Ухвала суду № 65505102, 23.03.2017, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

У Х В А Л А

про повернення апеляційної скарги

"23" березня 2017 р.

Справа № 916/4201/14

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Разюк Г.П.,

суддів: Колоколова С.І., Принцевської Н.М.,

перевіривши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпати"

на рішення господарського суду Одеської області від 01.03.2017р.

у справі № 916/4201/14

за позовом заступника військового прокурора Білгород-Дністровського гарнізону Південного регіону України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, в особі Білгород-Дністровської квартирно-експлуатаційної частини

до відповідачів:

1)Тарутинської районної державної адміністрації Одеської області;

2)Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпати"

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивачів:

1)Кабінету Міністрів України;

2)Оперативного командування "Південь"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів: Одеської обласної державної адміністрації

про визнання недійсним договору оренди землі та повернення земельної ділянки

встановив:

15.03.17 року через господарський суд Одеської області до Одеського апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпати" на рішення господарського суду Одеської області від “ 01” березня 2017 року, повний текст якого підписано 06.03.2017р.

Згідно ч. 3 ст. 97 ГПК України скаржник до апеляційної скарги повинен надати докази сплати судового збору.

Правові засади справляння судового збору, платників, об’єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору встановлені Законом України „Про судовий збір”.

Згідно із вимогами п. 2.2.4 ст. 4 Закону України „Про судовий збір” ставка судового збору за подання апеляційної скарги на рішення господарського суду встановлена у розмірі 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Пунктом 2.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013р. „Про деякі питання практики застосування розділу VI ГПК України” передбачено визначення ціни позову у позовах про стягнення грошей і про витребування майна згідно із ст.55 ГПК України. Відповідні позовні заяви про витребування майна мають майновий характер і розмір ставок судового збору за їх подання визначається за приписом підпункту 1 пункту 2 ч. 2 ст. 4 Закону України “Про судовий збір”. Що ж до позовних заяв немайнового характеру, то до них відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Подання до господарського суду таких заяв оплачується судовим збором згідно з підпунктом 2 пункту 2 ч. 2 ст. 4 Закону.

Згідно із п.п.2.2.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013р. „Про деякі питання практики застосування розділу VI ГПК України” судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, витребування або повернення майна ( тому числі в зв’язку з вимогами, заснованими на приписах ч.5 ст. 216, ст.1212 ЦК України тощо) визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.

Відповідно до ст. 58 ГПК України в одній позовній заяві може бути об’єднано кілька вимог, зв’язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.

Згідно із п. 2.10. постанови пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013р. „Про деякі питання практики застосування розділу VI ГПК України” у випадках об’єднання в одній заяві вимог як майнового, так і немайнового характеру судовий збір згідно з п.3 ст. 6 Закону України “Про судовий збір” підлягає сплаті як за ставками, встановленими для позовів майнового характеру, так і за ставками, встановленими для розгляду позовних заяв зі спорів немайнового характеру.

З матеріалів справи вбачається, що заступник військового прокурора Білгород-Дністровського гарнізону Південного регіону України звернувся із даним позовом 15.10.14р., судовий збір за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру на цей час був встановлений у розмірі 1 мінімальної заробітної плати та за подання позовної заяви майнового характеру 2 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальної заробітної плати.

Розмір мінімальної заробітної плати згідно Закону України „Про Державний бюджет на 2014 рік” з 1 січня 2014р. становив 1 218 грн.

Зі змісту позовної заяви заступника військового прокурора Білгород-Дністровського гарнізону Південного регіону України вбачається, що ним були заявлені дві позовні вимоги: про визнання недійсним договору оренди та позовна вимога про повернення земельної ділянки. Вимога про визнання недійсним договору оренди має немайновий характер, а вимога про повернення земельної ділянки є майновою вимогою, оскільки відповідно до ст. 181 ЦК України земельна ділянка, яку заступник військового прокурора Білгород-Дністровського гарнізону Південного регіону України вимагає повернути є нерухомим майном і має грошову оцінку.

Відтак, при подачі позовної заяви заступник військового прокурора Білгород-Дністровського гарнізону Південного регіону України мав би сплатити судовий збір за позовну вимогу про визнання недійсним договору оренди у розмірі 1218 грн. Щодо заявленої вимоги про повернення земельної ділянки, то враховуючи лист начальника відділу Держземагенства у Тарутинському районі Одеської області за № 23-01-32/108 від 05.10.2012р. та лист заступника Голови Державного агентства земельних ресурсів України №326/22/7-13 від 10.01.2013р. нормативно грошова оцінка земельної ділянки, яку заступник військового прокурора Білгород-Дністровського гарнізону Південного регіону України просить повернути становить 2 962 981,68 грн. Отже, він мав би сплатити судовий збір за зазначену вимогу у розмірі 2 962 981,68х2/100=59 259,63грн, а загалом 59 259,63 + 1218=60 477,63 грн. Однак, слід зазначити, що під час розгляду справи в суді першої інстанції заступник військового прокурора Білгород-Дністровського гарнізону Південного регіону України згідно чинного на той час законодавства був звільнений від сплати судового збору.

Відповідно зі ст. 5 Закону України “Про судовий збір” скаржник (ТОВ "Карпати") не звільнений від сплати судового збору.

Враховуючи вищенаведене, скаржник при зверненні до Одеського апеляційного господарського суду з цією апеляційною скаргою повинен був сплатити судовий збір у розмірі 60 477,63х110/100=66 525,39 грн.

Однак, як вбачається із платіжного доручення №1782 від 13.03.2017р. доданого скаржником до апеляційної скарги, останнім сплачено судовий сбір у сумі 50229грн, тобто у меншому розмірі ніж встановлено законом.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 97 ГПК України, апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Враховуючи вищевикладене та керуючись п. 3 ч.1 ст. 97 ГПК України колегія судів вважає за необхідне повернути апеляційну скаргу скаржнику без розгляду по суті.

Водночас апеляційний господарський суд вважає за необхідне повідомити скаржника, що відповідно до вимог ч. 4 ст.97 ГПК України після усунення обставин, зазначених у п. 3 ч.1 цієї статті, апеляційна скарга може бути подана повторно.

Керуючись ст. 86, п. 3 ч.1 ст. 97 ГПК України, колегія суддів –

ухвалила:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпати" повернути скаржнику без розгляду по суті.

2. Справу №916/4201/14 повернути до господарського суду Одеської області.

Головуючий суддя Г.П. Разюк

Суддя С.І. Колоколов

Суддя Н.М. Принцевська