Постанова № 65504959, 23.03.2017, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" березня 2017 р.Справа № 916/1784/16Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Л.В. Поліщук,

суддів О.Ю. Аленіна, В.Б. Туренко

(на підставі розпорядження керівника апарату суду №122 від 31.01.2017р. про призначення повторного автоматизованого розподілу судової справи та протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 31.01.2017р.),

при секретарі судового засідання - А.В. Земляк,

за участю представників сторін:

від позивача: А.Г. Бундєва, О.О. Курлович,

від відповідача: В.В. Тартак,

від третьої особи: О.І. Асташенкова,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Департаменту комунальної власності Одеської міської ради

на рішення господарського суду Одеської області від 15.11.2016р.

у справі №916/1784/16

за позовом Департаменту комунальної власності Одеської міської ради

до Одеської обласної організації партії "Реформи і порядок"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Одеська міська рада

про розірвання договору оренди, виселення та стягнення 8 373,72 грн.,

в судовому засіданні на підставі ст.77 ГПК України оголошувалась перерва до 23.03.2017р.,

встановив:

Департамент комунальної власності Одеської міської ради звернувся до Одеської обласної організації партії "Реформи і порядок" з позовом та з урахуванням збільшення позовних вимог, просив стягнути 11 418, 33 грн., з яких 9 937,72 грн. - основний борг з орендної плати та 1480,61 грн. - пеня, а також розірвати укладений договір оренди нежитлового приміщення та виселити відповідача з цього приміщення.

Позовні вимоги з урахуванням уточнень до них мотивовані тим , що відповідач істотно порушив умови договору щодо своєчасного та повного внесення орендної плати. Сплата відповідачем заборгованості з орендної плати під час розгляду справи не має значення для розгляду спору щодо розірвання договору оренди та виселення, що встановлено у постанові пленуму ВГСУ від 29.05.2013р. №12.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 17.10.2016р. до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, залучено Одеську міську раду.

В письмових поясненнях про виникнення заборгованості з орендної плати відповідач зазначив, що Одеська обласна організація партії „Реформи і порядок" є неприбутковою організацією, фінансово-господарської діяльності не проводить, останні 6 (шість) років участі у виборах не приймає, членських внесків і пожертв вистачає тільки на поточні витрати, а тому утримувати бухгалтера або касира відповідачу недоцільно. Всі питання, пов'язані з оплатою орендної плати та комунальних послуг, вирішувалися особисто головою організації, який у період з 30.01.2015р. по 15.04.2016рю був мобілізований до лав ЗС України та приймав участь в АТО, а всі розрахунки проводилися заступником голови - ОСОБА_5, який в ІНФОРМАЦІЯ_1 помер. На даний момент борг відсутній, пеню сплачено та орендна плата вноситься регулярно. Як гарантію від повторення затримки оплати орендної плати відповідач запропонував позивачу внести 100% попередньої оплати за період, що залишився до завершення терміну дії угоди - до 21.09.2017р. Відповідний лист зареєстровано у Департаменті за №01-14/3303 від 28.09.2016р.

Рішенням господарського суду Одеської області від 15.11.2016р. провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 9937,72 грн. та пені в сумі 1480,61 грн. припинено з підстав того, що відповідачем було сплачено борг з орендної плати та пеню під час розгляду даної справи в суді першої інстанції. В задоволенні позову в частині розірвання договору оренди та виселення відмовлено з посиланням на те, що позивачем не доведено істотного порушення відповідачем умов договору оренди.

Не погодившись з рішенням суду, позивач звернувся із апеляційною скаргою, в якій просив рішення скасувати частково в частині відмови в задоволенні позову про розірвання договору оренди та виселення, посилаючись на порушення судом норм матеріального права. Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що орендар не сплачував орендну плату більше шести місяців поспіль, що є істотним порушенням умов договору, та є підставою для розірвання договору оренди, незважаючи на погашення в процесі розгляду справи заборгованості з орендної плати.

23.03.2017р. представник відповідача в судовому засіданні на вимогу суду надав розпорядження голови про призначення заступника голови партії ОСОБА_5 виконуючим обов'язки голови партії, копію свідоцтва про смерть заступника Одеської обласної організації партії "Реформи і порядок" ОСОБА_5, а також статут партії.

Представник Одеської міської ради підтримав апеляційну скаргу позивача.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального і процесуального права, апеляційна інстанція встановила наступне.

21.11.2001р. між Представництвом по управлінню комунальною власністю міськради та Одеською обласною організацією партії „Реформи і порядок" укладений договір оренди нежитлового приміщення №18а/1, відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування нежитлове приміщення, розташоване за адресою: вул. Катериниська,6 підвал, загальною площею 214,64 кв.м.

Відповідно до п.1.2. строк дії договору оренди становить з 21.11.2001р. по 21.11.2006р.

Додатковим погодженням №1 від 14.12.2006р. до договору площу орендованого приміщення було зменшено з 214,64 кв.м. до 63,6 кв.м. та продовжено строк дії договору оренди до 21.10.2007р. (а.с. 16).

В подальшому до договору оренди сторони вносили зміни щодо площі орендованого приміщення, орендної плати та строків дії договору, про що між сторонами договору укладені відповідні додаткові погодження, а саме: №2 від 09.07.2007р., №3 від 30.12.2008р., №4 від 17.09.2009р., №5 від 21.11.2011р., якими внесені зміни в т.ч. щодо назви орендодавця "Департамент комунальної власності Одеської міської ради", №6 від 18.12.2014р., внесені зміни щодо строку дії договору оренди до 21.09.2017р., а також змінено розмір орендної плати з 18.12.2014р. в сумі 699,67 грн. (без урахування ПДВ та індексу інфляції).

У розділі 2 договору сторони визначили умови щодо порядку розрахунків. Орендна плата визначається на підставі ст.19 Закону України „Про оренду державного та комунального майна" та рішення сесії Одеської міської ради від 31.10.2000р. №1665-ХХІІІ „Про оренду комунального майна, що є власністю територіальної громади міста Одеси" (п.2.1. договору).

Орендар вносить орендну плату щомісячно до 15 числа поточного місяця, незалежно від результатів його господарської діяльності (п.2.4. договору).

Відповідно до п. 5.2. договору за несвоєчасне внесення орендної плати орендар сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочки.

Згідно з умовами п.5.3. договору у разі невнесення орендарем орендної плати на протязі 3-х місяців з дати закінчення терміну платежу, договір підлягає розірванню у відповідності з чинним законодавством.

Пунктом 7.6. договору сторони погодили, що договір може бути розірваний на вимогу однієї із сторін за рішенням господарського суду у випадках, передбачених чинним законодавством та зазначеним договором оренди.

Позивач, звертаючись з позовом до суду, послався на те, що з вересня 2014р. відповідач несвоєчасно та не в повному обсязі сплачував оренду плату, внаслідок чого у відповідача станом на 01.01.2016р. утворилась заборгованість в сумі 2353,68 грн., а з січня по червень 2016р. включно орендна плата взагалі не сплачувалася відповідачем, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість у сумі 7738.12 грн., яку позивач просив стягнути з відповідача на свою користь.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.11 ЦК України однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, який в силу вимог ч.1 ст.629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з вимогами ч. 1, ч.5 ст.762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

У ч.ч.1, 3 ст.19 Закону України „Про оренду державного та комунального майна" також встановлено, що орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються у договорі.

Як свідчать матеріали справи та встановлено місцевим господарським судом, відповідач в процесі розгляду справи в суді першої інстанції сплатив борг з орендної плати, який заявлений позивачем до стягнення у позові, а також борг з орендної плати за липень-серпень 2016р., стягнення якого з відповідача заявлено позивачем у заяві про збільшення позовних вимог. Також відповідач здійснив оплату пені в сумі 1480 грн., яку позивач просив стягнути з відповідача.

Отже, у відповідача відсутня заборгованість перед позивачем.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду про припинення провадження у даній справі в частині позовних вимог про стягнення з відповідача боргу з орендної плати та пені на підставі п.1-1 ст.80 ГПК України у зв'язку з відсутністю предмету спору.

Відмовляючи в задоволені позовних вимог в частині розірвання договору оренди та виселення, господарський суд послався на відсутність вини відповідача у несвоєчасній сплаті орендної плати протягом 3-х місяців підряд, а відтак і відсутність правових підстав для розірвання даного договору та виселення відповідача.

Позивач, не погоджуючись з висновком місцевого господарського суду в частині відмови в задоволенні позову про розірвання договору оренди та виселення, звернувся з апеляційною скаргою.

Відповідно до ч.1 ст.651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Умовами укладеного між сторонами договору встановлено, що у разі несплати орендарем орендної плати на протязі 3-х місяців з дати закінчення терміну платежу, договір підлягає розірванню у відповідності з чинним законодавством.

Як свідчать матеріали справи, орендна плата за січень, лютий, березень, квітень, травень, червень 2016 року сплачена відповідачем лише 16.08.2016р. Тобто, відповідачем більше ніж на протязі 3-х місяців поспіль не сплачувалася оренда плата, що в силу умов укладеного між сторонами договору надає позивачу право на розірвання договору оренди.

Натомість статтею 614 ЦК України встановлено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Відповідач, звертаючись з листом до відповідача про сплату боргу та пені, просив відкликати позов про розірвання договору оренди. У листі відповідач запропонував позивачу попередньо оплатити орендну плату до закінчення строку дії договору - 21.09.2017р. в якості гарантії не повторення зриву графіку внесення орендної плати. Вказаний лист позивач одержав 28.09.2016р. за №01-14/3303.

Відповідно до довідки Військової частини пп В2970 від 11.04.2016р. №1649 про безпосередню участь особи в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України капітан Тартак В.В. у період з 13.03.2015р. по 26.09.2015р., з 22.02.2016р. по 14.04.2016р. брав безпосередню участь в АТО в районі/районах проведення АТО в м. Бахмуті Донецької області оперативного тактичного угрупування „Донецьк" (а.с. 127).

З виданого головою партії В.В. Тартак №Р-02 від 29.01.2015р. розпорядження вбачається, що останнім у зв'язку з мобілізацією його до лав Збройних сил України призначено на період його відсутності заступника голови партії ОСОБА_5 виконуючим обов'язки голови партії починаючи з 01.02.2015р.

Проте, ІНФОРМАЦІЯ_1. виконуючий обов'язки голови партії ОСОБА_5 помер, про що свідчить свідоцтво про смерть №446339 від 16.03.2016р.

Отже, відповідач не мав реальної можливості здійснити у встановлений договором строк оплату за користування орендованим приміщенням.

Відповідно до правової позиції, яка міститься у Постанові Верховного Суду України від 18.09.2013р. №6-75цс13, однією з підстав розірвання договору є істотне порушення стороною цього договору. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору (абзац другий частини другої статті 651 ЦК України).

Оцінка порушення договору як істотного здійснюється судом відповідно до критеріїв, що встановлені вказаною нормою. Вирішуючи питання про оцінку істотності порушення стороною договору, суди повинні встановити не лише наявність істотного порушення договору, але й наявність шкоди, завданої цим порушенням другою стороною, яка може бути виражена як у вигляді реальних збитків та (або) упущеної вигоди; її розмір, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору, а також установити, чи є дійсно істотною різниця між тим, на що має право розраховувати сторона, укладаючи договір, і тим, що в дійсності вона змогла отримати.

Доказів в підтвердження своїх доводів щодо істотного порушення відповідачем умов договору оренди позивач не надав.

Судова колегія зазначає, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Суд апеляційної інстанції враховує, що справедливість, добросовісність та розумність як категорії, що віднесені до загальних засад цивільного законодавства (п.6 ч.1 ст.3ЦК України), вимагають ухвалення такого судового рішення, що ним відповідає, та виключає в обставинах даної справи, що об'єктивно склалися, висновок про обґрунтованість заявлених позовних вимог.

З огляду на викладене, враховуючи вищенаведені положення чинного законодавства, беручи до уваги встановлені обставини справи, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду вважає правомірним висновок місцевого господарського суду про відсутність підстав для задоволення позову про розірвання договору та виселення.

Керуючись ст.ст. 99, 103, 105 Господарського процесуального кодексу

України, суд -

постановив:

Рішення господарського суду Одеської області від 15.11.2016 року у справі №916/1784/16 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постанови законної сили.

Повний текст постанови складено 24.03.2017

Головуючий суддя Л.В. Поліщук

Суддя О.Ю. Аленін

Суддя В.Б. Туренко