Постанова № 65507108, 21.03.2017, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 березня 2017 року справа № 823/1863/16

14 год. 45 хв. м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Рідзеля О.А.,

при секретарі судового засідання - Мельниковій О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом Золотоніської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду звернулась Золотоніська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області (далі - позивач) з позовною заявою до ОСОБА_1 (далі - відповідач), в якій просить стягнути податковий борг в сумі 2 780 грн 34 коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач має податковий борг перед бюджетом у вказаній сумі, який виник внаслідок несплати узгодженого податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб. Позивач вживав заходи з метою погашення податкового боргу відповідача, проте вказані дії не призвели до погашення відповідачем суми заборгованості.

Представник позивача в судове засідання не прибув, надав суду клопотання про розгляд справи без його участі, згідно якого позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не прибув, явку свого представника в судове засідання не забезпечив. Судова кореспонденція, яка надсилалась на адресу, вказану у корінці-відповіді до запиту, що надійшов з Адресно-довідкового підрозділу ГУ ДМС України в Черкаській області (а. с. 36) повернулась до суду з відмітками Укрпошти про неможливість вручити її адресату.

Відповідно до абз. 4 ч. 4 ст. 33 Кодексу адміністративного судочинства України у разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

А тому, з огляду на вимоги статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином для реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів.

У зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, на підставі ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши наявні матеріали, всебічно та повно з'ясувавши всі обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі виходячи з наступного.

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 15.11.2016 (а. с. 8 - 9) ОСОБА_1 було зареєстровано в якості суб'єкта підприємницької діяльності 13.03.2012 року та взято на облік в Золотоніській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області 14.03.2012, 11.07.2014 було припинено підприємницьку діяльність відповідача за власним рішенням.

13.05.2013 відповідачем було подано до Золотоніської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області Податкову декларацію про майновий стан і доходи за 1 квартал 2013 року (а. с. 17 - 21), відповідно до якої сума податку з доходів фізичних осіб, що підлягає сплаті до бюджету становить 16 грн 13 коп.

Згідно з розрахунком податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб, отриманих фізичною особою-підприємцем від провадження господарської діяльності за 1 квартал 2013 року (а. с. 16) розмір квартальних авансових платежів з податку, що підлягають сплаті до бюджету у наступному за звітним році становить 48 грн 39 коп.

У період з 23.09.2015 по 29.09.2015 позивачем було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку відповідача з питань дотримання платником податків вимог податкового законодавства щодо своєчасності, достовірності та повноти нарахування і сплати податку на доходи фізичних осіб за період з 01.01.2014 по 31.12.2014, за результатами проведення якої було складено акт від 02.10.2015 № 288/1701/НОМЕР_1 (а. с. 24 - 25).

В ході проведення перевірки позивачем було встановлено, що відповідач не надав податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2014 рік по строку подання не пізніше 30.04.2015 року, чим порушив вимоги пп.16.1.3 п.16.1 ст. 16, п. 36.1 ст.36, п.37.2 ст.37, ст.38, п.49.2, пп.49.18.4 п.49.18 ст.49, пп.168.1.3 п.168.1 ст.168, п.176.1 ст.176, п.179.1 ст.179 Податкового кодексу України.

Також було виявлено, що відповідач не визначив, не задекларував та не сплатив до бюджету податок на доходи фізичних осіб за 2014 рік в сумі 1871 грн 66 коп., чим порушив вимоги пп.16.1.2, пп.16.1.3, пп.16.1.4 п.16.1 ст. 16, ст. 31, ст. 35, п. 36.1 ст.36, п.37.2 ст.37, ст.38, п.44.1 ст.44, п.49.2 пп.49.18.4 п.49.18 ст.49, п.164.2.10. п.164.2 ст.164, п.167.1 ст.167, пп.168.1.3 п.168.1 ст.168, абз. «в» пп.168.4.5 п.168.4 ст168, пп. «а», пп «в» п. 176.1 ст.176, п. 179.1, п.179.7 ст.179 Податкового кодексу України.

Крім того, згідно з вказаним актом перевірки, відповідач всупереч вимог пп.54.3.1, пп.54.3.2 п.54.3 ст.54, п. 123.1 ст.123 Податкового кодексу України не подав у встановлені строки податкову декларацію. Дані перевірки результатів діяльності платника свідчать про заниження суми його податкових зобов'язань, що має наслідком накладення штрафу та нарахування пені.

На підставі акту перевірки від 02.10.2015 № 288/1701/НОМЕР_1 позивачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 12.10.2015 № 916/НОМЕР_2 (а. с. 22), яким було збільшено суму грошового зобов'язання відповідача з податку на доходи фізичних осіб в сумі 2 619 грн 04 коп., у тому числі 1 871 грн 66 коп. за основним платежем, 637 грн 91 коп. - за штрафними (фінансовими) санкціями та 109 грн 47 коп. пені.

Доказів оскарження зазначеного рішення в адміністративному чи судовому порядку до суду не було надано, відтак визначене позивачем грошове зобов'язання є узгодженим.

Таким чином, загальна сума заборгованості відповідача з податку на доходи фізичних осіб становить 2 780 грн 34 коп. (16 грн 13 коп. + 48 грн 39 коп. х 3 місяці + 1 871 грн 66 коп. + 637 грн 91 коп. + 109 грн 47 коп.).

У зв'язку із несплатою відповідачем у визначений законом строк вказаної суми узгодженої податкової заборгованості, позивач вживав заходи з метою погашення податкового боргу відповідача.

Так, відповідно до ст. 59 Податкового кодексу України було сформовано та вручено боржнику податкову вимогу від 14.04.2016 року №557-25 (а. с. 26).

Проте, вказані дії не призвели до погашення відповідачем суми заборгованості.

Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлений законом.

Підпунктами 16.1.2, 16.1.3, 16.1.4 пункту 16.3 статті 16 Податкового Кодексу України встановлено, що платник податків зобов'язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором (п.п.36.1, 36.2 ст.36 Податкового Кодексу України).

Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податковий борг - це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до пп.162.1.1 п.162.1 ст.162 Податкового кодексу України, платниками податку на доходи фізичних осіб є фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи.

Базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду (п.164.1 ст.164 Податкового кодексу України).

Згідно п. п. 164.2.17. п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо.

Підпунктом 168.1.3. п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України передбачено, що якщо згідно з нормами цього розділу окремі види оподатковуваних доходів (прибутків) не підлягають оподаткуванню під час їх нарахування чи виплати, але не є звільненими від оподаткування, платник податку зобов'язаний самостійно включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу податку та подати річну декларацію з цього податку.

Відповідно до пп. «а» та пп. «в» п.176.1 ст. 176 Податкового кодексу України платники податку зобов'язані вести облік доходів і витрат в обсягах, необхідних для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу, у разі якщо такий платник податку зобов'язаний відповідно до цього розділу подавати декларацію або має право на таке подання з метою повернення надміру сплачених податків, у тому числі при застосуванні права на податкову знижку; подавати податкову декларацію за встановленою формою у визначені строки у випадках, коли згідно з нормами цього розділу таке подання є обов'язковим.

Відповідно до п. 179.1 ст. 179 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний подавати річну декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію) відповідно до цього Кодексу.

Статтею 46 Податкового кодексу України визначено, що податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Відповідно до п. п. 49.18.4 п. 49.18. ст.49 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює: календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV цього Кодексу.

Відповідачем було подано податкову декларацію у строки визначені пунктом п. п. 49.18.4 п. 49.18. ст. 49 Податкового Кодексу України.

Пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України передбачено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно п.56.11 ст.56 Податкового кодексу України, не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Пунктом 179.7 статті 179 Податкового кодексу України передбачено, що фізична особа зобов'язана самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену в поданій нею податковій декларації.

Відповідно до п. 59.1 ст. 59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно пункту 59.4 статті 59 ПК України податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

За даними Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 15.11.2016 (а. с. 8 - 9) відповідач припинив підприємницьку діяльність 11.07.2014.

Статтею 97 Податкового кодексу України визначено, що, у разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи чи реєстрації у відповідному уповноваженому органі припинення незалежної професійної діяльності фізичної особи (якщо така реєстрація була умовою ведення незалежної професійної діяльності), погашення грошових зобов'язань та/або податкового боргу здійснюється за рахунок майна зазначеної особи.

Особою, відповідальною за погашення грошових зобов'язань чи податкового боргу платника податків, зокрема, стосовно фізичної особи-підприємця або фізичної особи, яка провадить незалежну професійну діяльність, є така фізична особа.

Згідно з п. 5 п.п 11.22 розділу XI Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 1588 від 09.12.2011, у разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи чи реєстрації у відповідному уповноваженому органі припинення незалежної професійної діяльності фізичної особи (якщо така реєстрація була умовою ведення незалежної професійної діяльності) погашення грошових зобов'язань та/або податкового боргу здійснюється за рахунок майна зазначеної особи.

Таким чином, у випадку припинення суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи (виключення з реєстру суб'єктів підприємницької діяльності) її зобов'язання не припиняються, а залишаються за нею як фізичною особою.

Пунктом 6 пп. 11.22 розділу ХІ Порядку обліку платників податків і зборів визначено, що після державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізична особа продовжує обліковуватись у контролюючих органах як фізична особа - платник податків, яка отримувала доходи від провадження підприємницької діяльності.

Така фізична особа має забезпечити остаточні розрахунки з податків від провадження підприємницької діяльності, в установлені строки подати відповідному контролюючому органу річну податкову декларацію за звітний рік, у якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця.

Отже, після припинення підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем, платник податків залишається на обліку як фізична особа для можливості проведення взаєморозрахунків по платежам за податками та зборами.

Як вбачається з матеріалів справи станом на 01.12.2016 року заборгованість відповідача по податку на доходи фізичних осіб становить 2 780 грн 34 коп. (а.с. 10).

Суд звертає увагу на те, що податковий борг відповідач добровільно не сплатив, а тому вказана заборгованість підлягає до стягнення в судовому порядку.

Пунктом 41.2 ст. 41 Податкового кодексу України встановлено, що органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу.

Погашення податкового боргу платників податків регулюється главою 9 Податкового кодексу.

Згідно з пунктом 95.1. статті 95 Податкового кодексу контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (пункт 95.2 статті 95 Податкового кодексу України).

Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлений законом.

Враховуючи вищевикладене та оцінюючи наявні у матеріалах справи докази в сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення повністю.

Згідно ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

З урахуванням наведеного, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

За приписами ч.4 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 14, 41, 86, 94, 159-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 19772, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Державного бюджету України через Золотоніську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області (вул. Шевченка, 153, м. Золотоноша, Черкаська область, 19700, ідентифікаційний код 39494512) податковий борг у сумі 2 780 (дві тисячі сімсот вісімдесят) грн 34 коп.

Копію рішення направити особам, які беруть участь у справі.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня проголошення постанови. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя О.А. Рідзель

Постанову складено у повному обсязі 27.03.2017.