ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
і м е н е м У к р а ї н и
14 березня 2017 рокусправа № 804/2242/16
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Чумака С. Ю.
суддів: Дурасової Ю.В. Щербака А.А.
секретар судового засідання: Федосєєва Ю.В.,
за участю представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача Москаленко О.В. та представника третьої особи ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Дніпровської міської ради на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2016 року у справі № 804/2242/16 за позовом ОСОБА_4 до Управління Держгеокадастру у м. Дніпропетровську Дніпропетровської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, третя особа: Дніпропетровська міська рада,
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому з урахування уточнених позовних вимог просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 18.02.2016 року № 04-05/180216/1 про відмову у погодженні технічної документації;
- зобов'язати відповідача внести відомості (зміни до відомостей) до Державного земельного кадастру щодо земельної ділянки за кадастровим номером НОМЕР_1 у АДРЕСА_1 відповідно до технічної документації, а саме - згідно опису меж та поворотних точок (арк. 47 Технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості);
- зобов'язати відповідача погодити технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) по фактичному розміщенню кафе з літнім майданчиком, за адресою: АДРЕСА_1.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2016 року адміністративний позов задоволено.
Не погодившись з таким судовим рішенням, третя особа подала апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.
10.12.2014 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_4 укладено договір дарування, зареєстрований в реєстрі за № 3806 (т. 1 а.с. 18).
Відповідно до договору дарування, позивач прийняв в дар кафе з літнім майданчиком загальною площею 386,8 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_1), що належить ОСОБА_6 на праві особистої власності на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_2, індексний номер 30169739, виданого 28.11.2014 року. Реєстраційною службою Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, індексний номер: 30170084, номер запису про право власності: 7865037, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 513704912101.
Вказаний об'єкт нерухомості розташований на земельній ділянці площею 0, 0464 га, що зареєстрована в Державному реєстрі земель за кадастровим номером НОМЕР_1. Зазначена земельна ділянка була передана ОСОБА_6 Дніпропетровською міською радою на підставі договору оренди землі від 13.01.2006 року (т. 1 а.с. 49), зареєстрованого 10.03.2006 року в книзі записів державної реєстрації договорі оренди землі за № 040610400239, строком на 5 років відповідно до рішення Дніпропетровської міської ради від 30.11.2005 року № 256/31 (т. 1 а.с. 47).
Рішенням сесії VІ скликання Дніпропетровської міської ради від 03.06.2015 року № 72/64 (т. 1 а.с. 65) за результатами розгляду клопотання позивача від 16.12.2014 року № 36/6995 з метою оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку по фактичному розміщенню кафе з літнім майданчиком ОСОБА_4 надано дозвіл на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки по фактичному розміщенню кафе з літнім майданчиком по АДРЕСА_1 та зобов'язано замовити у суб'єктів господарювання, що є розробниками документації із землеустрою, згідно з вимогами, передбаченими чинним законодавством, розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки та після її погодження, відповідно до чинного законодавства, подати цю документацію до міської ради для прийняття відповідного рішення.
На виконання зазначеного рішення Дніпропетровської міської ради позивач уклав з ТОВ "Геора" договір № 06/04-1з від 04.06.2015 року (т. 1 а.с. 24), предметом якого є підготовка технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки по фактичному розміщенню кафе з літнім майданчиком, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, відповідно до земельного законодавства України.
Після підготовки технічної документації 20 січня 2016 року ТОВ «Геора» звернулося до відповідача із заявою про здійснення перевірки документації із землеустрою на земельну ділянку площею 0,0464 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 та передається у користування ОСОБА_4, для подальшого погодження та проведення державної реєстрації земельної ділянки (т. 1 а.с. 23).
Відповідач листом від 18.02.2016р. № 04-05/180216/1 (т. 1 а.с. 12) повідомив ТОВ фірма «Геора», що за матеріалами наданої технічної документації передбачається здійснити передачу гр. ОСОБА_4 земельної ділянки по АДРЕСА_1, однак межі запроектованої земельної ділянки не співпадають з межами земельної ділянки, що раніше надавалась в оренду гр. ОСОБА_6 Таким чином, має місце формування нової земельної ділянки. Ст. 79-1 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) встановлено, що формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у ч. 6-7 цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення. Враховуючи вищезазначене, технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) по АДРЕСА_1 по фактичному розміщенню кафе з літнім майданчиком не відповідає нормам чинного законодавства. З метою дотримання вимог чинного законодавства у даному випадку оформлення права користування земельною ділянкою повинно здійснюватись на підставі проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
Не погоджуючись з вказаним рішенням позивач звернувся до суду із зазначеними вище вимогами..
При вирішення справи колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 79 Земельного кодексу України (далі ЗК України) земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.
Частинами 1-3 статті 79-1 ЗК України встановлено, що формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.
Формування земельних ділянок здійснюється, зокрема, у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності.
Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі.
Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.
Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах шостій-сьомій цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок.
Нормами ч. 6, 7 вказаної статті встановлено, що формування земельних ділянок шляхом поділу та об'єднання раніше сформованих земельних ділянок , які перебувають у власності або користуванні, без зміни їх цільового призначення здійснюються за технічною документацією із землеустрою щодо поділу або об'єднання земельних ділянок.
Внесення в натуру (на місцевість) меж сформованої земельної ділянки до її державної реєстрації здійснюється за документацією із землеустрою, яка стала підставою для ії формування.
Нормами ст. 193 ЗК України визначено, що державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах кордонів України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами.
У відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про державний земельний кадастр кадастровий номер земельної ділянки - індивідуальна, що не повторюється на всій території України, послідовність цифр та знаків, яка присвоюється земельній ділянці під час ії державної реєстрації і зберігається за нею протягом усього часу існування.
Статтею 21 Закону України "Про державний земельний кадастр" передбачено, що відомості про межі земельної ділянки вносяться до Державного земельного кадастру, зокрема, на підставі відповідної документації із землеустрою щодо формування земельних ділянок - у випадках, визначених статтею 79 Земельного кодексу України, при їх формуванні.
Відповідно до пункту 26 Порядку ведення Державного реєстру, затвердженого Кабінетом Міністрів України від 17.10.2012 року № 1051 система кадастрової ідентифікації об'єктів Державного земельного кадастру є єдиною на всій території України. Ідентифікатором земельної ділянки у Державному земельному кадастрі є її кадастровий номер.
Як вбачається з матеріалів справи, земельній ділянці площею 0,0464 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 присвоєно кадастровий номер НОМЕР_1, отже, вона сформована.
Порівнявши технічні документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) на зазначену земельну ділянку, розроблену на замовлення ОСОБА_6 у 2014 року (т. 1 а.с. 154), та, розроблену на замовлення ОСОБА_4 у 2015 році, суд приходить до висновку, що згідно до цих технічних документацій, земельна ділянка має конфігурацію багатокутника, площа земельної ділянки, розміри сторін багатокутника співпадають.
Проте, порівнявши таблиці лінійних промірів цих технічних документацій (т. 1 а.с. 75 та т. 1 а.с. 162) вбачається, що координати поворотних точок меж земельної ділянки площею 0, 0464 га за кадастровим номером НОМЕР_1 різняться, а саме: Х - координати від А до А різняться у 0,1 м (10 см),; Y - координати від А до А різняться у 4 м 53 см. Так, у технічній документації ОСОБА_6 Y - координати поворотних точок: 1) 5264603, 370; 2) 5264616, 173; 3) 5264602, 331; 4) 5264591, 404; 5) 5264587, 319; 6) 5264603, 370, тоді як у технічній документації ОСОБА_4 Y - координати поворотних точок наступні: 1) 5264607, 900; 2) 5264620, 704; 3) 5264606, 861; 4) 5264595, 935; 5) 5264591, 849; 6) 5264607, 900.
Отже, відповідно до цих технічних документацій, має місце зсув земельної ділянки по Y - координатах. При цьому, в натурі (на місцевості) межі земельної ділянки в обох випадках встановлювалися по фактичному розміщенню кафе по краю фундаменту та по умовній лінії, прив'язаної до краю фундаменту.
Враховуючи, що в технічній документації, розробленій на замовлення позивача (т. 1 а.с. 69), графічне зображення земельної ділянки має місце по краю фундаменту та по умовній лінії, прив'язаної до краю фундаменту, а в технічній документації, розробленої на замовлення ОСОБА_6 (т. № 1 а.с. 37), на підставі якої вносилися дані в Державний земельний кадастр, графічне зображення земельної ділянки має зсув по Y - координатах та не співпадає з краєм фундаменту, отже опис меж та поворотних точок земельної ділянки за кадастровим номером НОМЕР_1, внесений на підставі технічної документації ОСОБА_6, на відміну від опису меж та поворотних точок в технічній документації ОСОБА_4 (арк. 47 Технічної документації), не відповідає фактичному розміщенню земельної ділянки, що знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ. АДРЕСА_1.
З графічних зображень земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1 та земельної ділянки, на яку розроблено технічну документацію ТОВ «Геора», також вбачається, що межі останньої зсунуті вбік від проїзної частини вулиці Героїв Сталінграду (нова назва Проспект Богдана Хмельницького) вглиб парку, хоча земельні ділянки і співпадають за своїми площами. (т. 1 а.с. 22, 37).
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що вказана ділянка зовсім інша земельна ділянка, ніж сформована раніше за кадастровим номером НОМЕР_1, хоча частково і співпадає з останньою. Висновки суду першої інстанції щодо тотожності земельних ділянок є помилковими, оскільки за приписами частини 1 статті 791 Земельного Кодексу України земельна ділянка формується не тільки за площею, але і за своїми межами, і невідповідність хоча б одного параметру вже свідчить про відмінність такої земельної ділянки від тієї, інформацію про яку внесено до Державного земельного кадастру і якій присвоєно певний кадастровий номер.
З огляду на приписи статті 791 Земельного Кодексу України колегія суддів приходить до висновку, що невідповідність меж земельної ділянки, на яку розроблено технічну документацію ТОВ «Геора», межам земельної ділянки, яка надавалась в оренду ОСОБА_6, свідчить про те, що позивач намагається сформувати нову земельну ділянку, у зв'язку з чим повинен розробляти проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а не технічну документацію із землеустрою.
Крім того, правомірними є доводи апеляційної скарги, що відповідач за приписами ч. 14 статті 186 ЗК України взагалі не має повноважень щодо погодження вказаного виду технічної документації із землеустрою.
Так, частиною 14 вказаної статті дійсно визначено, що технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) погодженню не підлягає і затверджується:
Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у разі якщо земельна ділянка перебуває у державній або комунальній власності;
власником земельної ділянки, у разі якщо земельна ділянка перебуває у приватній власності.
Відтак, технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) погодженню не підлягає і затверджується безпосередньо власником земельної ділянки.
Посилання позивача на положення ч. 15 та 16 ст. 186 ЗК України, якими передбачено погодження відповідної документації із землеустрою, є безпідставними, оскільки під останньою маються на увазі види документації, зазначені в інших частинах цієї статті, щодо яких передбачено таке погодження, зокрема, певні проекти землеустрою (ч. 3-5), а також технічні документації щодо поділу та об'єднання земельних ділянок (ч. 12), щодо інвентаризації земель (ч. 13).
Суд першої інстанції, задовольняючи позов, помилково поширив вимоги ч. 15, 16 статті 186 ЗК України щодо погодження документації із землеустрою на всі види останньої, не звернувши уваги, що технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) погодженню не підлягає і лише затверджується її власником.
За таких обставин, враховуючи наведені норми законів, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції порушив норми матеріального та процесуального права, його висновки суперечать обставинам справи, що призвело до неправильного її вирішення, у зв'язку з чим апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з винесенням нової про відмову у задоволенні адміністративного позову.
Повний текст виготовлено 20 березня 2017 року.
На підставі викладеного, керуючись ст. 195, 196, 198, 202, ч. 2 ст. 205, ст. 207, ст. 211, 212, 254 КАС України, суд
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Дніпровської міської ради - задовольнити.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2016 року у справі № 804/2242/16 - скасувати.
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_4 до Управління Держгеокадастру у м. Дніпропетровську Дніпропетровської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Постанова суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий: С.Ю. Чумак
Суддя: Ю.В. Дурасова
Суддя: А.А. Щербак
Судове рішення № 65507314, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд було прийнято 14.03.2017. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 804/2242/16. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: