень від 13.10,2007 укладеного між ЗАТ «МІЛАН» та ОСОБА_2, належать ОСОБА_2. За наявними в Департаменті Державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві матеріалами, а саме: акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності державних будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих і будівельних робіт від 28.10.2011, Інспекції державного-архітектурно-будівельного контролю у місті Києві, встановлено, що на території скверу на АДРЕСА_1, розташована будівля - заклад громадського харчування ресторан «ІНФОРМАЦІЯ_1» після самовільно проведених будівельних робіт, з реконструкції приміщень громадських вбиралень, без затвердженої проектної документації та без документів, що надають право на виконання будівельних робіт, чим порушено вимоги ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» ст. 9 Закону України «Про архітектурну діяльність». Вказана вище будівля - ресторан «ІНФОРМАЦІЯ_1» експлуатувався ТОВ «Альбіоні компані» за призначенням без прийняття її в експлуатацію у встановленому законодавством порядку, чим порушено ч. 8 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»ч п. 12 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 №461.

Крім того, з наявних документів Департаменту встановлено, що гр. ОСОБА_2 вимоги припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил від 11.04.2012, Інспекції державного архітектурно- будівельного контролю у місті Києві не виконано, чим порушено підп. а п. 3. ч. 4 ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Так у ході перевірки та беручи до уваги наданий договір оренди нерухомого майна № 1/14313 від 14.03.2014 (далі - Договір) укладеного між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (далі - Орендодавець) та ТОВ «Ресторан Кувшин» (далі - Орендар), встановлено, що нежилі приміщення кафе: з № 1-20 (в літ. А) перший поверх), а також Тамбур та Літній майданчик що прилягають до нерухомого майна, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, позначені на плані (Додаток № 1 до даного Договору, то є його невід'ємною частиною) експлуатуються Орендарем під заклад громадського харчування без прийняття об'єкта в експлуатацію, чим порушено ч. 8 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»

Відповідно до ДСТУ - Н Б В.1.2-16:2013 «Визначення класу наслідків (відповідальності) та категорії складності об'єктів будівництва», об'єкт за вказаною вище адресою відноситься до III (третьої) категорії складності.».

25.05.2016 головним інспектором нагляду відділу нагляду за діяльністю органу державного архітектурно-будівельного контролю та ринкового нагляду Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві Голівцем Д.П. та головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю органу державного архітектурно-будівельного контролю та ринкового нагляду Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві Подкіним Б.Л. складено приписи про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, в яких викладено вимоги:

- ТОВ «Ресторан Кувшин» щодо заборони з 25.05.2016 експлуатації нежилих приміщень кафе: з №1-20 (в літ. А) перший поверх на АДРЕСА_1 до усунення допущеного порушення відповідно до вимог чинного законодавства та у термін до 27.06.2016 усунути допущені порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності у встановленому законодавством порядку;

- ОСОБА_2 у термін з 27.06.2016 виконати вимоги припису Інспекції державного архітектурно - будівельного контролю у місті Києві від 11.04.2012.

ОСОБА_2 та ТОВ «Ресторан Кувшин» вважаючи дії по призначенню перевірки протиправними та не погоджуючись з приписами від 25.05.2016, вважаючи їх протиправними та такими, що підлягають скасуванню звернулись з відповідним позовом до суду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що відповідачами проведено позапланову перевірку з порушенням вимог чинного законодавства, тобто без законних на те підстав, та зобов'язано позивача вчинити дії, відсутність підстав для вчинення яких встановлено рішенням Господарського суду міста Києва від 20.03.2014 у справі № 910/1055/14, яке станом на момент видання вказаного припису набрало законної сили.

Колегія суддів погоджується із таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Правові, економічні, соціальні та організаційні засади містобудівної діяльності в Україні спрямовані на формування повноцінного життєвого середовища, забезпечення при цьому охорони навколишнього природного оточення, раціонального природокористування та збереження культурної спадщини регулюються Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» № 3038-VI від 17.02.2011 року (надалі - Закон № 3038-VI), Законом України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» № 208/94-ВР від 14.10.1994 року (надалі - Закон № 208/94-ВР), Законом України «Про архітектурну діяльність» (надалі - Закон № 687-XIV), Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 553 від 23.05.2011 року (далі - Положення № 553) та Положенням про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженим Указом Президента України від 08 квітня 2011 року N 439/2011 (далі - Положення № 439/2011).

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про архітектурну діяльність», будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об'єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 7 Закону № 877-V, для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ, який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки. На підставі наказу оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу, яке підписується керівником або заступником керівника органу державного нагляду (контролю) (із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові) і засвідчується печаткою.

Відповідно до пункту 5 Порядку № 553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Відповідно до пункту 5 Порядку № 553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

У відповідності до пунктів 7, 9 Порядку № 553 позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи інспекції. Підставами для проведення позапланової перевірки є: подання суб'єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об'єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням; необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні та декларації про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні та декларації про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; виявлення факту самочинного будівництва об'єкта; перевірка виконання суб'єктом містобудівної діяльності вимог приписів органу державного архітектурно-будівельного контролю; вимога Держархбудінспекції про проведення перевірки; звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог містобудівного законодавства; вимога правоохоронних органів про проведення перевірки. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва. У разі виявлення факту самочинного будівництва об'єкта, щодо якого неможливо встановити суб'єкта містобудування, який будує чи збудував такий об'єкт, перевірка проводиться із залученням представників органів місцевого самоврядування та органів внутрішніх справ. Документи, оформлені за результатами такої перевірки, надсилаються до відповідного органу внутрішніх справ для встановлення особи суб'єкта містобудування.

Згідно з пунктом 16 Порядку № 553 здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

З аналізу викладених норм права убачається, що підставою для проведення перевірки повинен слугувати саме Наказ, а вже в подальшому на його підставі видається направлення на перевірку.

Як свідчать матеріали справи, перевірка позивачем здійснювалася на підставі Направлення для проведення позапланової перевірки № б/н від 25.05.2016 року, яке і було вручено представнику позивача.

У Направленні № б/н від 25.05.2016 року зазначено, що перевірка буде проводитися відповідно до наказу (розпорядження) Державної архітектурно-будівельної інспекції України № 976 від 08.09.2015 року.

Проте, колегія суддів наголошує на цьому, Наказ (розпорядження) Державної архітектурно-будівельної інспекції України № 976 від 08.09.2015 року в матеріалах справи відсутній.

Відповідач зазначає, що призначенню перевірки позивача слугувало звернення громадської організації «Наша Влада» вих. № 12/Д від 16.05.2015 року.

Судом досліджено матеріали справи та встановлено, що звернення громадської організації вих. № 12/Д від 16.05.2015 року зареєстровано Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві 16.05.2016 року за вх. № 10/26-1605/64, а Наказ на перевірку виданий Державної архітектурно-будівельної інспекції України № 976 від 08.09.2015 року.

Тобто, колегія суддів звертає увагу на те, що у відповідача були відсутні правові підстави на проведення позапланової перевірки ТОВ «Ресторану «Кувшин» за зверненням громадської організації «Наша Влада», оскільки Наказ Державної архітектурно-будівельної інспекції України був виданий набагато раніше звернення громадської організації, у зв'язку з чим, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що Наказ на проведення перевірки не міг бути виданий на майбутнє, а відповідач не міг знати про наявність даного звернення.

Враховуючи викладене, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що у відповідача були відсутні правові підстави для призначення та проведення перевірки, оскільки фактично Наказ на проведення перевірки був відсутній у відповідача.

Крім того, відповідно до ст..і 38 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» у разі виявлення факту самочинного будівництва об'єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису. У разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об'єкта та компенсацію витрат, пов'язаних з таким знесенням. За рішенням суду самочинно збудований об'єкт підлягає знесенню в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, з компенсацією витрат, пов'язаних із знесенням об'єкта, за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) таке самочинне будівництво. Замовником робіт із знесення зазначеного об'єкта є орган державного архітектурно-будівельного контролю, за позовом якого прийнято відповідне рішення суду. Виконання рішення суду, що набрало законної сили, щодо знесення самочинно збудованого об'єкта здійснюється відповідно до Закону України «Про виконавче провадження».

Частинами 1 та 2 ст. 45 ГПК України встановлено, що господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов'язкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов. Рішення і постанови господарських судів приймаються іменем України. Невиконання вимог рішень, ухвал, постанов господарських судів тягне відповідальність, встановлену цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до ст.. 115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

Відповідно до частини п'ятої статті 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Частиною першою статті 72 КАС України встановлено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

В рішенні Господарського суду міста Києва від 20.03.2014 у справі № 910/1055/14 за позовом Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві про зобов'язання Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 привести нежитлову будівлю на АДРЕСА_1 до попереднього стану шляхом знесення надбудови першого поверху зазначено наступне.

«Отже, за змістом наведених положень законодавства, суб'єктом, якого може бути зобов'язано здійснити відповідну перебудову, є виключно особа, яка здійснила (або здійснює) будівництво об'єкта самочинного будівництва.

Однак, жодних доказів того, що будівельні роботи з реконструкції приміщень громадських вбиралень та здійснення надбудови першого поверху загальною площею 330,8 кв.м здійснено саме відповідачем - Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 матеріали справи не містять, а відповідачем даний факт заперечується.

Більш того, як свідчать матеріали справи, нежилі приміщення кафе з № 1 по № 20, І,ІІ (в літ. А) першого поверху, розташовані по АДРЕСА_1, загальною площею 330,80 кв.м. були придбані відповідачем у власність на підставі договору купівлі-продажу нежилих приміщень від 13.10.2007, укладеного між Закритим акціонерним товариством «Мілан» та ОСОБА_2.

В свою чергу, право власності за ТОВ «Мілан» було визнано рішенням третейського суду при товарній біржі «Сан вест» від 16.12.2006 (на виконання якого ухвалою Господарського суду Харківської області від 29.01.2007 було видано наказ).

В матеріалах справи наявні копії технічних документів з інвентаризаційної справи за адресою АДРЕСА_1. З наведеної технічної документації вбачається, що загальна площа приміщень з № 1 по № 20, І,ІІ (в літ. А) першого поверху, розташованих за вказаною адресою становить 330,8 кв. м.

При цьому, аналогічні дані щодо площі відповідних приміщень міститься у технічному паспорті на нежитловий будинок, виготовленому Комунальним підприємством «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна» станом на 27.01.2012.

Тобто загальна площа приміщень, придбаних відповідачем у 2007 році, станом на момент проведення перевірки не змінилась та становила 330,80 кв.м.

Наведене спростовує доводи про те, що відповідна реконструкція на спірному об'єкті будівництва проводилась саме відповідачем.

Отже, позивачем у встановленому законодавством порядку не доведено факту, що саме Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 здійснив реконструкцію (в тому числі виступав замовником відповідних будівельних робіт) нежитлової будівлі на АДРЕСА_1 шляхом здійснення надбудови першого поверху загальною площею 330,80 кв.м.

Відтак, з огляду на те, що по-перше, позивачем не доведено факту наявності істотного порушення будівельних норми і правил при здійсненні реконструкції спірного об'єкта, які в розумінні ст. 376 Цивільного кодексу України можуть бути підставою для зобов'язання проведення перебудови або знесення об'єкта самочинного будівництва, а по-друге, за змістом ч. 7 ст. 376 Цивільного кодексу України суб'єктом, якого за наявності визначених законодавством підстав може бути зобов'язано провести перебудову, є особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, а матеріалами справи спростовується, що реконструкцію будівлі за адресою: на АДРЕСА_1 шляхом здійснення надбудови, здійснено саме відповідачем, вимоги позивача про зобов'язання відповідача привести відповідну будівлю у попередній стан шляхом знесення надбудови задоволенню не підлягають.

Стосовно посилань позивача на порушення відповідачем вимог ч. 8 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», п.12 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.ю04.2011 №461 суд відзначає, що належними та допустимими доказами факту експлуатації спірного об'єкта без введення його в експлуатацію у встановленому законодавством порядку відповідач не спростував. Проте дана обставина не може виступати самостійною підставою для зобов'язання особи провести відповідну перебудову відповідно до положень ст. 376 Цивільного кодексу України.»

Таким чином, вказаним судовим рішенням господарського суду встановлено, що позивачем 1 будівельні роботи з реконструкції приміщень громадських вбиралень в нежилі приміщення кафе з № 1 по № 20 І, ІІ (в літ. А) першого поверху розташовані по АДРЕСА_1 не проводились, а відповідні приміщення були придбані позивачем за договором купівлі - продажу, при цьому встановлення факту експлуатації вказаного об'єкта без введення його в експлуатацію у встановленому законодавством порядку не може виступати самостійною підставою для зобов'язання особи провести відповідну перебудову відповідно до положень статті 376 Цивільного кодексу України, якою встановлено можливість зобов'язання особи, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, провести відповідну перебудову.

Доказів на підтвердження факту того, що ОСОБА_2 та ТОВ «Ресторан Кувшин» на момент призначення перевірки, а саме станом на 25.05.2016, були суб'єктами містобудування відповідачами суду надано не було, як і не було зазначено про причини неможливості надання відповідних доказів.

Крім того, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 16.01.2014 у справі №826/12761/13-а за позовом ОСОБА_2 до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, яка залишена в силі ухвалою Вищого адміністративного суду від 09.09.2014 року визнано протиправними дії Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві щодо відмови позивачу 1 у реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт щодо реконструкції нежилих приміщень (кафе) по АДРЕСА_1, та щодо відмови у реєстрації декларації про готовність такого об'єкта до експлуатації та зобов'язано Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві зареєструвати декларації ОСОБА_2 про початок виконання будівельних робіт щодо реконструкції нежилих приміщень (кафе) по АДРЕСА_1, та декларацію про готовність такого об'єкта до експлуатації.

Доказів на підтвердження факту проведення реконструкції нежилих приміщень (кафе) по АДРЕСА_1 іншої, ніж та щодо якої Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві зобов'язано рішенням суду, яке набрало законної сили зареєструвати декларацію про готовність такого об'єкта до експлуатації відповідачами суду надано не було, як і не зазначено про причини неможливості їх надання. Також про зазначений факт не вказано в акті від 25.05.2016.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції було прийнято вірне рішення щодо задоволення позовних вимог шляхом скасування оскаржуваних приписів, оскільки по-перше, відповідачами проведено позапланову перевірку з порушенням вимог чинного законодавства, та по-друге, відповідачами не доведено факту експлуатації вказаного об'єкта без введення його в експлуатацію, оскільки за рішенням Київського ААС відповідача зобов'язано зареєструвати декларації ОСОБА_2 про початок виконання будівельних робіт щодо реконструкції нежилих приміщень (кафе) по АДРЕСА_1, та декларацію про готовність такого об'єкта до експлуатації.

Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що в позовній заяві наведені обставини, які підтверджуються достатніми доказами, що свідчить про обґрунтованість позовних вимог, а тому, оскаржувані приписи підлягають скасуванню.

Підсумовуючи наведене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що доводи викладені в апеляційній скарзі не знайшли свого підтвердження, оскаржувана постанова прийнята відповідно до норм матеріального та процесуального права, враховано всі обставини справи, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції немає.

Відповідно до ст. 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 160, 183, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 грудня 2016 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення Ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя В.О. Аліменко

Судді Н.В. Безименна

А.Ю. Кучма

Головуючий суддя Аліменко В.О.

Судді: Безименна Н.В.