Ухвала суду № 65505234, 21.03.2017, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 березня 2017 р.м.ОдесаСправа № 513/536/16-а

Категорія: 10.2.4 Головуючий в 1 інстанції: Кожокар Т.Я.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого - Потапчука В.О.

суддів - Семенюка Г.В.

- Шеметенко Л.П.

Розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління пенсійного фонду України в Саратському районі Одеської області на постанову Саратського районного суду Одеської області від 15 вересня 2016 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління пенсійного фонду України в Саратському районі Одеської області про визнання протиправною відмову у призначенні пенсії,-

В С Т А Н О В И Л А :

Позивач звернувся до суду першої інстанції з даним позовом до відповідача про визнання протиправним рішення управління Пенсійного фонду України в Саратському районі Одеської області про відмову у призначенні пенсії та зобов'язання вчинити певні дії. Позов обґрунтував тим, що 27 жовтня 2015 року він звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2. Рішенням № 1426 від 25 березня 2016 року УПФУ в Саратському районі відмовлено у призначенні йому пільгової пенсії за віком з посиланням на те, що позивачем не було надано: «довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а для підприємств, установ, організацій, ліквідованих до 01.07.2004 року та/або, щодо яких відсутні дані про проведення реєстраційних дій в Єдиному державному реєстрі, - інші документи, які мають підтверджувати факти припинення підприємств, установи, організації в результаті ліквідації (у тому числі архівні) та відсутні документи про ліквідацію підприємств, тому комісія не має можливості підтвердити пільговий характер роботи для призначенні пенсії на пільгових умовах». Крім того, не було надано даних про проведення атестації робочих місць на підприємствах де працював позивач.

Таке рішення відповідача позивач вважає незаконним та протиправним, оскільки ним була надана трудова книжка, де зазначені всі періоди його роботи та підтверджено як загальний стаж, так і пільговий стаж за Списком №2. Також, ним були надані всі необхідні довідки, в тому числі архівні для підтвердження пільгового стажу , що запитував відповідач.

Позивач, з у рахуванням уточнень до позову від 27 липня 2016 року просить: визнати протиправним та скасувати рішення управління Пенсійного фонду України в Саратському районі Одеської області від 25 березня 2016 року №1426 про відмову у призначенні йому пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2; зобовязати управління Пенсійного фонду України в Саратському районі Одеської області зарахувати йому до пільгового стажу роботи за Списком № 2 періоди роботи: з 04.04.1988 по 02.01.1989 роки на посаді монтажника з ремонту металевих конструкцій тресту «Кузбасенергобуд», з 06.01.1989 по 22.08.1989 рік на посаді монтажника з ремонту залізобетонних та сталевих конструкцій в будівельному управлінні Бійської ТЕЦ, з 31.07.1990 по 31.03.2003 роки та з 13.10.2003 по 26.04.2004 роки на посаді електрогазозварника в ПАТ «Долинка»; зобовязати управління Пенсійного фонду України в Саратському районі Одеської області призначити йому пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2, з 27 жовтня 2015 року.

Постановою Саратського районного суду Одеської області від 15 вересня 2016 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції відповідачем подано апеляційну скаргу у якій зазначено, що постанова винесена з порушенням норм матеріального права у зв'язку з чим апелянт, просить скасувати постанову та ухвалити нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог позивача.

Справа розглядається в порядку п.3 ч.1 ст.197 КАС України в порядку письмового провадження.

Розглянувши доводи апеляційної скарги в вищевказаній частині, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач народився 01 жовтня 1958 року, 01 жовтня 2013 року досяг 55 річного віку, що підтверджується копією його паспорта (а.с.10).

Статею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка.

Відповідно до копії трудової книжки, позивач працював на різних роботах, які входять до Списку №2, зокрема: з 04.04.2008 року по 02.01.1989 року на посаді монтажника з ремонту металевих конструкцій тресту «Кузбасенергобуд», з 06.01.1989 року по 22.08.1989 року на посаді монтажника з ремонту залізобетонних та сталевих конструкцій в будівельному управлінні Бійської ТЕЦ, з 31.07.1990 року по 31.03.2003 та з 13.10.2003 року по 26.04.2004 роки на посаді електрогазозварника в в радгоспі "Більшовік, правонаступником якого є ПАТ "Долинка" (14-27). Загальний страховий стаж позивача становить 41 рік 3 місяці 21 день, стаж його роботи зі шкідливими та важкими умовами праці складає 14 років 7 місяців 2 дні.

27 жовтня 2015 року позивач звернувся до управління Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2.

Рішенням управління Пенсійного фонду України в Саратському районі Одеської області від 25 березня 2016 року позивачу відмовлено у призначенні пільгової пенсії за Списком №2 відповідно до ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (а.с.12).

При вирішенні питання суд першої інстанції дійшов висновку про протиправність відмови пенсійного органу у призначення пенсії позивачу на пільгових умовах.

Колегія суддів вважає правильним такий висновок суду першої інстанції виходячи з наступного.

Пунктом «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи зокрема працівники зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, жінки після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Підпунктом 1 пункту 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» визначено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення".

Порядком застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383 визначено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.

Згідно пункту 10 зазначеного Порядку, для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену п. 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637.

Пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. У тих випадках коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючи довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Колегія суддів вважає правильною позицію суду першої інстанції, що наданими позивачем документами та копіями довідок, наданих представником відповідача підтверджено, що позивач працював на посадах зі шкідливими та важкими умовами праці, що дає йому право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 , відповідно до п. «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», з дня звернення із заявою про призначення пенсії.

Доводи відповідача в апеляційній скарзі стосовно того, що позивачем не надано уточнюючих довідок на підтвердження пільгового стажу з підприємств, де він працював та був зайнятий повний робочий день є необґрунтованими у зв'язку з тим, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Трудова книжка позивача містить відповідні записи про займані посади та періоди виконуваної роботи, записи оформлені відповідно до норм чинного законодавства. Крім того, позивачем надані уточнюючи довідки на підтвердження пільгового стажу та виписку з єдиного державного реєстру юридичних осіб про ліквідацію підприємства «Кузбасенергобуд» без визначення правонаступника. Такі ж довідки були отримані відповідачем на свої запити.

Колегія суддів також не погоджується з твердженнями апелянта, що до пільгового стажу позивача слід зарахувати лише період роботи з 31.07.1990 по 21.08.1992 року на посаді електрогазозварника в радгоспі «Більшовік (правонаступник ПАТ «Долинка»). Будь-яких належних доказів щодо правомірності неврахування до пільгового стажу позивача періоди його роботи зі шкідливими умовами праці: з 04.04.2008 року по 02.01.1989 року на посаді монтажника з ремонту металевих конструкцій тресту «Кузбасенергобуд», з 06.01.1989 року по 22.08.1989 року на посаді монтажника з ремонту залізобетонних та сталевих конструкцій в будівельному управлінні Бійської ТЕЦ, з 22.08.1992 року по 31.03.2003 та з 13.10.2003 року по 26.04.2004 роки на посаді електрогазозварника в ПАТ «Долинка» відповідачем суду не надано.

Також, суд апеляційної інстанції вважає правильною позицію суду першої інстанції щодо необґрунтованості посилання представника відповідача на правомірність прийнятого ним рішення через ненадання позивачем інформації про атестацію робочих місць на підприємствах де він працював після 21 серпня 1992 року.

Відповідно до п.1, 2 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України 01 серпня 1992 року № 442, атестація робочих місць за умовами праці проводиться на підприємствах і організаціях незалежно від форм власності й господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоровя працюючих, а також на інших нащадків як тепер, так і в майбутньому. Основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації прав на здорові і безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Частиною 2 пункту 4 зазначеного Порядку встановлено, що відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації.

Таким чином законодавцем покладено обов'язок проведення атестації робочих місць на керівників підприємств, а тому її не проведення або неповне проведення не може позбавити позивача його конституційного права на соціальний захист щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Правовою гарантією забезпечення державою даного права є виконання прийнятих на себе зобов'язань, виходячи з положень принципу верховенства права, закріпленого як ст. 8 Конституції України, так і ст.8 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що при прийнятті оскаржуваної постанови суд першої інстанції дійшов вірних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 195, 197, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, ст. 206, ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів , -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Управління пенсійного фонду України в Саратському районі Одеської області - залишити без задоволення, а постанову Саратського районного суду Одеської області від 15 вересня 2016 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління пенсійного фонду України в Саратському районі Одеської області про визнання протиправною відмову у призначенні пенсії,- залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Суддя доповідач: Потапчук В.О.

Суддя: Шеметенко Л.П.

Суддя: Семенюк Г.В.